Володимир Іванович Білоус (22 січня 1948, с. Оболонь Оболонського р-ну Полтавської обл. – 28 грудня 2003, Полтава) – скульптор, заслужений художник України (2001).
| Білоус Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1948 |
| Помер | 28 грудня 2003 (55 років) |
| Країна | Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Заклад | Полтавський порцеляновий завод |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Володимир Білоус народився в с. Оболонь 1948 року. Закінчив Миргородський керамічний технікум (1968; викладачі Л. Статкевич, Т. Мірошниченко) та Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1973; викладачі І. Якунін, В. Борисенко, Д. Крвавич, З. Флінта). 1975 –77 рр. – художник творчої лабораторії Полтавського фарфорового заводу; 1977 – 91 – скульптор Полтавського художньо-виробничого комбінату; 1991 – 98 – головний художник Полтавського фарфорового заводу. Від 1998 – викладач, доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського технічного університету.
Основні напрями творчості – монументальна та декоративна скульптура. Учасник міських (від 1970), всеукраїнських (від 1974), зарубіжних (м. Велико-Тирново, Болгарія, 1976; м. Лос-Анджелес, США, 1977; м. Кошалін, Польща, 1980) виставок. Твори зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї, Літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного у Полтаві, Державному музеї-заповіднику «Поле Полтавської битви», Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв), у фондах Дирекції художніх виставок, Міністерства культури і мистецтв України.
Член НСХУ (1979).
В. І. Білоус був заступником голови обласної організації Спілки художників, членом правління, головою обласної художньої ради; членом правління Полтавського обласного відділення Українського фонду культури. Працював у малій пластиці, монументальній та декоративній скульптурі, медальєрному мистецтві. Є автором більше ста пам’ятників, декоративних скульптур та меморіальних дошок, музейних експозицій у Полтавському регіоні. В останні роки свого життя викладав у Полтавському технічному університеті на кафедрі архітектури.
Нагороди ред.
Обласна комсомольська премія ім. П. Артеменка (1978).
Твори ред.
пам’ятники – Т. Шевченкові (1989, м. Гребінка Полтавської обл., арх. О. Охріменко); «Загиблим лікарям та медсестрам Полтавської обласної лікарні для психічно хворих людей» (1989, арх. Є. Ширай), «Загиблим українським козакам» (1994, у співавт., арх. В. Шевченко, художником Віктором Батурином), обидва – у Полтаві; поетові В. Самійленку (1995, с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської обл., арх. В. Вадимов); «Жертвам Чорнобильської катастрофи» (1996, арх. М. Юхименко), вченому Ю. Кондратюку (1997, арх. М. Калінін), обидва – у Полтаві; мемор. дошки А. Макаренкові, Ю. Кондратюку, В. Сухомлинському, В. Верховинцю (всі – на будівлях Полтавського педагогічного університету, 1982); меморіальна дошка Леоніду Позену (1990, с. Оболонь, з 2000-х зберігається в приміщенні будинку Оболонських-Позенів); пам’ятні знаки – акад. М. Остроградському (1986, с. Пашенівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., арх. Ф. Квас), М. Грушевському (2001, смт Гоголеве Полтавської обл.), Т. Шевченку (2002, смт Кобеляки Полтавської обл.), обидва – арх. Е. Ширай; фігурна композиція «Архістратиг Михаїл» (1999, Полтава, у співавт., арх. В. Шевченко); порцелянові статуетки – «Псьол і Ворскла» (1977), «Віночок», «Журавка», «На Івана Купала» (всі – 1992).
Примітки ред.
- ↑ http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40877
- Володимир Сулименко (12.10.2012). . visnyk.poltava.ua. Архів оригіналу за 04.02.2017. Процитовано 12.09.2019.
Джерела ред.
- БІЛОУ́С Володимир Іванович. — ЕСУ. Стаття. Автор В. М. Ханко. [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Полтавский художник Белоус Владимир Иванович
- Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Семенівський район / Полт. краєзн. муз.; В. А. Андрієць, Є. П. Бутенко, Г. В. Василенко та ін.; упорядн., наук. ред. В. О. Мокляк. — Полтава: ТОВ АСМІ, 2013 — с. 203.
- Корусь О. П..