www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леся Воронина Ле ся Воро нина справжнє ім я Олена Анастасіївна Воронина нар 21 березня 1955 Київ українська письменниця

Леся Воронина

Ле́ся Воро́нина (справжнє ім'я — Олена Анастасіївна Воронина, нар. 21 березня 1955, Київ) — українська письменниця, перекладачка, журналістка, член Асоціації українських письменників.

Леся Воронина
Олена Анастасіївна Воронина
Леся Воронина (ліворуч) і Зірка Мензатюк на книжковій ярмарці, 2011 р.
Псевдонім Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич
Народилася 21 березня 1955(1955-03-21) (68 років)
Київ
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність Дитяча література,
перекладацтво
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Magnum opus Суперагент 000
Членство НСПУ і Асоціація українських письменників
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Народилася 21 березня 1955 року в Києві.

Онучка українського письменника Прохора Воронина. 1979 року закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ).

За роки навчання встигла попрацювати кур'єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах.

Мандрувала Україною автостопом та Польщею на байдарках (це були спливи по Мазурських озерах, польських річках і річечках). Дружина Євгена Гуцала.

З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».

З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник». З 1997 року паралельно з роботою в журналі «Соняшник» працювала коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури.

У жовтні 1994 — березні 1995 на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського інституту українських студій поїхала до Едмонтона, де взяла участь в підготовці освітнього проекту «Мова» для двомовних україно-англійських шкіл провінції Альберта.

Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик».

Творчість ред.

Найпопулярніші дитячі твори письменниці — збірка повістей «Суперагент 000.» («У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру»), пригодницькі повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера». Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна. Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з'являлися на сторінках журналу «Соняшник».

Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славомира Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та інші).

У 2014 році упорядкувала вірші чоловіка Євгена Гуцала в книжці «Зайці в полі варять борщ», що вийшла у Видавництві Старого Лева.

Бібліографія ред.

  • Суперагент 000 (Київ : Грані-Т, 1996) — дитячий детектив
  • Суперагент 000. Нові пригоди (К. : Соняшник, 2000) — дитячий детектив
  • Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив
  • Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру (Вінниця: Тезис; Соняшник, 2004)
  • Таємниця пурпурової планети (Вінниця: Теза, 2005)
  • Прибулець з країни Нямликів (К. : Грані-Т, 2007)
  • Нямлик і балакуча квіточка (К. : Грані-Т, 2008)
  • Хлюсь та інші (К. : Грані-Т, 2008)
  • Суперагент 000. У пащі крокодила
  • Сни Ганса Християна (Київ : Грані-Т, 2009)
  • «У пошуках Оґопоґо» (К.: Нора-Друк, 2010)
  • Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука (Київ: Грані-Т, 2010)
  • Смак олімпійського золота (К. : Грані-Т, 2011)
  • Планета Смугастих Равликів (К. : Прудкий Равлик, 2011)
  • Слон Ґудзик та Вогняна Квітка (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013)
  • Різдвяна казка від слона Ґудзика (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013)
  • Слон на ім'я Ґудзик (Львів, Видавництво Старого Лева, 2016)
  • «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» (Знання , 2015)
  • «Таємне товариство брехунів, або пастка для синьомордів» (Знання , 2015)
  • «Таємне товариство ботанів, або екстрим на горі Підстава» (Знання, 2017)
  • «Пригоди голубого папуги», (Знання,2018) з ілюстраціями Катерини Штанко

Відзнаки ред.

  • 2004 — лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» за книжку «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру»;
  • 2005 — лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» за книжку «Таємниця Пурпурової планети»;
  • 2006 — лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» за книжку «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9»);
  • 2008 — лауреат конкурсу «Книжка року BBC» за книжку «Нямлик і балакуча квіточка»;
  • 2009 —перша премія VI Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса Християна»;
  • 2009 — Перша премія Національного конкурсу «Найкраща книга України 2009» за книжку «Сни Ганса Християна»;
  • 2009 — II місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» за книжку «Сни Ганса Християна»;
  • 2010 — дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова — 2010» за роман «У пошуках Оґопоґо».
  • 2012 — переможець конкурсу «Дитяча книга року ВВС» (2012).

Цікаві факти ред.

  • Всюди пишеться, що Леся — це псевдонім, але це справжнє ім'я письменниці. Причина цього: радянська влада іноді забороняла українські імена (серед них і ім'я Леся), тому у всіх документах було написано Олена.

Цитати ред.

  • «Я очікую від мандрів дивовижного стану, коли сприймаєш все загострено, помічаєш найважливіші, найцікавіші особливості країни. Це як стоп-кадр. Коли довше живеш у цій країні, очі замулюються, і всі ті дивовижі стають нормою, і потім, мені здається, люди, які подорожують, стають молодшими — ніби вириваєшся від рутинних щоденних справ і починаєш розуміти, що все те, що здавалося вдома неймовірно важливим, просто дрібниці буття, на які ми витрачаємо час. В будь-якому разі раджу всім на собі випробувати цей рецепт — вдарити об землю лихом-журбою і податися світ за очі, навіть якщо це буде поїздка електричкою до найближчого лісу».
  • «Я б попросила Золоту Рибку, щоб з нашого життя зникло хамство і жорстокість, щоб люди жили за законом: не роби іншим того, що не хочеш, щоб зробили тобі».

Примітки ред.

  1. 000. Таємниця золотого кенгуру" [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.], Вінниця, Теза [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.] 2004 р.
  2. пурпурової планети" [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.], Вінниця, Теза [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.], 2005 р.
  3. «Прибулець з країни Нямликів» [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (К.: Грані-Т, 2007, 2010)
  4. «Нямлик і балакуча квіточка» [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.] (К.: Грані-Т, 2008, 2010)
  5. «Хлюсь та інші» [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.] (К.: Грані-Т, 2008, 2010)
  6. аудіокнижка «Суперагент 000. У пащі крокодила», Вінниця, Теза [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.] 2009 р.
  7. «Сни Ганса Християна» [ 9 вересня 2011 у Wayback Machine.] (К.: Грані-Т, 2009)[1] [ 24 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  8. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. 
  9. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. 
  10. . Архів оригіналу за 19 грудня 2012. Процитовано 16 червня 2015. 

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Le sya Voro nina spravzhnye im ya Olena Anastasiyivna Voronina nar 21 bereznya 1955 Kiyiv ukrayinska pismennicya perekladachka zhurnalistka chlen Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv Lesya VoroninaOlena Anastasiyivna VoroninaLesya Voronina livoruch i Zirka Menzatyuk na knizhkovij yarmarci 2011 r Psevdonim Gavrilo Gava Nina Voron Olena Verbna Sestra LesichNarodilasya 21 bereznya 1955 1955 03 21 68 rokiv KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist Dityacha literatura perekladactvoAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Magnum opus Superagent 000Chlenstvo NSPU i Asociaciya ukrayinskih pismennikiv Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Bibliografiya 4 Vidznaki 5 Cikavi fakti 6 Citati 7 Primitki 8 PosilannyaZhittyepis red Narodilasya 21 bereznya 1955 roku v Kiyevi Onuchka ukrayinskogo pismennika Prohora Voronina 1979 roku zakinchila filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu zaochnij viddil Za roki navchannya vstigla popracyuvati kur yerom u Spilci pismennikiv Ukrayini laborantom u shkoli elektromonterom na derevoobrobnomu kombinati ekskursovodom u Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Pirogovi ta na bagatoh inshih robotah Mandruvala Ukrayinoyu avtostopom ta Polsheyu na bajdarkah ce buli splivi po Mazurskih ozerah polskih richkah i richechkah Druzhina Yevgena Gucala Z 1987 do 1991 roku redaktor viddilu literaturi ta mistectva zhurnalu Ukrayina Z 1991 roku pracyuye u dityachomu zhurnali Sonyashnik Z 1997 roku paralelno z robotoyu v zhurnali Sonyashnik pracyuvala komentatorom u Nacionalnij radiokompaniyi Ukrayini Avtor i veducha kulturologichnih program Ukrayinska kultura sogodni i zavzhdi Mandrivec Vidlunnya tisyacholit Osnovna tema peredach suchasnij stan ukrayinskoyi movi ta kulturi U zhovtni 1994 berezni 1995 na zaproshennya Ministerstva osviti provinciyi Alberta Kanada ta Kanadskogo institutu ukrayinskih studij poyihala do Edmontona de vzyala uchast v pidgotovci osvitnogo proektu Mova dlya dvomovnih ukrayino anglijskih shkil provinciyi Alberta Nini veducha program na Radio Kultura Na pochatku 2011 roku ocholila shojno stvorene dityache vidavnictvo Prudkij ravlik Tvorchist red Najpopulyarnishi dityachi tvori pismennici zbirka povistej Superagent 000 U pashi krokodila Pastka u pidzemelli Tayemnicya pidvodnogo mista U zaliznih netryah Tayemnicya zolotogo kenguru prigodnicki povisti Prigodi golubogo papugi Hlyus ta inshi Tayemnicya Chornogo ozera Literaturni psevdonimi Gavrilo Gava Nina Voron Olena Verbna Pid psevdonimom Gavrilo Gava napisala ponad sto syuzhetiv komiksiv sho vprodovzh 13 rokiv z yavlyalisya na storinkah zhurnalu Sonyashnik Perekladaye z polskoyi movi tvori Stanislava Lema Slavomira Mrozheka Anni Kovalskoyi Anni Karvinskoyi Geleni Behlerovoyi ta inshi U 2014 roci uporyadkuvala virshi cholovika Yevgena Gucala v knizhci Zajci v poli varyat borsh sho vijshla u Vidavnictvi Starogo Leva Bibliografiya red Superagent 000 Kiyiv Grani T 1996 dityachij detektiv Superagent 000 Novi prigodi K Sonyashnik 2000 dityachij detektiv Tayemnicya smaragdovogo drakona 2001 dityachij detektiv Superagent 000 Tayemnicya zolotogo kenguru Vinnicya Tezis Sonyashnik 2004 1 Tayemnicya purpurovoyi planeti Vinnicya Teza 2005 2 Pribulec z krayini Nyamlikiv K Grani T 2007 3 Nyamlik i balakucha kvitochka K Grani T 2008 4 Hlyus ta inshi K Grani T 2008 5 Superagent 000 U pashi krokodila 6 Sni Gansa Hristiyana Kiyiv Grani T 2009 7 U poshukah Ogopogo K Nora Druk 2010 Lesya Voronina pro Bryusa Li Mahatmu Gandi Zhorzh Sand Friderika Shopena Ivana Mikolajchuka Kiyiv Grani T 2010 Smak olimpijskogo zolota K Grani T 2011 Planeta Smugastih Ravlikiv K Prudkij Ravlik 2011 Slon Gudzik ta Vognyana Kvitka Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2013 8 Rizdvyana kazka vid slona Gudzika Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2013 Slon na im ya Gudzik Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2016 9 Tayemne Tovaristvo Boyaguziv abo Zasib vid perelyaku 9 Znannya 2015 Tayemne tovaristvo brehuniv abo pastka dlya sinomordiv Znannya 2015 Tayemne tovaristvo botaniv abo ekstrim na gori Pidstava Znannya 2017 Prigodi golubogo papugi Znannya 2018 z ilyustraciyami Katerini ShtankoVidznaki red 2004 laureat Vseukrayinskoyi akciyi Knizhka roku za knizhku Superagent 000 Tayemnicya zolotogo kenguru 2005 laureat Vseukrayinskogo konkursu romaniv kinoscenariyiv i p yes Koronaciya slova za knizhku Tayemnicya Purpurovoyi planeti 2006 laureat Mizhnarodnogo literaturnogo konkursu Dityachij Portal za knizhku Tayemne tovaristvo boyaguziv abo zasib vid perelyaku 9 2008 laureat konkursu Knizhka roku BBC za knizhku Nyamlik i balakucha kvitochka 2009 persha premiya VI Moskovskogo mizhnarodnogo konkursu Mistectvo knigi u nominaciyi Kniga dlya ditej ta yunactva za knizhku Sni Gansa Hristiyana 2009 Persha premiya Nacionalnogo konkursu Najkrasha kniga Ukrayini 2009 za knizhku Sni Gansa Hristiyana 2009 II misce na konkursi Knizhkovij divosvit Ukrayini za knizhku Sni Gansa Hristiyana 2010 diplomant Mizhnarodnogo literaturnogo konkursu romaniv kinoscenariyiv i p yes Koronaciya slova 2010 za roman U poshukah Ogopogo 2012 peremozhec konkursu Dityacha kniga roku VVS 2012 10 Cikavi fakti red Vsyudi pishetsya sho Lesya ce psevdonim ale ce spravzhnye im ya pismennici Prichina cogo radyanska vlada inodi zaboronyala ukrayinski imena sered nih i im ya Lesya tomu u vsih dokumentah bulo napisano Olena Citati red Ya ochikuyu vid mandriv divovizhnogo stanu koli sprijmayesh vse zagostreno pomichayesh najvazhlivishi najcikavishi osoblivosti krayini Ce yak stop kadr Koli dovshe zhivesh u cij krayini ochi zamulyuyutsya i vsi ti divovizhi stayut normoyu i potim meni zdayetsya lyudi yaki podorozhuyut stayut molodshimi nibi virivayeshsya vid rutinnih shodennih sprav i pochinayesh rozumiti sho vse te sho zdavalosya vdoma nejmovirno vazhlivim prosto dribnici buttya na yaki mi vitrachayemo chas V bud yakomu razi radzhu vsim na sobi viprobuvati cej recept vdariti ob zemlyu lihom zhurboyu i podatisya svit za ochi navit yaksho ce bude poyizdka elektrichkoyu do najblizhchogo lisu Ya b poprosila Zolotu Ribku shob z nashogo zhittya zniklo hamstvo i zhorstokist shob lyudi zhili za zakonom ne robi inshim togo sho ne hochesh shob zrobili tobi Primitki red 000 Tayemnicya zolotogo kenguru Arhivovano 21 kvitnya 2014 u Wayback Machine Vinnicya Teza Arhivovano 10 veresnya 2009 u Wayback Machine 2004 r purpurovoyi planeti Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine Vinnicya Teza Arhivovano 10 veresnya 2009 u Wayback Machine 2005 r Pribulec z krayini Nyamlikiv Arhivovano 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine K Grani T 2007 2010 Nyamlik i balakucha kvitochka Arhivovano 6 sichnya 2009 u Wayback Machine K Grani T 2008 2010 Hlyus ta inshi Arhivovano 10 chervnya 2008 u Wayback Machine K Grani T 2008 2010 audioknizhka Superagent 000 U pashi krokodila Vinnicya Teza Arhivovano 10 veresnya 2009 u Wayback Machine 2009 r Sni Gansa Hristiyana Arhivovano 9 veresnya 2011 u Wayback Machine K Grani T 2009 1 Arhivovano 24 lyutogo 2013 u Wayback Machine Slon Gudzik ta Vognyana Kvitka Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Slon na im ya Gudzik Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Peremozhcyami Knigi roku VVS stali Yurij Vinnichuk i Lesya Voronina Arhiv originalu za 19 grudnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2015 Posilannya red Lesya Voronina Mi zhivemo v teatri absurdu Arhivovano 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Biografiya Arhivovano 10 chervnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lesya Voronina amp oldid 39370541