| Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Васи́ле-Усти́мівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 275 осіб.
| село Василе-Устимівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Зіньківська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 275 |
| Площа | 2,027 км² |
| Густота населення | 135,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38142 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′26″ пн. ш. 34°18′42″ сх. д. / 50.02389° пн. ш. 34.31167° сх. д.Координати: 50°01′26″ пн. ш. 34°18′42″ сх. д. / 50.02389° пн. ш. 34.31167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 145 м |
| Водойми | р. Мужева Долина |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Василе-Устимівка | |
Василе-Устимівка | |
| Мапа | |
Географія ред.
Село Василе-Устимівка знаходиться на правому березі річки Мужева Долина, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дамаска, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Лагоди, на протилежному березі — село Дуб'янщина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.
Переказ про Василе-Устимівку ред.
Було це дуже давно. В ті далекі часи українська земля спустошувалася татарськими ордами. Горіли великі міста і малесенькі села, стогнала земля, залита людською кров'ю, але поставити на коліна Русь не змогли люті вороги, бо народ мужньо боронив свою землю.
В одному селі, назви якого вже не пам'ятає ніхто, проживав славний богатир: мужній і сильний Устам. Сила в нього була така, переказують старожили, що міг монету зігнути вдвоє лише двома пальцями. І дружина була в нього справжня красуня: стан стрункий, обличчя рум'яне, коси кольору стиглого жита, а очі сині, мов увібрали в себе всю красу неба. Може, й назвали її Василиною через той дивовижний колір очей. Кохав Устим свою дружину-красуню, на руках, говорять, носив, не міг дня без неї прожити. Та велике горе прийшло в кожен дім. Мов чорна хмара, посунула орда на квітуче й мирне село. Запалали вогнем біленькі хатки, заголосили жінки, заплакали злякані діти. Мов чорна сарана, розсипались татари по долині, зненацька налітаючи то там, то тут, рубали всіх, хто траплявся на шляху. І тоді, як казковий велетень, виступив наперед Устим. Так і кладе по три, по чотири ненависного вороги, а поряд дружина вірная допомагає. Злякалися татари натиску такого, богатиря такого непереможного та й змушені були тікати. І здобули Устим та Василина слави великої, небаченої. Відтоді почали всі говорити, що то село Василини та Устима. Живе й понині на Полтавщині село Василе-Устимівка. Своєю назвою воно через віки проносить пам'ять про славних і незабутніх захисників землі рідної — Василину та Устима[джерело?].
Історія ред.
Засноване як хутір Коновальщина.
1859 року у власницькому селі налічувалось 36 дворів, мешкало 217 осіб (113 чоловічої статі та 104 — жіночої), функціонував завод.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 35 жителів села, що загинули від голоду.
Економіка ред.
- СХК «Колос».
- ПП «Укрхлібдар».
- ПП «Урожай».
- ТОВ «Надія».
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Клуб.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
Посилання ред.
- Погода в селі Василе-Устимівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |