www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тольба Веніамін Савелійович Веніамі н Саве лійович То льба 30 жовтня 12 листопада за новим стилем 1909 Харків Російська

Тольба Веніамін Савелійович

Веніамі́н Саве́лійович То́льба ( 30 жовтня (12 листопада за новим стилем) 1909, Харків, Російська імперія —  13 квітня 1984, Київ, УРСР, СРСР) — радянський український диригент і педагог. Народний артист УРСР (1957).

Тольба Веніамін Савелійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 30 жовтня (12 листопада) 1909
Місце народження Харків, Російська імперія
Дата смерті 13 квітня 1984(1984-04-13) (74 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР
Професії диригент
Інструменти скрипка
Нагороди

Пам'ятна дошка вул. Євгена Чикаленка, 21 у Києві

Біографічні відомості Редагувати

Народився у Харкові у сім'ї трубача оперного театру. В юнацькі роки вчився грати на скрипці і дебютував як скрипаль у Харківському симфонічному оркестрі. В 1926—1928 роках вчився в Ленінграді у щойно відкритому музичному технікумі.

В 1928 повернувся до Харкова де працює в симфонічному оркестрі пересувної опери та поступає до Харківського музично-театрального інституту.

В 1932 року закінчив Харківський музично-театральний інститут, де вчився в класі С. Богатирьова (композиція) і в класі Я. Розенштейна (диригування). Паралельно з навчанням працював скрипалем в оркестрі Харківської опери, а з 1931 року після успішного дебюту в опері «Весілля Фігаро» — диригентом. Паралельно, по закінченню інституту залишився в ньому викладати оркестрування, читання партитур і диригування, а з 1940 року завідував кафедрою диригування.

В роки Другої світової війни разом з колективом театру був евакуйований до Іркутська. Там з 1943 року готував постановку опери М. Вериківського «Наймичка», якою був відкритий перший повоєнний сезон у Києві.

З 1944 року працював у Києві — в оперному театрі, а також в консерваторії, де під орудою В. Тольби була відкрита оперна студія.

В 1949 здобув Сталінську премію за успішну постановку «Івана Сусаніна» М. Глінки, після чого був запрошений до Великого театру в Москві.

1953 року повернувся до Київської опери, де працював диригентом до 1959 року. Протягом роботи у київському театрі поставив 23 опери, зокрема сучасних йому українських композиторів — «Наймичку» М. Вериківського, «Ростиславу» та «Честь» Г. Жуковського, «Молоду гвардію» та «Зорю над Двиною» Ю.Мейтуса, «Милану» та «Арсенал» Г.Майбороди. За спогадами І. Гамкала, В. Тольба покинув театр в ситуації, коли диригентові слід було поступитися своєю вимогливістю, піти на надто значний, на його думку, компроміс, незважаючи на те, що в колективі мав беззаперечний авторитет, втішався загальною повагою і любов'ю.

Паралельно продовжував викладання у Київській консерваторії на посаді доцента (з 1946 року) і професора (у 1962—1973 роках).

Як диригент, записав музику до 50 українських художніх фільмів, а також до екранізації опери «Запорожець за Дунаєм». Автор симфонії на теми з опери «Запорожець за Дунаєм» (1983). Автор низки статей.

На будинку по вул. Євгена Чикаленка, 21 у Києві, де Веніамін Тольба проживав з 1944 року, встановлено пам'ятну дошку.

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Іван Гамкало. Камертон высокого проффесионализма // Вениамин Тольба: портрет дирижера в воспоминаниях современников / состав. В. В. Тольба. — Нежин: ООО «Гідромакс», 2009. — с. 133

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veniami n Save lijovich To lba 30 zhovtnya 12 listopada za novim stilem 1909 Harkiv Rosijska imperiya 13 kvitnya 1984 Kiyiv URSR SRSR radyanskij ukrayinskij dirigent i pedagog Narodnij artist URSR 1957 Tolba Veniamin SavelijovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 30 zhovtnya 12 listopada 1909Misce narodzhennya Harkiv Rosijska imperiyaData smerti 13 kvitnya 1984 1984 04 13 74 roki Misce smerti Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSRProfesiyi dirigentInstrumenti skripkaNagorodiPam yatna doshka vul Yevgena Chikalenka 21 u Kiyevi Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Literatura 3 Primitki 4 PosilannyaBiografichni vidomosti RedaguvatiNarodivsya u Harkovi u sim yi trubacha opernogo teatru V yunacki roki vchivsya grati na skripci i debyutuvav yak skripal u Harkivskomu simfonichnomu orkestri V 1926 1928 rokah vchivsya v Leningradi u shojno vidkritomu muzichnomu tehnikumi V 1928 povernuvsya do Harkova de pracyuye v simfonichnomu orkestri peresuvnoyi operi ta postupaye do Harkivskogo muzichno teatralnogo institutu V 1932 roku zakinchiv Harkivskij muzichno teatralnij institut de vchivsya v klasi S Bogatirova kompoziciya i v klasi Ya Rozenshtejna diriguvannya Paralelno z navchannyam pracyuvav skripalem v orkestri Harkivskoyi operi a z 1931 roku pislya uspishnogo debyutu v operi Vesillya Figaro dirigentom Paralelno po zakinchennyu institutu zalishivsya v nomu vikladati orkestruvannya chitannya partitur i diriguvannya a z 1940 roku zaviduvav kafedroyu diriguvannya V roki Drugoyi svitovoyi vijni razom z kolektivom teatru buv evakujovanij do Irkutska Tam z 1943 roku gotuvav postanovku operi M Verikivskogo Najmichka yakoyu buv vidkritij pershij povoyennij sezon u Kiyevi Z 1944 roku pracyuvav u Kiyevi v opernomu teatri a takozh v konservatoriyi de pid orudoyu V Tolbi bula vidkrita operna studiya V 1949 zdobuv Stalinsku premiyu za uspishnu postanovku Ivana Susanina M Glinki pislya chogo buv zaproshenij do Velikogo teatru v Moskvi 1953 roku povernuvsya do Kiyivskoyi operi de pracyuvav dirigentom do 1959 roku Protyagom roboti u kiyivskomu teatri postaviv 23 operi zokrema suchasnih jomu ukrayinskih kompozitoriv Najmichku M Verikivskogo Rostislavu ta Chest G Zhukovskogo Molodu gvardiyu ta Zoryu nad Dvinoyu Yu Mejtusa Milanu ta Arsenal G Majborodi Za spogadami I Gamkala V Tolba pokinuv teatr v situaciyi koli dirigentovi slid bulo postupitisya svoyeyu vimoglivistyu piti na nadto znachnij na jogo dumku kompromis nezvazhayuchi na te sho v kolektivi mav bezzaperechnij avtoritet vtishavsya zagalnoyu povagoyu i lyubov yu 1 Paralelno prodovzhuvav vikladannya u Kiyivskij konservatoriyi na posadi docenta z 1946 roku i profesora u 1962 1973 rokah Yak dirigent zapisav muziku do 50 ukrayinskih hudozhnih filmiv a takozh do ekranizaciyi operi Zaporozhec za Dunayem Avtor simfoniyi na temi z operi Zaporozhec za Dunayem 1983 Avtor nizki statej Na budinku po vul Yevgena Chikalenka 21 u Kiyevi de Veniamin Tolba prozhivav z 1944 roku vstanovleno pam yatnu doshku Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Veniamin Tolba portret dirizhera v vospominaniyah sovremennikov sostav V V Tolba Nezhin OOO Gidromaks 2009 400s il Chepalov A I Zapiski prizraka opery Harkov Zolotye stranicy 2012 C 40 41 ISBN 978 966 400 257 5 ros Pluzhnikov V N K L Doroshenko dirizhyor pedagog prosvetitel monografiya Harkov Kollegium 2016 C 65 70 86 87 97 143 318 320 ISBN 978 966 8604 90 4Primitki Redaguvati Ivan Gamkalo Kamerton vysokogo proffesionalizma Veniamin Tolba portret dirizhera v vospominaniyah sovremennikov sostav V V Tolba Nezhin OOO Gidromaks 2009 s 133Posilannya RedaguvatiTolba Veniamin Savelijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 277 278 O Chepalov Harkivski universiteti dirigenta V S Tolbi Bibliografichna informaciya na sajti Harkivskoyi miskoyi specializovanoyi muzichno teatralnoyi biblioteki im K S Stanislavskogo Veniamin Tolba na sajti www belcanto ru Tolba V Rozdumi Sov muz 1974 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tolba Veniamin Savelijovich amp oldid 37654650