Вибух у Леонтіївському провулку 25 вересня 1919 року — терористичний акт, здійснений групою анархістів з метою знищення керівництва московського комітету РКП(б). Унаслідок вибуху кинутої терористом Соболєвим бомби загинуло 12 осіб, ще 55 зазнали поранень.
Теракт Редагувати
25 вересня 1919 року в приміщенні Московського комітету РКП(б), розташованого у Леонтіївському провулку, відбувалось засідання з питань постановки агітації й вироблення плану роботи в партійних школах. Серед присутніх були відповідальні партійні працівники Москви, районні делегати, агітатори й лектори, разом близько 100–120 осіб. Всі вони були розміщені в тисняві у невеликій кімнаті. Першими свої доповіді зачитали член ЦК партії Микола Бухарін, а також більшовики Покровський і Преображенський, збори приступили до розбору поданого на розгляд плану організації партшкіл. У цей час частина зібрання почала розходитись. Голова зборів, Олександр М'ясников запропонував бажаючим піти жвавіше звільнити приміщення, оскільки шум заважав проведенню зборів. У той же момент, приблизно з боку останнього ряду, біля вікна в сад, почувся гучний тріск. Присутні в приміщенні одночасно побігли до дверей, де миттєво утворились затори.
Як у подальшому стверджували очевидці, секретар Московського комітету РКП(б) Володимир Загорський вискочив з-за столу президії, кинувся у бік пострілу, вигукуючи: «Спокійніше, нічого особливого немає, ми зараз з'ясуємо, у чому справа». Можливо, це внесло заспокоєння до натовпу делегатів, і саме тому значній частині з них удалось залишити приміщення до вибуху. Приблизно за хвилину відбулась детонація кинутої бомби. Як у подальшому вдалось установити, злочинці втекли через хвіртку в бік Чернишевського провулку.
Наслідки та їх ліквідація Редагувати
В результаті вибуху сильно постраждав будинок, особливо його тильний бік. Фасад і парадні сходи постраждали порівняно не сильно. Спереду було вибито всі шибки, місцями зірвано рами та двері. У підлозі приміщення бомба пробила велику дірку, близько трьох метрів у діаметрі. Сила вибуху була такою, що в підлозі були переламані дві товсті балки. Вся задня частина будівлі рухнула в сад, туди ж упала знесений вибухом залізний дах.
Розбирання завалів та звільнення убитих і поранених почались за п'ятнадцять хвилин після вибуху. Робота тривала всю ніч з 25 на 26 вересня 1919 року. Більше всього убитих і важко поранених було в середніх та задніх рядах, ті, хто сидів у передніх рядах та в президії, зазнали забоїв та контузій. На місце вибуху прибув майже у повному складі пленум Мосради.
Тіла дев'яти загиблих від вибуху в цинкових трунах були перенесені до Будинку Союзів. 28 вересня 1919 року відбулись масові мітинги, на яких робітники та військовослужбовці несли плакати з лозунгами:
- «Ваша мученицька смерть — заклик до розправи з контрреволюціонерами!»
- «Ваш виклик приймаємо, хай живе нещадний червоний терор!»
- «Бурлацька душа тужить про вашу смерть, бурлацькі серця убивцям не пробачать!»
- «Не будемо плакати про вбитих, ущільнимо свій стрій!»
- «Вас убили з-за кута, ми переможемо відкрито!»
Того ж дня загиблих було поховано в братській могилі біля Кремлівської стіни. З промовами, присвяченими їхній пам'яті, виступили Лев Каменєв, Лев Троцький, Калінін, Зинов'єв.
В результаті теракту загинуло загалом 12 осіб:
- співробітниця губкому РКП Марія Волкова (померла 29 вересня 1919 року в лікарні)
- працівниця Хамовницького райкому РКП Ірина Ігнатова.
- секретар Московського комітету РКП Володимир Загорський.
- секретар Залізничного райкому РКП Анфіса Ніколаєва
- агітатор Алексеєво-Ростокінського райкому РКП Георгій Разорьонов-Нікітін
- агітатор Григорій Титов
- співробітниця Московського комітету РКП Анна Халдіна
- член Мосради Микола Кропотов
- член Реввоєнради Східного фронту Олександр Сафонов
- Абрам Кваш
- слухач Центральної партшколи Соломон Танкус
- слухач Центральної партшколи Колбін
Серед 55 поранених були Олександр М'ясников та Микола Бухарін, останній під час вибуху був поранений в руку.
Розслідування Редагувати
25 вересня 1919 року в газеті «Анархія» було опубліковано заяву, в якій відповідальність за здійснення терористичного акту була взята анархістським угрупуванням «Всеросійський повстанський комітет революційних партизанів». За розслідування теракту взялась Московська Надзвичайна комісія. Організатор теракту Казимир Ковалевич і бомбометатель Петро Соболєв були вбиті під час затримання, оскільки відчайдушно відстрілювались і кидались бомбами. Ще сім анархістів здійснили самопідрив дачі у Краскові разом із собою, коли зрозуміли, що вони були оточені чекістами. Ще один, дехто Барановський, залишився живим та був заарештований. Вісім учасників підготовки теракту — Гречаніков, Цинципер, Домбровський, Восходов, Ніколаєв, Ісаєв, Хлебнийський та Барановський були розстріляні за постановою МНК.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Велідов А. Червона книга ВЧК. У 2 т. «Политиздат», 1990