Біля́тичі — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 469 осіб.
| село Білятичі | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Рівненська область | |
| Район | Сарненський район | |
| Громада | Сарненська міська громада | |
| Код КАТОТТГ | UA56080170020077516 | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1746 | |
| Населення | 469 | |
| Площа | 7,78 км² | |
| Густота населення | 79,17 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 34510 | |
| Телефонний код | +380 3655 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 51°28′01″ пн. ш. 26°33′58″ сх. д.H G O | |
| Середня висота над рівнем моря | 142 м | |
| Водойми | річки: Горинь, Михайлівка | |
| Найближча залізнична станція | 103км | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 34510, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Любиковичі, вул. Перецілля, 1 | |
| Карта | ||
Білятичі | ||
Білятичі | ||
| Мапа | ||
| Білятичі у Вікісховищі |
Географія ред.
Селом протікає річка Горинь, а присілком — річка Михайлівка.
Історія ред.
У 1906 році село Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 127 верст, від волості 3. Дворів 127, мешканців 934.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.
Населення ред.
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Білятичі налічувалося 52 дворів та 398 жителів (195 чоловіків і 203 жінок), з них 395 православних і 3 євреїв.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 467 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,57 % |
| білоруська | 0,21 % |
| російська | 0,21 % |
Символіка ред.
Затверджена 19 квітня 2017 р. рішенням № 139 XVIII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов.
Герб ред.
В зеленому щиті з хвилястої лазурової бази виникають два срібних вкорочених вістря, кожне з яких обтяжене зеленою ялиною. В главі срібний розширений хрест, мурований у вигляді мощеної дороги. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БІЛЯТИЧІ».
Лазурова база — річка Горинь, два срібних вістря — символ легенди про заснування села між дюн, вкритих білих піском, що в наш час поросли густим лісом. Мощений розширений хрест — символ Волині, що водночас вказує на зв'язок села з Любиковичами (одна сільська рада). Корона означає статус населеного пункту.
Прапор ред.
Квадратне полотнище складається з чотирьох рівновеликих квадратних частин — на білих верхній древковій і нижній вільній по зеленій ялині, верхня вільна зелена, нижня древкова синя.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 17 лютого 2020.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 652. (рос. дореф.)
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Посилання ред.
- Облікова картка с. Білятичі. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- Спецбоївка НКВС під маскою УПА в селі Білятичі на You Tube [ 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Могила жертв спецбоївки НКВС (с. Білятичі) на You Tube [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.]