Бєлорєченськ Краснодарський край Бєлорєченськ рос Белоре ченск місто краєвого підпорядкування в Росії адміністративний ц

44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д.Координати: 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д.

Влада

Вебсторінка

gorodbelorechensk.ru

Міський голова

Іван Іванович Імгрунт.

Мапа

Бєлорєченськ

Бєлорєченськ у Вікісховищі

Населення міста — 53,9 тис. осіб (2005). Загальна чисельність населення району, з яким місто утворює єдине муніципальне об'єднання, — 104 тис. осіб.

Місто розташоване на річці Біла в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Відстань до Краснодара — 90 км, до Майкопа — 12. Вузлова залізнична станція (Бєлорєченська) Північно-Кавказької залізниці на ділянці Армавір—Туапсе з відгалуженням електрифікованої гілки по долині річки Біла (через Майкоп) до селища Каменномостський.

В районі — бальнеокліматична курортна місцевість Великовєчне.

Історія ред.

До другої половини XIX ст. на цьому місці знаходилось адигейське (черкеське) поселення Шитхала (Шитхьал - сучасна назва Бєлорєченська на адигейській мові). В 1860-х роках розпочинається активізація військових дій з боку Росії (див. Кавказька війна, Кавказьке мухаджирство).

1862 — Заснована козача фортеця, а після станиця Бєлореченська. Входила в Майкопський відділ Кубанської області.
1958 — Станиці надано статус міста і назву Бєлорєченськ.

Економіка ред.

Хімічна промисловість: завод по виробництву фосфорних мінеральних добрив (належить ОАО "Єврохім")
Харчова промисловість: молочний завод, харчокомбінат.
Олієекстракційний завод.
Меблева і деревообробна промисловість.
Виробництво будматеріалів.
Підприємство залізничного транспорту.

Населення ред.

Динаміка чисельності населення

Рік	1959	1970	1979	1989	2000	2003
Населення (тис. чол.)	35,9	36,0	42,9	52,0	55,3	54,0

Велика частина населення — росіяни (65 %). Вірмени (бл. 25%), адигейці, турки месхетинці (біженці, зараз більшість виїхало в США), єзиди, курди, дагестанці (в осн. аварці), менгрели, осетини.

Уродженці міста ред.

Ведутов Олексій Максимович (1901 — 24 липня 1920) — воїн Армії УНР, загинув у бою з більшовиками на території ЗУНР, повіт Збараж, м. Медин. Похований: ЗУНР, повіт Збараж, с. Токи.
Валентин Русанцов (1939—2012) — митрополит, першоієрарх Російської православної автономної церкви.

Джерела ред.

(рос.)
(рос.)
(рос.)

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.

[1] . Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.