www.wikidata.uk-ua.nina.az

Військові облігації позикові цінні папери випущені урядом з метою фінансування військових операцій під час війни Такі об

Військові облігації

Військові облігації — позикові цінні папери, випущені урядом з метою фінансування військових операцій під час війни. Такі облігації сприяють накопиченню коштів на ведення війни і водночас дають можливість громадянам країни усвідомити свою причетність до військових дій. Також ця система використовується як засіб боротьби з інфляцією, оскільки гроші вилучаються з обігу до кінця війни. Заклики купити воєнні облігації часто звертаються до совісті та патріотизму громадян. Уряд випускає облігації, ціна яких, як правило, нижча за ринкову, і які ранжуються в широкому ціновому різновиді, що робить їх доступними для всіх громадян.

Велика Британія — «Вкладай у національні Військові Облігації»
США — позика на Американо-мексиканську війну, 1847
Австро-Угорщина — «І ви громадяни, вступайте в бій. Підпишіть 7-й військову позику», 1917
Австро-Угорщина — «А ви? Підпишіться на 7-й військову позику в банку Creditanstalt», листопад 1917
Канада — «4 причини купувати облігації перемоги», 1917

До Першої світової війни Редагувати

Урядам всіх країн завжди і скрізь потрібні були засоби для утримання армії під час війни. Зазвичай вони укладали угоди з окремими багатими людьми, такими як Якоб Фуггер і Майєр Ротшильд, але подібні угоди не відрізнялися від звичайного боргу, що можна було б зробити і в мирний час. Раніше термін «воєнна облігація» означав $11 млн, використаних Конгресом США в Законі від 14 березня 1812 для фінансування війни з Наполеоном Бонапартом, але цей закон не поширювався на широку громадськість. Можливо, найстарішими військовими облігаціями, які ще цінуються, є Британські Консолі, деякі з яких — результат рефінансування боргів часів наполеонівських війн.

Джей Кук був першим, хто почав продавати облігації громадськості, звертаючись до почуття патріотизму громадян. З 1862 до 1864 року через посередників він продав воєнні облігації на суму US $500 на підтримку Союзу під час Американської громадянської війни. Воєнні облігації були використані як Союзом, і урядом Конфедеративних Штатів Америки з метою збільшення коштів на ведення війни. 62% своїх військових сил Союз фінансував за допомогою облігацій .

Перша світова війна Редагувати

Австро-Угорщина Редагувати

Уряд Австро-Угорщини з перших днів Першої світової війни розумів, що не зможе розраховувати на можливості своєї банківської системи для покриття витрат на війну. Тоді вони провели політику фінансування війни за зразком Німеччини: у листопаді 1914 року було продано першу облігацію. Як і в Німеччині, австро-угорські кредити видавалися за раніше розробленим планом кожні півроку в листопаді та травні. Ставка першої австрійської облігації мала 5% і видавалася на п'ятирічний термін. Найдешевша облігація коштувала 100 крон.

У 1919 році Угорщина видавала кредити окремо від Австрії у вигляді акцій, які дозволили абоненту вимагати повернення грошей через рік. Відсоткова ставка була встановлена на рівні шести відсотків, а найменша облігація коштувала 50 крон. Підписка на перший австрійський випуск облігацій склав $ 440,2 млн; тобто перша угорська облігація була еквівалентна $235 млн.

Діти також були залучені до покупки облігацій у межах шкіл. Спочатку, діти просто не могли купити найменшу облігацію з усіх у 100 крон тому з третім випуском облігацій у 1915 році з'явилося нове правило, згідно з яким діти віддавали грошей стільки, скільки могли, а залишок від 100 крон покривали банки. Ця система успішно увійшла в життя, вона також сприяла виявленню коштів у суспільства і заохочувала лояльність молоді до держави та її майбутнього. Понад 13 мільйонів крон було зібрано за час трьох розпродажів «дитячих облігацій».

Канада Редагувати

Канада була залучена в Першу світову війну з 1914 року, коли почали випускатися облігації, які після 1917 стали називати «облігації перемоги». Перші облігації видавалися вже листопаді 1915 року, але доти, поки під час четвертої кампанії листопаді 1917 року не випустили «облігації перемоги». Перша «облігація перемоги» являла з себе 5,5%-ву облігацію на 5, 10 і 20 років (деякі з них були приблизно на $50), і вона швидко окупилася, зібравши 398 мільйонів доларів або 50 доларів у середньому на жителя. Другий і Третій випуски «облігацій перемоги» відбулись у 1918 та 1919 рр., принісши ще 1.34 мільярда доларів. Для тих, хто не міг купити облігації, уряд випустив спеціальні Військові ощадні книжки.

Німеччина Редагувати

На відміну від Франції та Британії, на початок Першої світової війни Німеччина була фактично ізольована від міжнародних фінансових ринків. Це стало особливо помітно після провальної спроби взяття великої позики на Волл-стріт у 1914 році. Таким чином, Німеччина могла задовольнятися лише внутрішніми позиками, що закріплювалися за кредитними документами, які випускав Рейхстаг. Здебільшого це були громадські військові облігаці (Крігсанляйге).

За весь час війни відбулось дев'ять випусків облігацій з інтервалом у шість місяців, як і в Австро-Угорщині. Безпосередньо процес продажу облігацій займав кілька тижнів, він супроводжувався масовою агітацією у всіх можливих ЗМІ. Дохід від більшості облігацій становив п'ять відсотків. Облігації були погашені за десять років через піврічні виплати. Як і в інших країнах, у Німеччині купівля облігації приватною особою показувала його патріотизм. Облігації часто поширювалися через різні банки, поштові відділення та інші фінансові інститути.

Велика Британія Редагувати

В серпні 1914 року золотовалютні резерви Банку Англії (і майже всієї банківської системи Великої Британії ) становили дев'ять мільйонів фунтів стерлінгів (на той час £1 = US$4.85). Банки побоювалися оголошення війни, оскільки це могло спричинити масове вилучення банківських вкладів, отже скарбник Девід Ллойд Джордж збільшив серпневі Банківські канікули до трьох днів, щоб виграти час прийняття Закону про Банки і Валюти, цим покидаючи золотий стандарт. Згідно з цим законом, державна скрабниця випустила 300 млн фунтів стерлінгів без підтримки золотом, якими банки могли б погасити свої зобов'язання. Провідний банкір Волтер Ліф[en] назвав цю емісію «безвідсотковою військовою позикою на необмежений термін, і таким чином дуже дохідною, з погляду уряду, операцією».

Перша відсоткова військова позика була випущена в листопаді 1914 року за ставкою 3,5%, погашалася за номінальною вартістю в 1925-28, і принесла £ 332 500 000 (£ 350 млн номінальною вартістю, як позика була видана з 5%-ною знижкою).

Друга світова війна Редагувати

СРСР Редагувати

Перша військова позика в СРСР випустилась навесні 1942 року. Формально купівля військових облігацій була справою добровільною, але фактично мала примусовий характер. При цьому, на відміну від довоєнних позик, військові облігації не приймалися у заставу з позик населення в ощадкасах. Починаючи з 1942 року робітники та службовці щорічно підписувалися на суму, рівну їхньому місячному заробітку, яку мали виплатити протягом десяти місяців. Це був обов'язковий мінімум, нижче за який не можна було опускатися. А стаханівців і високооплачуваних робітників начальство взагалі спонукало підписуватися на півтора або навіть два оклади. Офіцери Червоної Армії підписувалися на 170% від місячного окладу, а генерали – на 200%. Віталося одноразове внесення всієї суми або більшої її частини готівкою. Утримання за підпискою робилися щомісяця. В результаті питома вага коштів від позик у доходах державного бюджету в роки війни склала близько 10%.

Сучасна Україна Редагувати

Після початку російського вторгнення 25 лютого 2022 року Кабмін ухвалив рішення про випуск військових облігацій на суму в 400 млрд гривень, щоб фінансувати оборонні видатки.

Станом на червень 2022 року Україна продала військових облігацій на 100 мільярдів гривень.

25 жовтня Міністр цифрової трансформації М. Федоров повідомив, що за 3 тижні в ДІЇ українці купили військових облігацій на 70 мільйонів гривень, а станом на січень - 250 млн, на березень — 500 мільонів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. 1861-1865: The Civil War. TaxHistory.org. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 27 травня 2011. 
  2. Heidler, David. Encyclopedia of the American Civil War. — W. W. Norton & Company, 2002. — С. 692. — ISBN 0-393-04758-X.
  3. Bogart, p. 240
  4. ↑ Bogart, p. 239
  5. ↑ Healy, p. 244
  6. CBC News In Depth: Сберегательные Облигации Канады. CBC. 3 жовтня 2007. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 16 серпня 2010. 
  7. Hillier, Norman. Victory Loans. The Canadian Encyclopedia. Historica-Dominion. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2009. 
  8. ↑ Chickering (2004), p. 104
  9. Reichstag Receives $2,856,000,000 Bill. The New York Times. 28 жовтня 1916. Архів оригіналу за 7 січня 2013. Процитовано 12 липня 2011. 
  10. Chickering (2007), p. 196
  11. ↑ Johnston, Thomas[en]. The Financiers And The Nation. — London : Methuen, 1934. — С. 45—52.
  12. Leaf, Walter. [1] — H. Holt and Company[en], 1927. — С. 46. — (Home university library of modern knowledge) з джерела 17 лютого 2022
  13. Lloyd George, David. War Memoirs Volume I. — London : Odhams Press[en], 1938. — С. 73—4.
  14. . Журнал «Yango.Инвестиции». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 5 серпня 2021. .
  15. Уряд вирішив випустити військові облігації на 400 мільярдів гривень. www.unian.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023. 
  16. З початку війни Мінфін розмістив військових облігацій на понад $100 мільярдів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023. 
  17. Свобода, Радіо (25 жовтня 2022). Українці за 3 тижні купили військові облігації в «Дії» на 70 мільйонів гривень – Федоров. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 березня 2023. 
  18. Українці придбали в “Дії” вже 500 тисяч військових облігацій на пів мільярда. Економічна правда (укр.). Процитовано 18 березня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vijskovi obligaciyi pozikovi cinni paperi vipusheni uryadom z metoyu finansuvannya vijskovih operacij pid chas vijni Taki obligaciyi spriyayut nakopichennyu koshtiv na vedennya vijni i vodnochas dayut mozhlivist gromadyanam krayini usvidomiti svoyu prichetnist do vijskovih dij Takozh cya sistema vikoristovuyetsya yak zasib borotbi z inflyaciyeyu oskilki groshi viluchayutsya z obigu do kincya vijni Zakliki kupiti voyenni obligaciyi chasto zvertayutsya do sovisti ta patriotizmu gromadyan Uryad vipuskaye obligaciyi cina yakih yak pravilo nizhcha za rinkovu i yaki ranzhuyutsya v shirokomu cinovomu riznovidi sho robit yih dostupnimi dlya vsih gromadyan Velika Britaniya Vkladaj u nacionalni Vijskovi Obligaciyi SShA pozika na Amerikano meksikansku vijnu 1847Avstro Ugorshina I vi gromadyani vstupajte v bij Pidpishit 7 j vijskovu poziku 1917Avstro Ugorshina A vi Pidpishitsya na 7 j vijskovu poziku v banku Creditanstalt listopad 1917Kanada 4 prichini kupuvati obligaciyi peremogi 1917 Zmist 1 Do Pershoyi svitovoyi vijni 2 Persha svitova vijna 2 1 Avstro Ugorshina 2 2 Kanada 2 3 Nimechchina 2 4 Velika Britaniya 3 Druga svitova vijna 3 1 SRSR 4 Suchasna Ukrayina 5 Div takozh 6 PrimitkiDo Pershoyi svitovoyi vijni RedaguvatiUryadam vsih krayin zavzhdi i skriz potribni buli zasobi dlya utrimannya armiyi pid chas vijni Zazvichaj voni ukladali ugodi z okremimi bagatimi lyudmi takimi yak Yakob Fugger i Majyer Rotshild ale podibni ugodi ne vidriznyalisya vid zvichajnogo borgu sho mozhna bulo b zrobiti i v mirnij chas Ranishe termin voyenna obligaciya oznachav 11 mln vikoristanih Kongresom SShA v Zakoni vid 14 bereznya 1812 dlya finansuvannya vijni z Napoleonom Bonapartom ale cej zakon ne poshiryuvavsya na shiroku gromadskist Mozhlivo najstarishimi vijskovimi obligaciyami yaki she cinuyutsya ye Britanski Konsoli deyaki z yakih rezultat refinansuvannya borgiv chasiv napoleonivskih vijn Dzhej Kuk buv pershim hto pochav prodavati obligaciyi gromadskosti zvertayuchis do pochuttya patriotizmu gromadyan Z 1862 do 1864 roku cherez poserednikiv vin prodav voyenni obligaciyi na sumu US 500 na pidtrimku Soyuzu pid chas Amerikanskoyi gromadyanskoyi vijni Voyenni obligaciyi buli vikoristani yak Soyuzom i uryadom Konfederativnih Shtativ Ameriki z metoyu zbilshennya koshtiv na vedennya vijni 62 svoyih vijskovih sil Soyuz finansuvav za dopomogoyu obligacij 1 2 Persha svitova vijna RedaguvatiAvstro Ugorshina Redaguvati Uryad Avstro Ugorshini z pershih dniv Pershoyi svitovoyi vijni rozumiv sho ne zmozhe rozrahovuvati na mozhlivosti svoyeyi bankivskoyi sistemi dlya pokrittya vitrat na vijnu Todi voni proveli politiku finansuvannya vijni za zrazkom Nimechchini 3 u listopadi 1914 roku bulo prodano pershu obligaciyu 4 Yak i v Nimechchini avstro ugorski krediti vidavalisya za ranishe rozroblenim planom kozhni pivroku v listopadi ta travni Stavka pershoyi avstrijskoyi obligaciyi mala 5 i vidavalasya na p yatirichnij termin Najdeshevsha obligaciya koshtuvala 100 kron 4 U 1919 roci Ugorshina vidavala krediti okremo vid Avstriyi u viglyadi akcij yaki dozvolili abonentu vimagati povernennya groshej cherez rik Vidsotkova stavka bula vstanovlena na rivni shesti vidsotkiv a najmensha obligaciya koshtuvala 50 kron 4 Pidpiska na pershij avstrijskij vipusk obligacij sklav 440 2 mln tobto persha ugorska obligaciya bula ekvivalentna 235 mln 4 Diti takozh buli zalucheni do pokupki obligacij u mezhah shkil Spochatku diti prosto ne mogli kupiti najmenshu obligaciyu z usih u 100 kron 5 tomu z tretim vipuskom obligacij u 1915 roci z yavilosya nove pravilo zgidno z yakim diti viddavali groshej stilki skilki mogli a zalishok vid 100 kron pokrivali banki 5 Cya sistema uspishno uvijshla v zhittya vona takozh spriyala viyavlennyu koshtiv u suspilstva i zaohochuvala loyalnist molodi do derzhavi ta yiyi majbutnogo 5 Ponad 13 miljoniv kron bulo zibrano za chas troh rozprodazhiv dityachih obligacij 5 Kanada Redaguvati Kanada bula zaluchena v Pershu svitovu vijnu z 1914 roku koli pochali vipuskatisya obligaciyi yaki pislya 1917 stali nazivati obligaciyi peremogi 6 Pershi obligaciyi vidavalisya vzhe listopadi 1915 roku ale doti poki pid chas chetvertoyi kampaniyi listopadi 1917 roku ne vipustili obligaciyi peremogi Persha obligaciya peremogi yavlyala z sebe 5 5 vu obligaciyu na 5 10 i 20 rokiv deyaki z nih buli priblizno na 50 i vona shvidko okupilasya zibravshi 398 miljoniv dolariv abo 50 dolariv u serednomu na zhitelya Drugij i Tretij vipuski obligacij peremogi vidbulis u 1918 ta 1919 rr prinisshi she 1 34 milyarda dolariv 7 Dlya tih hto ne mig kupiti obligaciyi uryad vipustiv specialni Vijskovi oshadni knizhki Nimechchina Redaguvati Na vidminu vid Franciyi ta Britaniyi na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Nimechchina bula faktichno izolovana vid mizhnarodnih finansovih rinkiv 8 Ce stalo osoblivo pomitno pislya provalnoyi sprobi vzyattya velikoyi poziki na Voll strit u 1914 roci 8 Takim chinom Nimechchina mogla zadovolnyatisya lishe vnutrishnimi pozikami sho zakriplyuvalisya za kreditnimi dokumentami yaki vipuskav Rejhstag 9 Zdebilshogo ce buli gromadski vijskovi obligaci Krigsanlyajge 8 Za ves chas vijni vidbulos dev yat vipuskiv obligacij z intervalom u shist misyaciv yak i v Avstro Ugorshini Bezposeredno proces prodazhu obligacij zajmav kilka tizhniv vin suprovodzhuvavsya masovoyu agitaciyeyu u vsih mozhlivih ZMI 10 Dohid vid bilshosti obligacij stanoviv p yat vidsotkiv Obligaciyi buli pogasheni za desyat rokiv cherez pivrichni viplati 8 Yak i v inshih krayinah u Nimechchini kupivlya obligaciyi privatnoyu osoboyu pokazuvala jogo patriotizm Obligaciyi chasto poshiryuvalisya cherez rizni banki poshtovi viddilennya ta inshi finansovi instituti 8 Velika Britaniya Redaguvati V serpni 1914 roku zolotovalyutni rezervi Banku Angliyi i majzhe vsiyeyi bankivskoyi sistemi Velikoyi Britaniyi stanovili dev yat miljoniv funtiv sterlingiv 11 na toj chas 1 US 4 85 Banki poboyuvalisya ogoloshennya vijni oskilki ce moglo sprichiniti masove viluchennya bankivskih vkladiv otzhe skarbnik Devid Llojd Dzhordzh zbilshiv serpnevi Bankivski kanikuli do troh dniv shob vigrati chas prijnyattya Zakonu pro Banki i Valyuti cim pokidayuchi zolotij standart Zgidno z cim zakonom derzhavna skrabnicya vipustila 300 mln funtiv sterlingiv bez pidtrimki zolotom yakimi banki mogli b pogasiti svoyi zobov yazannya 11 Providnij bankir Volter Lif en nazvav cyu emisiyu bezvidsotkovoyu vijskovoyu pozikoyu na neobmezhenij termin i takim chinom duzhe dohidnoyu z poglyadu uryadu operaciyeyu 12 Persha vidsotkova vijskova pozika bula vipushena v listopadi 1914 roku za stavkoyu 3 5 pogashalasya za nominalnoyu vartistyu v 1925 28 i prinesla 332 500 000 350 mln nominalnoyu vartistyu yak pozika bula vidana z 5 noyu znizhkoyu 13 Druga svitova vijna RedaguvatiSRSR Redaguvati Persha vijskova pozika v SRSR vipustilas navesni 1942 roku Formalno kupivlya vijskovih obligacij bula spravoyu dobrovilnoyu ale faktichno mala primusovij harakter Pri comu na vidminu vid dovoyennih pozik vijskovi obligaciyi ne prijmalisya u zastavu z pozik naselennya v oshadkasah Pochinayuchi z 1942 roku robitniki ta sluzhbovci shorichno pidpisuvalisya na sumu rivnu yihnomu misyachnomu zarobitku yaku mali viplatiti protyagom desyati misyaciv Ce buv obov yazkovij minimum nizhche za yakij ne mozhna bulo opuskatisya A stahanivciv i visokooplachuvanih robitnikiv nachalstvo vzagali sponukalo pidpisuvatisya na pivtora abo navit dva okladi Oficeri Chervonoyi Armiyi pidpisuvalisya na 170 vid misyachnogo okladu a generali na 200 Vitalosya odnorazove vnesennya vsiyeyi sumi abo bilshoyi yiyi chastini gotivkoyu Utrimannya za pidpiskoyu robilisya shomisyacya V rezultati pitoma vaga koshtiv vid pozik u dohodah derzhavnogo byudzhetu v roki vijni sklala blizko 10 14 Suchasna Ukrayina RedaguvatiPislya pochatku rosijskogo vtorgnennya 25 lyutogo 2022 roku Kabmin uhvaliv rishennya pro vipusk vijskovih obligacij na sumu v 400 mlrd griven shob finansuvati oboronni vidatki 15 Stanom na cherven 2022 roku Ukrayina prodala vijskovih obligacij na 100 milyardiv griven 16 25 zhovtnya Ministr cifrovoyi transformaciyi M Fedorov povidomiv sho za 3 tizhni v DIYi ukrayinci kupili vijskovih obligacij na 70 miljoniv griven 17 a stanom na sichen 250 mln na berezen 500 miloniv 18 Div takozh RedaguvatiZajm Svobodi Obligaciya Svobodi en Obligaciyi vnutrishnih derzhavnih pozikPrimitki Redaguvati 1861 1865 The Civil War TaxHistory org Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 27 travnya 2011 Heidler David Encyclopedia of the American Civil War W W Norton amp Company 2002 S 692 ISBN 0 393 04758 X Bogart p 240 a b v g Bogart p 239 a b v g Healy p 244 CBC News In Depth Sberegatelnye Obligacii Kanady CBC 3 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2010 Hillier Norman Victory Loans The Canadian Encyclopedia Historica Dominion Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2009 a b v g d Chickering 2004 p 104 Reichstag Receives 2 856 000 000 Bill The New York Times 28 zhovtnya 1916 Arhiv originalu za 7 sichnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2011 Chickering 2007 p 196 a b Johnston Thomas en The Financiers And The Nation London Methuen 1934 S 45 52 Leaf Walter 1 H Holt and Company en 1927 S 46 Home university library of modern knowledge Arhivovano z dzherela 17 lyutogo 2022 Lloyd George David War Memoirs Volume I London Odhams Press en 1938 S 73 4 Vse dlya fronta vse dlya pobedy Zhurnal Yango Investicii Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 5 serpnya 2021 Uryad virishiv vipustiti vijskovi obligaciyi na 400 milyardiv griven www unian ua ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Z pochatku vijni Minfin rozmistiv vijskovih obligacij na ponad 100 milyardiv www ukrinform ua ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Svoboda Radio 25 zhovtnya 2022 Ukrayinci za 3 tizhni kupili vijskovi obligaciyi v Diyi na 70 miljoniv griven Fedorov Radio Svoboda ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Ukrayinci pridbali v Diyi vzhe 500 tisyach vijskovih obligacij na piv milyarda Ekonomichna pravda ukr Procitovano 18 bereznya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijskovi obligaciyi amp oldid 40712036