Бутурлинівка (рос. Бутурлиновка) — місто районного підпорядкування, адміністративний центр Бутурлинівського району Воронезької області. Історично було розташоване на крайній північно-східній українській етнічній межі.
| місто Бутурлинівка | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область | |
| Код ЗКАТУ: | 20208501000 | |
| Код ЗКТМО: | 20608101001 | |
| Основні дані | ||
| Площа | 37,72 км² | |
| Поштовий індекс | 397500–397507 | |
| Телефонний код | +7 47361 | |
| Географічні координати: | 50°49′30″ пн. ш. 40°35′20″ сх. д. / 50.8250000000277780° пн. ш. 40.58888888891677738° сх. д.Координати: 50°49′30″ пн. ш. 40°35′20″ сх. д. / 50.8250000000277780° пн. ш. 40.58888888891677738° сх. д. | |
| Вебсторінка | butur-rn.ru | |
| Мапа | ||
| Бутурлинівка | ||
|
| ||
| Бутурлинівка у Вікісховищі |
Місто розташоване на північній околиці Калацької височини, на річці Осередь (притока Дону), в 180 км на південний схід від Вороніжа. Залізнична станція Бутурлинівка. Площа міста — 37,72 км².
Історія Редагувати
В 1740 році на землях графа Олександра Борисовича Бутурлина, подарованих йому імператрицею Єлизаветою Петрівною, була заснована слобода Бутурлинівка. Населення становили вихідці з Лівобережної України. З 1779 входила до складу Бобровського повіту.
З 1896 року діяв паровий млин купців Кащенків. В 1860-1870-і роки на гуральні працював Б. С. Познанський, його враження відбилися в нарисі «Воронізькі хохли» (Киевская старина. 1885. № 4). У 1869—1876 рр. учителем школи працював письменник-мемуарист В. А. Тихонов; цей період висвітлений у його мемуарах «Двадцять п'ять років на казенній службі» (СПб., 1912). В 1900 у слободі Бутурлинівка існували земська лікарня, аптека, богадільня, 4 школи, 2 винокурних заводи, 3 цегельних заводи, парова і 86 вітряних млинів.
17 липня 1917 року Бутурлинівка отримала статус міста. У 1918 році Бутурлинівка була прикордонним пунктом української держави.
Персоналії Редагувати
- Дремлюга Микола Васильович (1917—1998) — український композитор, педагог.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Дольницький М. Географія України. — Мюнхен : Видавниче Товариство “Вернигора”, 1947. — С. 72.