Микола Андрійович Вербицький-Антіох (1 лютого 1843, Чернігів — 27 листопада 1909, там само) — український письменник, громадський діяч, журналіст, педагог.
| Вербицький Микола Андрійович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 13 (25) лютого 1843 Чернігів, Російська імперія |
| Помер | 10 (23) грудня 1909 (66 років) Чернігів, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
| | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис Редагувати
Народився у Чернігові у дворянській родині. Батько був секретарем губернської управи. Мати походила з відомого князівського роду Голіциних. Його дядько по матері — Сергій Павлович Голіцин — в 1862—1870 рр. був Чернігівським генерал-губернатором.
Навчався в Київському університеті, звідки був виключений за участь у громадському русі. Продовжив навчання в Петербурзькому університеті, з якого також був виключений. У 1864 році закінчив Київський університет. Був активним членом Київської громади, брав участь у виданні її сатиричного журналу «Помийниця». Як «неблагонадійний» був висланий з України, вчителював у гімназіях Рязані та Орла. Через 30 років повернувся в Україну, був учителем у гімназіях Полтави та Чернігова.
Перші поетичні твори опублікував у журналі «Основа» (1862), пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские губернские ведомости», «Черниговский листок», «Киевский телеграф», альманахах «Розвага», «З потоку життя» тощо. Ранні вірші («Невольник», «Веселий час», «Веснянка» позначені волелюбним, оптимістичним настроєм. У пізньому циклі «Carmina secuntutis» («Пісні старості») домінують мотиви романсової лірики. Писав також російськомовні оповідання та нариси з мисливського життя.
Родина Редагувати
Микола Вербицький — дід українського поета доби Розстріляного відродження Марка Вороного та тесть поета Миколи Вороного, також знищеного комуністами.
21 лютого 2023 р. міська рада перейменувала вулицю Зої Космодем'янської в Чернігові на вулицю Вербицьких та честь Михайла Вербицького та Миколи Вербицького-Антіоха.
Література Редагувати
- Гончаренко Л. Микола Вербицький-Антіох : до 170-річчя з дня народження / Лариса Гончаренко // Українська культура. - 2013. - № 3. - С. 44-45.
- Куннова О. Микола Вербицький / Олена Куннова // Струна. - 2022. - № 12 (11 трав.). - С. 6.
- Проніна Т. Микола Андрійович Антіох-Вербицький / Тетяна Проніна // Літературний Чернігів. - 2013. - № 1 (61). - С. 131-138.
- Ткач М. Співтворець українського славня : [про Миколу Вербицького-Антіоха] / Микола Ткач // Літературна Україна. - 2012. - № 34 (6 верес.). - С. 4.
Джерела Редагувати
- Сімейний альбом України
- Забуті співавтори Гімну України [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]