www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вебстандарти це формальні стандарти що визначають та описують аспекти всесвітньої мережі В останні роки цей термін часті

Вебстандарти

Вебстандарти — це формальні стандарти, що визначають та описують аспекти всесвітньої мережі. В останні роки, цей термін частіше асоціюється з тенденцією схвалення стандартних етапів створення вебсайтів, та філософією вебдизайну.

Огляд ред.

Вебстандарти включають багато взаємозалежних стандартів та специфікацій, деякі з яких регулюють аспекти Інтернету, а не лише веб. Навіть якщо стандарт не сфокусований на веб, він однаково прямо або опосередковано впливає на розробку та адміністрування вебсайтів і вебсервісів. В стандартах також розглядаються питання інтероперабельності (сумісності), доступності та зручності використання (usability) вебсторінок та вебсайтів.

Вебстандарти включають:

У ширшому розумінні, такі технології також можна вважати вебстандартами:

Вебстандарти розвиваються специфікаціями вебтехнологій. Вебстандартами стають напрацювання організацій зі стандартизації[en] — груп зацікавлених і часто конкурентних сторін, уповноважених на стандартизацію, — а не технології, які розробила та оголосила стандартом окрема особа або компанія. Важливо відрізняти ті специфікації, які перебувають на стадії розробки, від тих, які вже досягли остаточного статусу (у випадку специфікацій W3C, найвищого рівня зрілості).

Рух вебстандартів ред.

Найпершим помітним проявом руху вебстандартів був Проєкт вебстандартів[en], започаткований у серпні 1998 року як базова коаліція, яка бореться за покращену підтримку вебстандартів у браузерах.

Рух вебстандартів підтримує концепції вебдизайну на основі стандартів, включаючи відокремлення структури документа від зовнішнього вигляду та поведінки вебсторінки або програми; акцент на семантично структурованому вмісті, який перевіряється (тобто не містить помилок у структурі) програмним забезпеченням, підтримуваним Консорціумом World Wide Web; і прогресивне вдосконалення[en], багатошаровий підхід до створення вебсторінок і додатків, який дає змогу всім людям і пристроям отримувати доступ до вмісту та функціональності сторінки, незалежно від особистих фізичних можливостей (доступності), швидкості з'єднання та можливостей браузера.

До руху вебстандартів багато розробників вебсторінок створювали вебсторінки з неякісним, неправильним синтаксисом HTML, таким як «табличний макет» та GIF-пропуски[en] — підхід, який іноді називають «супом тегів[en]». Такі сторінки прагнули виглядати однаково в усіх браузерах певного періоду (наприклад, Microsoft Internet Explorer 4 і Netscape Navigator 4), але часто були недоступними для людей з обмеженими можливостями. Сторінки зі «супом тегів» також некоректно відображалися або працювали в старіших браузерах і вимагали відгалужень коду, таких як JavaScript для Netscape Navigator і JScript для Internet Explorer, що збільшувало вартість і складність розробки. Потреба в додатковому коді і відсутність мови кешування макету сторінки, як і часте використання зображень як тексту, зробили вебсайти «важкими» з точки зору пропускної здатності. Ці вимоги до пропускної здатності були обтяжливими для користувачів, які не мали доступу до швидкого підключення до Інтернету (у країнах, що розвиваються, у сільській місцевості тощо).

Рух вебстандартів, який започаткували Гленн Девіс[en], Джордж Олсен, Джеффрі Зельдман[en], Стівеном Чемпеон, Тодд Фарнер, Ерік А. Меєр, Тантек Челік, Дорі Сміт, Тім Брей[en], Джеффрі Він та інші члени Проєкту вебстандартів, замінив вимогливий до пропускної здатності «суп тегів» легкою семантичною розміткою та прогресивним удосконаленням, з метою зробити вебконтент «доступним для всіх».

Рух вебстандартів заявив, що HTML, CSS і JavaScript — це більше, ніж просто цікаві технології.

Вони є способом створення вебсторінок, які сприятимуть досягненню двох цілей: витонченої й відповідної презентації та широкого доступу.
Оригінальний текст (англ.)
They are a way of creating Web pages that will facilitate the twin goals of sophisticated and appropriate presentation and widespread accessibility.

Групі вдалося переконати Netscape, Microsoft та інших виробників браузерів підтримувати ці стандарти в своїх браузерах. Потім вона розпочала просування цих стандартів серед дизайнерів, які все ще використовували для створення вебсторінок «суп тегів», Adobe Flash та інші власні технології.

2007 року Дуглас Вос започаткував святкування Дня синьої шапочки[en], натхненний зображенням Джеффрі Зельдмана в синій шапці на обкладинці його книги 2003 року «Проєктування з використанням вебстандартів». Відтоді 30 листопада відзначають щорічне міжнародне свято вебстандартів і вебдоступності.

Використання ред.

Коли вебсайт або вебсторінка описують як такі, що відповідають вебстандартам, це зазвичай означає, що сайт або сторінка мають правильні HTML, CSS і JavaScript. HTML також має відповідати вказівкам щодо доступності та семантичним вимогам. Повна відповідність стандартам також охоплює належні налаштування кодування символів, правильні RSS або стрічку новин[en] Atom, правильне RDF, правильні метадані, правильну XML, правильне вбудовування об'єктів, правильне вбудовування сценаріїв, коди, незалежні від браузера та роздільності, і правильні налаштування сервера.

Коли обговорюються вебстандарти, зазвичай вважають основоположними такі публікації:

  • Рекомендації щодо мов розмітки, таких як мова розмітки гіпертексту (HTML), розширювана мова розмітки гіпертексту (XHTML) і масштабована векторна графіка (SVG) від W3C.
  • Рекомендації щодо таблиць стилів[en], особливо каскадних таблиць стилів (CSS), від W3C.
  • Стандарти для ECMAScript, частіше JavaScript, від Ecma International.
  • Рекомендації щодо об'єктних моделей документів (DOM) від W3C.
  • Правильність формування назв та адрес сторінки та всіх інших ресурсів, на які посилаються з неї (URI), на основі RFC 2396 від IETF.
  • Правильність використання HTTP та MIME для доставки сторінки, повернення даних із неї та запиту інших ресурсів, на які посилаються з неї, на основі RFC 2616 від IETF.

Вебдоступність зазвичай ґрунтується на Інструкціях щодо доступності вебумісту[en], опублікованих Web Accessibility Initiative від W3C.

Робота у W3C щодо семантичної павутини нині зосереджена на публікаціях, пов'язаних із платформою опису ресурсів (RDF), збиранням описів ресурсів із діалектів мов (GRDDL) та мовою вебонтології (OWL).

Видання та предмет стандартів ред.

Рекомендації W3C — це специфікація або набір рекомендацій, які, після тривалого пошуку консенсусу, схвалили члени W3C та директор.

Інтернет-стандарт IETF характеризується високим ступенем технічної зрілості та загальною впевненістю в тому, що зазначений протокол або послуга дають значну користь для інтернет-спільноти. Специфікації, яка досягає статусу стандарту, надають номер у серії IETF STD зі збереженням оригінального номера IETF RFC.

Тиск щодо відхилень від стандартів та з боку виробників ред.

HTML 5 містить численні «навмисні порушення» інших специфікацій, щоб урахувати обмеження існуючих платформ.

Перевірка на відповідність вебстандартам ред.

Існують тести на відповідність як для HTML-коду, створеного вебсайтами, так і для правильної інтерпретації HTML-коду браузерами.

Тести на відповідність коду вебсайту ред.

W3C пропонує онлайн-сервіси для перевірки вебсайтів безпосередньо як для їх розробників, так і для користувачів. До них належать:

Тести на відповідність для браузерів ред.

Проєкт вебстандартів (WaSP), хоча розробка й офіційно не активна, продовжує пропонувати два рівні сервісів для перевірки браузерів:

Див. також ред.

  • Служба перевірки розмітки W3C[en]
  • Web Standards Project[en]
  • Проєктування з дотриманням вебстандартів[en] — книга Джеффрі Зельдмана
  • Acid1
  • Acid2
  • Acid3
  • Acid4
  • Open Web Foundation[en] (OWF)
  • Адаптивний вебдизайн (RWD)
  • WebPlatform.org[en]

Примітки ред.

  1. Mission — Web Standards Project. WaSP. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 15 серпня 2020. 
  2. . W3C. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 19 січня 2009. 
  3. ↑ Allsopp, John (9 грудня 2009). Developing with Web Standards. Berkeley: New Riders. с. 11. ISBN 978-0-321-70271-5. 
  4. . spec.whatwg.org. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 22 листопада 2020. 
  5. . Ecma. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 19 січня 2009. ,
  6. . ISO. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2009. 
  7. . IETF. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 19 січня 2009. 
  8. . Unicode Consortium. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 19 січня 2009. 
  9. . IANA. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 19 січня 2009. 
  10. Leslie Sikos (2011). . Apress. ISBN 978-1-4302-4041-9. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 січня 2022. 
  11. Sliwa, Carol (17 серпня 1998). Browser standards targeted. Computerworld 32 (33). с. 76. ISSN 00104841. 
  12. ↑ . Archive.webstandards.org. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 26 лютого 2014. 
  13. Zeldman, Jeffrey (20 листопада 2008). . Zeldman on Web & Interaction Design. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 21 квітня 2020. 
  14. Walker, Alissa (30 листопада 2009). . Fast Company. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 21 квітня 2020. 
  15. Berners-Lee, Tim; Fielding, Roy T.; Masinter, Larry (1998). [[[:Шаблон:Cite IETF/makelink]] Uniform Resource Identifiers (URI): Generic Syntax]. IETF. doi:10.17487/RFC2396. Шаблон:Cite IETF/doctypes. Процитовано 27 жовтня 2009.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  16. Fielding, Roy T.; Gettys, James; Mogul, Jeffrey C.; Nielsen, Henrik Frystyk; Masinter, Larry; Leach, Paul J.; Berners-Lee, Tim (1999). [[[:Шаблон:Cite IETF/makelink]] Hypertext Transfer Protocol -- HTTP/1.1]. IETF. doi:10.17487/RFC2616. Шаблон:Cite IETF/doctypes. Процитовано 27 жовтня 2009.  Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  17. . W3C. 1999. Архів оригіналу за 3 вересня 2008. Процитовано 18 лютого 2009. 
  18. . Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 29 червня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vebstandarti ce formalni standarti sho viznachayut ta opisuyut aspekti vsesvitnoyi merezhi V ostanni roki cej termin chastishe asociyuyetsya z tendenciyeyu shvalennya standartnih etapiv stvorennya vebsajtiv ta filosofiyeyu vebdizajnu 1 Zmist 1 Oglyad 2 Ruh vebstandartiv 3 Vikoristannya 4 Vidannya ta predmet standartiv 5 Tisk shodo vidhilen vid standartiv ta z boku virobnikiv 6 Perevirka na vidpovidnist vebstandartam 6 1 Testi na vidpovidnist kodu vebsajtu 6 2 Testi na vidpovidnist dlya brauzeriv 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaOglyad red Vebstandarti vklyuchayut bagato vzayemozalezhnih standartiv ta specifikacij deyaki z yakih regulyuyut aspekti Internetu a ne lishe veb Navit yaksho standart ne sfokusovanij na veb vin odnakovo pryamo abo oposeredkovano vplivaye na rozrobku ta administruvannya vebsajtiv i vebservisiv V standartah takozh rozglyadayutsya pitannya interoperabelnosti sumisnosti dostupnosti ta zruchnosti vikoristannya usability vebstorinok ta vebsajtiv Vebstandarti vklyuchayut Rekomendaciyi opublikovani Konsorciumom World Wide Web W3C 2 taki yak HTML XHTML kaskadni tablici stiliv CSS formati zobrazhen taki yak Portable Network Graphics PNG i Scalable Vector Graphics SVG a takozh tehnologiyi dostupnosti taki yak WAI ARIA en 3 Standarti ta zhittyevi standarti angl Living standards opublikovani Robochoyu grupoyu z tehnologij zastosuvannya gipertekstu u vebi WHATWG taki yak HTML Living Standard standart DOM standarti koduvannya ta URL 4 Standarti opublikovani Ecma International ranishe ECMA 5 taki yak JavaScript takozh vidomij yak ECMAScript i JavaScript Object Notation JSON 3 Standarti opublikovani Mizhnarodnoyu organizaciyeyu zi standartizaciyi ISO 6 taki yak JPEG 3 U shirshomu rozuminni taki tehnologiyi takozh mozhna vvazhati vebstandartami RFC opublikovani Grupoyu z rozrobki Internetu IETF 7 Standart Unicode ta riznomanitni tehnichni zviti Unicode UTR opublikovani Konsorciumom Yunikodu en 8 Reyestri nazv i adres yaki vede Upravlinnya prisvoyenih nomeriv Internetu IANA 9 Vebstandarti rozvivayutsya specifikaciyami vebtehnologij 10 Vebstandartami stayut napracyuvannya organizacij zi standartizaciyi en grup zacikavlenih i chasto konkurentnih storin upovnovazhenih na standartizaciyu a ne tehnologiyi yaki rozrobila ta ogolosila standartom okrema osoba abo kompaniya Vazhlivo vidriznyati ti specifikaciyi yaki perebuvayut na stadiyi rozrobki vid tih yaki vzhe dosyagli ostatochnogo statusu u vipadku specifikacij W3C najvishogo rivnya zrilosti Ruh vebstandartiv red Najpershim pomitnim proyavom ruhu vebstandartiv buv Proyekt vebstandartiv en zapochatkovanij u serpni 1998 roku yak bazova koaliciya yaka boretsya za pokrashenu pidtrimku vebstandartiv u brauzerah 11 Ruh vebstandartiv pidtrimuye koncepciyi vebdizajnu na osnovi standartiv vklyuchayuchi vidokremlennya strukturi dokumenta vid zovnishnogo viglyadu ta povedinki vebstorinki abo programi akcent na semantichno strukturovanomu vmisti yakij pereviryayetsya tobto ne mistit pomilok u strukturi programnim zabezpechennyam pidtrimuvanim Konsorciumom World Wide Web i progresivne vdoskonalennya en bagatosharovij pidhid do stvorennya vebstorinok i dodatkiv yakij daye zmogu vsim lyudyam i pristroyam otrimuvati dostup do vmistu ta funkcionalnosti storinki nezalezhno vid osobistih fizichnih mozhlivostej dostupnosti shvidkosti z yednannya ta mozhlivostej brauzera Do ruhu vebstandartiv bagato rozrobnikiv vebstorinok stvoryuvali vebstorinki z neyakisnim nepravilnim sintaksisom HTML takim yak tablichnij maket ta GIF propuski en pidhid yakij inodi nazivayut supom tegiv en Taki storinki pragnuli viglyadati odnakovo v usih brauzerah pevnogo periodu napriklad Microsoft Internet Explorer 4 i Netscape Navigator 4 ale chasto buli nedostupnimi dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami Storinki zi supom tegiv takozh nekorektno vidobrazhalisya abo pracyuvali v starishih brauzerah i vimagali vidgaluzhen kodu takih yak JavaScript dlya Netscape Navigator i JScript dlya Internet Explorer sho zbilshuvalo vartist i skladnist rozrobki Potreba v dodatkovomu kodi i vidsutnist movi keshuvannya maketu storinki yak i chaste vikoristannya zobrazhen yak tekstu zrobili vebsajti vazhkimi z tochki zoru propusknoyi zdatnosti Ci vimogi do propusknoyi zdatnosti buli obtyazhlivimi dlya koristuvachiv yaki ne mali dostupu do shvidkogo pidklyuchennya do Internetu u krayinah sho rozvivayutsya u silskij miscevosti tosho Ruh vebstandartiv yakij zapochatkuvali Glenn Devis en Dzhordzh Olsen Dzheffri Zeldman en Stivenom Chempeon Todd Farner Erik A Meyer Tantek Chelik Dori Smit Tim Brej en Dzheffri Vin ta inshi chleni Proyektu vebstandartiv zaminiv vimoglivij do propusknoyi zdatnosti sup tegiv legkoyu semantichnoyu rozmitkoyu ta progresivnim udoskonalennyam z metoyu zrobiti vebkontent dostupnim dlya vsih 12 Ruh vebstandartiv zayaviv sho HTML CSS i JavaScript ce bilshe nizh prosto cikavi tehnologiyi nbsp Voni ye sposobom stvorennya vebstorinok yaki spriyatimut dosyagnennyu dvoh cilej vitonchenoyi j vidpovidnoyi prezentaciyi ta shirokogo dostupu 12 Originalnij tekst angl They are a way of creating Web pages that will facilitate the twin goals of sophisticated and appropriate presentation and widespread accessibility nbsp Grupi vdalosya perekonati Netscape Microsoft ta inshih virobnikiv brauzeriv pidtrimuvati ci standarti v svoyih brauzerah Potim vona rozpochala prosuvannya cih standartiv sered dizajneriv yaki vse she vikoristovuvali dlya stvorennya vebstorinok sup tegiv Adobe Flash ta inshi vlasni tehnologiyi 2007 roku Duglas Vos zapochatkuvav svyatkuvannya Dnya sinoyi shapochki en nathnennij zobrazhennyam Dzheffri Zeldmana v sinij shapci na obkladinci jogo knigi 2003 roku Proyektuvannya z vikoristannyam vebstandartiv 13 Vidtodi 30 listopada vidznachayut shorichne mizhnarodne svyato vebstandartiv i vebdostupnosti 14 Vikoristannya red Koli vebsajt abo vebstorinka opisuyut yak taki sho vidpovidayut vebstandartam ce zazvichaj oznachaye sho sajt abo storinka mayut pravilni HTML CSS i JavaScript HTML takozh maye vidpovidati vkazivkam shodo dostupnosti ta semantichnim vimogam Povna vidpovidnist standartam takozh ohoplyuye nalezhni nalashtuvannya koduvannya simvoliv pravilni RSS abo strichku novin en Atom pravilne RDF pravilni metadani pravilnu XML pravilne vbudovuvannya ob yektiv pravilne vbudovuvannya scenariyiv kodi nezalezhni vid brauzera ta rozdilnosti i pravilni nalashtuvannya servera Koli obgovoryuyutsya vebstandarti zazvichaj vvazhayut osnovopolozhnimi taki publikaciyi Rekomendaciyi shodo mov rozmitki takih yak mova rozmitki gipertekstu HTML rozshiryuvana mova rozmitki gipertekstu XHTML i masshtabovana vektorna grafika SVG vid W3C Rekomendaciyi shodo tablic stiliv en osoblivo kaskadnih tablic stiliv CSS vid W3C Standarti dlya ECMAScript chastishe JavaScript vid Ecma International Rekomendaciyi shodo ob yektnih modelej dokumentiv DOM vid W3C Pravilnist formuvannya nazv ta adres storinki ta vsih inshih resursiv na yaki posilayutsya z neyi URI na osnovi RFC 2396 vid IETF 15 Pravilnist vikoristannya HTTP ta MIME dlya dostavki storinki povernennya danih iz neyi ta zapitu inshih resursiv na yaki posilayutsya z neyi na osnovi RFC 2616 vid IETF 16 Vebdostupnist zazvichaj gruntuyetsya na Instrukciyah shodo dostupnosti vebumistu en 17 opublikovanih Web Accessibility Initiative vid W3C Robota u W3C shodo semantichnoyi pavutini nini zoseredzhena na publikaciyah pov yazanih iz platformoyu opisu resursiv RDF zbirannyam opisiv resursiv iz dialektiv mov GRDDL ta movoyu vebontologiyi OWL Vidannya ta predmet standartiv red Rekomendaciyi W3C ce specifikaciya abo nabir rekomendacij yaki pislya trivalogo poshuku konsensusu shvalili chleni W3C ta direktor Internet standart IETF harakterizuyetsya visokim stupenem tehnichnoyi zrilosti ta zagalnoyu vpevnenistyu v tomu sho zaznachenij protokol abo posluga dayut znachnu korist dlya internet spilnoti Specifikaciyi yaka dosyagaye statusu standartu nadayut nomer u seriyi IETF STD zi zberezhennyam originalnogo nomera IETF RFC Tisk shodo vidhilen vid standartiv ta z boku virobnikiv red HTML 5 mistit chislenni navmisni porushennya inshih specifikacij shob urahuvati obmezhennya isnuyuchih platform 18 Perevirka na vidpovidnist vebstandartam red Isnuyut testi na vidpovidnist yak dlya HTML kodu stvorenogo vebsajtami tak i dlya pravilnoyi interpretaciyi HTML kodu brauzerami Testi na vidpovidnist kodu vebsajtu red W3C proponuye onlajn servisi dlya perevirki vebsajtiv bezposeredno yak dlya yih rozrobnikiv tak i dlya koristuvachiv Do nih nalezhat Sluzhba perevirki rozmitki Arhivovano 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine dlya perevirki rozmitki HTML XHTML vebdokumentiv Sluzhba perevirki CSS Arhivovano 14 lyutogo 2011 u Wayback Machine dlya perevirki kaskadnih tablic stiliv CSS i X HTML dokumentiv zi stilovimi tablicyami Testi na vidpovidnist dlya brauzeriv red Proyekt vebstandartiv WaSP hocha rozrobka j oficijno ne aktivna prodovzhuye proponuvati dva rivni servisiv dlya perevirki brauzeriv Test brauzera Acid2 Arhivovano 30 listopada 2021 u Wayback Machine Test brauzera Acid3 Arhivovano 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Div takozh red Sluzhba perevirki rozmitki W3C en Web Standards Project en Proyektuvannya z dotrimannyam vebstandartiv en kniga Dzheffri Zeldmana Acid1 Acid2 Acid3 Acid4 Open Web Foundation en OWF Adaptivnij vebdizajn RWD WebPlatform org en Primitki red Mission Web Standards Project WaSP Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 15 serpnya 2020 W3C Technical Reports and Publications W3C Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2009 a b v Allsopp John 9 grudnya 2009 Developing with Web Standards Berkeley New Riders s 11 ISBN 978 0 321 70271 5 WHATWG Standards spec whatwg org Arhiv originalu za 9 sichnya 2022 Procitovano 22 listopada 2020 Ecma formal publications Ecma Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 19 sichnya 2009 Search for World Wide Web in ISO standards ISO Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 sichnya 2009 IETF RFC page IETF Arhiv originalu za 2 lyutogo 2009 Procitovano 19 sichnya 2009 Unicode Technical Reports Unicode Consortium Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2009 IANA home page IANA Arhiv originalu za 24 lyutogo 2011 Procitovano 19 sichnya 2009 Leslie Sikos 2011 Web standards Mastering HTML5 CSS3 and XML Apress ISBN 978 1 4302 4041 9 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2022 Sliwa Carol 17 serpnya 1998 Browser standards targeted Computerworld 32 33 s 76 ISSN 00104841 a b Web Standards Mission Archive webstandards org Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 26 lyutogo 2014 Zeldman Jeffrey 20 listopada 2008 Blue Beanie Day II Zeldman on Web amp Interaction Design Arhiv originalu za 9 sichnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2020 Walker Alissa 30 listopada 2009 Why Is Your Web Designer Wearing a Blue Hat Today Fast Company Arhiv originalu za 9 sichnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2020 Berners Lee Tim Fielding Roy T Masinter Larry 1998 Shablon Cite IETF makelink Uniform Resource Identifiers URI Generic Syntax IETF doi 10 17487 RFC2396 Shablon Cite IETF doctypes Procitovano 27 zhovtnya 2009 Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka Fielding Roy T Gettys James Mogul Jeffrey C Nielsen Henrik Frystyk Masinter Larry Leach Paul J Berners Lee Tim 1999 Shablon Cite IETF makelink Hypertext Transfer Protocol HTTP 1 1 IETF doi 10 17487 RFC2616 Shablon Cite IETF doctypes Procitovano 27 zhovtnya 2009 Proignorovano nevidomij parametr mode dovidka Web Content Accessibility Guidelines 1 0 W3C Recommendation 5 May 1999 W3C 1999 Arhiv originalu za 3 veresnya 2008 Procitovano 18 lyutogo 2009 HTML 5 A vocabulary and associated APIs for HTML and XHTML Compliance with other specifications Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2017 Posilannya red Domashnya storinka W3C Arhivovano 11 chervnya 2020 u Wayback Machine The Internet Engineering Task Force Arhivovano 18 chervnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vebstandarti amp oldid 40606665