Вальтер Шеєль (нім. Walter Scheel; 8 липня 1919, Золінген, Північна Рейн-Вестфалія — 24 серпня 2016, Бад-Кроцінген, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецький політик, з 1974 по 1979 роки обіймав пост федерального президента Німеччини.
Вальтер Шеєль | |
---|---|
Walter Scheel | |
Федеральний президент ФРН | |
1 липня 1974 — 30 червня 1979 | |
Попередник | Густав Гайнеман |
Наступник | Карл Карстенс |
віце-канцлер ФРН | |
21 жовтня 1969 — 16 травня 1974 | |
Попередник | Віллі Брандт |
Наступник | Ганс-Дітріх Геншер |
21 жовтня 1969 — 15 травня 1974 | |
Попередник | Віллі Брандт |
Наступник | Ганс-Дітріх Геншер |
міністр економічного співробітництва та розвитку ФРН | |
14 листопада 1961 — 28 жовтня 1966 | |
Попередник | посада заснована |
Наступник | Вернер Доллінгер |
Народився | 8 липня 1919 Золінген, Рейнська провінція, Німеччина |
Помер | 24 серпня 2016 (97 років) Бад-Кроцінген |
Похований | Waldfriedhof Zehlendorfd |
Відомий як | політик |
Країна | Німеччина |
Alma mater | Gymnasium Schwertstraßed |
Політична партія | ВДП(1946) |
У шлюбі з | 1. (з 1942 р.) Єва Шеєль (1921–1966). 2. (з 1969 р.) Мілдред Шеєль (1931–1985). 3. (з 1988 р.) Барбара Візе. |
Звання | Оберлейтенант |
Релігія | Євангелічна церква Німеччини |
Нагороди | Почесний громадянин Берлінаd (1978) орден «Проти звірячої серйозності»d (1974) Людина в краватці рокуd (1969) почесний громадянин[d] (1976) Reinhold Maier Medald (2000) Премія Теодора Гойсаd (1971) honorary citizen of Düsseldorfd (1979) почесний громадянин Боннаd (1978) honorary doctor of the University of Marylandd (1975) Почесний доктор Гайдельберзького університетуd honorary doctor of the University of Bristold honorary doctor of the University of Aucklandd honorary doctor of Georgetown Universityd почесний громадянин[d] (2006) |
Підпис | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Шеєль народився 1919 року у Золінгені. Під час Другої світової війни служив у Люфтваффе, був ад'ютантом і бортрадистом відомого аса нічної винищувальної авіації Мартіна Древеса. Після війни вступив до Вільної демократичної партію Німеччини.
Кар'єра Редагувати
З 1950 р. — член ландтагу землі Північний Рейн — Вестфалія. 1953 року було обрано до Бундестагу, де з 1967 по 1969 роки займав пост віце-президента. З 1958 по 1961 роки був членом Європейського парламенту. З 1961 року по 1966 рік федеральний міністр з економічного розвитку. 1968 року на з'їзді ВДП в Фрейбурзі обирається головою партії.
З 21 жовтня 1969 по 16 травня 1974 займав пост віце-канцлера і пост міністра закордонних справ у коаліційному уряді СДПН і ВДП (уряд Брандта-Шеєль).
1971 року став першим міністром закордонних справ ФРН і відвідав з офіційним візитом Ізраїль. У тому ж році був нагороджений премією Теодора Гойса.
1972 року відвідав Пекін з метою узгодження питання про встановлення дипломатичних відносин між ФРН та Китаєм.
Шеєль брав участь у підписанні договору 1970 між ФРН та СРСР про визнання післявоєнних кордонів у Європі, що поклав початок серії договорів ФРН з східноєвропейськими країнами.
Після відходу у відставку 7 травня 1974 Віллі Брандта, Шеєль тимчасово зайняв пост федерального канцлера. Через 9 днів (16 травня) на цій посаді його змінив Гельмут Шмідт.
15 травня 1974 обраний федеральним президентом Німеччини та перебував на цій посаді до 30 червня 1979. У 1975 р. відвідав з державним візитом СРСР, Францію, США, Іспанію. 1976 року він відмовився підписувати «Закон про скасування перевірки відмови від військової служби» з міркувань совісті.
Факти Редагувати
- Вальтер Шеєль є одним з колишніх керівників держав та урядів у сучасному світі, що найдовше живуть .
- Вальтеру Шеєлю належить рекорд за тривалості життя серед всіх кайзерів та президентів Німеччини (включаючи НДР).
Примітки Редагувати
- . Die Ritterkreuzträger. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011. (нім.)
- Новая восточная политика. 11.05.2005. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 26.05.2014.
Література Редагувати
- Р. Кривонос. Шеєль Вальтер // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання Редагувати
- Коротка біографія на сайті Німецького історичного музею [ 28 листопада 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- (нім.)