Теорія вибору споживача (англ. Consumer choice) є сферою мікроекономіки, яка встановлює вподобання у споживчих витратах та у кривих попиту споживача. Вона аналізує як споживач максимізує свої бажання у споживанні з урахуванням вподобань та обмежених витрат, або максимізує корисність з у рахуванням бюджетного обмеження (англ. Budget constraint - BC).
Основна проблема теорії споживання містить наступні положення:
- Набір споживача C - набір з усіх комбінацій благ, які б споживач хотів спожити;
- Відношення переваги до набору споживача C. Відношення переваги описується за допомогою функції одиничної корисності, яка описує корисність, яку споживач отримує від кожної комбінації благ.
- Система цін. Кожна комбінація благ має ціну.
- Початкове забезпечення (initial endowment), яке проявляється у тому, що споживач має початкову комбінацію благ з набору C. Споживач може продати усі чи деякі блага з початкової комбінації благ за заданими цінами та може купити інший набір благ за заданими цінами. Йому доводиться вибирати яку комбінацію благ придбати з урахуванням заданих цін та бюджету (бюджетного обмеження) заради максимізації своєї корисності.
Приклад: однорідні подільні блага Редагувати
Розглянемо економіку з двома типами однорідних подільних благ, які традиційно називаються X та Y.
- Множина споживання , тобто набір усіх пар , де та . Кожна пара (комбінація) містить не-негативну кількість блага X та не-негативну кількість блага Y.
- Типове відношення переваги у цьому випадку може бути представлено набором кривих байдужості. Кожна крива представляє набір комбінацій благ, який забезпечує споживачу однакову корисність. Типова функція корисності - функція Кобба-Дугласа: , згідно якої криви байдужості виглядають так, як показано на рисунку нижче.
- Типова система цін призначає ціну для кожного типу блага, так, що вартість набору благ складає .
- Типове початкове забезпечення за фіксованого доходу споживача є бюджетним обмеженням. Споживач може вибрати будь-яку точку на або під кривою (лінією) бюджетного обмеження BC (Budget constraint) на графіку. Крива бюджетного обмеження має від'ємний нахил і є лінійною, оскільки вона представляє обмеження нерівності. Іншими словами, сума витрат на кожне благо з набору благ, є меншою або рівною доходу (бюджету) споживача.
Споживач може вибрати криву байдужості з вищою корисністю, яка доступна йому у межах його бюджетного обмеження (рівня його доходу). Кожна точка кривої байдужості I3 (Indifference curve #3) є поза межами бюджетного обмеження споживача, тому найкраще що він може зробити, це вибрати одну точку на кривій байдужості I2 (Indifference curve #2), яка торкається лінії його бюджетного обмеження. Він може придбати кількість X* з благ X та кількість Y* з благ Y.
Аналіз кривих байдужості починається з функції корисності. Функція корисності будується на основі рівня корисності. Усе що необхідно, це розуміти, що рівень корисності змінюється з числом наборів спожитих благ.
Криві байдужості зазвичай нумеруються за номером збільшення корисності для споживача. Числа не мають кількісного значення, наприклад, якщо три кривих байдужості позначені 1, 4 і 16 відповідно, це не означає, що набори з кривої байдужості 4 мають більше вподобання, ніж набори з кривої корисності 1.
Ефект доходу та ефект ціни показують як зміни зміни ціни змінюють споживання благ. Теорія споживчого вибору розглядає компроміси (trade-offs) та рішення людей у ролі споживача у умовах зміни цін та доходів.
Див. також Редагувати
- Бюджетна множина
- Бюджетне обмеження
- Відношення переваги
- Комплементарність
- Крива байдужості
- Математична економіка
- Продукт-замінник
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|