www.wikidata.uk-ua.nina.az

Весна священна фр Le Sacre du printemps рос я балет Ігоря Стравінського написаний на замовлення Сергія Дягілева для його

Весна священна

«Весна священна» (фр. Le Sacre du printemps, рос. Весна священная) — балет Ігоря Стравінського, написаний на замовлення Сергія Дягілева для його Російського балету у 1912–1913 роках.

Балет
Весна священна
Композитор Ігор Стравінський
Автор
лібрето		 Ігор Стравінський і Реріх Микола Костянтинович
Рік створення 1913
Перша постановка 29 травня 1913
Інформація у Вікіданих

Створення і прем'єра Редагувати

Задум втілити язичницький обряд прийшов до Стравінського у 1910 році у період, коли композитор працював над балетом «Жар-птиця». Своїм задумом Стравінський поділився з Миколою Реріхом, спеціалістом зі слов'янської давнини. Дягілев оцінив ідею і запропонував Стравінському та Реріху працювати над балетом сумісно. Значну частину балету Стравінський писав у своєму маєтку в Устилузі, що на Волині.

Прем'єра балету відбулася 29 травня 1913 року в Театрі Єлисейських полів у Парижі. Автором декорацій і костюмів виступив Микола Реріх, хореографом — Вацлав Ніжинський, диригував П'єр Монте. Твір викликав грандіозний скандал. За спогадами балерини Ромоли Пульської, майбутньої дружини Ніжинського

Проте сам Дягілев сприйняв прем'єру оптимістично:

Микола Реріх у своїй біографії так оцінив реакцію публіки:

Зміст Редагувати

Частина I. Поцілунок землі (L'Adoration de la Terre)

  • Вступ
  • Весінні гадання. Танці чепурух (Les augures printaniers. Danses des adolescentes)
  • Гра умикання (Jeu du rapt)
  • Весняні хороводи (Rondes printanières)
  • Гра двох міст (Jeu des cités rivales)
  • Хід Старішого-Мудрішого (Cortège du sage)
  • Поцілунок землі (Старіший-Мудріший) (Le sage)
  • Виплясування землі (Danse de la terre)

Частина II. Велика жертва (Le Sacrifice)

  • Вступ
  • Таємні ігри дівчин. Ходіння по колах (Cercles mystérieux des adolescentes)
  • Величання обраної (Glorification de l'Élue)
  • Звертання до праотців (Évocation des ancêtres)
  • Дійство старців — праотців (Action rituelle des ancêtres)
  • Великий священний танець (Обраниця) (Danse sacrale (l'Élue))

Джерела Редагувати

  1. ↑ Schwarm B. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Цитата за мемуарами Сержа Лифаря
  3. Николай Рерих Венок Дягилеву// Журнал Лиги Композиторов. — Нью-Йорк: 1930.
  4. . Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 14 грудня 2009. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vesna svyashenna fr Le Sacre du printemps ros Vesna svyashennaya balet Igorya Stravinskogo napisanij na zamovlennya Sergiya Dyagileva dlya jogo Rosijskogo baletu u 1912 1913 rokah BaletVesna svyashennaKompozitor Igor Stravinskij 1 Avtorlibreto Igor Stravinskij i Rerih Mikola KostyantinovichRik stvorennya 1913Persha postanovka 29 travnya 1913 1 Informaciya u Vikidanih Zmist 1 Stvorennya i prem yera 2 Zmist 3 Dzherela 4 PosilannyaStvorennya i prem yera RedaguvatiZadum vtiliti yazichnickij obryad prijshov do Stravinskogo u 1910 roci u period koli kompozitor pracyuvav nad baletom Zhar pticya Svoyim zadumom Stravinskij podilivsya z Mikoloyu Rerihom specialistom zi slov yanskoyi davnini Dyagilev ociniv ideyu i zaproponuvav Stravinskomu ta Rerihu pracyuvati nad baletom sumisno Znachnu chastinu baletu Stravinskij pisav u svoyemu mayetku v Ustiluzi sho na Volini Prem yera baletu vidbulasya 29 travnya 1913 roku v Teatri Yelisejskih poliv u Parizhi Avtorom dekoracij i kostyumiv vistupiv Mikola Rerih horeografom Vaclav Nizhinskij diriguvav P yer Monte Tvir viklikav grandioznij skandal Za spogadami balerini Romoli Pulskoyi majbutnoyi druzhini Nizhinskogo Hvilyuvannya i kriki dohodili do paroksizmu Lyudi svistili paplyuzhili artistiv i kompozitora krichali smiyalisya lt gt Ya bula prigolomshena cim pekelnim shumom i yak tilki zmogla shvidko shovalasya za lashtunkami Tam use jshlo tak samo pogano yak u zali Tancivniki tremtili strimuvali slozi lt gt Dovga misyachna robota tvoru neskinchenni repeticiyi i nareshti cej rozgardiyash 2 Prote sam Dyagilev sprijnyav prem yeru optimistichno Ot ce dijsna peremoga Haj sobi svistyat i bisnuyutsya Vnutrishno voni vzhe vidchuvayut cinnist a svistit lishe umovna maska Pobachite naslidki 3 Mikola Rerih u svoyij biografiyi tak ociniv reakciyu publiki Ya pam yatayu yak pid chas pershogo vikonannya publika svistila j krichala tak sho nichogo ne mozhna bulo pochuti Hto znaye mozhlivo u toj samij moment lyudi perebuvali v stani vnutrishnoyi ekzaltaciyi j virazhali svoyi pochuttya yak najprimitivnishi z plemen Ale ya povinen skazati sho cej dikij primitivizm ne mav nichogo spilnogo z vitonchenim primitivizmom nashih predkiv dlya yakih ritm svyashennij simvol i vitonchenist zhestu buli velikimi j svyatimi ponyattyami 4 Zmist RedaguvatiChastina I Pocilunok zemli L Adoration de la Terre Vstup Vesinni gadannya Tanci chepuruh Les augures printaniers Danses des adolescentes Gra umikannya Jeu du rapt Vesnyani horovodi Rondes printanieres Gra dvoh mist Jeu des cites rivales Hid Starishogo Mudrishogo Cortege du sage Pocilunok zemli Starishij Mudrishij Le sage Viplyasuvannya zemli Danse de la terre Chastina II Velika zhertva Le Sacrifice Vstup Tayemni igri divchin Hodinnya po kolah Cercles mysterieux des adolescentes Velichannya obranoyi Glorification de l Elue Zvertannya do praotciv Evocation des ancetres Dijstvo starciv praotciv Action rituelle des ancetres Velikij svyashennij tanec Obranicya Danse sacrale l Elue Dzherela Redaguvati a b Schwarm B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Citata za memuarami Serzha Lifarya Nikolaj Rerih Venok Dyagilevu Zhurnal Ligi Kompozitorov Nyu Jork 1930 Rerih Biografiya Arhiv originalu za 1 sichnya 2007 Procitovano 14 grudnya 2009 Posilannya RedaguvatiVikonannya v 4 ruki Vesni svyashennoyi Dzhonatanom Bissom i Dzheremi Denkom z Muzeyu Izabelli Styuart Gardner MP3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vesna svyashenna amp oldid 37865182