Вулиця Соломії Крушельницької (за Австро-Угорщини — Г. Сенкевича, за Польщі — Г. Сенкевича, за УРСР — Сенкевича, Крушельницької) — одна з магістральних вулиць Тернополя, названа на честь видатної оперної співачки Соломії Крушельницької. Знаходиться на межі середмістя і мікрорайону «Новий Світ».
| Вулиця Соломії Крушельницької Тернопіль | |
|---|---|
| Вигляд вулиці Соломії Крушельницької (липень 2016) | |
| Колишні назви | |
| австрійського періоду (українською) | Г. Сенкевича |
| радянського періоду (українською) | Сенкевича, Крушельницької |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 49°33′23″ пн. ш. 25°35′28″ сх. д. / 49.55639° пн. ш. 25.59111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°33′23″ пн. ш. 25°35′28″ сх. д. / 49.55639° пн. ш. 25.59111° сх. д. |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 9, 38 |
| Тролейбуси | № 10 |
| Маршрутні таксі | № 13, 19, 36 |
| Зупинки громадського транспорту | 2 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Заклади культури | Тернопільський обласний художній музей |
| Комерція | бари, ресторани, крамниці |
| Організації | редакція газети «Наш день» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r4156209 |
| Мапа | |
| Вулиця Соломії Крушельницької у Вікісховищі |
Відомості Редагувати
Вулиця Соломії Крушельницької є продовженням вулиці Михайла Грушевського. Закінчується на стику вулиць біля залізничного моста. Перетинається з вулицею Юліана Опільського, від початку вулиці Соломії Крушельницької відгалужується вулиця Білецька, наприкінці — Олени Теліги, правобічно дотичною є вулиця Родини Барвінських.
Довжина вулиці — 850 м.
Історія Редагувати
Вулиця Крушельницької (раніше — вулиця Сенкевича) утворилася на межі Заруддя, саме тут протікала річка Рудка. Первісна назва цієї артерії — Над Рудкою. У глибині вулиці виріс один із паростків промислового життя міста — паровий млин Ґалля. На вулиці розміщувалися деякі громадські інституції. У будинку №14 діяло культурно-освітнє товариство українських робітників «Робітнича громада», засноване у лютому 1930-го. У його статуті зазначалось, що «метою товариства є всесторонній духовний і фізичний розвиток українського робітництва, поширювання серед нього культури і освіти та несення йому матеріальної помочі». Товариство організовувало фестини, аматорські вистави, танцювальні вечори. Діяла тут також футбольна секція. Найбільша кількість членів товариства сягала 150.
Помітне місце в культурному житті міста належало «Товариству друзів музики», заснованому в 1877 році. У 1933 р. воно перейшло у будинок, збудований за власні кошти на вулиці Сенкевича №2. При цьому осередку успішно діяла з 1877 року музична школа.
Вулиця була одним із улюблених місць прогулянок тернополян. При збігові вулиць Конарського (сучасна вул. Грушевського) та Сенкевича, неподалік від каплички, була невелика кнайпка, відома як «Ціпка». У «Ціпку» заходили перекусити під час променадів.
Галерея Редагувати
Архітектура Редагувати
Пам'яток архітектури на вулиці немає.
Установи Редагувати
- Тернопільський обласний художній музей,
- редакція газети «Наш день»,
- крамниці, бари, ресторани, адвокатські контори інші комерційні підприємства.
Транспорт Редагувати
На вулиці розташовано 2 зупинки громадського транспорту:
- Вулиця Соломії Крушельницької (до центру) — автобусні маршрути № 13, 19, 36, тролейбус № 10.
- Вулиця Соломії Крушельницької (від центру) — автобус № 38.
Примітки Редагувати
- Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. с. 275 — 276. ISBN 966-8017-50-1.
Джерела Редагувати
Посилання Редагувати
- Транспорт Тернополя [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Тернопіль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |