Вапенне (пол. Wapienne) — лемківське село Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Село належить до гміни Сенкова. Населення — 147 осіб (2011).
| Село Координати 49°38′ пн. ш. 21°17′ сх. д. / 49.633° пн. ш. 21.283° сх. д.Координати: 49°38′ пн. ш. 21°17′ сх. д. / 49.633° пн. ш. 21.283° сх. д.
Вапенне у Вікісховищі |
Розташування ред.
Лежить у Низькому Бескиді.
Історія ред.
Село закріпачене[джерело?] в 1440 році на німецькому праві. Через село проходив середньовічний мадярський тракт — дорога з Горлиць до Бардіїва.
За податковим реєстром 1581 р. село належало до парохії Менцина Бецького староства в Бецькому повіті; в селі було 4,5 селянських ланів і 1 — солтиса.
У роки Першої світової війни на території села п'ять місяців точилися запеклі бої під час так званого Горлицького прориву.
Ще до війни в селі була українська свідомість, через що село в 1918 р. не підтримало так звану «Гладишівську республіку», активісти якої виступали за приєднання Лемківщини до Росії. У міжвоєнний період українська самосвідомість росла під впливом священника о. Юліана Плешкевича, який був лідером українського руху в повіті. У звіті Товариства «Просвіта» за 1932 р. назване селом з найвищим українським впливом у повіті. Село опиралося переведенню навчання на лемківський діалект взамін українській літературній мові.
В 1946 р. в околицях села діяли повстанці УПА з сотні «Бродича».
До 1945 р. в селі була греко-католицька громада парохії Мацина Велика Горлицького деканату. В селі було майже чисто лемківське населення: з 500 жителів села — 490 українців і 10 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі.
Сучасність ред.
Вапенне є одним з найменших курортів у Польщі. Вже в XVII ст. тут лікували венеричні хвороби. Тепер використовуються місцеві мінеральні води і високоякісний торф.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 80 | 16 | 56 | 8 |
| Жінки | 67 | 13 | 38 | 16 |
| Разом | 147 | 29 | 94 | 24 |
Місцеві пам'ятки ред.
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Військове кладовище з Першої світової війни: № 83.
Народилися ред.
- Бодак Ярослав Антонович — лемківський музикант, композитор, збирач та популяризатор лемківського фольклору.
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 25.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 14 серпня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 23-25 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Wapienne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 942. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вапенне
- Cmentarz nr 83 — Wapienne [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
| Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |