www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бібліотека Академії наук Литви імені Врублевських лит Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka універсальна пуб

Бібліотека Академії наук Литви

Бібліотека Академії наук Литви імені Врублевських (лит. Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka) — універсальна публічна наукова бібліотека Литви державного значення; одна з найбільших у країні.

Бібліотека Академії наук Литви
Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka
54°41′ пн. ш. 25°17′ сх. д. / 54.683° пн. ш. 25.283° сх. д. / 54.683; 25.283Координати: 54°41′ пн. ш. 25°17′ сх. д. / 54.683° пн. ш. 25.283° сх. д. / 54.683; 25.283
Країна:  Литва
Тип: універсальна, наукова
Складова Академія наук Литви
Розташування Вільнюс
Адреса Žygimantų g. 1/8.
Заснована 1941
Фонди: 3,8 млн одиниць зберігання, з них 200 000 рідкісних видань
Читачів: 20 000 за рік
Сайт: mab.lt
 Медіафайли у Вікісховищі

Розташована у Вільнюсі на розі вулиць Т. Врублевського та Жігіманту; офіційна адреса — Žygimantų g. 1/8. Щорічно обслуговується близько 20 000 читачів. 2004 року налічувалося 16 477 зареєстрованих читачів, з них 176 із зарубіжних країн. 2008 року у бібліотеки було 8 447 зареєстрованих читачів.

Історія Редагувати

Вивіска бібліотеки

Заснована 1941 року на базі Бібліотеки євангелично-реформатського синоду (заснованої 1557 року) та Державної публічної бібліотеки Еустахія та Емілії Врублевських (заснованої 1925 року адвокатом Тадеушом Врублевським) як Центральна бібліотека Академії наук Литовської РСР. Після Другої світової війни фонди бібліотеки поповнились виданнями та рукописами ліквідованих бібліотек костьолів та монастирів, націоналізованих музеїв, товариств, маєтків, також приватних бібліотек Косаковських, Тишкевичів, Ремерів.

З 2002 року бібліотека входить до Асоціації наукових бібліотек Литви.

Восени 2009 року Президія Академії наук Литви схвалила ініціативу багаторічного директора бібліотеки Юозаса Марцинкявічюса, повернути бібліотеці історичну назву. Назву Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka закріплено новим положенням, затвердженим Президією Академії наук 24 листопада 2009 року. 31 грудня 2009 року на будівлі бібліотеки була встановлена ​​нова вивіска.

Структура Редагувати

Відділи бібліотеки діють у 9 наукових інститутах (Інститут хімії, Інститут теоретичної фізики та астрономії, Інститут фізики, Інститут екології, Інститут культури, філософії та мистецтва, Інститут біохімії, Інститут математики та інформатики, Інститут ботаніки, Інститут геології та географії).

У бібліотеці є відділи обслуговування фондів та користувачів, каталогів, рукописів (всі три засновані 1941 року), відділ рідкісних видань (заснований 1957 року), відділ комплектації (заснований 1960 року), а також відділи інформації (заснований 1961 року), консервації та реставрації (заснований 1976 року), старої періодики (заснований 1991 року), інформаційних систем (заснований 2003 року) та десять читальних залів.

Фонд Редагувати

Зібрання бібліотеки налічує 3,8 млн одиниць зберігання, у тому числі 200 000 рідкісних видань (63 інкунабули), 12 000 карт і атласів, 191 000 рукописів, понад 1 400 пергаментів (1985). На 31 січня 2005 року в бібліотеці налічувалося 3 772 391 одиниця зберігання, з них 261 394 примірників рукописних документів. На 31 грудня 2008 року фонди бібліотеки становили 3 797 732 примірників, з них 265 173 одиниць зберігання рукописних документів.

У фондах бібліотеки є чимало видань на українські теми чи українських авторів. Тут зберігається зокрема «Турівське євангеліє» — уривки церковно-слов'янського рукописного євангелія-апракосу (10 подвійних сторінок), переписаного, на думку істориків, в XI столітті на українських землях.

Опис видань, присвячених історії України, зробив український історик Ярослав Дашкевич.

Щорічний приріст фондів близько 70000 примірників. Проводиться книгообмін з 730 бібліотеками та науковими установами.

Будівля Редагувати

Основна будівля споруджена за проектом архітектора Кипріана Мацулевич 1885 року. Це двоповерховий будинок з мезоніном з жовтої цегли. Головний північно-східний фасад виходить на перехрестя вулиць Жігіманту та Врублевського. Виділяється портик головного фасаду з відкритою терасою.

Ядвіга та Ягелло

Власником будинку була Клементина Тишкевич, що здавала будівлю в ореду Віленському товариству науки та мистецтва (заснованому 1907 року) для музею науки та мистецтва, який знаходився тут в 1907 — 1914 роках. Директором музею був історик, бібліофіл, громадський діяч Люцьян Узембло. У 1931 — 1941 роках в будівлі розміщувалася Державна бібліотека Еустахія та Емілії Врублевських, основу якої склало книжкове зібрання адвоката Тадеуша Врублевського. 1944 року в будівлі розташовувався штаб 3-го Білоруського фронту.

Вітраж Бронюса Бружаса

У фоє першого поверху біля входу стоїть скульптура «Ядвіга та Ягелло» польського скульптора Оскара Томаша Сосновського (1810–1888).

У вікні вестибюля 1979 року встановлено вітраж з тонкого кольорового скла, скріпленого смужками свинцю, художника вітражиста Бронюса Бружаса (майстер К. Курляндскас). Композиція вітражу розміром 7×3 м симетрична. На осі симетрії розташовані три великі медальйони складної форми з фігурними композиціями. З двох сторін їх обрамляють 6 медальйонів меншого розміру з алегоричними натюрмортами та орнаментами. Тема фігурних композицій та натюрмортів — історія литовської науки: перша литовська книга (внизу), Литовське наукове товариство (в центрі) та сучасна наука (вгорі). Навколо медальйонів розташовані сентенції литовською та латинською мовами.

Примітки Редагувати

  1. Żdanowicz, Zygmunt (5 — 11 stycznia 2010 r.). Zachowana dla Wilna i Litwy. Słynna wileńska biblioteka odzyskała swą nazwę. Tygodnik Wileńszczyzny (пол.). Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 8 січня 2010. 
  2. Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. 1: Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. P. 389—390.(лит.)
  3. Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas. 1: Vilnius. Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų leidykla, 1988. P. 390—391.(лит.)

Література Редагувати

  • Дашкевич Я. Документальні матеріали з історії України в Центральній бібліотеці Академії наук Литовської РСР // Архіви України. — 1967. — № 1. — С. 79—83.
  • Литва. Краткая энциклопедия. — Вильнюс : Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 146—147.
  • Visuotinė lietuvių enciklopedija. T. III: Beketeriai—Chakasai. — Vilnius : Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003. — P. 160.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Biblioteka Akademiyi nauk Litvi imeni Vrublevskih lit Lietuvos mokslu akademijos Vrublevskiu biblioteka universalna publichna naukova biblioteka Litvi derzhavnogo znachennya odna z najbilshih u krayini Biblioteka Akademiyi nauk LitviLietuvos mokslu akademijos Vrublevskiu biblioteka54 41 pn sh 25 17 sh d 54 683 pn sh 25 283 sh d 54 683 25 283 Koordinati 54 41 pn sh 25 17 sh d 54 683 pn sh 25 283 sh d 54 683 25 283Krayina LitvaTip universalna naukovaSkladova Akademiya nauk LitviRoztashuvannya VilnyusAdresa Zygimantu g 1 8 Zasnovana 1941Fondi 3 8 mln odinic zberigannya z nih 200 000 ridkisnih vidanChitachiv 20 000 za rikSajt mab lt Mediafajli u VikishovishiRoztashovana u Vilnyusi na rozi vulic T Vrublevskogo ta Zhigimantu oficijna adresa Zygimantu g 1 8 Shorichno obslugovuyetsya blizko 20 000 chitachiv 2004 roku nalichuvalosya 16 477 zareyestrovanih chitachiv z nih 176 iz zarubizhnih krayin 2008 roku u biblioteki bulo 8 447 zareyestrovanih chitachiv Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 3 Fond 4 Budivlya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Viviska bibliotekiZasnovana 1941 roku na bazi Biblioteki yevangelichno reformatskogo sinodu zasnovanoyi 1557 roku ta Derzhavnoyi publichnoyi biblioteki Eustahiya ta Emiliyi Vrublevskih zasnovanoyi 1925 roku advokatom Tadeushom Vrublevskim yak Centralna biblioteka Akademiyi nauk Litovskoyi RSR Pislya Drugoyi svitovoyi vijni fondi biblioteki popovnilis vidannyami ta rukopisami likvidovanih bibliotek kostoliv ta monastiriv nacionalizovanih muzeyiv tovaristv mayetkiv takozh privatnih bibliotek Kosakovskih Tishkevichiv Remeriv Z 2002 roku biblioteka vhodit do Asociaciyi naukovih bibliotek Litvi Voseni 2009 roku Prezidiya Akademiyi nauk Litvi shvalila iniciativu bagatorichnogo direktora biblioteki Yuozasa Marcinkyavichyusa povernuti biblioteci istorichnu nazvu Nazvu Lietuvos mokslu akademijos Vrublevskiu biblioteka zakripleno novim polozhennyam zatverdzhenim Prezidiyeyu Akademiyi nauk 24 listopada 2009 roku 31 grudnya 2009 roku na budivli biblioteki bula vstanovlena nova viviska 1 Struktura RedaguvatiViddili biblioteki diyut u 9 naukovih institutah Institut himiyi Institut teoretichnoyi fiziki ta astronomiyi Institut fiziki Institut ekologiyi Institut kulturi filosofiyi ta mistectva Institut biohimiyi Institut matematiki ta informatiki Institut botaniki Institut geologiyi ta geografiyi U biblioteci ye viddili obslugovuvannya fondiv ta koristuvachiv katalogiv rukopisiv vsi tri zasnovani 1941 roku viddil ridkisnih vidan zasnovanij 1957 roku viddil komplektaciyi zasnovanij 1960 roku a takozh viddili informaciyi zasnovanij 1961 roku konservaciyi ta restavraciyi zasnovanij 1976 roku staroyi periodiki zasnovanij 1991 roku informacijnih sistem zasnovanij 2003 roku ta desyat chitalnih zaliv Fond RedaguvatiZibrannya biblioteki nalichuye 3 8 mln odinic zberigannya u tomu chisli 200 000 ridkisnih vidan 63 inkunabuli 12 000 kart i atlasiv 191 000 rukopisiv ponad 1 400 pergamentiv 1985 Na 31 sichnya 2005 roku v biblioteci nalichuvalosya 3 772 391 odinicya zberigannya z nih 261 394 primirnikiv rukopisnih dokumentiv Na 31 grudnya 2008 roku fondi biblioteki stanovili 3 797 732 primirnikiv z nih 265 173 odinic zberigannya rukopisnih dokumentiv U fondah biblioteki ye chimalo vidan na ukrayinski temi chi ukrayinskih avtoriv Tut zberigayetsya zokrema Turivske yevangeliye urivki cerkovno slov yanskogo rukopisnogo yevangeliya aprakosu 10 podvijnih storinok perepisanogo na dumku istorikiv v XI stolitti na ukrayinskih zemlyah Opis vidan prisvyachenih istoriyi Ukrayini zrobiv ukrayinskij istorik Yaroslav Dashkevich Shorichnij pririst fondiv blizko 70000 primirnikiv Provoditsya knigoobmin z 730 bibliotekami ta naukovimi ustanovami Budivlya RedaguvatiOsnovna budivlya sporudzhena za proektom arhitektora Kipriana Maculevich 1885 roku Ce dvopoverhovij budinok z mezoninom z zhovtoyi cegli Golovnij pivnichno shidnij fasad vihodit na perehrestya vulic Zhigimantu ta Vrublevskogo Vidilyayetsya portik golovnogo fasadu z vidkritoyu terasoyu nbsp Yadviga ta YagelloVlasnikom budinku bula Klementina Tishkevich sho zdavala budivlyu v oredu Vilenskomu tovaristvu nauki ta mistectva zasnovanomu 1907 roku dlya muzeyu nauki ta mistectva yakij znahodivsya tut v 1907 1914 rokah Direktorom muzeyu buv istorik bibliofil gromadskij diyach Lyucyan Uzemblo U 1931 1941 rokah v budivli rozmishuvalasya Derzhavna biblioteka Eustahiya ta Emiliyi Vrublevskih osnovu yakoyi sklalo knizhkove zibrannya advokata Tadeusha Vrublevskogo 1944 roku v budivli roztashovuvavsya shtab 3 go Biloruskogo frontu 2 nbsp Vitrazh Bronyusa BruzhasaU foye pershogo poverhu bilya vhodu stoyit skulptura Yadviga ta Yagello polskogo skulptora Oskara Tomasha Sosnovskogo 1810 1888 U vikni vestibyulya 1979 roku vstanovleno vitrazh z tonkogo kolorovogo skla skriplenogo smuzhkami svincyu hudozhnika vitrazhista Bronyusa Bruzhasa majster K Kurlyandskas Kompoziciya vitrazhu rozmirom 7 3 m simetrichna Na osi simetriyi roztashovani tri veliki medaljoni skladnoyi formi z figurnimi kompoziciyami Z dvoh storin yih obramlyayut 6 medaljoniv menshogo rozmiru z alegorichnimi natyurmortami ta ornamentami Tema figurnih kompozicij ta natyurmortiv istoriya litovskoyi nauki persha litovska kniga vnizu Litovske naukove tovaristvo v centri ta suchasna nauka vgori Navkolo medaljoniv roztashovani sentenciyi litovskoyu ta latinskoyu movami 3 Primitki Redaguvati Zdanowicz Zygmunt 5 11 stycznia 2010 r Zachowana dla Wilna i Litwy Slynna wilenska biblioteka odzyskala swa nazwe Tygodnik Wilenszczyzny pol Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 8 sichnya 2010 Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas 1 Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 P 389 390 lit Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas 1 Vilnius Vilnius Vyriausioji enciklopediju leidykla 1988 P 390 391 lit Literatura RedaguvatiDashkevich Ya Dokumentalni materiali z istoriyi Ukrayini v Centralnij biblioteci Akademiyi nauk Litovskoyi RSR Arhivi Ukrayini 1967 1 S 79 83 Litva Kratkaya enciklopediya Vilnyus Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 146 147 Visuotine lietuviu enciklopedija T III Beketeriai Chakasai Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2003 P 160 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Lietuvos mokslu akademijos biblioteka Arhivovano 13 chervnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Biblioteka Akademiyi nauk Litvi amp oldid 39031774