Васильєв-Южин Михайло Іванович (10.11(29.10).1876–08.11. 1937) – професійний революціонер, радянський державний діяч, публіцист. Народився в м. П'ятигорськ (нині Ставропольського краю, РФ) в сім'ї робітника. Член РСДРП–ВКП(б) від 1898. Після II з'їзду РСДРП (1903) – більшовик. Учасник революції 1905–1907. Влітку 1905 за дорученням В.Леніна приїздив до Одеси для встановлення зв'язку з повсталими матросами броненосця Чорноморського флоту "Князь Потьомкін-Таврійський" (див. Повстання на броненосці "Потьомкін" 1905). 1906–07 – на партійній роботі в Санкт-Петербурзі, Баку (Азербайджан), Саратові (нині місто в РФ). Співробітничав у більшовицьких газетах "Вперед", "Пролетарий". 1917 – делегат IV з'їзду РСДРП(б). Після Жовтневої революції 1917 – на відповідальній роботі в органах прокуратури. 1924– 37 – заступник голови Верховного Суду СРСР. Причина смерті невідома.
Джерела та література ред.
- Мовчан О.М. Васильєв-Южин Михайло Іванович [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.