Біле́ве, Білево, — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на березі річки Понора, за 9 км на південний схід від центру громади і за 104 км на північ від обласного центру. До найближчої залізничної станції 4 кілометри.
| село Білеве | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Ізяславська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060090020026822 |
| Облікова картка | село Білеве |
| Основні дані | |
| Засноване | 1581 |
| Населення | 652 (2001) |
| Площа | 2,188 км² |
| Густота населення | 297,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30352 |
| Телефонний код | +380 3852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′14″ пн. ш. 26°54′24″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 262 м |
| Водойми | річка Понора |
| Відстань до обласного центру | Хмельницький — 104 км |
| Відстань до районного центру | Ізяслав — 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 |
| Карта | |
Білеве | |
Білеве | |
| Мапа | |
| Білеве у Вікісховищі |
Населення становить 652 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Білівська сільська рада.
Географія Редагувати
Білеве розміщується на Волино–Подільській височині. Територія села багата різноманітними нерудними корисними копалинами (пісок, глина, вапняк). Найпоширеніші ґрунти — чорноземи опідзолені. Це типова лісостепова місцевість з помірно-континентальним кліматом. Через село протікає р. Понорка, яка є притокою р. Горині і належить до басейну р. Дніпро.
Археологія Редагувати
Перші поселення на території с. Білеве виникли в добу бронзи (енеоліту), що датується 2 тис. до н. е. Про це свідчать археологічні знахідки: кам'яні шліфовані сокири з висвердленим отвором, рубила, кам'яні вставки до дерев'яних серпів, наконечники стріл, кам'яні ножі і ін. Більшість археологічних знахідок свідчать про те, що основним заняттям тодішніх жителів було землеробство, полювання.
Історія Редагувати
Вперше згадується під 1581 роком, в акті поділу володінь між князями Янушем та Михайлом Заславськими. У складі Заславської волості князівщини Заславських.
В 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої Білеве в складі Ізяславської губернії (1793-1795), Ізяславського повіту Волинської губернії (з 1796) Російської імперії.
Протягом 1907–1917 років село у складі Заславського ключа Заславського майорату князів Санґушків.
Під час геноциду українського народу радянськими окупантами протягом 1932-1933 років в селі Білеве від голоду померло близько 150 людей. Встановлено імена 136 з них.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Уродженці Редагувати
- Всеволод Васькевич — підполковник Армії УНР.
Примітки Редагувати
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Хмельницька область. Книга друга. - Хмельницький, 2008. - С. 145-150.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література Редагувати
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання Редагувати
- Василь Кравчук. Осінній сум самотнього села // «Сільські вісті». — 8.11.2012.[недоступне посилання з березня 2019]
- .
- Село Білеве // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.