www.wikidata.uk-ua.nina.az

Венеційська ліра італ Lira veneziana розрахункова грошова одиниця Венеційської республіки Як розрахункова одиниця каролі

Венеційська ліра

Венеційська ліра (італ. Lira veneziana) — розрахункова грошова одиниця Венеційської республіки. Як розрахункова одиниця каролінгської грошової системи, що була введена в Європі імператором Карлом Великим лібра (фунт) складалась з 20 сольдо (шилінгів), кожен з яких складався з 12 денаріїв (пфенінгів), При цьому фактично карбувались лише денарії, лібра (ліра) і сольдо протягом багатьох сторіч залишались лише розрахунковими одиницями

Венеційська ліра

італ. Lira veneziana

Срібна венеційська монета номіналом в 1 ліру
(ліра Моченіго, карбувалась в 1474-1575 рр)
Територія обігу
Емітент Венеційська республіка
Республіка Сан-Марко
Похідні та паралельні одиниці
Дробові Сольдо (1⁄20)
Денаро (1⁄240)
Історія
Дата IX століття
Початок вилучення 1848

Вперше у Венеції у вигляді срібної монети ліра була викарбувана в 1472 році. Монета мала вагу 6,52 гр. срібла 948 проби і карбувалась до 1575 року. Венеційський золотий дукат (цехін) дорівнював 7 лірам.

У 1807 році венеційську ліру було замінено на італійську ліру недовговічного наполеонівського Італійського королівства. а згодом з 1815 по 1848 рік.ломбардо-венеційською лірою Австрійської імперії.

Випуск венеційської ліри був ненадовго відновлений тимчасовим урядом Венеційської республіки (Республіки Сан-Марко), проголошеної в 1848 під час Італійської революції 1848—1849 років, після чого її було замінено італійською лірою об'єднаного Італійського королівства.

Венеційська ліра як розрахункова одиниця ред.

Після монтної реформи Карла Великого, в Західній Європі поширилась каролінгська монетна система, яка складалась з лібри (італійською — ліра), що ділилась на 20 солідів (італійською — соьдо) та 240 денаріїв (італійською — денаро). В цій системі карбувались лише найдрібніші грошові одиниці — срібні денарії, а лібра та солід залишались лише розрахунковими. Після розпаду Каролінгської імперії держави, що постали на її та сусідніх територіях перейняли цю систему. Але оскільки в різних державах місцеві монети денарії девальвували (втрачали вміст срібла) з різною швидкістю, розрахункова лібра, жорстко прив'язана в співвідношенні 1:240 до денарія, в різних місцях стала різнитись по змісту срібла між собою.

Привілей карбувати гроші був наданий Венеції в 921 році королем Італії Рудольфом Бургундським. Найстаріший документ, у якому згадується венеційська ліра, як «лат. libra venetorum parvorum» або «лат. libra denariorum venetarum» датується 953 роком. Спочатку каролінгський денарій важив 1,7 г чистого срібла, але в XI-XII століть він постійно знецінювався і наприкінці XII століття венеційський денаро містив лише 0,08 г чистого срібла. Відповідно з венеційським денаро падала в ціні і венеційська ліра. Біля 1200 року дож Енріко Дандоло запровадив нову революційну монету «товстий денаро» або гроссо, який коштував по вмісту срібла 24 старих денаро , що стали зватись денаро пікколо (denaro piccalo - малий денаро). У XIII—XIV століттях гроссо став головною венеційською торговою монетою. Але оскільки вартість стабільного гроссо відносно денаро пікколо надалі постійно зростала, для обліку гроссо була введена нова розрахункова одиниця срібла «ліра гроссі» (lira di grossi), яка поділялась на 240 гроссо. Стара ліра, що й надалі поділялась на 240 денаріїв пікколо. отримала назву «ліра піккола» (lira piccola). Відразу після своєї появи гроссо містив 2,1 г чистого срібла і оцінювався в 26 денаро пікколо, аде до 1350 року його ціна збільшилась до 48 денаро пікколо. Ліра гроссі також пропорційно збільшувалася в ціні з 26 до 48 лір лір пікколі. Але з припиненням карбування гроссо в 1471 році, розрахункова ліра гроссі також вийшла з подальшого ужитку.

В 1472 року ліра гроссі поступилася місцем розрахунковій одиниці дукат, що дорівнював 1⁄10 ліри гроссі або 24 гроссо і одночасно 6,2 ліри пікколо чи 124 сольді пікколі. Плутанина виникла в XVI столітті, коли рахунковий дукат став менше коштувати, ніж золотий дукат, що призвело до того, що золоту монету назвали цехін (zecchino) і вважалося, що вона коштує більше, ніж рахунковий дукат у 6,2 ліри.

В цьому ж році у Венеційській республіці було прийнято рішення про карбування срібних монет номіналом в 1 ліру пікколі (яка на той час містила лише 6,18 г. срібла) і продовжувала карбувати ліри незмінної ваги та проби протягом наступних більш ніж ста років.

Венеційська ліра як монета ред.

Ліра Трон ред.

Срібна венеційська ліра Трон, (1472—1473) із зображенням на аверсі дожа Нікколо Трона. 28 мм, 6.43 гр, 5h

Вперше монета номіналом в ліру була викарбувана у Венеції в 1472 році під час правління дожа Ніколо Троно (1471-1473). Монета, що отримала назву ліра Трон мала вагу 6,52 г срібла 948 проби, тобто містила 6,18 г. чистого срібла. Аверс містив зображення дожа, а реверс — крилатого лева Святого Марка.

Зображення дожа на монеті викликало аналогії з монархією та невдоволення республіканських кіл. Після смерті Ніколо Троно у 1473 році випуск портретної ліри та багатино припинено. Хоча саму ліру Трон карбували всього два роки, вона мала істотне значення для грошового обігу Італії, оскільки стала взірцем для наслідувань срібних монет інших італійських держав.

Ліра Моченіго ред.

Срібна венеційська ліра Моченіго, 6.48 гр, (1539—1545 рр).

За наступного після Троно дожа П'єтро Моченіго (1474—1476), з монети прибрали портрет дожа і стали карбувати ліри із зображенням фігури уклінного перед апостолом Марком дожа. На ревеосі монети замість крилатого венеційського лева було зображено фігуру Христа на п'єдисталі. Ця монета отримала назву ліра Моченіго. Як і попередня ліра Трон, ліра Моченіго мала вагу 6,52 гр. срібла 948 проби.

Не дивлячись на подальшу зміну дожів, монета зберегла свою вагу, зовнішній дизайн і назву протягом ста років до припинення карбування в 1575 році. Після припинення карбування монет, ліра продовжувала залишатись розрахунковою грошовою одиницею Венеції до моменту ліквідації республіки Наполеоном в останніх роках XVIII століття

Інші венеційські монети ред.

Невдовзі після початку карбування венеційської ліри вагою в 6,5 г., з початком XVI століття в Європі як головна срібна торгова монета набула популярності нова велика срібна монета типу талера, що важила біля 30 г., і по своїй вартості дорівнювала ціні одного золотого гульдена. Після появи у Німеччині, ці монети почали активно наслідуватись в інших країнах. Оскільки значно менша венеційська ліра не витримувала конкуренції з талером, у Венеції було прийняте рішення замінити ліру новою монетою, подібною до талера.

В 1578 році у Венеції почали карбувати срібний скудо — велику срібну монету монету талерного типу, що містила 30,1 г. чистого срібла. В 1578 році вартість скудо оцінювалось в 7 лір, а до 1739 року зросла до 12,4 ліри. В 1797 році було випущено толлеро, срібна монета номіналом 3/4 скудо, що важила 23,4 г і оцінювалась в 10 лір.

Наприкінці XVIII століття, на момент ліквідації Наполеоном Венеційської республіки, у венеційському обігу була велика кількість монет різних номіналів. Срібні монети карбувалися номіналом в 6 і 12 денаро. Срібні розмінні монети включали 5, 10, 15 і 30 сольді, ⅛, ¼, ½ і 1 дуката, а також ⅛, ¼, ½ і 1 таллеро. Золоті монети включали ¼, ½ і 1 дукат, 1 доппію та 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 18, 20, 24, 25, 30, 40, 50, 55, 60, 100 і 105 цекіні.

У 1797 році тимчасовий наполеонівський уряд випустив срібні толеро вартістю 10 лір пікколі. За ними під час австрійської окупації з'явились срібні монети з номіналом 1⁄2, 1, 11⁄2 ліри провінціале (ire provinciale), які коштували набагато менше, ніж ліра піккола.

Тимчасовий уряд випустив срібні монети номіналом 10 лір у 1797 році. Під час австрійської окупації вони були випущені в ½, 1, 1½ та 2 срібних ліри та 1 золоту зечинно, випущені між 1800 і 1802 роками.

Величезна різноманітність монет була викарбувана за їхньою валютною системою після 1750 року, коли ліра піккола містила 2,4 грама чистого срібла, причому багато монет мали такі унікальні назви:

  • Мідь1⁄2 безцо )
  • Білон 1 сольдо (marchetto), 2 сольді (gazetto, на честь якого названо газету), 5, 10, 15 сольді та 30 сольді (lirazza)
  • Срібний Ducatello або Ducato Effettivo : 8 лір (також у частках 1/2, 1/4 і 1/8)
  • Срібний дукатон або джустініано : 11 лір (також у частках 1/2, 1/4 і 1/8)
  • Срібний скудо д'Ардженто або скудо делла Кроче : 12,4 ліри (також у частках 1/2, 1/4 і 1/8)
  • Золото Zecchino (або пайетка, дукат ; також у кратних цінах): 22 ліри
  • Золотий Doppio (також званий дублон або пістоль): 38 лір.

В XIX столітті венеційська ліра піккола була витіснена спочатку в 1806 році новою десятковою італійською лірою наполеонівського Італійського королівства, а згодом з 1815 по 1848 рік.ломбардо-венеційською лірою Австрійської імперії.

Випуск венеційської ліри був ненадовго відновлений тимчасовим урядом Венеційської республіки (Республіки Сан-Марко), проголошеної в 1848 під час Італійської революції 1848—1849 років, після чого її було замінено італійською лірою об'єднаного Італійського королівства.

Ліра Республіки Святого Марка ред.

Монета 5 лір (1848), срібло, 25 г.
Монета 20 лір (1848), золото, 6,45 г. (21mm, 6h)

Ліра була знову введена в обіг Республікою Сан-Марко в 1848 році на рівні з французьким франком, який остаточно замінив усі попередні валюти, а також ліру піккола, причому остання оцінювалася в 0,5116 італійської ліри.

Менш ніж за два роки свого існування ця нова республіка встигла викарбувати дві срібні монети, викарбувані в 1848—1849 рр., в 1 ліру та 5 лір, на основі моделі монет гермінальського франка (5 г і 25 г срібла 900 тисячних). Була також золота монета в 20 лір, також виготовлена ​​за французьким зразком. Розмінними монетами ліри Республіки Сан-Марко були 1, 3, 5 і 15 центезімі, що карбувались з міді та білону. На реверсі всіх цих монет зображений лев Святого Марка. Легенда читає Independenzia Italiana (незалежність Італії), потім Venezia (Венеція) і Alleanza dei Populi Liberi (союз вільних народів). У 1850 році під контролем Австрії ліра Ломбардія-Венеція знову стала офіційною валютою.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Schrötter Friedrich Freiherr von. Lira Tron // Wörterbuch der Münzkunde / Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — S. 355. — 757 S.
  2. Edoardo Martinori (1915)
  3. (en) William Arthur Shaw, The History of Currency, 1252 to 1894, New York, Burt Franklin, 1896, App. II, p. 310
  4. Niccolò Papadopoli, Le monete di Venezia (illustrate da Carlo Kunz), Venise, Ferdinando Ongania, 1893
  5. ↑ Зварич, 1980, «Лира Трон».
  6. ↑ Schrötter, 1970.
  7. (нім.). Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  8. Kelly, Patrick (1821). The Universal Cambist, and Commercial Instructor: Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges, Monies, Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies; with an Account of Their Banks, Public Funds, and Paper Currencies. 
  9. Snelling, Thomas (1766). A View of the Coins at this Time Current Throughout Europe: Exhibiting the Figures of Near 300 on 25 Copper Plates, Together with Their Value, ... Intended for the Use of Travellers, ... By Thomas Snelling. 

Джерела ред.

  • Edoardo Martinori, La moneta — Vocabolario generale, Roma, Istituto italiano di numismatica, MCMXV (1915)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Venecijska lira ital Lira veneziana rozrahunkova groshova odinicya Venecijskoyi respubliki Yak rozrahunkova odinicya karolingskoyi groshovoyi sistemi sho bula vvedena v Yevropi imperatorom Karlom Velikim libra funt skladalas z 20 soldo shilingiv kozhen z yakih skladavsya z 12 denariyiv pfeningiv Pri comu faktichno karbuvalis lishe denariyi libra lira i soldo protyagom bagatoh storich zalishalis lishe rozrahunkovimi odinicyamiVenecijska liraital Lira venezianaSribna venecijska moneta nominalom v 1 liru lira Mochenigo karbuvalas v 1474 1575 rr Teritoriya obiguEmitent Venecijska respublika Respublika San MarkoPohidni ta paralelni odiniciDrobovi Soldo 1 20 Denaro 1 240 IstoriyaData IX stolittyaPochatok viluchennya 1848Vpershe u Veneciyi u viglyadi sribnoyi moneti lira bula vikarbuvana v 1472 roci Moneta mala vagu 6 52 gr sribla 948 probi i karbuvalas do 1575 roku 1 Venecijskij zolotij dukat cehin dorivnyuvav 7 liram U 1807 roci venecijsku liru bulo zamineno na italijsku liru nedovgovichnogo napoleonivskogo Italijskogo korolivstva a zgodom z 1815 po 1848 rik lombardo venecijskoyu liroyu Avstrijskoyi imperiyi Vipusk venecijskoyi liri buv nenadovgo vidnovlenij timchasovim uryadom Venecijskoyi respubliki Respubliki San Marko progoloshenoyi v 1848 pid chas Italijskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv pislya chogo yiyi bulo zamineno italijskoyu liroyu ob yednanogo Italijskogo korolivstva Zmist 1 Venecijska lira yak rozrahunkova odinicya 2 Venecijska lira yak moneta 2 1 Lira Tron 2 2 Lira Mochenigo 2 3 Inshi venecijski moneti 3 Lira Respubliki Svyatogo Marka 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaVenecijska lira yak rozrahunkova odinicya red Pislya montnoyi reformi Karla Velikogo v Zahidnij Yevropi poshirilas karolingska monetna sistema yaka skladalas z libri italijskoyu lira sho dililas na 20 solidiv italijskoyu sodo ta 240 denariyiv italijskoyu denaro V cij sistemi karbuvalis lishe najdribnishi groshovi odinici sribni denariyi a libra ta solid zalishalis lishe rozrahunkovimi Pislya rozpadu Karolingskoyi imperiyi derzhavi sho postali na yiyi ta susidnih teritoriyah perejnyali cyu sistemu Ale oskilki v riznih derzhavah miscevi moneti denariyi devalvuvali vtrachali vmist sribla z riznoyu shvidkistyu rozrahunkova libra zhorstko priv yazana v spivvidnoshenni 1 240 do denariya v riznih miscyah stala riznitis po zmistu sribla mizh soboyu Privilej karbuvati groshi buv nadanij Veneciyi v 921 roci korolem Italiyi Rudolfom Burgundskim Najstarishij dokument u yakomu zgaduyetsya venecijska lira yak lat libra venetorum parvorum abo lat libra denariorum venetarum datuyetsya 953 rokom 2 Spochatku karolingskij denarij vazhiv 1 7 g chistogo sribla ale v XI XII stolit vin postijno znecinyuvavsya i naprikinci XII stolittya venecijskij denaro mistiv lishe 0 08 g chistogo sribla 3 4 Vidpovidno z venecijskim denaro padala v cini i venecijska lira Bilya 1200 roku dozh Enriko Dandolo zaprovadiv novu revolyucijnu monetu tovstij denaro abo grosso yakij koshtuvav po vmistu sribla 24 starih denaro sho stali zvatis denaro pikkolo denaro piccalo malij denaro U XIII XIV stolittyah grosso stav golovnoyu venecijskoyu torgovoyu monetoyu Ale oskilki vartist stabilnogo grosso vidnosno denaro pikkolo nadali postijno zrostala dlya obliku grosso bula vvedena nova rozrahunkova odinicya sribla lira grossi lira di grossi yaka podilyalas na 240 grosso Stara lira sho j nadali podilyalas na 240 denariyiv pikkolo otrimala nazvu lira pikkola lira piccola Vidrazu pislya svoyeyi poyavi grosso mistiv 2 1 g chistogo sribla i ocinyuvavsya v 26 denaro pikkolo ade do 1350 roku jogo cina zbilshilas do 48 denaro pikkolo Lira grossi takozh proporcijno zbilshuvalasya v cini z 26 do 48 lir lir pikkoli Ale z pripinennyam karbuvannya grosso v 1471 roci rozrahunkova lira grossi takozh vijshla z podalshogo uzhitku V 1472 roku lira grossi postupilasya miscem rozrahunkovij odinici dukat sho dorivnyuvav 1 10 liri grossi abo 24 grosso i odnochasno 6 2 liri pikkolo chi 124 soldi pikkoli Plutanina vinikla v XVI stolitti koli rahunkovij dukat stav menshe koshtuvati nizh zolotij dukat sho prizvelo do togo sho zolotu monetu nazvali cehin zecchino i vvazhalosya sho vona koshtuye bilshe nizh rahunkovij dukat u 6 2 liri V comu zh roci u Venecijskij respublici bulo prijnyato rishennya pro karbuvannya sribnih monet nominalom v 1 liru pikkoli yaka na toj chas mistila lishe 6 18 g sribla i prodovzhuvala karbuvati liri nezminnoyi vagi ta probi protyagom nastupnih bilsh nizh sta rokiv Venecijska lira yak moneta red Lira Tron red nbsp Sribna venecijska lira Tron 1472 1473 iz zobrazhennyam na aversi dozha Nikkolo Trona 28 mm 6 43 gr 5hVpershe moneta nominalom v liru bula vikarbuvana u Veneciyi v 1472 roci pid chas pravlinnya dozha Nikolo Trono 1471 1473 5 6 Moneta sho otrimala nazvu lira Tron mala vagu 6 52 g sribla 948 probi tobto mistila 6 18 g chistogo sribla Avers mistiv zobrazhennya dozha a revers krilatogo leva Svyatogo Marka 5 6 Zobrazhennya dozha na moneti viklikalo analogiyi z monarhiyeyu ta nevdovolennya respublikanskih kil Pislya smerti Nikolo Trono u 1473 roci vipusk portretnoyi liri ta bagatino pripineno Hocha samu liru Tron karbuvali vsogo dva roki vona mala istotne znachennya dlya groshovogo obigu Italiyi oskilki stala vzircem dlya nasliduvan sribnih monet inshih italijskih derzhav 5 Lira Mochenigo red nbsp Sribna venecijska lira Mochenigo 6 48 gr 1539 1545 rr Za nastupnogo pislya Trono dozha P yetro Mochenigo 1474 1476 z moneti pribrali portret dozha i stali karbuvati liri iz zobrazhennyam figuri uklinnogo pered apostolom Markom dozha Na reveosi moneti zamist krilatogo venecijskogo leva bulo zobrazheno figuru Hrista na p yedistali Cya moneta otrimala nazvu lira Mochenigo 7 Yak i poperednya lira Tron lira Mochenigo mala vagu 6 52 gr sribla 948 probi Ne divlyachis na podalshu zminu dozhiv moneta zberegla svoyu vagu zovnishnij dizajn i nazvu protyagom sta rokiv do pripinennya karbuvannya v 1575 roci 1 Pislya pripinennya karbuvannya monet lira prodovzhuvala zalishatis rozrahunkovoyu groshovoyu odiniceyu Veneciyi do momentu likvidaciyi respubliki Napoleonom v ostannih rokah XVIII stolittya Inshi venecijski moneti red Nevdovzi pislya pochatku karbuvannya venecijskoyi liri vagoyu v 6 5 g z pochatkom XVI stolittya v Yevropi yak golovna sribna torgova moneta nabula populyarnosti nova velika sribna moneta tipu talera sho vazhila bilya 30 g i po svoyij vartosti dorivnyuvala cini odnogo zolotogo guldena Pislya poyavi u Nimechchini ci moneti pochali aktivno nasliduvatis v inshih krayinah Oskilki znachno mensha venecijska lira ne vitrimuvala konkurenciyi z talerom u Veneciyi bulo prijnyate rishennya zaminiti liru novoyu monetoyu podibnoyu do talera V 1578 roci u Veneciyi pochali karbuvati sribnij skudo veliku sribnu monetu monetu talernogo tipu sho mistila 30 1 g chistogo sribla V 1578 roci vartist skudo ocinyuvalos v 7 lir a do 1739 roku zrosla do 12 4 liri V 1797 roci bulo vipusheno tollero sribna moneta nominalom 3 4 skudo sho vazhila 23 4 g i ocinyuvalas v 10 lir Naprikinci XVIII stolittya na moment likvidaciyi Napoleonom Venecijskoyi respubliki u venecijskomu obigu bula velika kilkist monet riznih nominaliv Sribni moneti karbuvalisya nominalom v 6 i 12 denaro Sribni rozminni moneti vklyuchali 5 10 15 i 30 soldi i 1 dukata a takozh i 1 tallero Zoloti moneti vklyuchali i 1 dukat 1 doppiyu ta 4 5 6 8 9 10 12 18 20 24 25 30 40 50 55 60 100 i 105 cekini U 1797 roci timchasovij napoleonivskij uryad vipustiv sribni tolero vartistyu 10 lir pikkoli Za nimi pid chas avstrijskoyi okupaciyi z yavilis sribni moneti z nominalom 1 2 1 11 2 liri provinciale ire provinciale yaki koshtuvali nabagato menshe nizh lira pikkola Timchasovij uryad vipustiv sribni moneti nominalom 10 lir u 1797 roci Pid chas avstrijskoyi okupaciyi voni buli vipusheni v 1 1 ta 2 sribnih liri ta 1 zolotu zechinno vipusheni mizh 1800 i 1802 rokami Velichezna riznomanitnist monet bula vikarbuvana za yihnoyu valyutnoyu sistemoyu pislya 1750 roku koli lira pikkola mistila 2 4 grama chistogo sribla prichomu bagato monet mali taki unikalni nazvi 8 9 Mid1 2 bezco Bilon 1 soldo marchetto 2 soldi gazetto na chest yakogo nazvano gazetu 5 10 15 soldi ta 30 soldi lirazza Sribnij Ducatello abo Ducato Effettivo 8 lir takozh u chastkah 1 2 1 4 i 1 8 Sribnij dukaton abo dzhustiniano 11 lir takozh u chastkah 1 2 1 4 i 1 8 Sribnij skudo d Ardzhento abo skudo della Kroche 12 4 liri takozh u chastkah 1 2 1 4 i 1 8 Zoloto Zecchino abo pajetka dukat takozh u kratnih cinah 22 liri Zolotij Doppio takozh zvanij dublon abo pistol 38 lir V XIX stolitti venecijska lira pikkola bula vitisnena spochatku v 1806 roci novoyu desyatkovoyu italijskoyu liroyu napoleonivskogo Italijskogo korolivstva a zgodom z 1815 po 1848 rik lombardo venecijskoyu liroyu Avstrijskoyi imperiyi Vipusk venecijskoyi liri buv nenadovgo vidnovlenij timchasovim uryadom Venecijskoyi respubliki Respubliki San Marko progoloshenoyi v 1848 pid chas Italijskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv pislya chogo yiyi bulo zamineno italijskoyu liroyu ob yednanogo Italijskogo korolivstva Lira Respubliki Svyatogo Marka red nbsp Moneta 5 lir 1848 sriblo 25 g nbsp Moneta 20 lir 1848 zoloto 6 45 g 21mm 6h Lira bula znovu vvedena v obig Respublikoyu San Marko v 1848 roci na rivni z francuzkim frankom yakij ostatochno zaminiv usi poperedni valyuti a takozh liru pikkola prichomu ostannya ocinyuvalasya v 0 5116 italijskoyi liri Mensh nizh za dva roki svogo isnuvannya cya nova respublika vstigla vikarbuvati dvi sribni moneti vikarbuvani v 1848 1849 rr v 1 liru ta 5 lir na osnovi modeli monet germinalskogo franka 5 g i 25 g sribla 900 tisyachnih Bula takozh zolota moneta v 20 lir takozh vigotovlena za francuzkim zrazkom Rozminnimi monetami liri Respubliki San Marko buli 1 3 5 i 15 centezimi sho karbuvalis z midi ta bilonu Na reversi vsih cih monet zobrazhenij lev Svyatogo Marka Legenda chitaye Independenzia Italiana nezalezhnist Italiyi potim Venezia Veneciya i Alleanza dei Populi Liberi soyuz vilnih narodiv U 1850 roci pid kontrolem Avstriyi lira Lombardiya Veneciya znovu stala oficijnoyu valyutoyu Div takozh red Genuezka lira Italijska liraPrimitki red a b Schrotter Friedrich Freiherr von Lira Tron Worterbuch der Munzkunde Worterbuch der Munzkunde zweite unveranderte Auflage Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 S 355 757 S Edoardo Martinori 1915 en William Arthur Shaw The History of Currency 1252 to 1894 New York Burt Franklin 1896 App II p 310 Niccolo Papadopoli Le monete di Venezia illustrate da Carlo Kunz Venise Ferdinando Ongania 1893 a b v Zvarich 1980 Lira Tron a b Schrotter 1970 Lira Tron nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 Kelly Patrick 1821 The Universal Cambist and Commercial Instructor Being a Full and Accurate Treatise on the Exchanges Monies Weights and Measures of All Trading Nations and Their Colonies with an Account of Their Banks Public Funds and Paper Currencies Snelling Thomas 1766 A View of the Coins at this Time Current Throughout Europe Exhibiting the Figures of Near 300 on 25 Copper Plates Together with Their Value Intended for the Use of Travellers By Thomas Snelling Dzherela red Edoardo Martinori La moneta Vocabolario generale Roma Istituto italiano di numismatica MCMXV 1915 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Venecijska lira amp oldid 41784197