Вибори до Рейхстагу в березні 1933 року (нім. Reichstagswahl 1933) — сфальсифіковані вибори до німецького парламенту (Рейхстагу), що відбулись 5 березня 1933 року. Останні вибори за багатопартійною системою, що проводилися в Німеччині до початку Другої світової війни. На виборах "із великим відривом перемогла" Націонал-соціалістична робітнича партія (НСДАП): вона "отримала гору" в 33 із 35 виборчих округів, "виборовши" 44% голосів усіх виборців і забезпечивши собі більшість місць (288) у парламенті. Друге і третє місця посіли її ідеологічні опоненти: Соціал-демократична (18.3%) і Комуністична партії (12,3%).
| ‹ Листопад 1932 1933 › | |||
| Вибори до Рейхстагу (березень 1933) | |||
| 5 березня 1933 | |||
| Перша партія | Друга партія | Третя партія | |
|---|---|---|---|
| Лідер | Гітлер | Вельс | Тельман |
| Партія | НСДАП | СДПН | КПН |
| Попередні вибори | 196 місць, 33,1% | 121 місце, 20,4% | 100 місць, 16,9% |
| Виграно місць | 288 | 120 | 81 |
| Зміна місць | +92 | -1 | -19 |
| Голосів виборців | 17 277 180 | 7 516 243 | 4 848 058 |
| Відсоток | 43,9% | 18,3% | 12,3% |
| Зміна % голосів | +10,8% | -2,1% | -4,6% |
| Обраний Канцлер Гітлер вступив на посаду |
Опис ред.
Після виборів в листопаді 1932 року був сформований коаліційний кабінет на чолі з Адольфом Гітлером. Більшість у новому уряді отримала Німецька національна народна партія. Через два дні після приходу до влади Гітлер розпустив райстаґ, та призначив позачергові вибори.
Ввечері 27 лютого 1933 року було організовано підпал будівлі райстаґу, в якому було звинувачено комуністів. 28 лютого, наступного дня після пожежі, президентом Гінденбургом був підписаний декрет «Про захист народу та держави», що обмежує низку свобод німців (свободу особистості, зборів, спілок, слова, печатки), а також таємницю листування та право приватної власності.
В Німеччині почалися повальні арешти. Лише у Берліні було заарештовано понад 1500 членів КПН, у тому числі всі члени комуністичної парламентської фракції Рейхстагу. Був заарештований Ернст Тельман — лідер КПН. Тимчасово заборонена газета «Вперед» — друкований орган соціал-демократів, а сам виконавчий комітет СДПН був вимушений емігрувати до Праги.
Вибори проходили в атмосфері терору, проте нацистська партія так і не змогла отримати абсолютну більшість голосів. Для створення більшості нацисти заручилися підтримкою «Чорно-біло-червоного фронту боротьби».
Не зважаючи на те, що комуністи вели передвиборчу кампанію напівлегально, вони отримали 12,3 відсотка голосів, і опинилися на третьому місці за кількістю отриманих мандатів. Проте невдовзі вони були позбавлені своїх мандатів.
Результати ред.
| Партія | Процент голосів (зміна) | Місць (зміна) | ||
|---|---|---|---|---|
| Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (NSDAP) | 33,9% | +10,8% | 288 | +92 |
| Соціал-демократична партія (SPD) | 18.3% | -2.1% | 120 | -1 |
| Комуністична партія (KPD) | 12,3% | -4,6% | 81 | -19 |
| Партія Центру (Z) | 11,2% | -0,7% | 74 | +4 |
| Чорно-біло-червоний фронт (Німецька національна народна партія, DNVP) | 8,0% | -0,3% | 52 | +/-0 |
| Баварська народна партія (BVP) | 2,7% | -0,4% | 18 | -2 |
| Німецька народна партія (DVP) | 1,1% | -0,8% | 2 | -9 |
| Християнсько-соціальна народна служба (CSVD) | 1,0% | -0,1% | 4 | -1 |
| Німецька демократична партія (DDP) | 0,9% | -0,1% | 5 | +3 |
| Німецька фермерська партія | 0,3% | -0,1% | 2 | -1 |
| Сільськогосподарська ліга | 0,2% | -0.1% | 1 | -1 |
| Інші | 0,0% | -0,9% | 0 | +/-0 |
| Всього | 100,0% | 647 | +63 |
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
Бібліографія ред.
- Evans, R. J. The Coming of the Third Reich. Penguin, 2005.
- Winkler, Н. А. Der Weg in die Katastrophe. Arbeiter und Arbeiterbewegung in der Weimarer Republik. Bonn, 1990.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вибори до Рейхстагу (березень 1933)
- [1] [ 16 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- [2] [ 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]