Во́ля — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада. Населення становить 816 осіб. (У 1928 р. проживало близько 1000 осіб, серед них двоє римо-католиків, 15 євреїв. Також відомо, що на той рік у селі було 150 школярів).
село Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Громада | Старосамбірська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1517 |
Населення | 816 |
Площа | 2,12 км² |
Густота населення | 384,91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82083 |
Телефонний код | +380 3238 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′25″ пн. ш. 23°04′02″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 23.06722° сх. д.Координати: 49°24′25″ пн. ш. 23°04′02″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 23.06722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 424 м |
Водойми | р. Крем'янка |
Найближча залізнична станція | Старий Самбір |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н,м.Старий Самбір |
Карта | |
Воля | |
Воля | |
Мапа | |
Воля у Вікісховищі |
Історична дата заснування населеного пункту — 1517 рік. Територія населеного пункту 137 га, під забудову та присадибні ділянки передбачено 162 га, орної землі 61 га, пасовищ — 85,5 га, громадських лісів — 313 га.
У 1914 році насипано могилу і встановлено хрест з нагоди 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.
Волянську сільську раду утворено в 1939 за першої радянської окупації (перших совітів), яка до 1950 р. мала назву Воле Коблянська сільська рада.
У селі є храм Собору Пресвятої Богородиці споруджений 1923 року зі смерекових брусів за проєктом Теофіля Горницького із Самбора, коли парохом був о. Ярослав-Йосиф Пасічинський, священик Перемисько-Самбірської єпархії УГКЦ. Після Другої світової війни, та Львівського псевдособору 1946 р. храм і вірних переведено в лоно Російської Православної Церкви. Стіни в інтер'єрі церкви 1982 року оббиті прес-плитою і вкриті трафаретним орнаментом малярем Миколою з Блажева. На південний схід від церкви розташована двоярусна дзвіниця, збудована одночасно з церквою. Після ліквідації УГКЦ 1946 р. храм знаходився у юрисдикції українського екзархату РПЦ. В 90-х роках храм був у користуванні УАПЦ. Вірні УГКЦ молилися під храмом, проте з 2006 року богослужіння відбуваються почергово. Сьогодні церква належить до двох конфесій — ПЦУ та УГКЦ. Храмове свято 08,01, Пресвятої Богородиці. Храмове свято 8,11, Дмитрія.
На околиці села на вершині гори Кундівська (668 м) є військовий цвинтар часів I Світової війни. На цій горі наприкінці вересня й на початку жовтня 1914 року відбувалися запеклі бої між російськими та австрійськими військами. Російські війська зайняли гору Кундівську, а також межі села. Один із найважчих боїв відбувся 17 жовтня в суботу 1914 року між селами Воля і Звір на горі Лисий. На боці Австро-угорських військ брали участь і Українські січові стрільці, декілька з яких загинуло і там були поховані. Про ці події в українській газеті «Свобода», № 57, 1915, було поміщено статтю:
За провідника взяли ми якогось газду; мав біля 30 літ. Ми не знали точного положення. Світла світити не вільно, мапу читати годі. З тим провідником вийшли ми о 3-й годині з Лужка і прийшли якраз добре на Лисий верх. Гора не поросла, на збочах галявини, далі в діл смерековий ліс, село Звірна на полудневім сході, на північ Воля Кобилянська, і Воля Барилова. В тих двох селах були Москалі, що обсадили північну збіч Лисого верха. На полудне від тої гори було видно пасмо гір від сходу на захід… Поляг з наших Фірчук, поляг Чихут і Завалик. Крім них було ще кільканадцять ранених. Не було ран, аби не можна було вилічити, смерть не грозила жадному.
До 100-річчя від трагічного початку Першої Світової війни, у неділю, 21 вересня, у с. Воля Старосамбірського району на Львівщині відбулось освячення пам'ятного знаку встановленого на місці поховання українців, австрійців, росіян вояків різних національностей, які загинули у 1915 році в околицях села Воля.
Організатор заходу — «Товариство пошуку жертв війни “Пам'ять”», Волянська сільська рада.
Народилися ред.
Володимир Володимирович Васюта (2015) — громадський діяч, політв'язень, багаторазовий депутат Старосамбірської районної ради, багаторічний голова районної організації Конгресу Українських Націоналістів.
Василь Ількович Васюта — учасник бойових дій УПА, громадський діяч с. Воля.
Степан Данилович Топорович (14.07.1965 — 14.10.2009) — священик Самбірсько-Дрогобицької єпархії, парох с. Блажів.
Люба Олексіївна Пятночко-Топорович (24.01.2013) — перша станична відновленого Пласту в м. Самборі.
Любомир Антонович Яким (06.09.1936 — 27.09.2014) — український композитор, музикант, педагог, автор пісні «Смерека» (Ой, смереко, розкажи мені, смереко…).
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 15 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2018.
- . www.memoria.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- . zik.ua (ua). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Administrator. . sde.org.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Administrator. . sde.org.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . www.sambir.in.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Адміністратор. . sambirwz.lviv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- Замок, Високий (21 травня 2014). . Високий Замок (uk-UA). Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . zik.ua (ua). Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
- . turka-ua.net. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
Посилання ред.
- Погода в селі Воля [ 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- http://sts-mrada.gov.ua/ [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |