Лисиця Валентина Євгенівна (нар. 11 грудня 1973, Київ) — американська класична піаністка, уродженка Києва польсько-російського походження.
Лисиця Валентина Євгенівна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 11 грудня 1973 (49 років) |
Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
Роки активності | 1977 — тепер. час |
Громадянство | СРСР і США |
Професія | піаністка |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична музика |
Псевдоніми | Queen of Rachmaninoff |
Лейбл | Audiofon Records |
Нагороди | |
valentinalisitsa.com | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Валентина Лисиця народилася в Києві і почала грати на фортепіано в три роки, щоб уже через рік виконати свій перший сольний концерт. Незважаючи на ранню схильність до музики, її дитячою мрією було стати професійною шахісткою. У дитинстві Лисиця відвідувала Київську середню спеціальну музичну школу ім. Лисенка, пізніше разом зі своїм майбутнім чоловіком, Олексієм Кузнєцовим, навчалася в Людмили Цвірко у Київській консерваторії. У 1984 році в дуеті зі скрипалькою Тетяною Полячок Лисиця виграла юнацький конкурс виконавців «Концертіно Прага». У 1991 році Лисиця і Кузнєцов виграли перший приз престижного міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів «Dranoff International Two Piano Competition», що дозволило їм переїхати в США, щоб продовжити свої кар'єри концертних піаністів і в 1995 році дебютувати на нью-йоркському фестивалі «Mostly Mozart Festival» в Лінкольн-центрі.
Концертна діяльність Редагувати
У концертному сезоні 2008-2009 Лисиця дала понад вісімдесят концертів з такими іменитими складами, як Симфонічний оркестр штату Сан-Паулу, Новозеландський симфонічний оркестр, Варшавський філармонічний оркестр, Празький камерний оркестр, а також виконала кілька камерних дуетів, серед яких виступи з американським віолончелістом Лінном Харреллом, американським скрипалем Джиммі Ліном, американським альтистом Роберто Діасом, британською скрипалькою Ідою Гендель.
Найважливішою співпрацею, за словами самої піаністки, був дует з американською скрипалькою Гіларі Ган. Про популярність Лисиці серед публіки свідчать виступи в таких залах, як Карнеґі-Хол і Евері Фішер Хол (Нью-Йорк, США), «Консертгебау» (Амстердам, Нідерланди) і Великий концертний зал Віденського музичного товариства («Wiener Musikverein»).
Концертний репертуар піаністки налічує понад сорок творів, у тому числі всі концерти Людвіга ван Бетховена та Сергія Васильовича Рахманінова, обидва концерти Дмитра Дмитровича Шостаковича і єдиний концерт Едварда Гріга.
Українофобська кампанія Редагувати
Валентина Лисиця проводить послідовну антиукраїнську кампанію у Твіттері, де звинувачує українську владу в агресії на Донбасі та всіляко підтримує агресивну політику Росії та Володимира Путіна в збройному протистоянні з Україною на Сході України. Вона є прихильницею анексії Криму Російською Федерацією в березні 2014 року. Через низку антиукраїнських виступів і підтримку інтервенції Росії в Україні філармонія Торонто скасувала її концерти. Причиною була вказана пропаганда ненависті проти етнічних і соціальних груп, які включали також африканців, неповносправних осіб та людей, які пережили Голокост. Сама піаністка вважає свої пости «сатиричними» і «художньою гіперболою» та у відповідь на звільнення поширила свою медіакампанію проти керівництва симфонічного оркестру Торонто і проти особи, яку пропонували на її місце.
Випадок зі звільненням піаністки використовується російською пропагандистською машиною для спроби розколу в західному суспільстві та поширення штампів путінської пропаганди в канадській пресі.
У 2015 році нідерландський авіаперевізник «KLM», через скарги пасажирів на її політичну позицію, вилучив твори Валентини Лисиці з мультимедійної системи на борту літаків компанії.
30 вересня 2021 року Валентина Лисиця отримала паспорт так званої ДНР. 9 травня 2022 виступала у розбомбленому Маріуполі з нагоди влаштованого окупантами свята "перемоги".
Фігурант бази даних центру «Миротворець».
Дискографія Редагувати
Студійні альбоми Редагувати
Лисиця записала 6 CD (2 соло CD) в Audiofon Records (два в дуеті з Олексієм Кузнєцовим), Золотий CD для лейблу CiscoMusic з віолончелістом ДеРосса, дует зі скрипалькою Ідою Гендель. Лисиця нещодавно брала участь з HORSE the Band в записі їх пісні «Rape Escape», що займає провідну роль в останньому на даний момент альбомі «Desperate Living».
Офіційні відеовидання Редагувати
Цікаві факти Редагувати
До українофобського скандалу Валентину Лисицю позиціювали як найпопулярнішу піаністку світу на YouTube.
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1028751168 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.valentinalisitsa.com/
- Daniel Tiefenbach [ 9 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Ukrainian-Born Pianist Replaced Over Pro-Rebel Comments [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.], Radio Free Europe/Radio Liberty (7 April 2015)
- Твітер(англ.)
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- . Slipped Disc (англ.). 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Why Valentina Lisitsa was fired [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Mat Babiak, 8 квітня 2015
- . The Toronto Star (en-CA). 12 квітня 2015. ISSN 0319-0781. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (uk-UA). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Pianist Valentina Lisitsa plays in the ruins of Mariupol, “liberated” by the Russians. News in France (амер.). 16 травня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
- Центр «Миротворець»: Лисиця Валентина Євгенівна
- . www.valentinalisitsa.com (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 жовтня 2021.
Посилання Редагувати
- Лисиця Валентина // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 131-132.
- Валентина Лисиця у соцмережі «Facebook»
- Валентина Лисиця у соціальній мережі «Твіттер» (NedoUkraïnka)
- Офіційний канал Валентини Лисиці на YouTube [ 27 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Валентина Лисиця на сайті myspace.com (англ.)