Валентин Бєлохвостик (біл. Валянцін Белахвосьцік; нар. 6 вересня 1934, Богушевичі, Березинський район, Мінська область, БРСР — пом. 10 червня 2003, Мінськ, Білорусь) — радянський білоруський актор, Лауреат Державної премії БРСР (1989), Народний артист Республіки Білорусь (1994).
Валентин Бєлохвостик | |
---|---|
біл. Валянцін Белахвосьцік | |
Ім'я при народженні | Валентин Сергійович Бєлохвостик |
Народився | 6 вересня 1934 Богушевичі, Березинський район, Білоруська РСР, СРСР |
Помер | 10 червня 2003 (68 років) |
Громадянство | СРСР Білорусь |
Діяльність | актор |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1965) |
Заклад | Національний академічний театр імені Янки Купали |
У шлюбі з | Q98929984? |
Діти | Зоя Бєлохвостик |
IMDb | nm0069411 |
Нагороди та премії | |
| |
|
Життєпис Редагувати
У 1958 році закінчив студію Білоруського театру імені Янки Купали, в 1965 році — Московський державний інститут театрального мистецтва.
Працював у Національному академічному театрі імені Янки Купали.
Особисте життя Редагувати
Був одружений з Ольгою Глєбовою. У подружжя було двоє доньок: Зоя та Надія.
Фільмографія Редагувати
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1992 | ф | «Білі вбрання» | Белые одежды | Жуков |
1988 | ф | «Державний кордон. Солоний вітер» | Государственная граница. Солёный ветер | Носков |
1986 | ф | «Знак біди» | Знак беды | комісар |
1985 | ф | «Мамо, я живий» | Мама, я жив | Прокіп Малокурний |
1982 | мф | «Лисиця, ведмідь та мужик» | Лиса, медведь и мужик | озвучення |
1982 | ф | «Стратити не представляється можливим» | Казнить не представляется возможным | Гордієнко |
1978 | ф | «Розклад на післязавтра» | Расписание на послезавтра | вітчим Віктора |
1978 | ф | «Бачу ціль» | Вижу цель | полковник Федотов |
1977 | ф | «Право на любов» | Право на любовь | Задорнов |
1977 | ф | «Чорна береза» | Чёрная берёза | Іван Климов |
1975 | ф | «Вовча зграя» | Волчья стая | Кулєш, партизан |
1974 | ф | «Дума про Ковпака» | Семен Васильович Руднєв, комісар | |
1974 | ф | «Бронзовий птах» | Бронзовая птица | голова сільради |
1974 | ф | «Останнє літо дитинства» | Последнее лето детства | tgspjlbxyf hjkm |
1972 | ф | «Завтра буде пізно» | Завтра будет поздно… | Іван Васильович, командир загону |
1971 | ф | «Вчора, нині та завжди» | Вчера, сегодня и всегда | Семен Карабанов, директор дитячого будинку |
1963 | ф | «Оптимістична трагедія» | Оптимистическая трагедия | Ведучий |
Література Редагувати
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 386.
- Республика Беларусь: Энциклопедия: В 6 т / Г. П. Пашков;. — Минск : «Беларуская Энцыклапедыя» імя Петруся Броўкi, 2006. — Т. 2. — 912 с. — ISBN 978-985-11-0371-3.
Примітки Редагувати
- Бачу ціль[недоступне посилання] «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»
- Право на любов [ 2021-01-23 у Wayback Machine.] «KINO-КОЛО»
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |