Вододільний хребет Верхови нський Вододі льний хребе т гірський хребет в Українських Карпатах східна внутрішня смуга Бещ

Верхови́нський Вододі́льний хребе́т (Вододільний хребет) — гірський хребет в Українських Карпатах (східна, внутрішня смуга Бещад), відноситься до Східних Бескидів на межі Закарпатської і Львівської.

Верховинський Вододільний хребет
Вододільний хребет (позначено синім кольором) Вододільний хребет (позначено синім кольором)
(48°45′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 48.750° пн. ш. 23.000° сх. д. / 48.750; 23.000)Координати: (48°45′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 48.750° пн. ш. 23.000° сх. д. / 48.750; 23.000)
Країна	Україна
Регіон	Закарпатська область
Розташування	Україна Львівська область, Закарпатська область
Система	Українські Карпати
Тип	гірський хребет
(Висота)	1405 м (макс.)
Верховинський Вододільний хребет Верховинський Вододільний хребет (Закарпатська область)

Вододільний хребет у Вікісховищі

Простягається від витоків річок Уж і Сян до верхів'я річки Ріки (від Ужоцького до Торунського перевалу). Висоти гір до 1405 м (г. Пікуй). Складається з пісковиків кросненської світи. Хребет має звивисті лінії гребенів, асиметричну форму: його південні схили круті, урвисті, північні — пологі.

По вершинній лінії Верховинського Вододільного хребета проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок річки Карпат — Латориця, Стрий, Ріка та інші. Кілька зручних перевалів, зокрема Ужоцький перевал, Верецький перевал, а також пішохідний перевал (Руська Путь).

Схили до висоти 1200—1250 м вкриті смереково-буковими лісами (лісистість 30—47%), вище — (полонини) (напр. (Буковецька полонина)), переважно пустищні, біловусникові, з чагарниковими заростями (чорниці). Переважають верховинські ландшафти. Є природоохоронні території: (Либохорівський заказник), (заказник Пікуй), (Привододільний заказник).

Район пішохідного і гірськолижного туризму.

Деякі вершини Редагувати )

(Дрогобицький Камінь)
(Старостина)
(Журівка)
(Великий Верх)
Пікуй
(Високий Горб)

Фотографії Редагувати )

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вододільний хребет

Джерела Редагувати )

(Географічна енциклопедія України) : [у 3 т.] / редкол.: (О. М. Маринич) (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — (ISBN 5-88500-015-8).
[ 30 травня 2011 у Wayback Machine.]