Ві́ктор Микола́йович Ве́рцнер (4 (17) листопада 1909, Каховка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 9 квітня 1980, Москва, СРСР) — радянський учений в галузі прикладної фізичної оптики і електронної мікроскопії, творець першого в СРСР електронного мікроскопа.
Верцнер Віктор Миколайович | |
---|---|
Народився | 4 (17) листопада 1909 Каховка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер | 9 квітня 1980 (70 років) Москва, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
Заклад | Державний оптичний інститут |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | Aleksandr Lebedevd |
Нагороди |
Життєпис ред.
Народився 4 (17) листопада 1909 року в містечку Каховка, Російська імперія (нині місто, Херсонська область, Україна) в родині фармацевта. Трудову діяльність почав в Одесі УРСР 1926 року слюсарем.
1935 року закінчив Ленінградський політехнічний інститут і був прийнятий до Державного оптичного інституту.
Протягом 1935—1939 років — аспірант ДОІ. Працював під керівництвом майбутнього академіка АН СРСР О. О. Лебедєва[ru], який залучив його до робіт із дифракції електронів. 1939 року за активного сприяння О. О. Лебедєва та наукового керівника ДОІ академіка С. І. Вавилова почав роботи з електронної мікроскопії. До кінця 1940 року Верцнер зі співробітниками створив перший макет електронного мікроскопа зі збільшенням до 10 000 і роздільною здатністю близько 400 Å. Роботи продовжилися під час німецько-радянської війни в Йошкар-Олі, куди евакуювали ДОІ. У 1942—1943 роках вдалося побудувати досконаліший макет мікроскопа зі збільшенням 20 000 і роздільною здатністю 150 Å. До 1946 року, згідно з постановою ДКО, створено малу серію мікроскопів зі збільшенням 25 000 і роздільною здатністю 100 Å, переданих для роботи різним підприємствам країни. 1947 року почалося промислове освоєння виробництва електронних мікроскопів ДОІ на Красногорському механічному заводі[ru], в результаті якого 1949 року налагоджено випуск приладів ЕМ-3 з роздільною здатністю 100 Å (після модернізації 1952 року — 60 Å). Досвід розробки мікроскопів ЕМ-3 Верцнер зі співробітниками використали 1952 року для створення та подальшого (аж до 1957 року) серійного випуску електронографів ЕМ-4. Протягом 1952—1957 років методи електронної спектроскопії застосовувалися для дослідження напівпровідникових шарів, фотоопорів і германієвих діодів.
Починаючи з 1956 року В. М. Верцнер зі співробітниками вели роботи з розрахунку і розробки електронної оптики для електронних мікроскопів, електронографів, рентгенівських мікроаналізаторів, тіньових мікроскопів, низьковольтних растрових мікроскопів. У зв'язку з початком їх випуску великим числом фірм у багатьох країнах, особливо в Японії, він запропонував класифікацію різних типів мікроскопів. В основу класифікації було покладено поділ мікроскопів на три класи за роздільною здатністю: першого класу — граничної роздільності, другого класу — високої роздільності і третього класу — малої роздільності. Найбільшого поширення набули мікроскопи другого класу.
Надалі у створеній під керівництвом В. М. Верцнера лабораторії в ДОІ спільно з КМЗ, Сумським заводом електронних мікроскопів та електроавтоматики (СЗЕМіЕ) і Виборзьким приладобудівним заводом[ru] розроблено серію мікроскопів другого і третього класів — ЭМ-5 (1958), ЭМ-7 (1960), ЭМ-7М (1965), ЭМ-9 (1966) та ЭМ-11 (1967), ЭМ-8 (1967), ЭМ-14 і низку інших приладів. Представлений на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958 рік) мікроскоп ЭМ-5, створений на КМЗ, відзначено Призом Пошани (друга премія). Огляд робіт ДОІ в галузі електронного мікроскопобудування В. М. Верцнер зі співавторами опублікували в збірниках.
Керуючи лабораторією електронної мікроскопії ДОІ, В. М. Верцнер виховав ряд висококваліфікованих фахівців. Протягом багатьох років він провадив викладацьку діяльність в ЛДУ (від 1938 року) і в Ленінградському інституті точної механіки й оптики (від 1941 року). В числі його учнів два доктори і більше 10 кандидатів наук. Він автор або співавтор понад 100 наукових публікацій та винаходів.
Раптово помер 9 квітня 1980 року в Москві під час службового відрядження.
Нагороди та премії ред.
- Сталінська премія другого ступеня (1947) — за створення вітчизняного зразка електронного мікроскопа
- медалі
- Золота медаль ВДНГ[ru] (1961) — ЭМ-5
Примітки ред.
- Кто есть кто в ГОИ: биографический справочник / под ред. чл.—кор. РАН М. М. Мирошникова. — СПб. : ГОИ, 1998. — Т. 1. — С. 46.
- Ченцов Ю. В. К 100-летию со дня рождения В. Н. Верцнера // Оптический журнал. — 2009. — Т. 76, вип. 11. — С. 84-85.
- Верцнер В. Н. Советский электронный микроскоп // Природа. — 1941. — Т. 30, вип. 4.. — С. 72—73.
- Верцнер В. Н.. Электронный микроскоп Государственного оптического института // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1944. — Т. 8, вип. 5. — С. 232—234.
- Постановление ГКО № 8233 от 20 апреля 1945 г. «Об изготовлении опытной партии электронных микроскопов в ГОИ НКВ СССР»
- Верцнер В. Н.. Электронный микроскоп ЭМ-3 // Опт.-механ. пром-сть. — 1951. — Т. 18, вип. 6. — С. 1—6.
- Верцнер В. Н. Работы ГОИ в области электронной микроскопии // Труды ГОИ. — Л., 1960. — Т. XXVII, № 156. — С. 24—53.
- Верцнер В. Н. часть =. Основные тенденции в современном электронномикроскопостроении // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1959. — Т. 23, вип. 4. — С. 426—435.
- Верцнер В. Н. и др. Серийный электронный микроскоп ЭМ-5 // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1959. — Т. 23, вип. 4.. — С. 485—489.
- Верцнер В. Н. и др. Электронный микроскоп ЭМ-7 // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1963. — Т. 27, вип. 9. — С. 1193—1195.
- Верцнер В. Н. и др. Электронные микроскопы ЭМ-11 и ЭМ-9 // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1968. — Т. 32, вип. 6.. — С. 920—922.
- Верцнер В. Н. и др. Электронный микроскоп ЭМ-8 // Изв. АН СССР. Сер. физ.. — 1968. — Т. 32, вип. 6. — С. 917—919.
- .Верцнер В. Н, Воробьёв Ю. В., Семан О. И. Электронно-оптическая аппаратура для исследования микроструктуры вещества // 50 лет Государственного оптического института им. С. И. Вавилова (1918—1968). Сб. статей / под ред. М. М. Мирошникова. — Л. – М. : Машиностроение, 1968. — С. 311—326. — 708 с. — 2100 екз.
- Верцнер В. Н. Разработка основ электронно-оптических приборов для исследования микроструктуры вещества // Сборник статей, посвящённый 80-летию со дня рождения академика А. А. Лебедева. — Машиностроение (ЛО), 1973. — С. 393—401.