www.wikidata.uk-ua.nina.az

Високоміцна сталь Високоміцна сталь англ high strength steel конструкційна легована сталь з границею міцності понад 1500

Високоміцна сталь

Високоміцна́ сталь (англ. high-strength steel) — конструкційна легована сталь з границею міцності понад 1500 МПа (найміцніші досягають σв = 3000 МПа), що забезпечується підбором хімічного складу та оптимальною термічною обробкою. Високоміцні сталі також характеризуються високими значеннями границі плинності σ0,2 = 1350…1400 МПа.

Загальні дані Редагувати

Міцність сталі підвищується внаслідок мартенситного перетворення, наклепу, утворення твердих розчинів тощо. Звичайно високоміцні сталі одержують комбінуванням способів зміцнення. Для поліпшення властивостей деякі високоміцні сталі виплавляють з чистої шихти, піддають вакуумуванню і термомеханічній обробці. Мартенситностаріючі сталі зміцнюються внаслідок мартенситного перетворення при гартуванні і особливо — дисперсійного твердіння при відпуску. Крім високої міцності, вони відзначаються значною в'язкістю.

Високоміцний стан може досягатись при використанні мало- та середньо- комплексно легованих сталей після гартування та низького відпуску. Однак при цьому знижуються пластичність і ударна в'язкість сталі, що може призвести до крихких руйнувань деталей та конструкцій. Застосування низьковідпущених високоміцних сталей можливе за умови відсутності динамічних навантажень.

Високоміцні сталі знайшли застосування в авіації та ракетній техніці, так як вони дозволяють при заданій міцності знизити масу конструкції. Щоб отримати високу міцність слід провести відповідне легування, забезпечити високу чистоту металу, отримати структуру за рахунок термообробки, яка б забезпечувала комплекс заданих механічних характеристик.

Високу міцність і твердість можна отримати і у звичайних вуглецевих сталях після гартування і низького відпуску, але при цьому така сталь має велику крихкість, тобто не може чинити опір ударним навантаженням. Тому такі сталі відносити до високоміцних можна лише умовно. До високоміцних відносять лише ті сталі, які характеризуються високим опором крихкому руйнуванню КIC > 200…300 кДж/м².

Склад Редагувати

Для підвищення в'язкості сталі, в неї зазвичай вводять значну кількість Ni, Mo, Mn. Для покращення прогартовуваності сталь повинна містити Cr, Si. Для утворення зміцнювальних інтерметалідних фаз додають Ti, Al, W. Попри те, що вуглець є найзначнішим зміцнювачем, збільшення його концентрації веде до зниження в'язкості. Тому вміст вуглецю зазвичай не перевищує 0,3…0,4%. А в деяких сталях, де вимагається великий запас в'язкості вміст вуглецю не перевищує 0,03%. Багато марок сталей виплавляють таким чином, щоб добитись в них підвищеного вмісту азоту. Азот сумісно з вуглецем утворює в сталях карбіди, що ефективно зміцнюють сталь.

Класифікація Редагувати

В залежності від хімічного складу і властивостей високоміцні сталі поділяються на групи:

  • високоміцні маловуглецеві низьколеговані сталі;
  • високоміцні середньовуглецеві низьколеговані сталі;
  • високоміцні леговані сталі:
    • мартенситностаріючі сталі;
    • сталі з метастабільним аустенітним станом.

Високоміцні маловуглецеві низьколеговані сталі Редагувати

Високоміцні низьколеговані сталі (англ. High-strength low-alloy steel, HSLA) — сталі, що містять вуглець в межах 0,1…0,25%. Для підвищення в'язкості у сталь додатково вводять 1…1,8% Mn. Для підвищення прогартовуваності — до 0,9% Cr.

З метою досягнення потрібних механічних характеристик такі сталі піддають гартуванню (500…600 ºС) та низькому відпуску. Після термооброблення отримується мартенсит відпуску. Зміцнення відбувається за рахунок утворення карбідів, нітридів, а також інтерметалідних фаз.

Марки сталей за ГОСТ 19281-89: 09Г2, 09Г2Д, 12ГС, 16ГС, 14Г2, 17ГС, 09Г2С, 09Г2СД, 14ХГС, 15ХСНД, 10ХНДП, 17Г1С, 10Г2С1, 10Г2С1Д, 15ГФ, 15ГФД, 10Г2Б, 10Г2БД, 10ХСНД, 15Г2СФ, 15Г2СФД, 14Г2АФ, 12Г2Б, 16Г2АФ, 15Г2АФД, 14Г2АФД, 18Г2АФ, 18Г2АФД.

Границя міцності може досягати значень σв = 1000…1500 МПа.

Високоміцні середньовуглецеві низьколеговані сталі Редагувати

Високоміцні середньовуглецеві низьколеговані сталі (англ. medium-carbon ultrahigh-strength steels) — конструкційні низьколеговані сталі із вмістом вуглецю 0,3…0,55% та концентрацією легувальних елементів до 8%.

Високий рівень міцності (до σв = 1300 МПа) можна отримати в середньовуглецевих низьколегованих сталях, (30ХГСН2А, 20ХГНР), при застосуванні гартування (900…950 °C) з низьким відпуском (при температурі 200…260 °C) або ізотермічного гартування з отриманням структури нижнього бейніту. Після ізотермічного загартування середньовуглецеві леговані сталі мають дещо меншу міцність, але більшу пластичність і в'язкість. Тому вони є надійнішими в роботі, ніж загартовані з низьким відпуском. При високому рівні міцності загартовані з низьким відпуском середньовуглецеві сталі мають підвищену чутливість до концентраторів напружень, схильні до крихкого руйнування, тому їх рекомендується використовувати для роботи в умовах плавнозмінного вантаження. Дані сталі використовуються для виготовлення важко навантажених деталей та кріпильних виробів.

Хімічний склад: 0,3…0,4% С, 1…2% Mn, 1…2% Ni, 0,5…1% Cr, 0,5…1,5% Si, 0,2…0,4% Mo, до 0,2% Ti.

Типовий режим термообробки: повне гартування + відпуск (200…400 ºС).

Основні сталі групи: 30ХГСН2А, 40ХСН2МА.

Високоміцні леговані сталі Редагувати

Мартенситно-старіючі сталі Редагувати

Мартенситно-старіючі сталі (англ. maraging steel) — безвуглецеві (вуглецю менше 0,03%) сплави заліза з нікелем (8..25%), додатково леговані кобальтом, молібденом, титаном, алюмінієм, хромом та іншими елементами.

Завдяки високому вмісту нікелю, кобальту і малій концентрації вуглецю в результаті загартування у воді або на повітрі проходить фіксація високопластичного, але маломіцного залізо-нікелевого мартенситу, пересиченого легуючими елементами. У такому стані сталі можуть піддаватись пластичному деформуванню та обробленню різанням. Основне зміцнення відбувається в процесі старіння (відпуску при температурі 450…550 °C) за рахунок виділення з мартенситної матриці когерентно з нею зв'язаних дрібнодисперсних інтерметалідних фаз (Ni3, NiTi, Fe2Mo, Ni3(Ti,Al)), що розташовуються навколо дислокацій і блокують їх рух. В результаті різко зростає міцність і твердість.

Мартенситно-старіючі сталі мають високу конструкційну міцність в інтервалі температур від кріогенних до 500 °C і рекомендуються для виготовлення корпусів ракетних двигунів, стволів артилерійської і стрілецької зброї, корпусів підводних човнів, батискафів, високонавантажених дисків турбомашин, зубчастих коліс, шпинделів, чер'вяків тощо. З усіх високоміцних сталей вони знайшли найбільше використання. Це пояснюється вдалим поєднанням високих механічних та технологічних характеристик (мають добру зварюваність, високу корозійну стійкість, не зазнають термічних напружень і деформацій при гартуванні).

Мартенситно-старіючі сталі переважають за конструкційною міцністю та технологічністю середньовуглецеві леговані сталі. Вони мають малу чутливість до надрізів, високий опір до крихкого руйнування і низьким порогом холодноламкості при границі міцності, що досягає σв = 2000 МПа (границя текучості σ0,2 = 1800 МПа) .

Щоб отримати такі властивості сталь повинна містити 12…20% Ni, 8…12% Co, 5…10% Mo, 1…2% Ti, до 0,5% Cu. Легування Co збільшує ефект старіння. Значна кількість Ni веде до різкого зниження температури початку мартенситного перетворення.

Найвідоміші марки: 03Н18К9М5Т, 04Х11Н9М2Д2ТЮ.

Сталі з метастабільним аустенітним станом Редагувати

Сталі з метастабільним аустенітним станом (англ. transformation-induced plasticity, TRIP) — сталі, у яких через значну кількість Ni, Mo, Mn після гартування від 1000…1100 °C не відбувається мартенситного перетворення, тобто структура залишається аустенітною.

Ці сталі характеризуються найкращим поєднанням міцності і в'язкості. Томі їх можна вважати найнадійнішими конструкційними матеріалами. Поєднання високих механічних властивостей забезпечується хімічним складом (С до 0,3 %, Ni до 25 %, Mo до 4 %, Mn 10-12 %, Cr 10-12 %, Si до 2 %) та технологією обробки.

Якщо таку сталь піддати деформуванню, то наклеп викликає перехід аустеніту у нестабільний стан. Ступінь деформації обирається таким, щоб отримати у даній сталі нестійкий стан, що при наступному охолодженні чи додатковому деформуванні буде викликати у ній мартенситне перетворення. Перехід аустеніту в мартенсит буде спостерігатись не у всьому об'ємі деталі, а лише в тих місцях, де з'являються локальні мікротріщини. Утворення мікротріщин супроводжується локальною пластичною деформацією її вершини, що викликає мартенситне перетворення та зростання міцності і руйнування припиняється. У зв'язку з цим, деформування зосереджується у сусідніх об'ємах. Такий ефект самозміцнення в процесі експлуатації дозволяє деталям працювати тривалий час без загрози руйнування. Перетворення аустеніту в мартенсит не дає можливості локалізуватись деформації, шийка у зразка при випробуванні на розтяг не утворюється, завдяки чому реалізується висока пластичність сталі.

У результаті такої обробки сталі набувають високої міцності (σв ≥ 1800 МПа, σ0,2 ≥ 1400 МПа) при високій пластичності (δ ≥ 30 %).

Недолік таких сталей — висока вартість, необхідність проведення теплої деформації при 300…500 °C, потреба у високо потужному технологічному обладнанні.

Основні марки сталі: 25Н24М4, 24Н21Г2С2М4, 30Х10Г10 та 14Х14АГ12.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ГОСТ 19281-89
  2. ГОСТ 4543-71
  3. . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2014. 

Джерела Редагувати

  • ГОСТ 19281-89 Прокат из стали повышенной прочности. Общие технические условия.
  • ГОСТ 4543-71 Прокат из легированной конструкционной стали. Технические условия.
  • ГОСТ 5632-72 Стали высоколегированные и сплавы коррозионностойкие, жаростойкие и жаропрочные. Марки и технические требования.
  • Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
  • Пахолюк А. П. Основи матеріалознавство і конструкційні матеріали: [підруч. для студ. вищ. навч. зал.] / А. П. Пахолюк, О. А. Пахолюк. — Львів: Світ, 2005. — 172 с. — ISBN 966-603-387-9.
  • Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів / [навч. посібник для учнів прф. навч. зал.] / Хільчевський В. В., Кондратюк С. Є., Степаненко В. О., Лопатько К. Г. К.: Либідь,2002. — 328 с. ISBN 966-06-0247-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Visokomicna stal angl high strength steel konstrukcijna legovana stal z graniceyu micnosti ponad 1500 MPa najmicnishi dosyagayut sv 3000 MPa sho zabezpechuyetsya pidborom himichnogo skladu ta optimalnoyu termichnoyu obrobkoyu Visokomicni stali takozh harakterizuyutsya visokimi znachennyami granici plinnosti s0 2 1350 1400 MPa Zmist 1 Zagalni dani 2 Sklad 3 Klasifikaciya 3 1 Visokomicni malovuglecevi nizkolegovani stali 3 2 Visokomicni serednovuglecevi nizkolegovani stali 3 3 Visokomicni legovani stali 3 3 1 Martensitno stariyuchi stali 3 3 2 Stali z metastabilnim austenitnim stanom 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZagalni dani RedaguvatiMicnist stali pidvishuyetsya vnaslidok martensitnogo peretvorennya naklepu utvorennya tverdih rozchiniv tosho Zvichajno visokomicni stali oderzhuyut kombinuvannyam sposobiv zmicnennya Dlya polipshennya vlastivostej deyaki visokomicni stali viplavlyayut z chistoyi shihti piddayut vakuumuvannyu i termomehanichnij obrobci Martensitnostariyuchi stali zmicnyuyutsya vnaslidok martensitnogo peretvorennya pri gartuvanni i osoblivo dispersijnogo tverdinnya pri vidpusku Krim visokoyi micnosti voni vidznachayutsya znachnoyu v yazkistyu Visokomicnij stan mozhe dosyagatis pri vikoristanni malo ta seredno kompleksno legovanih stalej pislya gartuvannya ta nizkogo vidpusku Odnak pri comu znizhuyutsya plastichnist i udarna v yazkist stali sho mozhe prizvesti do krihkih rujnuvan detalej ta konstrukcij Zastosuvannya nizkovidpushenih visokomicnih stalej mozhlive za umovi vidsutnosti dinamichnih navantazhen Visokomicni stali znajshli zastosuvannya v aviaciyi ta raketnij tehnici tak yak voni dozvolyayut pri zadanij micnosti zniziti masu konstrukciyi Shob otrimati visoku micnist slid provesti vidpovidne leguvannya zabezpechiti visoku chistotu metalu otrimati strukturu za rahunok termoobrobki yaka b zabezpechuvala kompleks zadanih mehanichnih harakteristik Visoku micnist i tverdist mozhna otrimati i u zvichajnih vuglecevih stalyah pislya gartuvannya i nizkogo vidpusku ale pri comu taka stal maye veliku krihkist tobto ne mozhe chiniti opir udarnim navantazhennyam Tomu taki stali vidnositi do visokomicnih mozhna lishe umovno Do visokomicnih vidnosyat lishe ti stali yaki harakterizuyutsya visokim oporom krihkomu rujnuvannyu KIC gt 200 300 kDzh m Sklad RedaguvatiDlya pidvishennya v yazkosti stali v neyi zazvichaj vvodyat znachnu kilkist Ni Mo Mn Dlya pokrashennya progartovuvanosti stal povinna mistiti Cr Si Dlya utvorennya zmicnyuvalnih intermetalidnih faz dodayut Ti Al W Popri te sho vuglec ye najznachnishim zmicnyuvachem zbilshennya jogo koncentraciyi vede do znizhennya v yazkosti Tomu vmist vuglecyu zazvichaj ne perevishuye 0 3 0 4 A v deyakih stalyah de vimagayetsya velikij zapas v yazkosti vmist vuglecyu ne perevishuye 0 03 Bagato marok stalej viplavlyayut takim chinom shob dobitis v nih pidvishenogo vmistu azotu Azot sumisno z vuglecem utvoryuye v stalyah karbidi sho efektivno zmicnyuyut stal Klasifikaciya RedaguvatiV zalezhnosti vid himichnogo skladu i vlastivostej visokomicni stali podilyayutsya na grupi visokomicni malovuglecevi nizkolegovani stali visokomicni serednovuglecevi nizkolegovani stali visokomicni legovani stali martensitnostariyuchi stali stali z metastabilnim austenitnim stanom Visokomicni malovuglecevi nizkolegovani stali Redaguvati Visokomicni nizkolegovani stali angl High strength low alloy steel HSLA stali sho mistyat vuglec v mezhah 0 1 0 25 Dlya pidvishennya v yazkosti u stal dodatkovo vvodyat 1 1 8 Mn Dlya pidvishennya progartovuvanosti do 0 9 Cr 1 Z metoyu dosyagnennya potribnih mehanichnih harakteristik taki stali piddayut gartuvannyu 500 600 ºS ta nizkomu vidpusku Pislya termoobroblennya otrimuyetsya martensit vidpusku Zmicnennya vidbuvayetsya za rahunok utvorennya karbidiv nitridiv a takozh intermetalidnih faz Marki stalej za GOST 19281 89 09G2 09G2D 12GS 16GS 14G2 17GS 09G2S 09G2SD 14HGS 15HSND 10HNDP 17G1S 10G2S1 10G2S1D 15GF 15GFD 10G2B 10G2BD 10HSND 15G2SF 15G2SFD 14G2AF 12G2B 16G2AF 15G2AFD 14G2AFD 18G2AF 18G2AFD Granicya micnosti mozhe dosyagati znachen sv 1000 1500 MPa Visokomicni serednovuglecevi nizkolegovani stali Redaguvati Visokomicni serednovuglecevi nizkolegovani stali angl medium carbon ultrahigh strength steels konstrukcijni nizkolegovani stali iz vmistom vuglecyu 0 3 0 55 ta koncentraciyeyu leguvalnih elementiv do 8 2 3 Visokij riven micnosti do sv 1300 MPa mozhna otrimati v serednovuglecevih nizkolegovanih stalyah 30HGSN2A 20HGNR pri zastosuvanni gartuvannya 900 950 C z nizkim vidpuskom pri temperaturi 200 260 C abo izotermichnogo gartuvannya z otrimannyam strukturi nizhnogo bejnitu Pislya izotermichnogo zagartuvannya serednovuglecevi legovani stali mayut desho menshu micnist ale bilshu plastichnist i v yazkist Tomu voni ye nadijnishimi v roboti nizh zagartovani z nizkim vidpuskom Pri visokomu rivni micnosti zagartovani z nizkim vidpuskom serednovuglecevi stali mayut pidvishenu chutlivist do koncentratoriv napruzhen shilni do krihkogo rujnuvannya tomu yih rekomenduyetsya vikoristovuvati dlya roboti v umovah plavnozminnogo vantazhennya Dani stali vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya vazhko navantazhenih detalej ta kripilnih virobiv Himichnij sklad 0 3 0 4 S 1 2 Mn 1 2 Ni 0 5 1 Cr 0 5 1 5 Si 0 2 0 4 Mo do 0 2 Ti Tipovij rezhim termoobrobki povne gartuvannya vidpusk 200 400 ºS Osnovni stali grupi 30HGSN2A 40HSN2MA Visokomicni legovani stali Redaguvati Martensitno stariyuchi stali Redaguvati Dokladnishe Martensitnostariyucha stalMartensitno stariyuchi stali angl maraging steel bezvuglecevi vuglecyu menshe 0 03 splavi zaliza z nikelem 8 25 dodatkovo legovani kobaltom molibdenom titanom alyuminiyem hromom ta inshimi elementami Zavdyaki visokomu vmistu nikelyu kobaltu i malij koncentraciyi vuglecyu v rezultati zagartuvannya u vodi abo na povitri prohodit fiksaciya visokoplastichnogo ale malomicnogo zalizo nikelevogo martensitu peresichenogo leguyuchimi elementami U takomu stani stali mozhut piddavatis plastichnomu deformuvannyu ta obroblennyu rizannyam Osnovne zmicnennya vidbuvayetsya v procesi starinnya vidpusku pri temperaturi 450 550 C za rahunok vidilennya z martensitnoyi matrici kogerentno z neyu zv yazanih dribnodispersnih intermetalidnih faz Ni3 NiTi Fe2Mo Ni3 Ti Al sho roztashovuyutsya navkolo dislokacij i blokuyut yih ruh V rezultati rizko zrostaye micnist i tverdist Martensitno stariyuchi stali mayut visoku konstrukcijnu micnist v intervali temperatur vid kriogennih do 500 C i rekomenduyutsya dlya vigotovlennya korpusiv raketnih dviguniv stvoliv artilerijskoyi i strileckoyi zbroyi korpusiv pidvodnih chovniv batiskafiv visokonavantazhenih diskiv turbomashin zubchastih kolis shpindeliv cher vyakiv tosho Z usih visokomicnih stalej voni znajshli najbilshe vikoristannya Ce poyasnyuyetsya vdalim poyednannyam visokih mehanichnih ta tehnologichnih harakteristik mayut dobru zvaryuvanist visoku korozijnu stijkist ne zaznayut termichnih napruzhen i deformacij pri gartuvanni Martensitno stariyuchi stali perevazhayut za konstrukcijnoyu micnistyu ta tehnologichnistyu serednovuglecevi legovani stali Voni mayut malu chutlivist do nadriziv visokij opir do krihkogo rujnuvannya i nizkim porogom holodnolamkosti pri granici micnosti sho dosyagaye sv 2000 MPa granicya tekuchosti s0 2 1800 MPa Shob otrimati taki vlastivosti stal povinna mistiti 12 20 Ni 8 12 Co 5 10 Mo 1 2 Ti do 0 5 Cu Leguvannya Co zbilshuye efekt starinnya Znachna kilkist Ni vede do rizkogo znizhennya temperaturi pochatku martensitnogo peretvorennya Najvidomishi marki 03N18K9M5T 04H11N9M2D2TYu Stali z metastabilnim austenitnim stanom Redaguvati Dokladnishe Stal z metastabilnim austenitnim stanomStali z metastabilnim austenitnim stanom angl transformation induced plasticity TRIP stali u yakih cherez znachnu kilkist Ni Mo Mn pislya gartuvannya vid 1000 1100 C ne vidbuvayetsya martensitnogo peretvorennya tobto struktura zalishayetsya austenitnoyu Ci stali harakterizuyutsya najkrashim poyednannyam micnosti i v yazkosti Tomi yih mozhna vvazhati najnadijnishimi konstrukcijnimi materialami Poyednannya visokih mehanichnih vlastivostej zabezpechuyetsya himichnim skladom S do 0 3 Ni do 25 Mo do 4 Mn 10 12 Cr 10 12 Si do 2 ta tehnologiyeyu obrobki Yaksho taku stal piddati deformuvannyu to naklep viklikaye perehid austenitu u nestabilnij stan Stupin deformaciyi obirayetsya takim shob otrimati u danij stali nestijkij stan sho pri nastupnomu oholodzhenni chi dodatkovomu deformuvanni bude viklikati u nij martensitne peretvorennya Perehid austenitu v martensit bude sposterigatis ne u vsomu ob yemi detali a lishe v tih miscyah de z yavlyayutsya lokalni mikrotrishini Utvorennya mikrotrishin suprovodzhuyetsya lokalnoyu plastichnoyu deformaciyeyu yiyi vershini sho viklikaye martensitne peretvorennya ta zrostannya micnosti i rujnuvannya pripinyayetsya U zv yazku z cim deformuvannya zoseredzhuyetsya u susidnih ob yemah Takij efekt samozmicnennya v procesi ekspluataciyi dozvolyaye detalyam pracyuvati trivalij chas bez zagrozi rujnuvannya Peretvorennya austenitu v martensit ne daye mozhlivosti lokalizuvatis deformaciyi shijka u zrazka pri viprobuvanni na roztyag ne utvoryuyetsya zavdyaki chomu realizuyetsya visoka plastichnist stali U rezultati takoyi obrobki stali nabuvayut visokoyi micnosti sv 1800 MPa s0 2 1400 MPa pri visokij plastichnosti d 30 Nedolik takih stalej visoka vartist neobhidnist provedennya teployi deformaciyi pri 300 500 C potreba u visoko potuzhnomu tehnologichnomu obladnanni Osnovni marki stali 25N24M4 24N21G2S2M4 30H10G10 ta 14H14AG12 Div takozh RedaguvatiLegovana stal Bronya GarviPrimitki Redaguvati GOST 19281 89 GOST 4543 71 Classification of Carbon and Low Alloy Steels Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 8 sichnya 2014 Dzherela RedaguvatiGOST 19281 89 Prokat iz stali povyshennoj prochnosti Obshie tehnicheskie usloviya GOST 4543 71 Prokat iz legirovannoj konstrukcionnoj stali Tehnicheskie usloviya GOST 5632 72 Stali vysokolegirovannye i splavy korrozionnostojkie zharostojkie i zharoprochnye Marki i tehnicheskie trebovaniya Popovich V V Tehnologiya konstrukcijnih materialiv i materialoznavstvo pidruchnik dlya stud vish navch zakl V V Popovich V V Popovich Lviv Svit 2006 624 s ISBN 966 603 452 2 Paholyuk A P Osnovi materialoznavstvo i konstrukcijni materiali pidruch dlya stud vish navch zal A P Paholyuk O A Paholyuk Lviv Svit 2005 172 s ISBN 966 603 387 9 Materialoznavstvo i tehnologiya konstrukcijnih materialiv navch posibnik dlya uchniv prf navch zal Hilchevskij V V Kondratyuk S Ye Stepanenko V O Lopatko K G K Libid 2002 328 s ISBN 966 06 0247 2 Posilannya RedaguvatiVisokomicna stal Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 46 ISBN 978 966 7407 83 4 Visokomicna stal Arhivovano 8 sichnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Visokomicna stal amp oldid 37703969