www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білан Наталія Григорівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білан У Вікіпедії є статті про інших людей із

Білан Наталія Григорівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білан.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимченко.

Наталія Григорівна Білан (Бєлан, до шлюбу Тимченко) (1940—1991) — українська вчена у галузях археозоології та палеонтології, теріолог, кандидат біологічних наук (1972). Відома дослідженнями мисливства та тваринництва часів Київської Русі за рештками тварин з археологічних пам'яток, авторка широко відомої монографії «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» (1972). Також вивчала викопні рештки великих ссавців й інших періодів з території України, починаючи з плейстоцену.

Наталія Григорівна Білан
у 1962 році
у 1962 році
Народилася 20 липня 1940(1940-07-20)
Київ
Померла 10 лютого 1991(1991-02-10) (50 років)
Київ
Місце проживання Київ
Країна  УРСР
Alma mater Київський університет
Галузь археозоологія, зоологія, археологія, палеонтологія, теріологія
Заклад Інститут зоології АН УРСР
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Науковий керівник Підоплічко Іван Григорович
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»

Життєпис ред.

Наталія Григорівна Тимченко народилася 20 липня 1940 року в місті Київ. Мати, Олена Цивінська, працювала лаборантом в Інституті зоології АН УРСР, батько зник під час німецько-радянської війни. Протягом 1957—1962 років Наталія навчалася на біологічному факультеті Київського університету, здобула спеціальність зоолога. З 1963 року до кінця життя працювала у відділі палеозоології Інституту зоології АН УРСР (керівник — Підоплічко Іван Григорович), пройшовши шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника. У 1972 році захистила кандидатську дисертацію «Дикие и домашние млекопитающие Среднего Поднепровья (по материалам из средневековых археологических памятников)», за матеріалами якої того ж року була опублікована монографія без співавторів «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» у видавництві «Наукова думка», що свідчить про дуже високу оцінку роботи сучасниками в Інституті зоології.

У 1974 році вийшла заміж за інженера Білана Ігоря Івановича. У 1975 році в них народилася дочка Ганна.

Нагороджена медалями «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) і «Ветеран праці» (1985).

Померла 10 лютого 1991 року у віці 50 років внаслідок онкологічного захворювання.

Дослідження ред.

Основним напрямком досліджень Наталії Білан було вивчення викопних решток великих ссавців з археологічних пам'яток Наддніпрянщини першого тисячоліття нашої ери та Середньовіччя, тобто переважно поселень часів Київської Русі, також черняхівської культури тощо. Рештки великих ссавців у таких пам'ятках представляють дві основні категорії: свійські тварини та мисливські тварини. Відповідно, отриманні дані значно розширили уявлення про тогочасне тваринництво та мисливство Наддніпрянщини. Особлива увага в працях дослідниці приділена вивченню свійського бика та його відмінностям на різних територіях в різні періоди. Також вивчала, серед іншого, і рештки турів з середньовічних поселень. За цією тематикою дослідниця захистила кандидатську дисертацію та опублікувала монографію «К истории охоты и животноводства в Киевской Руси (Среднее Поднепровье)» (1972).

Також вивчала і більш давні рештки великих ссавців з України, починаючи з пізнього плейстоцену, зокрема тарпана, вівцебика, північного оленя, благородного оленя тощо.

У праці дослідниці 1987 року описані два цікавих випадки знахідок щелеп свійської свині, навмисно вмонтованих у середньовічні ритуальні дуби, підняті з дна Десни та Дніпра на Чернігівщині та Київщині. Імовірно, таке розміщення решток свиней у живих ритуальних дубах мало характер жертвоприношення і було частиною культу розмноження та врожаю давніх слов'ян.

Вчена брала участь у створенні 19 вітрин і фризів експозиції Центрального науково-природничого музею у Києві (зараз Національний науково-природничий музей НАН України).

Праці дослідниці високо оцінюються сучасними фахівцями як найбільш вичерпні археозоологічні дослідження ссавців першого тисячоліття нашої ери та Середньовіччя України.

Публікації ред.

Монографії та довідники ред.

Статті, тези, замітки ред.

  • Тимченко Н. Г. 1964. Фауна поселення Половецького. Тези ІІ наукової конференції молодих спеціалістів. Київ: Наукова думка. 42–43.
  • Тимченко Н. Г. 1966. Про свійського бика (Bos taurus L.) початку нашої ери з поселення Лепесівка Хмельницької області. В кн.: Біологія корисних та шкідливих тварин України. Київ: Наукова думка. 168 с.
  • Тимченко Н. Г. 1968. Фауна поселения Лепесовка. Природная обстановка и фауна прошлого. 4: 123—134.
  • Тимченко Н. Г. 1969. К характеристике быка домашнего (Bos taurus dometsicus L.) из древнерусского города Воиня. Вестник зоологии. 6: 71–78.
  • Тимченко Н. Г. 1969. Про свійських собак з древньоруського міста Воїнь. Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. 33: 104—107.
  • Тимченко Н. Г. 1970. О фауне диких и домашних животных средневековых памятников Среднего Поднепровья. Природная обстановка и фауны прошлого. 5: 166—174.
  • Бібікова В. І., Тимченко Н. Г. 1971. Рештки тура із середньовічних поселень України. Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. 34: 120—126.
  • Тимченко Н. Г. 1972. Свійські тварини з давньоруського міста Чучина. Археологія. 6: 96-102.
  • Пидопличко И. Г., Люрин И. Б., Тимченко Н. Г. 1972. К вопросу о хозяйстве, быте и культуре позднепалеолитического населения в связи с раскопками в с. Межирич. Материалы и исследования по археологии СССР. 185: 189—192.
  • Тимченко Н. Г. 1972. Свійський бик Середнього Подніпров'я в часи Київської Русі. Матеріали ХІІІ конференції ІА АН УРСР, присвяченої 50-річчю АН УРСР (Київ, 1968 р.). Київ: Наукова думка. 321—323.
  • Тимченко Н. Г. 1972. Определение диагностируемых обломков костей животных из поселения Пилипенкова Гора (Канев Черкасской области) (Раскопки 1966—1968 г.). В кн.: Максимов Е. В. Среднее Поднепровье на рубеже нашей эры: 173.
  • Тимченко Н. Г. 1973. К вопросу об охоте в I тыс. н. э. на Волыни. Природная обстановка и фауна прошлого. 7: 144—148.
  • Тимченко Н. Г. 1974. Промысловые и домашние млекопитающие Правобережной Украины в I тысячелетии нашей эры. I Международный конгресс по млекопитающим. Москва, ВИНИТИ, 2: 262—263.
  • Белан Н. Г. 1975. Фауна зарубинецких поселений Каневщины. Природная обстановка и фауна прошлого. 9: 108—128.
  • Бєлан Н. Г. 1977. До історії мисливства і тваринництва у племен Правобережної України у І тисячолітті н. е. Археологія. 24: 29–37.
  • Белан Н. Г. 1978. Фауна городища Монастырек на среднем Днепре. В кн.: Генинг В. Ф. (ред.). Использование методов естественных наук в археологии. Киев: Наукова думка. 96—109.
  • Бибикова В. И., Белан Н. Г. 1979. Локальные варианты и группировки позднепалеолитического териокомлпекса Юго-Восточной Европы. Бюллетень Московского общества испытателей природы: отделение биологии. 84 (3): 3–14.
  • Белан Н. Г., Бибикова В. И. 1980. Лошадь мезолита Северо-западного Причерноморья. Археологические исследования на Украине в 1978—1979 гг. 37.
  • Бибикова В. И., Белан Н. Г. 1981. Раннеголоценовый тарпан на территории Северо-Западного Причерноморья. Вестник зоологии. 3: 21–26.
  • Бєлан Н. Г. 1982. Фауна Трахтемирівського городища. Археологія. 38: 50–63.
  • Белан Н. Г. 1983. Позднеплейстоценовый северный олень Поднепровья. Вестник зоологии. 5: 20–26.
  • Белан Н. Г., Корниец Н. Л. 1983. Итоги предварительного изучения позднепалеолитической стоянки Гонцы по материалам раскопок 1977—1979 гг. Вестник зоологии. 5: 74.
  • Бибикова В. И., Белан Н. Г. К истории охотничьего промысла на Украине. Вестник зоологии. 6: 16–20.
  • Белан Н. Г. 1985. Овцебык в позднем плейстоцене Украины. Вестник зоологии. 2: 31-34.
  • Белан Н. Г. 1985. Позднеплейстоценовая широкопалая лошадь бассейна Десны. Труды ЗИН АН СССР. 131: 50–63.
  • Белан Н. Г. 1986. Широкопалая лошадь в позднем плейстоцене на Украине. Вестник зоологии. 1: 36–41.
  • Белан Н. Г., Логвиненко В. Н. 1986. Благородный олень раннетрипольского поселения Бернашевка на Днестре. Вестник зоологии. 6: 23–26.
  • Белан Н. Г. 1987. Домашняя свинья как жертвенное животное древних славян. Вестник зоологии. 1: 64.
  • Белан Н. Г., Журавлев О. П. 1992. Фауна городища Башмачка. В кн.: Смиленко А. Т. Городище Башмачка III—IV вв. Киев: Наукова думка. 123—130.
  • Krotova A. A., Belan N. G. 1993. Amvrosievka: A Unique Upper Paleolithic Site in Eastern Europe. In: Soffer O., Praslov N. D. (ed.). From Kostenki to Clovis: Upper Paleolithic — Paleo-Indian Adaptations. New York: Plenum Press. 125—142.

Примітки ред.

  1. ↑ Ступак А., Смаголь В. 2022. Археозоологічні дослідження теріофаун Наталії Григорівни Білан (Тимченко) Novitates Theriologicae. 14: 126—129.
  2. ↑ Горбаненко С. А., Журавльов О. П. 2021. Літописні слов'яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан. 376 с.
  3. Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена. 1981. Киев: Наукова Думка. 117 с.
  4. Белан Н. Г. 1987. Домашняя свинья как жертвенное животное древних славян. Вестник зоологии. 1: 64.

Джерела ред.

  • Ступак А., Смаголь В. 2022. Археозоологічні дослідження теріофаун Наталії Григорівни Білан (Тимченко) Novitates Theriologicae. 14: 126—129.
  • Горбаненко С. А., Журавльов О. П. 2021. Літописні слов'яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан. 376 с.
  • Ковальчук О. М. 2013. Викопні хребетні України: бібліографічний покажчик. Суми: Університетська книга. 232 с.
  • Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена. 1981. Киев: Наукова думка. 117 с.
  • Цитування праць Наталії Білан у Google Scholar
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilan U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timchenko Nataliya Grigorivna Bilan Byelan do shlyubu Timchenko 1940 1991 ukrayinska vchena u galuzyah arheozoologiyi ta paleontologiyi teriolog kandidat biologichnih nauk 1972 Vidoma doslidzhennyami mislivstva ta tvarinnictva chasiv Kiyivskoyi Rusi za reshtkami tvarin z arheologichnih pam yatok avtorka shiroko vidomoyi monografiyi K istorii ohoty i zhivotnovodstva v Kievskoj Rusi Srednee Podneprove 1972 Takozh vivchala vikopni reshtki velikih ssavciv j inshih periodiv z teritoriyi Ukrayini pochinayuchi z plejstocenu Nataliya Grigorivna Bilanu 1962 roci u 1962 rociNarodilasya 20 lipnya 1940 1940 07 20 KiyivPomerla 10 lyutogo 1991 1991 02 10 50 rokiv KiyivMisce prozhivannya KiyivKrayina URSRAlma mater Kiyivskij universitetGaluz arheozoologiya zoologiya arheologiya paleontologiya teriologiyaZaklad Institut zoologiyi AN URSRNaukovij stupin kandidat biologichnih naukNaukovij kerivnik Pidoplichko Ivan GrigorovichNagorodi Medal Veteran praci Medal U pam yat 1500 richchya Kiyeva Zmist 1 Zhittyepis 2 Doslidzhennya 3 Publikaciyi 3 1 Monografiyi ta dovidniki 3 2 Statti tezi zamitki 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Nataliya Grigorivna Timchenko narodilasya 20 lipnya 1940 roku v misti Kiyiv Mati Olena Civinska pracyuvala laborantom v Instituti zoologiyi AN URSR batko znik pid chas nimecko radyanskoyi vijni Protyagom 1957 1962 rokiv Nataliya navchalasya na biologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu zdobula specialnist zoologa Z 1963 roku do kincya zhittya pracyuvala u viddili paleozoologiyi Institutu zoologiyi AN URSR kerivnik Pidoplichko Ivan Grigorovich projshovshi shlyah vid laboranta do starshogo naukovogo spivrobitnika U 1972 roci zahistila kandidatsku disertaciyu Dikie i domashnie mlekopitayushie Srednego Podneprovya po materialam iz srednevekovyh arheologicheskih pamyatnikov za materialami yakoyi togo zh roku bula opublikovana monografiya bez spivavtoriv K istorii ohoty i zhivotnovodstva v Kievskoj Rusi Srednee Podneprove u vidavnictvi Naukova dumka sho svidchit pro duzhe visoku ocinku roboti suchasnikami v Instituti zoologiyi 1 2 3 U 1974 roci vijshla zamizh za inzhenera Bilana Igorya Ivanovicha U 1975 roci v nih narodilasya dochka Ganna 1 Nagorodzhena medalyami U pam yat 1500 richchya Kiyeva 1982 i Veteran praci 1985 1 Pomerla 10 lyutogo 1991 roku u vici 50 rokiv vnaslidok onkologichnogo zahvoryuvannya 1 Doslidzhennya red Osnovnim napryamkom doslidzhen Nataliyi Bilan bulo vivchennya vikopnih reshtok velikih ssavciv z arheologichnih pam yatok Naddnipryanshini pershogo tisyacholittya nashoyi eri ta Serednovichchya tobto perevazhno poselen chasiv Kiyivskoyi Rusi takozh chernyahivskoyi kulturi tosho Reshtki velikih ssavciv u takih pam yatkah predstavlyayut dvi osnovni kategoriyi svijski tvarini ta mislivski tvarini Vidpovidno otrimanni dani znachno rozshirili uyavlennya pro togochasne tvarinnictvo ta mislivstvo Naddnipryanshini Osobliva uvaga v pracyah doslidnici pridilena vivchennyu svijskogo bika ta jogo vidminnostyam na riznih teritoriyah v rizni periodi Takozh vivchala sered inshogo i reshtki turiv z serednovichnih poselen Za ciyeyu tematikoyu doslidnicya zahistila kandidatsku disertaciyu ta opublikuvala monografiyu K istorii ohoty i zhivotnovodstva v Kievskoj Rusi Srednee Podneprove 1972 Takozh vivchala i bilsh davni reshtki velikih ssavciv z Ukrayini pochinayuchi z piznogo plejstocenu zokrema tarpana vivcebika pivnichnogo olenya blagorodnogo olenya tosho U praci doslidnici 1987 roku opisani dva cikavih vipadki znahidok shelep svijskoyi svini navmisno vmontovanih u serednovichni ritualni dubi pidnyati z dna Desni ta Dnipra na Chernigivshini ta Kiyivshini 4 Imovirno take rozmishennya reshtok svinej u zhivih ritualnih dubah malo harakter zhertvoprinoshennya i bulo chastinoyu kultu rozmnozhennya ta vrozhayu davnih slov yan 1 Vchena brala uchast u stvorenni 19 vitrin i friziv ekspoziciyi Centralnogo naukovo prirodnichogo muzeyu u Kiyevi zaraz Nacionalnij naukovo prirodnichij muzej NAN Ukrayini 1 Praci doslidnici visoko ocinyuyutsya suchasnimi fahivcyami yak najbilsh vicherpni arheozoologichni doslidzhennya ssavciv pershogo tisyacholittya nashoyi eri ta Serednovichchya Ukrayini 1 2 Publikaciyi red Monografiyi ta dovidniki red Timchenko N G 1972 K istorii ohoty i zhivotnovodstva v Kievskoj Rusi Srednee Podneprove Kiev Naukova dumka 212 s Korotkevich E L Belan N G 1987 Paleontologicheskij muzej putevoditel Kiev Naukova dumka 64 s Statti tezi zamitki red Timchenko N G 1964 Fauna poselennya Poloveckogo Tezi II naukovoyi konferenciyi molodih specialistiv Kiyiv Naukova dumka 42 43 Timchenko N G 1966 Pro svijskogo bika Bos taurus L pochatku nashoyi eri z poselennya Lepesivka Hmelnickoyi oblasti V kn Biologiya korisnih ta shkidlivih tvarin Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 168 s Timchenko N G 1968 Fauna poseleniya Lepesovka Prirodnaya obstanovka i fauna proshlogo 4 123 134 Timchenko N G 1969 K harakteristike byka domashnego Bos taurus dometsicus L iz drevnerusskogo goroda Voinya Vestnik zoologii 6 71 78 Timchenko N G 1969 Pro svijskih sobak z drevnoruskogo mista Voyin Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu AN URSR 33 104 107 Timchenko N G 1970 O faune dikih i domashnih zhivotnyh srednevekovyh pamyatnikov Srednego Podneprovya Prirodnaya obstanovka i fauny proshlogo 5 166 174 Bibikova V I Timchenko N G 1971 Reshtki tura iz serednovichnih poselen Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu AN URSR 34 120 126 Timchenko N G 1972 Svijski tvarini z davnoruskogo mista Chuchina Arheologiya 6 96 102 Pidoplichko I G Lyurin I B Timchenko N G 1972 K voprosu o hozyajstve byte i kulture pozdnepaleoliticheskogo naseleniya v svyazi s raskopkami v s Mezhirich Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 185 189 192 Timchenko N G 1972 Svijskij bik Serednogo Podniprov ya v chasi Kiyivskoyi Rusi Materiali HIII konferenciyi IA AN URSR prisvyachenoyi 50 richchyu AN URSR Kiyiv 1968 r Kiyiv Naukova dumka 321 323 Timchenko N G 1972 Opredelenie diagnostiruemyh oblomkov kostej zhivotnyh iz poseleniya Pilipenkova Gora Kanev Cherkasskoj oblasti Raskopki 1966 1968 g V kn Maksimov E V Srednee Podneprove na rubezhe nashej ery 173 Timchenko N G 1973 K voprosu ob ohote v I tys n e na Volyni Prirodnaya obstanovka i fauna proshlogo 7 144 148 Timchenko N G 1974 Promyslovye i domashnie mlekopitayushie Pravoberezhnoj Ukrainy v I tysyacheletii nashej ery I Mezhdunarodnyj kongress po mlekopitayushim Moskva VINITI 2 262 263 Belan N G 1975 Fauna zarubineckih poselenij Kanevshiny Prirodnaya obstanovka i fauna proshlogo 9 108 128 Byelan N G 1977 Do istoriyi mislivstva i tvarinnictva u plemen Pravoberezhnoyi Ukrayini u I tisyacholitti n e Arheologiya 24 29 37 Belan N G 1978 Fauna gorodisha Monastyrek na srednem Dnepre V kn Gening V F red Ispolzovanie metodov estestvennyh nauk v arheologii Kiev Naukova dumka 96 109 Bibikova V I Belan N G 1979 Lokalnye varianty i gruppirovki pozdnepaleoliticheskogo teriokomlpeksa Yugo Vostochnoj Evropy Byulleten Moskovskogo obshestva ispytatelej prirody otdelenie biologii 84 3 3 14 Belan N G Bibikova V I 1980 Loshad mezolita Severo zapadnogo Prichernomorya Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1978 1979 gg 37 Bibikova V I Belan N G 1981 Rannegolocenovyj tarpan na territorii Severo Zapadnogo Prichernomorya Vestnik zoologii 3 21 26 Byelan N G 1982 Fauna Trahtemirivskogo gorodisha Arheologiya 38 50 63 Belan N G 1983 Pozdneplejstocenovyj severnyj olen Podneprovya Vestnik zoologii 5 20 26 Belan N G Korniec N L 1983 Itogi predvaritelnogo izucheniya pozdnepaleoliticheskoj stoyanki Goncy po materialam raskopok 1977 1979 gg Vestnik zoologii 5 74 Bibikova V I Belan N G K istorii ohotnichego promysla na Ukraine Vestnik zoologii 6 16 20 Belan N G 1985 Ovcebyk v pozdnem plejstocene Ukrainy Vestnik zoologii 2 31 34 Belan N G 1985 Pozdneplejstocenovaya shirokopalaya loshad bassejna Desny Trudy ZIN AN SSSR 131 50 63 Belan N G 1986 Shirokopalaya loshad v pozdnem plejstocene na Ukraine Vestnik zoologii 1 36 41 Belan N G Logvinenko V N 1986 Blagorodnyj olen rannetripolskogo poseleniya Bernashevka na Dnestre Vestnik zoologii 6 23 26 Belan N G 1987 Domashnyaya svinya kak zhertvennoe zhivotnoe drevnih slavyan Vestnik zoologii 1 64 Belan N G Zhuravlev O P 1992 Fauna gorodisha Bashmachka V kn Smilenko A T Gorodishe Bashmachka III IV vv Kiev Naukova dumka 123 130 Krotova A A Belan N G 1993 Amvrosievka A Unique Upper Paleolithic Site in Eastern Europe In Soffer O Praslov N D ed From Kostenki to Clovis Upper Paleolithic Paleo Indian Adaptations New York Plenum Press 125 142 Primitki red a b v g d e zh Stupak A Smagol V 2022 Arheozoologichni doslidzhennya teriofaun Nataliyi Grigorivni Bilan Timchenko Novitates Theriologicae 14 126 129 a b Gorbanenko S A Zhuravlov O P 2021 Litopisni slov yani peredodnya utvorennya Davnoyi Rusi tvarinnictvo chi mislivstvo Kiyiv Institut arheologiyi NAN Ukrayini Harkiv Majdan 376 s Institut zoologii im I I Shmalgauzena 1981 Kiev Naukova Dumka 117 s Belan N G 1987 Domashnyaya svinya kak zhertvennoe zhivotnoe drevnih slavyan Vestnik zoologii 1 64 Dzherela red Stupak A Smagol V 2022 Arheozoologichni doslidzhennya teriofaun Nataliyi Grigorivni Bilan Timchenko Novitates Theriologicae 14 126 129 Gorbanenko S A Zhuravlov O P 2021 Litopisni slov yani peredodnya utvorennya Davnoyi Rusi tvarinnictvo chi mislivstvo Kiyiv Institut arheologiyi NAN Ukrayini Harkiv Majdan 376 s Kovalchuk O M 2013 Vikopni hrebetni Ukrayini bibliografichnij pokazhchik Sumi Universitetska kniga 232 s Institut zoologii im I I Shmalgauzena 1981 Kiev Naukova dumka 117 s Cituvannya prac Nataliyi Bilan u Google Scholar Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilan Nataliya Grigorivna amp oldid 40359835