Сване́тія (Сване́ті, груз. სვანეთი) — історична гірська область на північному заході Грузії, на кордоні з Росією. Населена сванами.
| Сване́ті | |
|---|---|
| სვანეთი | |
| | |
| Сванеті на мапі Грузії | |
| Адм. центр | Местія (Верхня Сванеті) Лентехі (Нижня Сванеті) |
| Країна | Грузія |
| Регіон | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті |
| Населення | |
| - повне | ~ 23,000 |
| - густота | (4-те місце) |
| Площа | |
| - повна | 5776,4 км² |
|
| |
|
Географія
Сванеті розташована на південних схилах Великого Кавказу і є найвищою заселеною територією на Кавказі.
На території області знаходяться чотири з 10 найвищих вершин Кавказу. Найвища гора у Грузії, гора Шхара висотою 5201 м, розташована у Сванеті. Також у Сванеті знаходяться вершини: Тетнульді (4974 м), Пік Шота Руставелі (4960 м), Ушба (4710 м), Айлама (4525 м), Ляльвер (4350 м), Лацга (4019 м) та инші.
Територіально та історично Сванеті ділиться на Кодорську ущелину, Верхню (складається з Вільної (Східної) та Княжої (Західної)) та Нижню, які розділені Сванетським хребтом.
Клімат
Клімат Сванеті вологий, який піддається впливу повітряних мас, що надходять з Чорного моря протягом року. Середні температури та кількість опадів значно змінюються залежно від висоти. Річна кількість опадів коливається від 1000 до 3200 мм.
Для Сванеті у взимку характерними є дуже сильні снігопади та сходження лавин. Висота снігового покриву в деяких районах може досягати 5 метрів.
На найнижчих висотах у Сванеті характерним є довге тепле літо та відносно холодна і сніжна зима. Середні висоти (1200-1800 метрів над рівнем моря) мають відносно тепле літо та холодну зиму. Території вище 2000 метрів над рівнем моря знаходяться в зоні, де спостерігається коротке прохолодне літо (менше 3 місяців) та довга і холодна зима.
Значні частини Сванеті розташовані на висоті понад 3000 метрів над рівнем моря, і у цій зоні немає справжнього літа.
Завдяки тісній близькості Сванеті до Чорного моря, у регіоні не має надзвичайно низьких зимових температур, характерних для високих гір.
Верхня Сванетія
Верхня Сванетія (груз. ზემო სვანეთი — Земо-Сванеті) — високогірна долина у верхньому плині річки Інгурі, розташована між 42°48' і 43°15' півн. широти й між 42°00' і 43°00' сх. довготи й займає площу 3154 км².
З півночі й сходу Верхню Сванетію облямовує Головний Кавказький хребет, по якому проходить кордон Грузії з Росією (Кабардино-Балкарія). З півдня височіє Сванетський хребет, який примикає безпосередньо до Головного Кавказького хребта й замикає Верхню Сванетію зі сходу.
Із заходу район відділений хребтом Хурум від Кодорської ущелини.
Верхня Сванетія відома своїми архітектурними скарбами й мальовничими пейзажами. Виділяються житлові вежі, споруджені головним чином в IX–XII сторіччях. Також збереглися прадавні кам'яні православні церкви.
Верхня Сванетія була включена в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В адміністративному плані Верхня Сванетія становить Местійський район регіону Мегрелія й Верхня Сванетія із центром у смт Местіа.
Історія
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Верхня Сванетія номінально підкорялася імеретинському цареві. У західній частині долини утворювалося незалежне володіння князів Дадешкеліані й воно одержало назву Княжа Сванетія. В іншій, більшій за площею частині долини існували вільні суспільства, і вона стала називатися Вільною Сванетією.
Обидві частини долини номінально увійшли до складу Російської імперії (князівство в 1833 році, а «вільна» частина в 1840), але до кінця 1840-х років у районі не була присутня ні російська адміністрація, ні російська православна церква.
До 1859 року князівство було скасовано, і район склав окреме приставство Сванетія в складі Кутаїського генерал-губернаторства.
Нижня Сванетія
Нижня Сванетія (груз. ქვემო სვანეთი — Квемо-Сванеті) — долина у верхньому плині річки Цхенісцкалі і її притоки Хеледула.
З півночі Нижню Сванетію від Верхньої відокремлює Сванетський хребет. З південного заходу Егриський хребет відокремлює район від Мегрелії, а Лечхумський хребет відокремлює його від Лечхумі на півдні й Рачі на сході.
В адміністративному плані Нижня Сванетія становить Лентехський район регіону Рача-Лечхумі й Нижня Сванетія із центром у селищі Лентехі.
Історія
Після розпаду Грузинського царства в середині XVI століття Нижня Сванетія стала частиною Мегрельського князівства. З 1833 року князівство ввійшло до складу Російської імперії, а 1867 року воно було скасоване, і його територія була включена до складу Кутаїської губернії. З 1887 року територія Нижньої Сванетії ввійшла у Лечхумський повіт губернії.
Населення
Корінним населення Сванеті є свани, етнічна підгрупа грузин. Свани сповідують православ'я і були охрещені у 4-6 століттях. Святий Георгій, покровитель Грузії, є найшанованішим святим у сванів.
Раніше, протягом століть, свани рідко спускалися з гір, а коли й спускалися, то лише влітку. Взимку Сванеті залишаєлася повністю ізольованою від зовнішнього світу. В результаті такої ізоляції збереглася унікальна культура сванів, яка дуже мало змінена до наших днів. Свани є найконсервативнішою етнічною підгрупою Грузії, яка майже повністю зберегла свої традиції протягом століть. Так серед збережених традицій є кровна помста (ліцврі). Сім'ї у сванів зазвичай невеликі, чоловік є головою сім'ї. Після шлюбу молода сім'я завжди переходить жити у будинок батьків чоловіка.
Як правило двомовні, вони використовують як грузинську, так і свою власну, неписемну сванську мову, яка разом із грузинською, мігрельською та лазькою мовами становить південнокавказьку або картвельську мовну сім’ю.
Пам'ятки
- Сванські кам'яні вежі — включені до списку всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. У Сванеті їх близько 300, найбільші з яких знаходяться в муніципалітеті Ушгулі.
- Местія — адміністративний центр, де знаходяться Історико-етнографічний музей Сванеті, Сванський вежа-музей, Сванський будинок-музей, Музейний комплекс родини Марґіані.
- Ушгулі — другий за висотою населений пункт Європи після дагестанського Куруша. Село розташоване біля підніжжя найвищої грузинської вершини Шхара. Тут знаходяться краєзнавчий музей, монастир Ламарія та вежа цариці Тамари. У селі збереглося близько 30 напівзруйнованих сванських веж.
- Латалі — у селі знаходиться 30 родових церков та стародавня церква Святого Георгія. Збереглися також старовинні сванські вежі.
Світлини
Див. також
- Свани
- Ушгулі — гірське село
- Местіа — гірське село, смт
- Сванська сіль
Посилання
| Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |