www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ватченко Олексій Федосійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ватченко Олексі й Федо сійович Ва тченко

Ватченко Олексій Федосійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ватченко.

Олексі́й Федо́сійович Ва́тченко (нар. 12 (25) лютого 1914(19140225), Лизавето-Кам'янка — 22 листопада 1984, Київ) — український радянський партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці (8.12.1973). Член ЦК КПУ (у 1960—1984 роках). Член Політбюро ЦК КП України (у березні 1966 — листопаді 1984). Кандидат у члени ЦК КПРС (у 1961—1966 роках). Член ЦК КПРС (у 1966—1984 роках). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го і 7—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.

Олексій Федосійович Ватченко
Олексій Федосійович Ватченко
1-й секретар Хмельницького обкому Компартії України
1959 — 1963
1-й секретар Дніпропетровського сільського обкому Компартії України
1963 — 1964
1-й секретар Черкаського обкому Компартії України
1964 — 1965
1-й секретар Дніпропетровського обкому Компартії України
1965 — 1976
24 червня 1976 — 22 листопада 1984
Попередник: Грушецький Іван Самійлович
Спадкоємець: Шевченко Валентина Семенівна
 
Народження: 25 лютого 1914(1914-02-25)
Лизавето-Кам'янка (нині в межах міста Дніпро)
Смерть: 22 листопада 1984(1984-11-22) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання: Байкове кладовище
Освіта: Дніпропетровський університет
Партія: КПРС
Автограф:
Нагороди:
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія Редагувати

Народився 12 (25) лютого 1914(19140225) року в селі Лизавето-Кам'янці (нині в межах Дніпра) в селянській родині. Після закінчення у 1938 році фізико-математичного факультету Дніпропетровського університету працював учителем, завідувачем навчальної частини, директором середньої школи у місті Дніпропетровську. Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. Брав участь у боях німецько-радянської війни. Служив командиром батареї 76-мм гармат, начальником артилерії 661-го стрілецького полку 200-ї стрілецької дивізії. Воював на Південно-Західному, Північно-Західному, 2-му Прибалтійському фронтах. У серпні 1944 року був поранений, перебував на лікуванні.

З 1945 року працював заступником завідувача, потім завідувачем відділу народної освіти виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих. З 1948 року — другий секретар Жовтневого районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

З 1949 року — перший секретар Нікопольського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області. З 1953 по 1954 рік — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Дніпропетровського обласного комітету КП України.

З 1954 по грудень 1955 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України. З грудня 1955 по травень 1959 року — другий секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України.

У травні 1959 — січні 1963 року — перший секретар Хмельницького обласного комітету КП України.

У січні 1963 — грудні 1964 року — перший секретар Дніпропетровського сільського обласного комітету КП України.

У грудні 1964 — жовтні 1965 року — перший секретар Черкаського обласного комітету КП України.

У жовтні 1965 — червні 1976 року — перший секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 грудня 1973 року Олексію Федосійовичу Ватченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1960–1984 роках член ЦК КП України. З 18 березня 1966 року до 22 листопада 1984 року член Політбюро ЦК КП України.

У 1961–1966 роках кандидат у члени ЦК КПРС. З 8 квітня 1966 року член ЦК КПРС. Учасник XXIII (1966), XXIV (1971), XXV (1976), XXVI (1981) з'їздів КПРС.

З 24 червня 1976 до 22 листопада 1984 року — голова Президії Верховної Ради Української РСР.

Могила Олексія Ватченка

Жив у Києві. Помер 22 листопада 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Його сестра Горпина Федосіївна Ватченко була директором Дніпропетровського історичного музею, лауреатом Шевченківської премії.

Нагороди Редагувати

У літературі Редагувати

Зображений у творі О. Гончара «Собор» як безпринципна та груба людина, про що також писав П. Шелест.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vatchenko Oleksi j Fedo sijovich Va tchenko nar 12 25 lyutogo 1914 19140225 Lizaveto Kam yanka 22 listopada 1984 Kiyiv ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 8 12 1973 Chlen CK KPU u 1960 1984 rokah Chlen Politbyuro CK KP Ukrayini u berezni 1966 listopadi 1984 Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah Chlen CK KPRS u 1966 1984 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 4 5 go i 7 10 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 11 go sklikan Oleksij Fedosijovich VatchenkoOleksij Fedosijovich Vatchenko1 j sekretar Hmelnickogo obkomu Kompartiyi Ukrayini1959 19631 j sekretar Dnipropetrovskogo silskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini1963 19641 j sekretar Cherkaskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini1964 19651 j sekretar Dnipropetrovskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini1965 1976Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR24 chervnya 1976 22 listopada 1984Poperednik Grusheckij Ivan SamijlovichSpadkoyemec Shevchenko Valentina Semenivna Narodzhennya 25 lyutogo 1914 1914 02 25 Lizaveto Kam yanka nini v mezhah mista Dnipro Smert 22 listopada 1984 1984 11 22 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheOsvita Dnipropetrovskij universitetPartiya KPRSAvtograf Nagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 U literaturi 4 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 12 25 lyutogo 1914 19140225 roku v seli Lizaveto Kam yanci nini v mezhah Dnipra v selyanskij rodini Pislya zakinchennya u 1938 roci fiziko matematichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo universitetu pracyuvav uchitelem zaviduvachem navchalnoyi chastini direktorom serednoyi shkoli u misti Dnipropetrovsku Chlen VKP b z 1940 roku U 1941 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Brav uchast u boyah nimecko radyanskoyi vijni Sluzhiv komandirom batareyi 76 mm garmat nachalnikom artileriyi 661 go strileckogo polku 200 yi strileckoyi diviziyi Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Pivnichno Zahidnomu 2 mu Pribaltijskomu frontah U serpni 1944 roku buv poranenij perebuvav na likuvanni Z 1945 roku pracyuvav zastupnikom zaviduvacha potim zaviduvachem viddilu narodnoyi osviti vikonavchogo komitetu Dnipropetrovskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Z 1948 roku drugij sekretar Zhovtnevogo rajonnogo komitetu KP b U mista Dnipropetrovska Z 1949 roku pershij sekretar Nikopolskogo rajonnogo komitetu KP b U Dnipropetrovskoyi oblasti Z 1953 po 1954 rik zaviduvach viddilu partijnih profspilkovih i komsomolskih organiv Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z 1954 po gruden 1955 roku sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z grudnya 1955 po traven 1959 roku drugij sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U travni 1959 sichni 1963 roku pershij sekretar Hmelnickogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U sichni 1963 grudni 1964 roku pershij sekretar Dnipropetrovskogo silskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U grudni 1964 zhovtni 1965 roku pershij sekretar Cherkaskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U zhovtni 1965 chervni 1976 roku pershij sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 grudnya 1973 roku Oleksiyu Fedosijovichu Vatchenku prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1960 1984 rokah chlen CK KP Ukrayini Z 18 bereznya 1966 roku do 22 listopada 1984 roku chlen Politbyuro CK KP Ukrayini U 1961 1966 rokah kandidat u chleni CK KPRS Z 8 kvitnya 1966 roku chlen CK KPRS Uchasnik XXIII 1966 XXIV 1971 XXV 1976 XXVI 1981 z yizdiv KPRS Z 24 chervnya 1976 do 22 listopada 1984 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR nbsp Mogila Oleksiya VatchenkaZhiv u Kiyevi Pomer 22 listopada 1984 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Jogo sestra Gorpina Fedosiyivna Vatchenko bula direktorom Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu laureatom Shevchenkivskoyi premiyi Nagorodi RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 8 12 1973 sim ordeniv Lenina 26 02 1958 24 02 1964 22 03 1966 23 07 1969 8 12 1973 22 12 1977 24 02 1984 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 9 09 1971 dva ordeni Chervonogo Prapora 10 08 1944 22 08 1944 orden Oleksandra Nevskogo 15 11 1942 medal Za bojovi zaslugi 19 08 1942 medal Za trudovu vidznaku 25 12 1959 medaliU literaturi RedaguvatiZobrazhenij u tvori O Gonchara Sobor yak bezprincipna ta gruba lyudina pro sho takozh pisav P Shelest Literatura RedaguvatiMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Deputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya K Politvidav Ukrayini 1975 Kovpak L V Vatchenko Oleksij Feodosijovich Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 450 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vatchenko Oleksij Fedosijovich amp oldid 36026088