www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вяткін Олександр Васильович Олександр Васильович Вя ткін нар 31 січня 1922 Сарапул пом 21 квітня 2012 Харків український

Вяткін Олександр Васильович

Олександр Васильович Вя́ткін (нар. 31 січня 1922, Сарапул — пом. 21 квітня 2012, Харків) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений діяч мистецтв України з 2008 року.

Вяткін Олександр Васильович
Народження 31 січня 1922(1922-01-31)
Сарапул, Пермська губернія, Російська СФРР
Смерть 21 квітня 2012(2012-04-21) (90 років)
  Харків, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання Харківський художній інститут (1952)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Кокель Олексій Опанасович, Дайц Йосип Абрамович, Бесєдін Сергій Фотійович і Котов Петро Іванович
Відомі учні Старостенко Юрій Михайлович, Бут Микола Якович, Сидоренко Віктор Дмитрович і Толочко Віктор Іванович
Працівник Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член Спілка радянських художників України
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився 31 січня 1922 року в місті Сарапулі (нині Удмуртія, Росія). Протягом 1937—1941 років навчався в Пермському художньому училищі у М. Семченка.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985). Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946—1952 роках навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема, Олексій Кокель, Йосип Дайц, Сергій бесєдін, Петро Котов. Дипломна робота — картина «Олександр Можайський на випробуванні свого, першого в світі, літака».

Працював у Харківському художньому інституті: у 1958—1963 роках — проректор з навчальної та наукової роботи (доцент з 1961 року); з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті (професор кафедри малюнка з 1977 року). Серед учнів — Юрій Старостенко, Микола Бут, Віктор Сидоренко, Віктор Толочко. Одночасно у 1964—1976 роках обіймав посаду головного художника Харкова.

Жив у Харкові, з 1970 року в будинку на вулиці Чайковській, № 33-Б, квартира 48. Помер у Харкові 21 квітня 2012 року.

Творчість Редагувати

Працював у галузі станкового та монументального живопису, станкової графіки. Створював пейзажі, портети, натюрморти. Серед робіт:

  • серія літографій «Харків» (1955—1965);
  • цикл «Містами Європи» (1959—1968);
  • серія «По Кубі» (1963);
  • серія акварелей «Північним морським шляхом» (1966);
  • «Олександр Можайський на випробуванні свого, першого в світі, літака» (1952);
  • «Тарас Шевченко в солдатському засланні» (1953);
  • «На Берлін» (1953. екіпаж двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого);
  • «На бойове завдання» (1954);
  • «Микола Жуковський і Петро Нестєров» (1956);
  • «Гості з Індії» (1957);
  • «На захист Жовтня» (1960);
  • «Соловецький монастир» (1964);
  • «Біла ніч. Лєна» (1964);
  • «Ленські стовпи» (1964);
  • «Натюрморт з українською керамікою» (1967);
  • «Солдати 41-го» (1980);
  • «Мрія про небо» (1985);
  • «Художник Михайло Шапошников» (1970);
  • «Мигдаль квітне» (1971);
  • «Прочитана книга» (1972);
  • «Гурзуф. Каміння» (1975);
  • «Весна йде» (1980);
  • «БАМ. Дорога в майбутнє» (1980);
  • «Осінні перегони» (1981);
  • «Кама. Рідні місця» (1982);
  • «Атака відбита!» (1983);
  • «Тост за Перемогу» (1984);
  • «Сучасна авіація» (1986);
  • «Пілоти війни» (1986);
  • «Півонії» (1999);
  • «Натюрморт. Урожай» (1999);
  • «Урожай» (1999, 2001);
  • «Букет» (2000);
  • «Дари літа» (2002);
  • «Блакитний день» (2003).

Автор панно «Серго Орджонікідзе на пуску першого радянського блюмінга» у Палаці культури Макіївського металургійного заводу імені Кірова (1956).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних (Японія, Велика Британія, Франція, Іспанія) художніх виставках з 1952 року, зокрема у 1963 році у харківській груповій виставці «По Кубі» (разом з Леонідом Черновим та Віктором Віхтинським). Персональні виставки відбулися у Харкові у 1964—1966, 1972, 1986, 1998, 2003 роках, Сарапулі й Іжевську у 1972 році, Новій Каховці у 1972, 1986 роках, Краснограді й Херсоні у 1986 році.

Окремі роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Харківському та Херсонському художніх музеях, Музеї історії авіації і космонавтики у Москві, Музеї малюнка та Музеї авіації у США.

Вшанування Редагувати

У Харкові, на будинку по вулиці Чайковській, № 33-Б, де з 1970 по 2012 рік мешкав художник, встановлено гранітну меморіальну дошку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 26 березня 2022. 
  2. Память народа. [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Vasilovich Vya tkin nar 31 sichnya 1922 Sarapul pom 21 kvitnya 2012 Harkiv ukrayinskij hudozhnik i pedagog chlen Harkivskoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1960 roku Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini z 2008 roku 1 Vyatkin Oleksandr VasilovichNarodzhennya 31 sichnya 1922 1922 01 31 Sarapul Permska guberniya Rosijska SFRRSmert 21 kvitnya 2012 2012 04 21 90 rokiv Harkiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanr pejzazh portret i natyurmortNavchannya Harkivskij hudozhnij institut 1952 Diyalnist hudozhnik pedagogVchitel Kokel Oleksij Opanasovich Dajc Josip Abramovich Besyedin Sergij Fotijovich i Kotov Petro IvanovichVidomi uchni Starostenko Yurij Mihajlovich But Mikola Yakovich Sidorenko Viktor Dmitrovich i Tolochko Viktor IvanovichPracivnik Harkivskij hudozhnij institut i Harkivska derzhavna akademiya dizajnu ta mistectvChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Vshanuvannya 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 31 sichnya 1922 roku v misti Sarapuli nini Udmurtiya Rosiya Protyagom 1937 1941 rokiv navchavsya v Permskomu hudozhnomu uchilishi u M Semchenka Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 6 kvitnya 1985 2 Chlen VKP b z 1944 roku U 1946 1952 rokah navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu instituti de jogo vikladachami buli zokrema Oleksij Kokel Josip Dajc Sergij besyedin Petro Kotov Diplomna robota kartina Oleksandr Mozhajskij na viprobuvanni svogo pershogo v sviti litaka Pracyuvav u Harkivskomu hudozhnomu instituti u 1958 1963 rokah prorektor z navchalnoyi ta naukovoyi roboti docent z 1961 roku z 1963 roku u Harkivskomu hudozhno promislovomu instituti profesor kafedri malyunka z 1977 roku Sered uchniv Yurij Starostenko Mikola But Viktor Sidorenko Viktor Tolochko Odnochasno u 1964 1976 rokah obijmav posadu golovnogo hudozhnika Harkova 1 Zhiv u Harkovi z 1970 roku v budinku na vulici Chajkovskij 33 B kvartira 48 Pomer u Harkovi 21 kvitnya 2012 roku Tvorchist RedaguvatiPracyuvav u galuzi stankovogo ta monumentalnogo zhivopisu stankovoyi grafiki Stvoryuvav pejzazhi porteti natyurmorti Sered robit grafikaseriya litografij Harkiv 1955 1965 cikl Mistami Yevropi 1959 1968 seriya Po Kubi 1963 seriya akvarelej Pivnichnim morskim shlyahom 1966 zhivopis Oleksandr Mozhajskij na viprobuvanni svogo pershogo v sviti litaka 1952 Taras Shevchenko v soldatskomu zaslanni 1953 Na Berlin 1953 ekipazh dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu Oleksandra Molodchogo Na bojove zavdannya 1954 Mikola Zhukovskij i Petro Nestyerov 1956 Gosti z Indiyi 1957 Na zahist Zhovtnya 1960 Soloveckij monastir 1964 Bila nich Lyena 1964 Lenski stovpi 1964 Natyurmort z ukrayinskoyu keramikoyu 1967 Soldati 41 go 1980 Mriya pro nebo 1985 Hudozhnik Mihajlo Shaposhnikov 1970 Migdal kvitne 1971 Prochitana kniga 1972 Gurzuf Kaminnya 1975 Vesna jde 1980 BAM Doroga v majbutnye 1980 Osinni peregoni 1981 Kama Ridni miscya 1982 Ataka vidbita 1983 Tost za Peremogu 1984 Suchasna aviaciya 1986 Piloti vijni 1986 Pivoniyi 1999 Natyurmort Urozhaj 1999 Urozhaj 1999 2001 Buket 2000 Dari lita 2002 Blakitnij den 2003 Avtor panno Sergo Ordzhonikidze na pusku pershogo radyanskogo blyuminga u Palaci kulturi Makiyivskogo metalurgijnogo zavodu imeni Kirova 1956 Brav uchast u vseukrayinskih vsesoyuznih i zarubizhnih Yaponiya Velika Britaniya Franciya Ispaniya hudozhnih vistavkah z 1952 roku zokrema u 1963 roci u harkivskij grupovij vistavci Po Kubi razom z Leonidom Chernovim ta Viktorom Vihtinskim Personalni vistavki vidbulisya u Harkovi u 1964 1966 1972 1986 1998 2003 rokah Sarapuli j Izhevsku u 1972 roci Novij Kahovci u 1972 1986 rokah Krasnogradi j Hersoni u 1986 roci Okremi roboti hudozhnika zberigayutsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini u Kiyevi Harkivskomu ta Hersonskomu hudozhnih muzeyah Muzeyi istoriyi aviaciyi i kosmonavtiki u Moskvi Muzeyi malyunka ta Muzeyi aviaciyi u SShA Vshanuvannya RedaguvatiU Harkovi na budinku po vulici Chajkovskij 33 B de z 1970 po 2012 rik meshkav hudozhnik vstanovleno granitnu memorialnu doshku 1 Primitki Redaguvati a b v Vyatkin O V Istoriya Harkova u pam yatnih doshkah Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 26 bereznya 2022 Pamyat naroda Arhivovano 26 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiVyatkin Oleksandr Vasilovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 84 Vyatkin Oleksandr Vasilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 49 50 V D Putyatin V yatkin Oleksandr Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 Maks Goncharenko V yatkin Vyatkin Oleksandr Vasilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kniga 1 A V golovnij redaktor G Skripnik NAN Ukrayini IMFE imeni M T Rilskogo Kiyiv vidavnictvo IMFE 2019 240 s storinka 239 Arhivovano 22 bereznya 2022 u Wayback Machine ISBN 978 966 02 8960 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vyatkin Oleksandr Vasilovich amp oldid 39440906