Верхня Хортиця — історична місцевість у правобережному районі сучасного Запоріжжя, колишня німецька колонія. У 1969 році смт Верхня Хортиця приєднана до складу м. Запоріжжя. Межує з Осипенківським мікрорайоном і знаходиться над річкою Верхня Хортиця, або Вища (Верхня) Хортиця, що впадає у річище у районі Вирви.
| Верхня Хортиця Запоріжжя | |
| Запорізька гімназія № 81 — колишній вчительський інститут менонітів | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 47°51′41″ пн. ш. 35°00′41″ сх. д. / 47.8615194° пн. ш. 35.0116250° сх. д.Координати: 47°51′41″ пн. ш. 35°00′41″ сх. д. / 47.8615194° пн. ш. 35.0116250° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Район | Дніпровський |
| Адмінодиниця | Запоріжжя Запорізький район Вільнянський район |
| Засновано | 1790 |
| Телефонний код | 61 |
| Головні вулиці | Істоміна, Зачинєва, Героїв 37-го батальйону, Лікарняна, Розенталь |
| Заклади освіти та культури | Загально-освітня середня школа № 81 |
| Транспорт | |
| Залізнична інфраструктура | Канцерівка |
| Автобус | 45, 47, 49, 66, 75, 76, 92 |
| Тролейбус | 2, 8 |
| Карта | |
Назва Редагувати
Вища Хортиця — варіант української назви, схоже словотворення місцевим стилем, як сусідня Вищетарасівка, проте більш розповсюджена в місті назва — Верхня Хортиця.
Про походження назви Хортиця історики сперечаються й понині. Одні фахівці вважають, що у назві захований іранський географічний термін хор — невелика річка, висохле русло, а інші гадають, що назва походить від Бога сонцю Хорсу, якому поклонялися слов'яни. Існує також версія, що назва походить від слова орта, яке означає що «знаходиться посередині», а Хортиця якраз знаходиться посеред Дніпра.
А ось назви саме Верхньої та Нижньої Хортиці, мабуть, дали річки, за твердження істориків. Навпроти острова Хортиця є три правобережні річки: Верхня, Середня та Нижня. І в одній із записок від 1594 року вказано: «три річки, всі звуться Хортиця, і назву це вони передали обом островам».Якщо вірити цій версії, то селище Верхня Хортиця отримало назву на честь однойменної річки.
Історія Редагувати
Заснована як менонітська колонія у 1790 році за наказом Григорія Потьомкіна. На південь від менонітської колонії Хортиця вздовж річки Канцурівка існувала німецька колонія Розенталь, або Канцурівка, назва якої збереглася у назві залізничної станції.
Раніше було адміністративним центром Хортицької волості Катеринославського повіту.
Станом на 1886 рік у Верхній Хортиці налічувалось 977 мешканців, 102 домогосподарств, молитовний будинок, 2 школи, арештантське подвір'я, 9 лавок, 2 машинні фабрики, ливарний завод, машинний завод, фарбовий завод, колісний завод, пивоварний завод, цегляний завод, готель. За 3 версти — лісова пристань, за 15 верст — цегельний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2046 осіб (1053 чоловічої статі та 993 — жіночої), з яких 663 — православної віри, 1134 — протестантської.
На початку XX століття тут створена перша в Україні і у Російській імперії спілка захисників природи.
Незважаючи на свою назву, селище це розташоване зовсім не на острові Хортиця, а не правому березі річки Дніпро у однойменній річки. Саме Верхня Хортиця стала першим населеним пунктом німців-менонітів в Придніпровських степах, а потім впродовж півтора століття вважалося центром їх суспільного життя. Саме німецькі колонії адже були зовсім невеликими — по парі сотень людей, як тільки ця цифри збільшувалася, частина людей йшла і засновувала нове поселення де-небудь поблизу. А тому Верхня Хортиця з її майже тисячею чоловік населення виглядала практично мегаполісом. Тут були дві школи, дев'ять магазинів, сталеливарний завод, машинний завод, фарбувальна фабрика, колісний завод, гончарна майстерня, готель і навіть в'язниця. Тут же організували і педагогічний інститут, у якому готували вчителів для німецьких шкіл регіону. Більшість збережених до наших днів німецьких «пам'яток» розташовані досить скупчено, у центрі селища, яке, до речі, в 1970-х роках увійшло до складу Запоріжжя.
Під час німецько-радянської війни селище деякий час було центром Хортицького ґебіту.
Збереглися історичні будівлі: замок Вальмана, гімназія № 81 — колишній вчительський інститут менонітів, чоловіча гімназія та старовинний цвинтар.
У північній частині Верхньої Хортиці по вулиці Героїв 37-го батальйону розташований найдавніший у регіоні Запорозький 700-річний дуб.
Уродженці Редагувати
- Воїнов Михайло Львович (1904—1970) — лейтенант Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу
- Липський Микола Костянтинович — керівник оркестру та композитор, заслужений працівник культури.
- Надєждін Андрій Михайлович (1963—2022) — художник, мистецтвознавець, педагог.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 196.
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1969. — № 22. — с. 203
- Дізнайся про місто більше. Чому таку назву мають мікрорайони. zp.vgorode.ua. 12 лютого 2020. (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
- Верхня Хортиця — столиця українських німців-менонітів
- Архітектура Запоріжжя. Замок Вальмана. hronologia.zp.ua.
Посилання Редагувати
- Верхня Хортиця. Дорогами менонітів.
- Верхня Хортиця — Територія Бабурка (фоторепортаж).
- Замок Катаринини Вальмана з висоти пташиного польоту (фото).
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |