Михайло Улянович Білий (нар. 12 листопада 1922, село Москалі, тепер Чернігівського району Чернігівської області — 5 серпня 2001, Київ) — професор, член-кореспондент АН УРСР, ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Голова Верховної Ради УРСР у 1972—1980 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1986 р.
| Білий Михайло Улянович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 12 листопада 1922 Москалі |
| Помер | 5 серпня 2001 (78 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик, фізик |
| Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка |
| Галузь | Фізика |
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Посада | голова Верховної Ради України |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
Біографія Редагувати
Народився 12 листопада 1922 року в селі Москалях на Чернігівщині в селянській родині.
З 1940 року служив у Червоній армії. У 1941–1945 роках брав участь у німецько-радянської війни, був тяжко поранений.
У 1948 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету, в 1951 році — аспірантуру Київського університету. З 1951 по 1962 рік — старший викладач, доцент Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Член ВКП(б) з 1951 року. Кандидат технічних наук, доцент (з 1956 року), доктор технічних наук, професор (з 1965 року).
З 1962 по 1970 рік — декан фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1963 по 1993 рік — завідувач кафедр експериментальної фізики, оптики твердого тіла, оптики фізичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
У 1969 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, очолив наукову школу «Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем».
З 1970 по 1985 рік — ректор Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Кілька разів обирався депутатом Верховної Ради УРСР, а в 1972–1980 роках був Головою Верховної Ради УРСР.
Автор понад 30 наукових винаходів.
Помер 5 серпня 2001 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а) разом зі своєю дружиною Лідією Грабовською (1930—2017).
Конфлікт навколо будівництва нових корпусів університету Редагувати
За час ректорства пана Білого були споруджені нові корпуси університету навпроти ВДНГ. Цікаві спогади Михайла Будиловського — одного з архітекторів, проект яких виграв конкурс. Пан ректор не сприймав проект і збирався представляти альтернативний проект на затвердженні у ЦК (Центральному комітеті КПУ). Проте, у ЦК не дозволили йому цього зробити. Пізніше, під час будівництва виник конфлікт між архітектором і будівельниками, які не хотіли монтувати заплановані проектом сонцерізи. Будиловський щодо цього сказав, що «будівництво триває вже четвертий рік, за цей час у Мексиці встигли побудувати університет на 22 тисячі студентів, [...] а ми досі зʼясовуємо, ставити маленьку балочку для захисту від сонця, чи ні». Через це Білий поскаржився на Будиловського в ЦК.
Книги Редагувати
- Білий; Охріменко (2009). Атомна фізика. Київ: Знання.
Відзнаки Редагувати
Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ступеня, Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «Знак Пошани», «Орден князя Ярослава Мудрого» та 15 медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України та Почесним дипломом ВДНГ СРСР.
Заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор Дебреценського та Лейпцизького університетів.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010.
- Архитектор Михаил Будиловский: о приличных людях в СССР и за его пределами. оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- Михайло Будиловський: архітектор між соціалізмом і капіталізмом. оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 13 червня 2012.
Посилання Редагувати
- Наукове товариство студентів та аспірантів
- Фізичний факультет КНУ ім. Т.Шевченка
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка: 170 років діяльності, Ю. Ф. Ярмиш [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]