www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бучацька золототкацька мануфактура ткацьке підприємство в м Бучачі Єдине в Західній Україні можливо у всій Україні де ви

Бучацька золототкацька мануфактура

Бучацька золототкацька мануфактура — ткацьке підприємство в м. Бучачі. Єдине в Західній Україні (можливо, у всій Україні), де виготовляли бучацькі макати, які отримали золоті медалі на виставках у Парижі, Чикаґо. Вироби в основному експортували.

Коротка історія ред.

Розташовувалося за тодішнім містом Бучачем на так званій «Папірні». Власники — дідичі Бучача графи Потоцькі. Діяло або від 1830-х років, або від другої половини ХІХ ст. до 1939 року. Засновник — граф Оскар Потоцький (1843—1913). На мануфактурі (згодом — фабриці) створювались високохудожні вироби на замовлення та продаж, у тому числі в закордонні художні салони. Основний матеріал — чистий індійський, китайський, японський шовк. Передвоєнна вартість однієї макати — від 150 до 200 $. Золотими і срібними нитками ткали:

  • 2-сторонні килими (макати) та пояси,
  • шовкові тканини для оббивки меблів,
  • прошивки для декоративних подушечок, які оздоблювали вузькими орнаментальними смугами, а по кінцях — пишним рослинним орнаментом (гілки, букети тощо).

В орнаментальних композиціях поєднували місцеві народні мотиви зі східними. Серед провідних майстрів-ткачів — родина Нагірянських, зокрема: Володимир Іліянович (1855—1906), сини: Дмитро, Іван, Степан, Михайло, внуки: Володимир, Омелян, Станіслав, Порфирій; Ковдринів, Чекановських.

Перед приходом більшовиків у вересні 1939 р. останній дідич Бучача граф Артур Потоцький (1893—1974) дав на переховування до Бучацького монастиря ЧСВВ більше 20-ти макат. Дивом більшовики взнали про них, з Тернополя приїхав спецпосланець, забрав їх на переховання. Ткальню макат при більшовиках замінили на ткальню рушників.

Вироби експонували на виставках у Брукселі (1925), Парижі (1899, 1900, 1925), Турині (1911). Частину зберігають у МЕХП НАН України, Львівському історичному музеї, Національному музеї (Львів) та інших.

Примітки ред.

  1. ↑ Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 21. (пол.)
  2. ↑ Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 464.
  3. ↑ Станкевич М. Бучацька золототкацька мануфактура… — С. 206.
  4. . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2016. 
  5. Дослівно — язичієм: Владиміръ Иліяновичь
  6. ↑ Станкевич М. Золототкацтво… — С. 5.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buchacka zolototkacka manufaktura tkacke pidpriyemstvo v m Buchachi Yedine v Zahidnij Ukrayini mozhlivo u vsij Ukrayini de vigotovlyali buchacki makati yaki otrimali zoloti medali na vistavkah u Parizhi Chikago Virobi v osnovnomu eksportuvali 1 Korotka istoriya red Roztashovuvalosya za todishnim mistom Buchachem na tak zvanij Papirni Vlasniki didichi Buchacha grafi Potocki 2 Diyalo abo vid 1830 h rokiv 3 abo vid drugoyi polovini HIH st do 1939 roku Zasnovnik graf Oskar Potockij 3 1843 1 1913 4 Na manufakturi zgodom fabrici stvoryuvalis visokohudozhni virobi na zamovlennya ta prodazh u tomu chisli v zakordonni hudozhni saloni Osnovnij material chistij indijskij kitajskij yaponskij shovk Peredvoyenna vartist odniyeyi makati vid 150 do 200 2 Zolotimi i sribnimi nitkami tkali 2 storonni kilimi makati ta poyasi shovkovi tkanini dlya obbivki mebliv proshivki dlya dekorativnih podushechok yaki ozdoblyuvali vuzkimi ornamentalnimi smugami a po kincyah pishnim roslinnim ornamentom gilki buketi tosho V ornamentalnih kompoziciyah poyednuvali miscevi narodni motivi zi shidnimi Sered providnih majstriv tkachiv rodina Nagiryanskih 3 zokrema Volodimir Iliyanovich 5 1855 1906 sini Dmitro Ivan Stepan Mihajlo vnuki Volodimir Omelyan Stanislav Porfirij Kovdriniv 6 Chekanovskih 2 Pered prihodom bilshovikiv u veresni 1939 r ostannij didich Buchacha graf Artur Potockij 1893 1974 dav na perehovuvannya do Buchackogo monastirya ChSVV bilshe 20 ti makat Divom bilshoviki vznali pro nih z Ternopolya priyihav specposlanec zabrav yih na perehovannya Tkalnyu makat pri bilshovikah zaminili na tkalnyu rushnikiv 2 Virobi eksponuvali na vistavkah u Brukseli 1925 Parizhi 1899 1900 1925 6 Turini 1911 Chastinu zberigayut u MEHP NAN Ukrayini Lvivskomu istorichnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi Lviv ta inshih Primitki red a b Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 21 pol a b v g Bobik I Buchach i jogo mishanstvo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 464 a b v Stankevich M Buchacka zolototkacka manufaktura S 206 Oskar hr Potocki h Pilawa Zlota ID cz I048704 Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 25 serpnya 2016 Doslivno yazichiyem Vladimir Iliyanovich nbsp a b Stankevich M Zolototkactvo S 5 Dzherela red Bobik I Buchach i jogo mishanstvo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 464 Stankevich M Buchacka zolototkacka manufaktura Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 206 ISBN 966 528 197 6 Stankevich M Zolototkactvo Zolota Pilava Buchach 1991 8 9 19 sich S 5 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 208 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C zeszyt 3 ISBN 978 83 60976 45 6 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buchacka zolototkacka manufaktura amp oldid 35996288