Верши́на місце́вості — у топографії точка на поверхні, що має найбільшу висоту над рівнем моря (серед всіх точок, безпосередньо до неї прилеглих). З математичної точки зору, вершина — локальний максимум висот.
Поняття «гірська вершина» зазвичай використовують стосовно окремих гір, які помітно підносяться над загальним рівнем гірської системи (напр. Ельбрус на Кавказі та ін.)
Вершина гірська — найвища частина гори, масиву, гірського хребта. Може бути піко-, платоподібної та іншої форми, що обумовлено літологією порід, з яких складається, тектонічною будовою.
Див. також
Примітки
Посилання
- ВЕРШИ́НА ГІРСЬКА́ Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вершина місцевості |