Бутурлін Олександр Борисович (28 (18) липня 1694, Москва — 10 вересня (30 серпня) 1767) — граф (1760 р.), генерал-фельдмаршал (1756 р,), головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 1 грудня 1741 р. по 11 червня 1742 рр.), Московський генерал-губернатор (12 грудня 1742—1744 рр. та 9 червня 1762—1763 рр.)
| Бутурлін Олександр Борисович Бутурлин Александр Борисович | ||
| ||
|---|---|---|
| 1741 — 1742 | ||
| Попередник: | Шаховський Олексій Іванович | |
| Спадкоємець: | Рум'янцев Олександр Іванович | |
| 1742 — 1744 | ||
| Попередник: | Салтиков Володимир Семенович | |
| Спадкоємець: | Левашов Василь Якович | |
| 1762 — 1763 | ||
| Попередник: | Черкаський Петро Борисович | |
| Спадкоємець: | Жеребцов Микола Григорович | |
| ||
| 1735 — 1740 | ||
| Народження: | 18 (28) липня 1694 Москва, Російське Царство | |
| Смерть: | 30 серпня (10 вересня) 1767 (73 роки) Александро-Невська лавра, Санкт-Петербург | |
| Поховання: | Олександро-Невська лавра | |
| Національність: | росіянин | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Освіта: | Академія морської гвардіїd | |
| Рід: | Бутурліниd | |
| Батько: | Бутурлін Борис Іванович | |
| Шлюб: | Yekaterina Kurakinad | |
| Діти: | Петро (1734—1789); Варвара (1742—1784); Катерина (1750—1811) | |
| Військова служба | ||
| Звання: | генерал-лейтенант, генерал-аншеф | |
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Початок служби ред.
Почав службу у 1714 році рядовим гвардії. З 1716 по 1720 рр. навчався в Академії морської гвардії. Після закінчення академії став денщиком Петра I та виконував навіть секретні доручення російського царя.
За правління Петра II генерал-майор О.Бутурлін посварився з князем Іваном Долгоруковим, товаришем імператора. За це він був відправлений до української армії.
В 1735—1740 роках був Смоленським губернатором. В той же час, з 1738 року знаходився в армії, якою керував Бурхард Кристоф Мініх Брав участь у війні з Туреччиною, охороняв українські кордони від нападів.
Глухівсько-московський період ред.
Після раптової відставки Іван Іванович Неплюєва новим керівником Правління гетьманського уряду 1 грудня 1741 року було призначено О.Бутурліна. На ці посаді він пробув недового — до 11 червня 1742 року.
В цей час почалася війна з Швецією, в якій О.Бутурлін керував військами, що воювали в Естляндії, Ліфляндії і Великих Луках. За успіхи був отримав звання генерал-аншефа. Та в 1742 році призначається Московським генерал-губернатором (до 1744 року).
Довгий час О.Бутурлін був фаворитом російської імператриці Єлизавети Петрівни. Цей акт пояснює його швидке просування та все нові і нові звання. В 1747 р. О.Бутурлін отримав звання генерал-ад'ютанта, в 1749 р. — підполковника лейб-гвардії Преображенського полку. А в 1756 році мав уже звання — фельдмаршала, з велінням бути присутнім в конференції міністрів. Ще через чотири роки отримав титул графа.
За правління Петра III О.Бутурлін був відкликаний з армії і вдруге призначений 9 червня 7162 року Московським генерал-губернатором.
Література ред.
Джерела ред.
- Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства: в 3-х частях 1903 год
- Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства
Примітки ред.
- http://100.histrf.ru/commanders/buturlin-aleksandr-borisovich/ 100 великих полководцев[недоступне посилання з червня 2019].
- Григорьев А. А. История государственных резервов России (с IX века по 1917 год) / А. А. Григорьев, В. И. Гасумянов. — СПб. : ПИТЕР, 2003. — 479 с. … 2-е изд. — М. : ИД ГУ ВШЭ, 2007. — 295 с.
- Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 289.
- Соловьев, Б. И. Генерал-фельдмаршалы России [Текст] / Б. И. Соловьев. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. — 382 с. : портр. — (След в истории). — ISBN 5-222-01216-6