www.wikidata.uk-ua.nina.az

Воскресенськ рос Воскресенск місто в Московській області адміністративний центр ого району Чисельність населення станом

Воскресенськ

Воскресенськ (рос. Воскресенск) — місто в Московській області, адміністративний центр Воскресенського району. Чисельність населення станом на 1 січня 2013 року — 92856 чоловік

місто Воскресенськ
Воскресенск
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Центральний федеральний округ
Московська область
Муніципальний район Воскресенський район
Код ЗКАТУ: 46 409
Код ЗКТМО: 46606101001
Основні дані
Час заснування 1862
Статус міста районний центр
Населення 92 856 людей (1 січня 2013)
Площа 24,5 км²
Поштові індекси 140200
Телефонний код +7 49644
Географічні координати: 55°19′ пн. ш. 38°41′ сх. д. / 55.317° пн. ш. 38.683° сх. д. / 55.317; 38.683Координати: 55°19′ пн. ш. 38°41′ сх. д. / 55.317° пн. ш. 38.683° сх. д. / 55.317; 38.683
Часовий пояс UTC+3, літом UTC+4
Висота над рівнем моря 114 м  м
Водойма Москва
Найближча залізнична станція Воскресенськ
Вебсторінка vmr-mo.ru
Мапа

Воскресенськ

 Воскресенськ у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воскресенськ (значення).

Міське поселення Редагувати

Муніципальне утворення міське поселення Воскресенськ було утворено на підставі закону Московської області від 29 грудня 2004 року «Про статус і межі Воскресенського муніципального району і знов утворених в його складі муніципальних утворень». Головою міського поселення з жовтня 2012 року є Олександр Васильович Квардаков.

Окрім міста Воскресенська до складу міського поселення входять села Маришкіно, Трофімово, Хлопки, Чемодурово.

Загальна чисельність населення міського поселення становить 93 тисячі 680 людей, а територія становить 10,5 тис. га.

Символіка Редагувати

Місто Воскресенськ має власний герб і прапор, які були затверджені рішенням Ради депутатів міського поселення Воскресенська від 24 жовтня 2008 року. Основою міського герба є зображення фенікса, який є символом Воскресіння Христового, що алегорично вказує на назву міського поселення. Основними кольорами міста є золотий, блакитний. Також жовтий і синій є клубними кольорами місцевого хокейного клубу «Хімік».

Населення Редагувати

Станом на 2010 населення Воскресенська становило 91464 людини. При цьому у місті суттєво переважає жіноче населення — 50544 (55,3 %) проти 40920 чоловіків (44,7 %).

Чисельність постійного населення Воскресенська

Все населення Міське населення Сільське населення
На 1 січня 2012 року 94887 92241 2646
На 1 січня 2013 року 95506 92856 2650

Промисловість Редагувати

Панорама з видом на Новлянськ та Хімічний комбінат

Воскресенськ є важливим промисловим центром Московської області. Тут є підприємства з виробництва цементу, мінеральних добрив, будівельних матеріалів та конструкцій. Також вони виробляють стінові матеріали, труби, муфти, листи асбестоцементні, пластикати полівінілхлоридні, шпалери, молочні консерви, хліб та хдібобулочні вироби. Загалом у місті є 24 великих та середніх підприємства. Обробна промисловість займає 98,3 % загального обсягу виробництва, решта припадає на виробництво електроенергії, газу та води.

Транспорт Редагувати

Внутрішнє транспортне сполучення у Воскресенську забезпечується рейсовими автобусами. Окрім того у місті є автовокзал звідки здійснюється автобусне сполучення з населеними пунктами Воскресенського району, автобусний маршут N358 сполучає місто з Москвою (автостанція Вихіно)

Залізничний вокзал Воскресенська з'єднує його з Казанським вокзалом Москви. У Воскресенську зупиняється ряд електропотягів Рязанського напрямку, частина з них мають кінцеву зупинку на платформі Шиферна.

Окрім станції Воскресенськ на території міського поселення знаходиться ще декілька залізничних платформ: Москворецька, Шиферна, Цемгігант, Трофімово, 88-й кілометр.

Освіта Редагувати

Середню освіту у місті надають 14 середній загальноосвітніх шкіл у тому числі одна з вечірньою формою навчання. Також у місті є школа для дітей-сиріт які залишились без опіки батьків. У місті працює дві гімназії а також два ліцеї. Середню професійну освіту у Воскресенську надає професійне училище N44, професійний ліцей N15, Центральний міжрегіональний технікум галуземих технологій та підприємництва, Воскресенський коледж. Вищу освіту у місті надає Воскресенський інститут туризму який є філією Російської міжнародної академії туризму. Філія у Воскресенську почала працювати у 1998 році. Навчання тут ведеться за наступними напрямками: міжнародний менеджмент в туризмі, менеджмент турзму, менеджмент готельних ресторанних підпрємств, менеджмент санаторно-курортної справи, маркетинг, менеджмент спортивного туризму, анімаційний менеджмент в туризмі, екскурсійний менеджмент, управління персоналом.

Також у Воскресенську працює філія Московського державного відкритого університету імені Чорномирдіна.

Охорона здоров'я Редагувати

У місті працює дві районні лікарні, станція швидкої медичної допомоги та стоматологічна поліклініка.

ЗМІ Редагувати

У Воскресенську працює декілька засобів масової інформації, зокрема районна газета «Наше слово», яка виходить тричі на тиждень накладом 10000 примірників.

Тижневики «Куйбишевець», та «Іскра-ТВ». У місті працює телекомпанія «Іскра ВЕКТ». Також у Воскресенську виходять газети «Деловые вести», «Добрая газета», «ВосИнфо».

Історія Редагувати

Свою назву місто отримало від села, яке входить тепер до його складу, а те, у свою чергу від церкви Воскресіння Христового яка згадується вперше у 1577 році. Церква, яка існує на її місці — третя за рахунком. Свій розвиток майбутнє місто отримало завдяки будівництву у 60-х роках ХІХ століття залізниці, яка з'єднала Москву, Рязань та Саратов. 20 червня 1862 року було відкрито залізничне сполучення на ділянці Москва-Коломна, однією з проміжних станцій став Воскресенськ. У 1869 році була прокладена залізнична гілка до Єгор'євська і Воскресенськ перетворився на вузлову залізничну станцію. Власне поруч із станцією невдовзі виникло пристанційне селище з такою ж назвою. За даними перепису 1926 року в селищі проживало трохи більше 600 чоловік. У 1922 році почалась розробка Єгорьєвського родовища фосфоритів. У 1929 році на XVI партконференції було прийнято рішення про будівництво 518 нових промислових підприємств, у тому числі хімічних. Зокрема мова йшла про будівництво заводів на базі Єгорєвського родовища фосфоритів. Статус міста Воскресенськ отримав 11 липня 1938 року. Загалом на будівництво нового заводу приїхало 4000 молодих людей. Для того, щоб їх розмістити було зведено каркасно-засипні бараки — переважно вони являли собою одне приміщення, вздовж якого були встановлені ліжка, а між ними тумбочки та табуретки. У кожному бараці проживало від 50 до 100 людей, опалення було пічне, а «виго́ди» — надворі. Були і більші комфортабельні бараки, розділені на кімнатки по 2-4 людини з загальним коридором посередині. Таке житло у місті було до 1967 року включно. Водночас перший цегляний чотириповерховий будинок було закладено в серпні 1930 року. І хоча невдовзі вони були заселені, однак каналізація була підключена лише у 1934 році. Днем народження хімкомбінату вважається 22 січня 1931 року коли в цеху фосфоритного борошна була вироблена перша продукція. Протягом наступних років комбінат розширювався, вводились в експлуатацію нові цехи та системи. У 1931 році на березі річки Семиславки неподалік селища Колиберево почалось зведення великого цементного заводу який так і назвали «Гігант». Його проектна потужність дорівнювала трьохрічний виробці цементу на трьох середніх заводах. Свою першу продукцію він дав у грудні 1936 року. Навколо нових підприємств розвивались робітничі селища Колиберево та Воскресенськ. У 1939 році у першому з них мешкало 12 тисяч людей, Воскресенськ був подібним за кількістю населення. У 1954 році Колиберево було включене до складу Воскресенська, ставши його південною частиною. У 1937 році Воскресенськ мав 550 будинків, три школи, у яких навчалось 2300 дітей, інфраструктуру, яка забезпечувала його життя. Коли 11 липня 1938 робітниче селище Крив'якіно (Воскресенськ) перетворило у місто Воскресенськ його населення становило 29 тисяч осіб. У роки німецько-радянської війни неодноразово бомбували залізничну станцію Воскресенськ, водночас вони не бомбували хімкомбінат, оскільки хотіли захопити його неушкодженим. Натомість радянська сторона підготувала його до вибуху на випадок свого відступу.

Після завершення II Світової війни Редагувати

Бурхливе будівництво у місті відновилось лише у 1950 році, зокрема тоді з'явився перший генеральний план забудови центру міста. Осьовою вулицею стала Октябрска, тож на ній почали зводитись 3-5 поверхові будинки. У 1954 році Воскресенськ було перетворено в місто обласного підпорядкування. До того часу до його складу увійшло кілька сусідніх сіл та утворились тр основні райони — північний, південний та москворецький, причому роль центру виконував саме північний район. У 1974 році був затверджений новий генеральний план міста який передбачав забудову двох основних житлових районів міста — північного та Москворецького.

Пам'ятки історії та архітектури Редагувати

Загалом на територія міського поселення знаходиться 41 пам'ятник: з них два пам'ятники історії федерального значення та один — обласного. Серед найважливіших пам'яток розташованих в місті є — ґрунтовий могильник «Погост П'ять Хрестів» 16-17 ст. є пам'яткою археології, розташований на правому березі р. Семиславки на південній околиці Москворецького кварталу. — пам'ятка археології 14-17 ст. у селищі Воскресенськ-І («Беркіно») на лівому березі річки Капиловки на східній околиці мікрорайону «Цемгігант» — пам'ятка археології 12-13 ст селище «Воскресенськ-2» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), 100 метрів південно-західніше залізничного мосту на залізниці Москва-Рязань. — пам'ятка археології 12-13 ст селище «Воскресенськ-3» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), 260 метрів південно-західніше залізничного мосту на залізниці Москва-Рязань. — пам'ятка археології 12-13 ст селище «Воскресенськ-4» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), 360 метрів південно-західніше залізничного мосту на залізниці Москва-Рязань. — пам'ятка археології 14-15 ст селище «Воскресенськ-5» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), 500 метрів південно-західніше залізничного мосту на залізниці Москва-Рязань. — пам'ятка археології 15-17 ст селище «Воскресенськ-6» на правому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), — пам'ятка археології 16-17 ст селище «Воскресенськ-7» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока р. Москва), поруч із північно-східною околицею мікрорайону «Селище будівельників». — пам'ятка археології 16-17 ст. «Воскресенськ-8» поруч з північно-східною околицею мікрорайону «Селище будівельників» на лівому березі річки Семиславки (ліва притока річки Москви). — пам'ятка археології 15 ст «Воскресенськ-9» за два кілометри на схід від північно-східної околиці мікрорайону «Селище будівельників» на дівому березі річки Семиславки. — церква Івана Золотоуста 1761 р у колишньому селі Новлянське (тепер Воскресенськ). — садиба «Спаське» — пам'ятка архітектур 18-20 ст у кол. С. Спаському (тепер Зелена Зона Воскресенська). — головний дім датований 1872 роком і комплекс споруд кінця 19-початку 20 ст. у кол. С. Спаському (тепер Зелена Зона Воскресенська). Також у комплекс входить парк 18-19 ст. — садиба Крив'якіно (друга половина 18 — друга половина 19 ст) на вулиці Лермонтова, 3 у Воскресенську з комплексом будівель а також парк із ставками.

Також у місті є 18 пам'ятників, пам'ятних знаків та стел, 5 меморіальних дощок загиблим в роки ІІ світової війни, 1 пам'ятник жертвам політичних репресій, один пам'ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС, один пам'ятник загиблим в локальних конфліктах, 7 меморіальних дощок на честь загиблих в Афганістані та Чечні, одна скульптурна композиція присвячена Воскресінню Христовому, 3 пам'ятники та 4 меморіальні дошви присвячені видатним людям міста.

Серед військових пам'ятників у місті також є пам'ятник угорським військовополоненим, які загинули в роки ІІ світової війни. Його створено у 2001 році на вулиці Громадянській.

Церкви Редагувати

Церква святого Івана Золотоустого

Церква святителя Івана Золотоуста Спочатку в селі Новлянському у 16 столітті стояла дерев'яна церква Воскресіння Христового з каплицею Миколи Чудотворця. У 1761 році була побудована кам'яна церква Івана Золотоуста, трапезна та дзвіниця з'явились у 1855 році. Центральний іконостас п'ятиярусний, позолочений. Особливим шанування у парафіян користується ікона Єрусалимської Матері Божої яка написана у візантійському стилі. Церква збудована в стилі бароко.

Дерев'яна церква преподобного Сергія Радонезького була закладена 15 липня 2003 року, а перше Богослужіння у ньому відбулось 8 жовтня 2003 року.

Церква Воскресіння Христового вперше згадується у 1557 році, дерев'яний храм було зведено з 1881 по 1898 рр. за проектом Ніколая Маркова. Саме ця церква дала назву спочатку селу, а потім місту Воскресенську.

Культура Редагувати

У місті працює «Театр ростових ляльок „Софіт“» та камерний хор «Хорал» чотири Палаци культури: «Юбилейний», «Цементник», «Москворецкий» та «Хімік» ім. Н. І. Докторова. Також є концертно-виставковий зал на 120 місць, культурний центр «Садиба Крив'якіно», 11 бібліотек з загальним книжковим фондом 361 тисяча книг, музей бойової та трудової слави, кінотеатр «Люксор» з 3-ма кінозалами.

Спорт Редагувати

ХК «Хімік» Редагувати

Льодовий палац «Подмосковье»

У Воскресенську базується хокейний клуб «Хімік». Його було створено у 1953 році футболістом та хокеїстом Миколою Семенович Епштейном. Вже 20 грудня 1953 року команда отримала право виступати на першість РСФСР. Уже в сезоні 1956-1957 рр команда представляючи провінційне місто виступала у вищій лізі радянського хокею. Протягом своєї історії клуб чотири рази завойовував бронзові медалі радянської першості — у 1965, 1970, 1984 та 1990 роках. Найбільше досягнення клубу — срібні медалі першості СРСР у 1989 році. У 2005 році керівництвом Московської області було прийнято рішення про перебазування клубу в Митищі, водночас у Воскресенську залишився фарм-клуб.

Персоналії Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 г.
  2. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  3. . Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  7. . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  8. ЧИСЛЕННОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ РОССИИ, ФЕДЕРАЛЬНЫХ ОКРУГОВ, СУБЪЕКТОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ, РАЙОНОВ, ГОРОДСКИХ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ, СЕЛЬСКИХ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ — РАЙОННЫХ ЦЕНТРОВ И СЕЛЬСКИХ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ С НАСЕЛЕНИЕМ 3 ТЫСЯЧИ ЧЕЛОВЕК И БОЛЕЕ
  9. ЧИСЛЕННОСТЬ ПОСТОЯННОГО НАСЕЛЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО МУНИЦИПАЛЬНЫМ ОБРАЗОВАНИЯМ на 1 января 2012 года.
  10. Численность постоянного населения субъектов Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года.
  11. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  12. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  13. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  14. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  15. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  16. . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 6 червня 2022. 
  17. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  18. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  19. . Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  20. . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  21. . Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  22. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  23. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  24. http://kulturnoe-nasledie.ru/search.php?query=%C2%EE%F1%EA%F0%E5%F1%E5%ED%F1%EA%20%CC%EE%F1%EA%EE%E2%F1%EA%EE%E9%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%E8&page=1[недоступне посилання з червня 2019]
  25. . Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  26. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  27. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  28. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  29. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  30. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  31. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  32. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. 
  33. . Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Voskresensk ros Voskresensk misto v Moskovskij oblasti administrativnij centr Voskresenskogo rajonu Chiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2013 roku 92856 cholovikmisto VoskresenskVoskresenskGerb Voskresenska Prapor mista VoskresenskKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Centralnij federalnij okrugMoskovska oblastMunicipalnij rajon Voskresenskij rajonKod ZKATU 46 409Kod ZKTMO 46606101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1862Status mista rajonnij centrNaselennya 92 856 lyudej 1 sichnya 2013 1 Plosha 24 5 km Poshtovi indeksi 140200Telefonnij kod 7 49644Geografichni koordinati 55 19 pn sh 38 41 sh d 55 317 pn sh 38 683 sh d 55 317 38 683 Koordinati 55 19 pn sh 38 41 sh d 55 317 pn sh 38 683 sh d 55 317 38 683Chasovij poyas UTC 3 litom UTC 4Visota nad rivnem morya 114 m 2 mVodojma MoskvaNajblizhcha zaliznichna stanciya VoskresenskVebstorinka vmr mo ruMapaVoskresensk Voskresensk u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voskresensk znachennya Zmist 1 Miske poselennya 2 Simvolika 3 Naselennya 4 Promislovist 5 Transport 6 Osvita 7 Ohorona zdorov ya 8 ZMI 9 Istoriya 9 1 Pislya zavershennya II Svitovoyi vijni 10 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi 11 Cerkvi 12 Kultura 13 Sport 13 1 HK Himik 14 Personaliyi 15 PrimitkiMiske poselennya RedaguvatiMunicipalne utvorennya miske poselennya Voskresensk bulo utvoreno na pidstavi zakonu Moskovskoyi oblasti vid 29 grudnya 2004 roku Pro status i mezhi Voskresenskogo municipalnogo rajonu i znov utvorenih v jogo skladi municipalnih utvoren Golovoyu miskogo poselennya z zhovtnya 2012 roku ye Oleksandr Vasilovich Kvardakov 3 Okrim mista Voskresenska do skladu miskogo poselennya vhodyat sela Marishkino Trofimovo Hlopki Chemodurovo 4 Zagalna chiselnist naselennya miskogo poselennya stanovit 93 tisyachi 680 lyudej a teritoriya stanovit 10 5 tis ga 5 5 6 Simvolika RedaguvatiMisto Voskresensk maye vlasnij gerb i prapor yaki buli zatverdzheni rishennyam Radi deputativ miskogo poselennya Voskresenska vid 24 zhovtnya 2008 roku Osnovoyu miskogo gerba ye zobrazhennya feniksa yakij ye simvolom Voskresinnya Hristovogo sho alegorichno vkazuye na nazvu miskogo poselennya Osnovnimi kolorami mista ye zolotij blakitnij Takozh zhovtij i sinij ye klubnimi kolorami miscevogo hokejnogo klubu Himik 7 Naselennya RedaguvatiStanom na 2010 naselennya Voskresenska stanovilo 91464 lyudini Pri comu u misti suttyevo perevazhaye zhinoche naselennya 50544 55 3 proti 40920 cholovikiv 44 7 8 Chiselnist postijnogo naselennya Voskresenska Vse naselennya Miske naselennya Silske naselennyaNa 1 sichnya 2012 roku 94887 92241 2646Na 1 sichnya 2013 roku 95506 92856 2650 9 10 Promislovist Redaguvati nbsp Panorama z vidom na Novlyansk ta Himichnij kombinatVoskresensk ye vazhlivim promislovim centrom Moskovskoyi oblasti Tut ye pidpriyemstva z virobnictva cementu mineralnih dobriv budivelnih materialiv ta konstrukcij Takozh voni viroblyayut stinovi materiali trubi mufti listi asbestocementni plastikati polivinilhloridni shpaleri molochni konservi hlib ta hdibobulochni virobi Zagalom u misti ye 24 velikih ta serednih pidpriyemstva Obrobna promislovist zajmaye 98 3 zagalnogo obsyagu virobnictva reshta pripadaye na virobnictvo elektroenergiyi gazu ta vodi 5 Transport RedaguvatiVnutrishnye transportne spoluchennya u Voskresensku zabezpechuyetsya rejsovimi avtobusami Okrim togo u misti ye avtovokzal zvidki zdijsnyuyetsya avtobusne spoluchennya z naselenimi punktami Voskresenskogo rajonu avtobusnij marshut N358 spoluchaye misto z Moskvoyu avtostanciya Vihino 11 12 Zaliznichnij vokzal Voskresenska z yednuye jogo z Kazanskim vokzalom Moskvi U Voskresensku zupinyayetsya ryad elektropotyagiv Ryazanskogo napryamku chastina z nih mayut kincevu zupinku na platformi Shiferna 13 Okrim stanciyi Voskresensk na teritoriyi miskogo poselennya znahoditsya she dekilka zaliznichnih platform Moskvorecka Shiferna Cemgigant Trofimovo 88 j kilometr 14 Osvita RedaguvatiSerednyu osvitu u misti nadayut 14 serednij zagalnoosvitnih shkil u tomu chisli odna z vechirnoyu formoyu navchannya Takozh u misti ye shkola dlya ditej sirit yaki zalishilis bez opiki batkiv U misti pracyuye dvi gimnaziyi a takozh dva liceyi Serednyu profesijnu osvitu u Voskresensku nadaye profesijne uchilishe N44 profesijnij licej N15 Centralnij mizhregionalnij tehnikum galuzemih tehnologij ta pidpriyemnictva Voskresenskij koledzh Vishu osvitu u misti nadaye Voskresenskij institut turizmu yakij ye filiyeyu Rosijskoyi mizhnarodnoyi akademiyi turizmu Filiya u Voskresensku pochala pracyuvati u 1998 roci Navchannya tut vedetsya za nastupnimi napryamkami mizhnarodnij menedzhment v turizmi menedzhment turzmu menedzhment gotelnih restorannih pidpryemstv menedzhment sanatorno kurortnoyi spravi marketing menedzhment sportivnogo turizmu animacijnij menedzhment v turizmi ekskursijnij menedzhment upravlinnya personalom 15 Takozh u Voskresensku pracyuye filiya Moskovskogo derzhavnogo vidkritogo universitetu imeni Chornomirdina 16 17 Ohorona zdorov ya RedaguvatiU misti pracyuye dvi rajonni likarni stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi ta stomatologichna poliklinika 18 ZMI RedaguvatiU Voskresensku pracyuye dekilka zasobiv masovoyi informaciyi zokrema rajonna gazeta Nashe slovo yaka vihodit trichi na tizhden nakladom 10000 primirnikiv 19 Tizhneviki Kujbishevec 20 ta Iskra TV U misti pracyuye telekompaniya Iskra VEKT 21 Takozh u Voskresensku vihodyat gazeti Delovye vesti Dobraya gazeta VosInfo 22 23 Istoriya RedaguvatiSvoyu nazvu misto otrimalo vid sela yake vhodit teper do jogo skladu a te u svoyu chergu vid cerkvi Voskresinnya Hristovogo yaka zgaduyetsya vpershe u 1577 roci Cerkva yaka isnuye na yiyi misci tretya za rahunkom Svij rozvitok majbutnye misto otrimalo zavdyaki budivnictvu u 60 h rokah HIH stolittya zaliznici yaka z yednala Moskvu Ryazan ta Saratov 20 chervnya 1862 roku bulo vidkrito zaliznichne spoluchennya na dilyanci Moskva Kolomna odniyeyu z promizhnih stancij stav Voskresensk U 1869 roci bula prokladena zaliznichna gilka do Yegor yevska i Voskresensk peretvorivsya na vuzlovu zaliznichnu stanciyu Vlasne poruch iz stanciyeyu nevdovzi viniklo pristancijne selishe z takoyu zh nazvoyu Za danimi perepisu 1926 roku v selishi prozhivalo trohi bilshe 600 cholovik U 1922 roci pochalas rozrobka Yegoryevskogo rodovisha fosforitiv U 1929 roci na XVI partkonferenciyi bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo 518 novih promislovih pidpriyemstv u tomu chisli himichnih Zokrema mova jshla pro budivnictvo zavodiv na bazi Yegoryevskogo rodovisha fosforitiv Status mista Voskresensk otrimav 11 lipnya 1938 roku Zagalom na budivnictvo novogo zavodu priyihalo 4000 molodih lyudej Dlya togo shob yih rozmistiti bulo zvedeno karkasno zasipni baraki perevazhno voni yavlyali soboyu odne primishennya vzdovzh yakogo buli vstanovleni lizhka a mizh nimi tumbochki ta taburetki U kozhnomu baraci prozhivalo vid 50 do 100 lyudej opalennya bulo pichne a vigo di nadvori Buli i bilshi komfortabelni baraki rozdileni na kimnatki po 2 4 lyudini z zagalnim koridorom poseredini Take zhitlo u misti bulo do 1967 roku vklyuchno Vodnochas pershij ceglyanij chotiripoverhovij budinok bulo zakladeno v serpni 1930 roku I hocha nevdovzi voni buli zaseleni odnak kanalizaciya bula pidklyuchena lishe u 1934 roci Dnem narodzhennya himkombinatu vvazhayetsya 22 sichnya 1931 roku koli v cehu fosforitnogo boroshna bula viroblena persha produkciya Protyagom nastupnih rokiv kombinat rozshiryuvavsya vvodilis v ekspluataciyu novi cehi ta sistemi U 1931 roci na berezi richki Semislavki nepodalik selisha Koliberevo pochalos zvedennya velikogo cementnogo zavodu yakij tak i nazvali Gigant Jogo proektna potuzhnist dorivnyuvala trohrichnij virobci cementu na troh serednih zavodah Svoyu pershu produkciyu vin dav u grudni 1936 roku Navkolo novih pidpriyemstv rozvivalis robitnichi selisha Koliberevo ta Voskresensk U 1939 roci u pershomu z nih meshkalo 12 tisyach lyudej Voskresensk buv podibnim za kilkistyu naselennya U 1954 roci Koliberevo bulo vklyuchene do skladu Voskresenska stavshi jogo pivdennoyu chastinoyu U 1937 roci Voskresensk mav 550 budinkiv tri shkoli u yakih navchalos 2300 ditej infrastrukturu yaka zabezpechuvala jogo zhittya Koli 11 lipnya 1938 robitniche selishe Kriv yakino Voskresensk peretvorilo u misto Voskresensk jogo naselennya stanovilo 29 tisyach osib U roki nimecko radyanskoyi vijni neodnorazovo bombuvali zaliznichnu stanciyu Voskresensk vodnochas voni ne bombuvali himkombinat oskilki hotili zahopiti jogo neushkodzhenim Natomist radyanska storona pidgotuvala jogo do vibuhu na vipadok svogo vidstupu Pislya zavershennya II Svitovoyi vijni Redaguvati Burhlive budivnictvo u misti vidnovilos lishe u 1950 roci zokrema todi z yavivsya pershij generalnij plan zabudovi centru mista Osovoyu vuliceyu stala Oktyabrska tozh na nij pochali zvoditis 3 5 poverhovi budinki U 1954 roci Voskresensk bulo peretvoreno v misto oblasnogo pidporyadkuvannya Do togo chasu do jogo skladu uvijshlo kilka susidnih sil ta utvorilis tr osnovni rajoni pivnichnij pivdennij ta moskvoreckij prichomu rol centru vikonuvav same pivnichnij rajon U 1974 roci buv zatverdzhenij novij generalnij plan mista yakij peredbachav zabudovu dvoh osnovnih zhitlovih rajoniv mista pivnichnogo ta Moskvoreckogo 4 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi RedaguvatiZagalom na teritoriya miskogo poselennya znahoditsya 41 pam yatnik z nih dva pam yatniki istoriyi federalnogo znachennya ta odin oblasnogo Sered najvazhlivishih pam yatok roztashovanih v misti ye gruntovij mogilnik Pogost P yat Hrestiv 16 17 st ye pam yatkoyu arheologiyi roztashovanij na pravomu berezi r Semislavki na pivdennij okolici Moskvoreckogo kvartalu pam yatka arheologiyi 14 17 st u selishi Voskresensk I Berkino na livomu berezi richki Kapilovki na shidnij okolici mikrorajonu Cemgigant pam yatka arheologiyi 12 13 st selishe Voskresensk 2 na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva 100 metriv pivdenno zahidnishe zaliznichnogo mostu na zaliznici Moskva Ryazan pam yatka arheologiyi 12 13 st selishe Voskresensk 3 na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva 260 metriv pivdenno zahidnishe zaliznichnogo mostu na zaliznici Moskva Ryazan pam yatka arheologiyi 12 13 st selishe Voskresensk 4 na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva 360 metriv pivdenno zahidnishe zaliznichnogo mostu na zaliznici Moskva Ryazan pam yatka arheologiyi 14 15 st selishe Voskresensk 5 na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva 500 metriv pivdenno zahidnishe zaliznichnogo mostu na zaliznici Moskva Ryazan pam yatka arheologiyi 15 17 st selishe Voskresensk 6 na pravomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva pam yatka arheologiyi 16 17 st selishe Voskresensk 7 na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka r Moskva poruch iz pivnichno shidnoyu okoliceyu mikrorajonu Selishe budivelnikiv pam yatka arheologiyi 16 17 st Voskresensk 8 poruch z pivnichno shidnoyu okoliceyu mikrorajonu Selishe budivelnikiv na livomu berezi richki Semislavki liva pritoka richki Moskvi pam yatka arheologiyi 15 st Voskresensk 9 za dva kilometri na shid vid pivnichno shidnoyi okolici mikrorajonu Selishe budivelnikiv na divomu berezi richki Semislavki cerkva Ivana Zolotousta 1761 r u kolishnomu seli Novlyanske teper Voskresensk sadiba Spaske pam yatka arhitektur 18 20 st u kol S Spaskomu teper Zelena Zona Voskresenska golovnij dim datovanij 1872 rokom i kompleks sporud kincya 19 pochatku 20 st u kol S Spaskomu teper Zelena Zona Voskresenska Takozh u kompleks vhodit park 18 19 st sadiba Kriv yakino druga polovina 18 druga polovina 19 st na vulici Lermontova 3 u Voskresensku z kompleksom budivel a takozh park iz stavkami 24 Takozh u misti ye 18 pam yatnikiv pam yatnih znakiv ta stel 5 memorialnih doshok zagiblim v roki II svitovoyi vijni 1 pam yatnik zhertvam politichnih represij odin pam yatnik likvidatoram avariyi na ChAES odin pam yatnik zagiblim v lokalnih konfliktah 7 memorialnih doshok na chest zagiblih v Afganistani ta Chechni odna skulpturna kompoziciya prisvyachena Voskresinnyu Hristovomu 3 pam yatniki ta 4 memorialni doshvi prisvyacheni vidatnim lyudyam mista 25 26 Sered vijskovih pam yatnikiv u misti takozh ye pam yatnik ugorskim vijskovopolonenim yaki zaginuli v roki II svitovoyi vijni Jogo stvoreno u 2001 roci na vulici Gromadyanskij 27 28 Cerkvi Redaguvati nbsp Cerkva svyatogo Ivana ZolotoustogoCerkva svyatitelya Ivana Zolotousta Spochatku v seli Novlyanskomu u 16 stolitti stoyala derev yana cerkva Voskresinnya Hristovogo z kapliceyu Mikoli Chudotvorcya U 1761 roci bula pobudovana kam yana cerkva Ivana Zolotousta trapezna ta dzvinicya z yavilis u 1855 roci Centralnij ikonostas p yatiyarusnij pozolochenij Osoblivim shanuvannya u parafiyan koristuyetsya ikona Yerusalimskoyi Materi Bozhoyi yaka napisana u vizantijskomu stili Cerkva zbudovana v stili baroko Derev yana cerkva prepodobnogo Sergiya Radonezkogo bula zakladena 15 lipnya 2003 roku a pershe Bogosluzhinnya u nomu vidbulos 8 zhovtnya 2003 roku Cerkva Voskresinnya Hristovogo vpershe zgaduyetsya u 1557 roci derev yanij hram bulo zvedeno z 1881 po 1898 rr za proektom Nikolaya Markova Same cya cerkva dala nazvu spochatku selu a potim mistu Voskresensku 29 Kultura RedaguvatiU misti pracyuye Teatr rostovih lyalok Sofit 30 ta kamernij hor Horal chotiri Palaci kulturi Yubilejnij Cementnik Moskvoreckij ta Himik im N I Doktorova Takozh ye koncertno vistavkovij zal na 120 misc kulturnij centr Sadiba Kriv yakino 11 bibliotek z zagalnim knizhkovim fondom 361 tisyacha knig muzej bojovoyi ta trudovoyi slavi kinoteatr Lyuksor z 3 ma kinozalami 5 31 32 Sport RedaguvatiHK Himik Redaguvati nbsp Lodovij palac Podmoskove U Voskresensku bazuyetsya hokejnij klub Himik Jogo bulo stvoreno u 1953 roci futbolistom ta hokeyistom Mikoloyu Semenovich Epshtejnom Vzhe 20 grudnya 1953 roku komanda otrimala pravo vistupati na pershist RSFSR Uzhe v sezoni 1956 1957 rr komanda predstavlyayuchi provincijne misto vistupala u vishij lizi radyanskogo hokeyu Protyagom svoyeyi istoriyi klub chotiri razi zavojovuvav bronzovi medali radyanskoyi pershosti u 1965 1970 1984 ta 1990 rokah Najbilshe dosyagnennya klubu sribni medali pershosti SRSR u 1989 roci U 2005 roci kerivnictvom Moskovskoyi oblasti bulo prijnyato rishennya pro perebazuvannya klubu v Mitishi vodnochas u Voskresensku zalishivsya farm klub 33 Personaliyi RedaguvatiLebedyev Oleksandr Ivanovich 1930 2012 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino Primitki Redaguvati Chislennost postoyannogo naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 g Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2013 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 a b v g Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 kvitnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2013 ChISLENNOST NASELENIYa ROSSII FEDERALNYH OKRUGOV SUBEKTOV ROSSIJSKOJ FEDERACII RAJONOV GORODSKIH NASELENNYH PUNKTOV SELSKIH NASELENNYH PUNKTOV RAJONNYH CENTROV I SELSKIH NASELENNYH PUNKTOV S NASELENIEM 3 TYSYaChI ChELOVEK I BOLEE ChISLENNOST POSTOYaNNOGO NASELENIYa ROSSIJSKOJ FEDERACII PO MUNICIPALNYM OBRAZOVANIYaM na 1 yanvarya 2012 goda Chislennost postoyannogo naseleniya subektov Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 kvitnya 2014 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 travnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 http kulturnoe nasledie ru search php query C2 EE F1 EA F0 E5 F1 E5 ED F1 EA 20 CC EE F1 EA EE E2 F1 EA EE E9 20 EE E1 EB E0 F1 F2 E8 amp page 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 veresnya 2009 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 serpnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Voskresensk amp oldid 36529905