www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гілка червоних гігантів Не плутати з асимптотичним відгалуженням гігантів або відгалу ження черво них гіга нтів ВЧГ посл

Гілка червоних гігантів

Не плутати з асимптотичним відгалуженням гігантів.

Гілка червоних гігантів, або відгалу́ження черво́них гіга́нтів (ВЧГ) — послідовність на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, що утворена зорями малої та проміжної маси, які перебувають на стадії горіння Гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра. Іноді його називають також першим відгалуженням гігантів (на відміну від асимптотичного відгалуження гігантів — АВГ, яке утворено зорями з подвійним шаровим джерелом).

Еволюційні треки зір різної маси на стадіях після стадії головної послідовності

Еволюція Редагувати

Перебування зір малої та середньої маси на головній послідовності завершується, коли більша частина Гідрогену в ядрі перетворюється на гелій. Термоядерні реакції в такому ядрі майже припиняються і ядро починає стискатися. Горіння Гідрогену триває лише у сферичному шарі навколо ядра.
Зорі малої маси потрапляють на відгалуження червоних гігантів через порівняно коротку стадію субгіганта. На цьому шляху ядро зорі переходить у вироджений стан, а її оболонка починає охолоджуватися й розширюватися. У зір проміжної маси виродження ядра не відбувається.

Коли температура зовнішніх шарів упаде нижче приблизно 5000 К, оболонка стає повністю конвективною. Це призводить до збільшення світності й еволюційний трек зорі починає прямувати вгору, майже вертикально. Фактично, зоря повторює шлях, яким свого часу потрапила на головну послідовність, але долає його у зворотному напрямку. Спалений у шарі Гідроген перетворюється на гелій та збільшує інертне ядро. Для зорі з масою 1 M☉ ця стадія триватиме близько півмільярда років. Рух зорі на діаграмі поступово прискорюється.

На вершині відгалуження, коли маса гелієвого ядра сягає 0,4 — 0,5 M☉ в ядрі починається загоряння гелію. Внаслідок цього температура зовнішніх шарів зростає й на діаграмі зоря пересувається вліво, у напрямку горизонтального відгалуження. У зір малої маси загоряння гелію у виродженому ядрі має характер теплового вибуху. У зір помірної маси ядро невироджене й загоряння гелію відбувається спокійно.

Особливості зір ВЧГ Редагувати

Густина оболонки у зір із виродженим ядром дуже низька, фактично, оболонка вже відокремлена від ядра. Вони розділені шаром, у якому відбуваються термоядерні реакції за участі Гідрогену. Світність зорі визначається виділенням енергії в цьому шарі й вона залежить лише від маси ядра. Наближено її можна подати формулою . Світність майже не залежить від металічності. Це зумовлено тим фактом, що перенесення енергії з надр до зовнішніх шарів відбувається за рахунок конвекції, на яку мало впливає непрозорість зоряної речовини. На цій стадії зоря втрачає масу у вигляді повільного зоряного вітру (v ~ 5-30 км/с) зі швидкістю на рік. У моделях зоряної еволюції для розрахунку втрати маси часто застосовують емпіричну формулу: , де η≈0,25—0,5.

Унаслідок конвекції відбувається винесення на поверхню зорі речовини, яка зазнала змін ізотопного складу внаслідок ядерних реакцій. Це явище має назву зачерпування.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Еволюція зір // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 142—144. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Відгалуження червоних гігантів // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 77. — ISBN 966-613-263-X.
  3. Pettini, 2014, с. 1—2.
  4. ↑ Зорі помірної маси // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — ISBN 966-613-263-X.
  5. ↑ Pettini, 2014, с. 3.
  6. Pettini, 2014, с. 4—5.
  7. Pettini, 2014, с. 5—6.
  8. Pettini, 2014, с. 6.
  9. Зачерпування // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 165. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання Редагувати

  • Pettini, M. (2014). . Structure and Evolution of Stars (Advanced astrophysics course at Cambridge University). Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 23.02.2015. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z asimptotichnim vidgaluzhennyam gigantiv Gilka chervonih gigantiv abo vidgalu zhennya chervo nih giga ntiv VChG poslidovnist na diagrami Gercshprunga Rassela sho utvorena zoryami maloyi ta promizhnoyi masi yaki perebuvayut na stadiyi gorinnya Gidrogenu u sferichnomu shari navkolo izotermichnogo geliyevogo yadra 1 Inodi jogo nazivayut takozh pershim vidgaluzhennyam gigantiv na vidminu vid asimptotichnogo vidgaluzhennya gigantiv AVG yake utvoreno zoryami z podvijnim sharovim dzherelom 2 Evolyucijni treki zir riznoyi masi na stadiyah pislya stadiyi golovnoyi poslidovnosti Zmist 1 Evolyuciya 2 Osoblivosti zir VChG 3 Primitki 4 PosilannyaEvolyuciya RedaguvatiPerebuvannya zir maloyi ta serednoyi masi na golovnij poslidovnosti zavershuyetsya koli bilsha chastina Gidrogenu v yadri peretvoryuyetsya na gelij Termoyaderni reakciyi v takomu yadri majzhe pripinyayutsya i yadro pochinaye stiskatisya Gorinnya Gidrogenu trivaye lishe u sferichnomu shari navkolo yadra Zori maloyi masi potraplyayut na vidgaluzhennya chervonih gigantiv cherez porivnyano korotku stadiyu subgiganta Na comu shlyahu yadro zori perehodit u virodzhenij stan a yiyi obolonka pochinaye oholodzhuvatisya j rozshiryuvatisya 3 U zir promizhnoyi masi virodzhennya yadra ne vidbuvayetsya 4 Koli temperatura zovnishnih shariv upade nizhche priblizno 5000 K obolonka staye povnistyu konvektivnoyu Ce prizvodit do zbilshennya svitnosti j evolyucijnij trek zori pochinaye pryamuvati vgoru majzhe vertikalno Faktichno zorya povtoryuye shlyah yakim svogo chasu potrapila na golovnu poslidovnist ale dolaye jogo u zvorotnomu napryamku Spalenij u shari Gidrogen peretvoryuyetsya na gelij ta zbilshuye inertne yadro Dlya zori z masoyu 1 M cya stadiya trivatime blizko pivmilyarda rokiv Ruh zori na diagrami postupovo priskoryuyetsya 5 Na vershini vidgaluzhennya koli masa geliyevogo yadra syagaye 0 4 0 5 M v yadri pochinayetsya zagoryannya geliyu Vnaslidok cogo temperatura zovnishnih shariv zrostaye j na diagrami zorya peresuvayetsya vlivo u napryamku gorizontalnogo vidgaluzhennya 1 U zir maloyi masi zagoryannya geliyu u virodzhenomu yadri maye harakter teplovogo vibuhu U zir pomirnoyi masi yadro nevirodzhene j zagoryannya geliyu vidbuvayetsya spokijno 4 Osoblivosti zir VChG RedaguvatiGustina obolonki u zir iz virodzhenim yadrom duzhe nizka faktichno obolonka vzhe vidokremlena vid yadra Voni rozdileni sharom u yakomu vidbuvayutsya termoyaderni reakciyi za uchasti Gidrogenu Svitnist zori viznachayetsya vidilennyam energiyi v comu shari j vona zalezhit lishe vid masi yadra Nablizheno yiyi mozhna podati formuloyu L 2 3 10 5 M c M 6 L displaystyle L simeq 2 3 times 10 5 left frac M c M odot right 6 L odot nbsp 5 Svitnist majzhe ne zalezhit vid metalichnosti Ce zumovleno tim faktom sho perenesennya energiyi z nadr do zovnishnih shariv vidbuvayetsya za rahunok konvekciyi na yaku malo vplivaye neprozorist zoryanoyi rechovini 6 Na cij stadiyi zorya vtrachaye masu u viglyadi povilnogo zoryanogo vitru v 5 30 km s zi shvidkistyu M 10 8 M displaystyle dot M simeq 10 8 M odot nbsp na rik 7 U modelyah zoryanoyi evolyuciyi dlya rozrahunku vtrati masi chasto zastosovuyut empirichnu formulu M 4 10 13 h L M R R L M M y r displaystyle dot M 4 times 10 13 eta frac LM R frac R odot L odot M odot M odot yr nbsp de h 0 25 0 5 8 Unaslidok konvekciyi vidbuvayetsya vinesennya na poverhnyu zori rechovini yaka zaznala zmin izotopnogo skladu vnaslidok yadernih reakcij Ce yavishe maye nazvu zacherpuvannya 9 Primitki Redaguvati a b Evolyuciya zir Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 142 144 ISBN 966 613 263 X Vidgaluzhennya chervonih gigantiv Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 77 ISBN 966 613 263 X Pettini 2014 s 1 2 a b Zori pomirnoyi masi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 177 ISBN 966 613 263 X a b Pettini 2014 s 3 Pettini 2014 s 4 5 Pettini 2014 s 5 6 Pettini 2014 s 6 Zacherpuvannya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 165 ISBN 966 613 263 X Posilannya RedaguvatiPettini M 2014 Lecture 13 Post main sequence evolution I solar mass stars Structure and Evolution of Stars Advanced astrophysics course at Cambridge University Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 23 02 2015 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gilka chervonih gigantiv amp oldid 39361600