Ольга Петрівна Войнова-Павло́вська (9 червня 1939, Лебединці, нині Бердичівський район Житомирської області — 14 грудня 2002, Черкаси) — українська співачка радянських та новітніх часів (контральт), народна артистка УРСР (1977).
| Ольга Петрівна Войнова-Павловська | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 червня 1939 |
| Місце народження | Лебединці |
| Дата смерті | 14 грудня 2002 (63 роки) |
| Місце смерті | Черкаси |
| Поховання | :
|
| Громадянство | СРСР → Україна |
| Професія | співачка |
| Освіта | Житомирське музичне училище |
| Нагороди |
Життєпис ред.
Після закінчення у 1956 році Бровківської середньої школи навчалася у Житомирському музичному училищі, яке закінчила 1962 року.
Виступала у ансамблі «Льонок» — до 1960 року, певний час — у Волзькому народному хорі міста Куйбишев.
Неперевершена виконавиця пісні «Степом, степом йшли у бій солдати» — її написав 1966 року Анатолій Пашкевич; була першою виконавицею ніжно-трепетної «Над колискою сина» (доля не подарувала їй щастя материнства).
«Степом, степом» виконувала при відкритті меморіалу Вічного вогню на могилі Невідомого солдата у Москві у жовтні 1967 року. Як розповідала сама Ольга Петрівна, під час урочистостей міністр оборони, маршал СРСР Р. Я. Малиновський підійшов до неї, подякував та поцілував.
З 1965 року виступала як солістка Черкаського українського народного хору — прийняла пропозицію Анатолія Пашкевича стати солісткою.
Співала в дуеті з Раїсою Кириченко, Євгенією Крикун, Людмилою Білановою, Тетяною Горбатенко. Для неї була написана пісня «Ой, я маю чорні брови» — Іван Сльота.
1969 — заслужена артистка України.
Лауреатка Шевченківської премії 1981 року — в складі Черкаського народного хору.
Обиралася депутатом Черкаської міської та обласної рад.
З 1991 року — солістка фольклорного гурту «Росава» Черкаської філармонії.
1999 року нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня — «за вагомий внесок у національну мистецьку спадщину». Того ж року нагороджена пам'ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси», почесна громадянка Черкас.
Вшанування пам'яті ред.
- 2009 року на будинку 131 по вулиці Верхній Горовій в Черкасах встановлена меморіальна таблиця її честі.
- В Черкасах існує провулок Ольги Павловської.
| Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
| [1] Степом, степом... |
| Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
| [2] Ольга Войнова-Павловська, Євгенія Крикун, Мамина вишня |
| Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
| [3] Ольга Войнова-Павловська та Євгенія Крикун, «Чебреці» |
Примітки ред.
- . www.rada.cherkasy.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
Джерела ред.
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Словопедія [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Пам'яті Ольги Павловської[недоступне посилання з червня 2019]
- http://uaestrada.org/spivaki/pavlovska-olha [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.] Золотий фонд]
- Андрушівка[недоступне посилання з червня 2019]
- Почесні громадяни Черкас [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Новини Андрушівщини
Посилання ред.
- Войнова-Павловська Ольга Петрівна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 398.
- Павловська Ольга Петрівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 30
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |