www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будинок Сироткіна колишній прибутковий будинок пам ятка архітектури історії та монументального мистецтва 1 одна з найкра

Будинок Сироткіна

Будинок Сироткіна — колишній прибутковий будинок, пам'ятка архітектури, історії та монументального мистецтва, одна з найкрасивіших будівель історичного центру Києва, на момент спорудження (1902 рік) — найвищий житловий будинок Києва. Розташований на розі вулиць Володимирської та Прорізної (офіційна адреса — Володимирська вулиця, 39/24, у деяких джерелах — Прорізна вулиця, 24/39).

Будинок Сироткіна
Будинок у 2013 році
50°26′57″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.44917° пн. ш. 30.51528° сх. д. / 50.44917; 30.51528Координати: 50°26′57″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.44917° пн. ш. 30.51528° сх. д. / 50.44917; 30.51528
Тип пам'ятка архітектури[d]
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип будівлі прибутковий будинок
Архітектурний стиль неоренесанс, еклектика
Архітектор К. Шиман
Будівник О. Гілевич
Побудовано на кошти П. Григоровича-Барського, О. Сироткіна
Прийнято рішення про будівництво 1899
Будівництво 1900 — 1902
Відомі мешканці О. Химиченко
Стан на реконструкції
Адреса Володимирська вулиця, 39/24
Будинок Сироткіна (Київ)
 Будинок Сироткіна у Вікісховищі

Зведений у 1899—1902 роках архітектурною фірмою Шимана та Гілевича у стилі неоренесансу з елементами раннього модерну. Першим замовником був Павло Григорович-Барський, після його банкрутства будинок перейшов у власність до Олександра Григоровича Сироткіна.

Наказом Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11 внесений до переліку пам'яток місцевого значення під номером 144-Кв.

Історія Редагувати

Ділянка, де розташований сучасний будинок, у середині XIX століття належала дружині надвірного радника Олені Поповій. Згідно архівних даних за 1864 рік, тут існував одноповерховий мурований будинок, критий залізом. Архіви 1871 року більш детально описують садибу, яка була досить типовою для тогочасного Києва: одноповерховий будинок на тринадцять кімнат, дерев'яний флігель, господарське подвір'я із стайнею, каретнею і коморою, два палісадники, дерев'яна купальня та фруктовий сад із альтанкою. У грудні 1878 року садибу продали поміщику Андрію Петровичу Тарновському, представнику родини меценатів і колекціонерів українських старожитностей Тарновських.

Наприкінці 1899 року садибу за 125 тисяч рублів придбав Микола Олександрович Григорович-Барський, правнук архітектора Івана Григоровича-Барського та власник сусіднього будинку № 17 по вулиці Прорізній, а в лютому наступного, 1900 року, подарував її своєму синові Павлу. Останній бажав спорудити на цій ділянці найвищий та найрозкішніший прибутковий будинок у Києві. Для проведення будівельних робіт, які почалися того ж року, запросили архітектора Карла Шимана та цивільного інженера Олександра Гілевича, перший з яких розробив проект будинку, а другий мав керувати будівництвом. Однак, архітектурні амбіції Павла Григоровича-Барського йшли всупереч його фінансовим можливостям: власних коштів не вистачало на будівництво, тому він під заставу майбутнього будинку взяв кілька позик: у кредитній спілці, у купця Олександра Сироткіна та у генерала Віктора Саранчова.

Зведення цього будинку, який мав стати на той час найвищим у Києві, викликало жвавий інтерес у місцевої преси, яка пильно слідкувала за перебігом будівництва. Так, газета «Киевлянин» у серпні 1900 року повідомила, що спорудження коробки будинку вже завершується, а орієнтовний кошторис робіт становить близько 300 000 рублів. П. Григорович-Барський почав навіть перемовини із низкою підприємців щодо здачі в оренду торговельних приміщень на першому поверсі будинку.

Проте, на хід будівництва вплинули зовнішні фактори: наприкінці 1900 — на початку 1901 років «будівельний бум», який почався 1898 року, досяг свого максимуму, внаслідок чого піднялися ціни на будівельні матеріали та робочу силу. Кошти, узяті в кредит для будівництва, закінчилися, а поки власник проводив перемовини щодо повторного кредитування, за «піком» «будівельного бума» у середині 1901 року почався цілком закономірний спад, ринок нерухомості перенасичився, ціни на нерухомість і, відповідно, рентабельність будівництва впали. Зведення будинку Григоровича-Барського припинилося, сам власник, щоб розрахуватися по векселях, був змушений наприкінці 1901 року виставити садибу із недобудованим будинком, на аукціон. Переможцем аукціону став Олександр Сироткін, який, володіючи одним з трьох векселів, виданих Григоровичу-Барському, рішуче підняв ціну. Сироткін був купцем 2-ї гільдії та власником свічкового заводу на Подолі. Маючи достатньо коштів, він у 1902—1903 роках завершив спорудження, зовнішнє та внутрішнє оздоблення будинку, провів у ньому електричне освітлення та спорудив ліфт.

З будинком Сироткіна пов'язаний вельми гучний скандал. Почалося з того, що у 1902 році О. Сироткін вирішив додатково спорудити у подвір'ї триповерховий флігель, доручивши роботи Карлу Шиману — архітектору, який будував головний будинок. Під час будівництва, через просідання старої пожежозахисної стіни — брандмауера, у новобудові з'явилися значні тріщини, це випадково помітила інспекційна комісія у складі губернського інженера Володимира Безсмертного, міського архітектора Олександра Кривошеєва та молодшого інженера губернського будівельного відділення Костянтина Сроковського. У липні 1902 року комісія провела дослідження будівельних робіт і виявила, що фактично керував усіма будівельними роботами із спорудження як флігеля, так і житлового будинку, архітектор Карл Шиман, який не мав права цього робити, адже не мав необхідного для цього свідоцтва техніка-будівника. Натомість інженер Олександр Гілевич, який офіційно мав потрібну кваліфікацію та мусив безпосередньо контролювати процес будівництва, на місці будівництві не з'являвся, про що свідчить відповідний акт перевірки, підписаний В. Безсмертним і О. Кривошеєвим.

Під час огляду комісією садиби Сироткіна, був присутнім пан на прізвище Шиман, який заявив, що він є особою, яка спостерігала та керувала ходом будівництва...Однак, через те, що він, п. Шиман, прав на проведення будівельних робіт не має, то офіційним відповідальним техніком на цьому будівництві є інженер шляхів сполучення п. Гілевич, який і надав управі відповідну підписку. Те саме підтвердив і власник будинку, п. Сироткін. Ані п. Сироткін, ані будь-хто із присутніх на будівництві, — п. Гілевича на даному будівництві не бачили, адже його нагляд був фіктивним.

Оригінальний текст (рос.)
Во время осмотра комиссией усадьбы Сироткина присутствовал некто г. Шиман, который заявил, что он является лицом, наблюдавшим и руководившим постройкой... Но т.к. он, г. Шиман, прав на производство строительных работ не имеет, то официальным ответственным техником на данной постройке является инженер путей сообщения г. Гилевич, который и дал управе соответствующую подписку. То же подтвердил и хозяин дома г. Сироткин. Ни г. Сироткин, ни кто-либо из находящихся на постройке, — г. Гилевича на данной постройке не видели, ибо наблюдение его являлось фиктивным

Виявилося, що це був не перший випадок, коли Шиман, прикриваючись ім'ям Гілевича (а до нього — ім'ям архітектора Стефана Рикачова), незаконно керував будівництвом. Втім, карати за це нікого не стали, лише призначили Костянтина Сроковського наглядачем за будівельними роботами. Цікаво, що Сроковський напрочуд відповідально ставився до своїх нових обов'язків, контролюючи кожен крок будівництва, і це викликало обурення власника, О. Сироткіна, який, не маючи змоги сперечатися з офіційною особою, помстився Сроковському, написавши в доповідній записці про усунення недоліків його прізвище (начебто, помилково) як Сраковський. А Карл Шиман згодом заснував приватне архітектурне бюро, на фірмових бланках якого, у «шапці»-брифкопфі, розмістив зображення будинку Сироткіна як рекламу.

У новозбудованому будинку розмістилися різноманітні магазини, аптека, мебльовані кімнати «Палермо» та окремі розкішні квартири. У наріжній частині не пізніше 1906 року відкрилася кондитерська «Маркіза», назва якої заплутує дослідників історії: на вивісці назва була написана як «Marquise» (фр. «маркіза»), проте у довідниках початку XX століття вона вказувалася у чоловічому роді — рос. дореф. «Маркізъ».

Після смерті О. Сироткіна у 1910 році будівлю успадкувала його вдова, Ірина Петрівна Сироткіна. Після встановлення у Києві радянської влади будівлю націоналізували. У 1930-х роках у наріжному приміщенні, де було кафе «Маркіза», містився ресторан «Спартак», наприкінці 1940-х років тут відкрився перший у Києві бар «Коктейль-хол», перетворений у 1950-х роках, у рамках боротьби із космополітизмом, на кафе «Чайка». Пізніше, коли почав розвиватися рух поріднених міст «Чайку» перейменували на «Лейпциг», на честь міста-побратима Києва, та зробили з нього ресторан німецької кухні.

Натомість, житлова частина будинку у другій половині XX століття поступово руйнувалася і у 1985—1986 роках мешканців виселили для проведення капітального ремонту будинку. Втім, через складну економічно-політичну ситуацію в країні ремонт довго не починався, будинок стояв незаселений. У 1992 році у ньому спалахнула пожежа, яка знищила частину інтер'єру. Зрештою, в 1997—1999 роках провели реконструкцію фасадів, відновили наріжну вежу, зруйновану у 1950-х роках, зовнішнє оздоблення та фарбування стін.

У липні 2004 року Київрада продала земельну ділянку з будинком підприємству «Гранд Плаза», дочірній компанії корпорації «Gelegen Inc.» (США). Нові власники, залучивши інвестиції від корпорації «Індустріальний союз Донбасу», планували створити у будинку п'ятизірковий готель «Лейпциг» на 209 номерів, проте ці плани так і не були втілені у життя. Наприкінці 2009 року будинок придбала компанія «ISTIL Real Estate», яка також планувала відкрити готель на 180 номерів (пізніше їх запланована кількість скоротилася до 173) навесні 2012 року до чемпіонату Європи з футболу. З цією метою новий власник навіть уклав угоду із міжнародною мережею готелів Marriott International про управління новим готелем під назвою Renaissance Kiev Hotel. При цьому зірковість готелю скоротилася з п'яти зірок до чотирьох, адже у будинку не можна було за містобудівними нормами влаштовувати басейн, передбачений стандартами п'ятизіркового готелю. Втім, у 2015 році власник «ISTIL Real Estate», британський бізнесмен Мохаммад Захур через проблеми із фінансуванням заморозив реконструкцію будинку.

Опис Редагувати

Будинок Г-подібний у плані, трисекційний, має чотири поверхи. На першому поверсі розташовувалися торговельні приміщення, на інших — п'яти- та шестикімнатні квартири.

Фасади мають симетрично-осьову композицію та оздоблені в еклектичному стилі з елементами неоренесансу, бароко та раннього модерну. Центральні осі та фланги фасадів акцентовані ускладненими завершеннями у вигляді фігурних аттиків і дахових вежок. Розкріповки фасадів завершені мансардними вікнами у стилі раннього модерну, завершеними фронтонами із цибулястими маківками. Особливістю будинку є пишний, багатий декор із рельєфними деталями, скульптурами та орнаментом. На балконах частково збереглися оригінальні литі та ковані ґрати.

Наріжну частину будинку у первісному плані увінчувала баня у стилі ренесансу, із ліхтариком і шпилем, втрачена у 1950-х роках, ймовірно, під час боротьби з так званими архітектурними надлишками, і відновлена у 1990-х роках. «Родзинкою» оздоблення наріжної частини є скульптурна композиція з двох напівлежачих жіночих постатей під карнизом.

Оригінальний інтер'єр будинку, втрачений у другій половині XX століття, відрізнявся розкішною ліпниною, грубами із рельєфними кахлями.

Визначні люди Редагувати

У 1900—1910 роках у цьому будинку проживав музикант, соліст оркестру київської опери, професор Київської консерваторії Олександр Химиченко.

У 90-х роках ХХ століття у будинку під час реконструкції мешкав письменник Олесь Ульяненко.

Згадки в мистецтві Редагувати

Кафе «Маркіз», яке розташовувалося на першому поверсі будинку, згадується у романі М. Булгакова «Біла гвардія» (як цукерниця «Маркіза»).

Примітки Редагувати

  1. ↑ . www.guoks.gov.ua. Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини. Архів оригіналу за 01.10.2017. Процитовано 4 липня 2017 року. 
  2. ↑ Кальницький, 2012, с. 319.
  3. ↑ Прорізна. Ярославів Вал..., 2010, с. 114.
  4. ↑ Звід..., 1999, с. 264.
  5. Забудова Києва..., 2012, с. 391.
  6. Кальницький, 2012, с. 326.
  7. ↑ Прорізна. Ярославів Вал..., 2010, с. 116.
  8. ↑ Прорізна. Ярославів Вал..., 2010, с. 117.
  9. Забудова Києва..., 2012, с. 126.
  10. ↑ Кальницький, 2012, с. 327.
  11. ↑ Кальницький, 2012, с. 323.
  12. Забудова Києва..., 2012, с. 76.
  13. Кальницький, 2012, с. 328.
  14. Кальницький, 2012, с. 322.
  15. ↑ Прорізна. Ярославів Вал..., 2010, с. 118.
  16. Малаков, 2009, с. 54.
  17. Адресная и Справочная книга «Весь Кіевъ» на 1906 годъ. — С. 792.
  18. Однопозов, 2012, с. 132.
  19. И. Безкоровайная (18 грудня 2013 року). . gloss.ua. Gloss.ua City Guide. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. (рос.)
  20. Дмитрий Сяржук (3 вересня 2014 року). . nashkiev.ua. «Наш Киев». Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 липня 2017 року. (рос.)
  21. ↑ . ua.korrespondent.net. Корреспондент. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. 
  22. . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. 
  23. ↑ Александра Некращук (4 серпня 2015 року). . biz.liga.net. ЛІГАБізнесІнформ. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. (рос.)
  24. ↑ . tsn.ua. ТСН. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. 
  25. ↑ . commercialproperty.ua. CommercialProperty. 17 лютого 2016 року. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 4 липня 2017 року. (фр.)
  26. . www.interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 10 лютого 2016 року. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 липня 2017 року. 
  1. В енциклопедичному довіднику «Київ» 1982 року архітектором помилково вказано В. Н. Ніколаєва
  2. Цитується по книзі «Забудова Києва доби класичного капіталізму або Коли і як місто стало європейським», с. 76

Джерела Редагувати

  • Забудова Києва доби класичного капіталізму або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М.Б., Кондель-Пермінова Н.М. — К. : "Варто", 2012. — 560 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2321-21-0.
  • Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 1999. — 608 с. — ISBN 966-95478-1-4.
  • Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. — К. : Кий, 2009. — 5000 прим. — ISBN 978-966-8825-53-8.
  • Кадомська М., Малаков Д. Мартинівська. Золото-Хрещатицька. Прорізна // Прорізна. Ярославів Вал: культурологічний путівник / Грузін В. М. — Видавничий дім «Амадей», 2010. — Т. 4. — 304 с. — (Історія однієї вулиці) — 2000 прим. — ISBN 978-966-183-0.
  • Кальницкий М. Архитектор Шиман, выезжавший на подставных // Зодчество и зодчие. — «Варто», 2012. — 336 с. — (Киевские истории) — 1500 прим. — ISBN 978-966-2321-22-7. (рос.)
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 93. (рос.)
  • Однопозов И. Забытый советский Киев (фотопутеводитель). — К. : ПРОЕКТ2, 2012. — 172 с. — 200 прим.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Budinok Sirotkina kolishnij pributkovij budinok pam yatka arhitekturi istoriyi ta monumentalnogo mistectva 1 odna z najkrasivishih budivel istorichnogo centru Kiyeva 2 3 na moment sporudzhennya 1902 rik najvishij zhitlovij budinok Kiyeva Roztashovanij na rozi vulic Volodimirskoyi ta Proriznoyi oficijna adresa Volodimirska vulicya 39 24 1 4 u deyakih dzherelah Prorizna vulicya 24 39 3 Budinok SirotkinaBudinok u 2013 roci50 26 57 pn sh 30 30 55 sh d 50 44917 pn sh 30 51528 sh d 50 44917 30 51528 Koordinati 50 26 57 pn sh 30 30 55 sh d 50 44917 pn sh 30 51528 sh d 50 44917 30 51528Tip pam yatka arhitekturi d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya KiyivTip budivli pributkovij budinokArhitekturnij stil neorenesans eklektikaArhitektor K Shiman k 1 Budivnik O GilevichPobudovano na koshti P Grigorovicha Barskogo O SirotkinaPrijnyato rishennya pro budivnictvo 1899Budivnictvo 1900 1902Vidomi meshkanci O HimichenkoStan na rekonstrukciyiAdresa Volodimirska vulicya 39 24Budinok Sirotkina Kiyiv Budinok Sirotkina u VikishovishiZvedenij u 1899 1902 rokah arhitekturnoyu firmoyu Shimana ta Gilevicha u stili neorenesansu z elementami rannogo modernu 5 Pershim zamovnikom buv Pavlo Grigorovich Barskij pislya jogo bankrutstva budinok perejshov u vlasnist do Oleksandra Grigorovicha Sirotkina 4 Nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 21 zhovtnya 2011 roku 912 0 16 11 vnesenij do pereliku pam yatok miscevogo znachennya pid nomerom 144 Kv 1 Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Viznachni lyudi 4 Zgadki v mistectvi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDilyanka de roztashovanij suchasnij budinok u seredini XIX stolittya nalezhala druzhini nadvirnogo radnika Oleni Popovij Zgidno arhivnih danih za 1864 rik tut isnuvav odnopoverhovij murovanij budinok kritij zalizom Arhivi 1871 roku bilsh detalno opisuyut sadibu yaka bula dosit tipovoyu dlya togochasnogo Kiyeva odnopoverhovij budinok na trinadcyat kimnat derev yanij fligel gospodarske podvir ya iz stajneyu karetneyu i komoroyu dva palisadniki derev yana kupalnya ta fruktovij sad iz altankoyu U grudni 1878 roku sadibu prodali pomishiku Andriyu Petrovichu Tarnovskomu predstavniku rodini mecenativ i kolekcioneriv ukrayinskih starozhitnostej Tarnovskih 3 Naprikinci 1899 roku sadibu za 125 tisyach rubliv pridbav Mikola Oleksandrovich Grigorovich Barskij pravnuk arhitektora Ivana Grigorovicha Barskogo ta vlasnik susidnogo budinku 17 po vulici Proriznij a v lyutomu nastupnogo 1900 roku podaruvav yiyi svoyemu sinovi Pavlu 3 Ostannij bazhav sporuditi na cij dilyanci najvishij ta najrozkishnishij pributkovij budinok u Kiyevi 6 Dlya provedennya budivelnih robit yaki pochalisya togo zh roku zaprosili arhitektora Karla Shimana ta civilnogo inzhenera Oleksandra Gilevicha pershij z yakih rozrobiv proekt budinku a drugij mav keruvati budivnictvom 7 Odnak arhitekturni ambiciyi Pavla Grigorovicha Barskogo jshli vsuperech jogo finansovim mozhlivostyam vlasnih koshtiv ne vistachalo na budivnictvo tomu vin pid zastavu majbutnogo budinku vzyav kilka pozik u kreditnij spilci u kupcya Oleksandra Sirotkina ta u generala Viktora Saranchova 8 Zvedennya cogo budinku yakij mav stati na toj chas najvishim u Kiyevi viklikalo zhvavij interes u miscevoyi presi yaka pilno slidkuvala za perebigom budivnictva Tak gazeta Kievlyanin u serpni 1900 roku povidomila sho sporudzhennya korobki budinku vzhe zavershuyetsya a oriyentovnij koshtoris robit stanovit blizko 300 000 rubliv P Grigorovich Barskij pochav navit peremovini iz nizkoyu pidpriyemciv shodo zdachi v orendu torgovelnih primishen na pershomu poversi budinku 7 Prote na hid budivnictva vplinuli zovnishni faktori naprikinci 1900 na pochatku 1901 rokiv budivelnij bum yakij pochavsya 1898 roku dosyag svogo maksimumu vnaslidok chogo pidnyalisya cini na budivelni materiali ta robochu silu Koshti uzyati v kredit dlya budivnictva zakinchilisya a poki vlasnik provodiv peremovini shodo povtornogo kredituvannya za pikom budivelnogo buma u seredini 1901 roku pochavsya cilkom zakonomirnij spad rinok neruhomosti perenasichivsya cini na neruhomist i vidpovidno rentabelnist budivnictva vpali 9 Zvedennya budinku Grigorovicha Barskogo pripinilosya sam vlasnik shob rozrahuvatisya po vekselyah buv zmushenij naprikinci 1901 roku vistaviti sadibu iz nedobudovanim budinkom na aukcion 10 Peremozhcem aukcionu stav Oleksandr Sirotkin yakij volodiyuchi odnim z troh vekseliv vidanih Grigorovichu Barskomu rishuche pidnyav cinu 11 Sirotkin buv kupcem 2 yi gildiyi ta vlasnikom svichkovogo zavodu na Podoli Mayuchi dostatno koshtiv vin u 1902 1903 rokah zavershiv sporudzhennya zovnishnye ta vnutrishnye ozdoblennya budinku proviv u nomu elektrichne osvitlennya ta sporudiv lift 8 Z budinkom Sirotkina pov yazanij velmi guchnij skandal Pochalosya z togo sho u 1902 roci O Sirotkin virishiv dodatkovo sporuditi u podvir yi tripoverhovij fligel doruchivshi roboti Karlu Shimanu arhitektoru yakij buduvav golovnij budinok 2 Pid chas budivnictva cherez prosidannya staroyi pozhezhozahisnoyi stini brandmauera u novobudovi z yavilisya znachni trishini ce vipadkovo pomitila inspekcijna komisiya u skladi gubernskogo inzhenera Volodimira Bezsmertnogo miskogo arhitektora Oleksandra Krivosheyeva ta molodshogo inzhenera gubernskogo budivelnogo viddilennya Kostyantina Srokovskogo U lipni 1902 roku komisiya provela doslidzhennya budivelnih robit i viyavila sho faktichno keruvav usima budivelnimi robotami iz sporudzhennya yak fligelya tak i zhitlovogo budinku arhitektor Karl Shiman yakij ne mav prava cogo robiti adzhe ne mav neobhidnogo dlya cogo svidoctva tehnika budivnika 12 Natomist inzhener Oleksandr Gilevich yakij oficijno mav potribnu kvalifikaciyu ta musiv bezposeredno kontrolyuvati proces budivnictva na misci budivnictvi ne z yavlyavsya pro sho svidchit vidpovidnij akt perevirki pidpisanij V Bezsmertnim i O Krivosheyevim 10 nbsp Pid chas oglyadu komisiyeyu sadibi Sirotkina buv prisutnim pan na prizvishe Shiman yakij zayaviv sho vin ye osoboyu yaka sposterigala ta keruvala hodom budivnictva Odnak cherez te sho vin p Shiman prav na provedennya budivelnih robit ne maye to oficijnim vidpovidalnim tehnikom na comu budivnictvi ye inzhener shlyahiv spoluchennya p Gilevich yakij i nadav upravi vidpovidnu pidpisku Te same pidtverdiv i vlasnik budinku p Sirotkin Ani p Sirotkin ani bud hto iz prisutnih na budivnictvi p Gilevicha na danomu budivnictvi ne bachili adzhe jogo naglyad buv fiktivnim k 2 Originalnij tekst ros Vo vremya osmotra komissiej usadby Sirotkina prisutstvoval nekto g Shiman kotoryj zayavil chto on yavlyaetsya licom nablyudavshim i rukovodivshim postrojkoj No t k on g Shiman prav na proizvodstvo stroitelnyh rabot ne imeet to oficialnym otvetstvennym tehnikom na dannoj postrojke yavlyaetsya inzhener putej soobsheniya g Gilevich kotoryj i dal uprave sootvetstvuyushuyu podpisku To zhe podtverdil i hozyain doma g Sirotkin Ni g Sirotkin ni kto libo iz nahodyashihsya na postrojke g Gilevicha na dannoj postrojke ne videli ibo nablyudenie ego yavlyalos fiktivnym nbsp Viyavilosya sho ce buv ne pershij vipadok koli Shiman prikrivayuchis im yam Gilevicha a do nogo im yam arhitektora Stefana Rikachova nezakonno keruvav budivnictvom 11 Vtim karati za ce nikogo ne stali lishe priznachili Kostyantina Srokovskogo naglyadachem za budivelnimi robotami Cikavo sho Srokovskij naprochud vidpovidalno stavivsya do svoyih novih obov yazkiv kontrolyuyuchi kozhen krok budivnictva i ce viklikalo oburennya vlasnika O Sirotkina yakij ne mayuchi zmogi sperechatisya z oficijnoyu osoboyu pomstivsya Srokovskomu napisavshi v dopovidnij zapisci pro usunennya nedolikiv jogo prizvishe nachebto pomilkovo yak Srakovskij 13 A Karl Shiman zgodom zasnuvav privatne arhitekturne byuro na firmovih blankah yakogo u shapci brifkopfi rozmistiv zobrazhennya budinku Sirotkina yak reklamu 14 15 16 U novozbudovanomu budinku rozmistilisya riznomanitni magazini apteka meblovani kimnati Palermo ta okremi rozkishni kvartiri U narizhnij chastini ne piznishe 1906 roku vidkrilasya konditerska Markiza nazva yakoyi zaplutuye doslidnikiv istoriyi na vivisci nazva bula napisana yak Marquise fr markiza prote u dovidnikah pochatku XX stolittya vona vkazuvalasya u cholovichomu rodi ros doref Markiz 17 15 Pislya smerti O Sirotkina u 1910 roci budivlyu uspadkuvala jogo vdova Irina Petrivna Sirotkina 15 Pislya vstanovlennya u Kiyevi radyanskoyi vladi budivlyu nacionalizuvali U 1930 h rokah u narizhnomu primishenni de bulo kafe Markiza mistivsya restoran Spartak naprikinci 1940 h rokiv tut vidkrivsya pershij u Kiyevi bar Koktejl hol 18 peretvorenij u 1950 h rokah u ramkah borotbi iz kosmopolitizmom na kafe Chajka 4 Piznishe koli pochav rozvivatisya ruh poridnenih mist Chajku perejmenuvali na Lejpcig na chest mista pobratima Kiyeva ta zrobili z nogo restoran nimeckoyi kuhni 19 20 Natomist zhitlova chastina budinku u drugij polovini XX stolittya postupovo rujnuvalasya i u 1985 1986 rokah meshkanciv viselili dlya provedennya kapitalnogo remontu budinku Vtim cherez skladnu ekonomichno politichnu situaciyu v krayini remont dovgo ne pochinavsya budinok stoyav nezaselenij U 1992 roci u nomu spalahnula pozhezha yaka znishila chastinu inter yeru Zreshtoyu v 1997 1999 rokah proveli rekonstrukciyu fasadiv vidnovili narizhnu vezhu zrujnovanu u 1950 h rokah zovnishnye ozdoblennya ta farbuvannya stin U lipni 2004 roku Kiyivrada prodala zemelnu dilyanku z budinkom pidpriyemstvu Grand Plaza dochirnij kompaniyi korporaciyi Gelegen Inc SShA 21 Novi vlasniki zaluchivshi investiciyi vid korporaciyi Industrialnij soyuz Donbasu planuvali stvoriti u budinku p yatizirkovij gotel Lejpcig na 209 nomeriv 22 prote ci plani tak i ne buli vtileni u zhittya Naprikinci 2009 roku budinok pridbala kompaniya ISTIL Real Estate yaka takozh planuvala vidkriti gotel na 180 nomeriv piznishe yih zaplanovana kilkist skorotilasya do 173 23 navesni 2012 roku 21 do chempionatu Yevropi z futbolu 24 Z ciyeyu metoyu novij vlasnik navit uklav ugodu iz mizhnarodnoyu merezheyu goteliv Marriott International pro upravlinnya novim gotelem pid nazvoyu Renaissance Kiev Hotel 23 25 Pri comu zirkovist gotelyu skorotilasya z p yati zirok do chotiroh adzhe u budinku ne mozhna bulo za mistobudivnimi normami vlashtovuvati basejn peredbachenij standartami p yatizirkovogo gotelyu 24 Vtim u 2015 roci vlasnik ISTIL Real Estate britanskij biznesmen Mohammad Zahur cherez problemi iz finansuvannyam zamoroziv rekonstrukciyu budinku 25 26 Opis RedaguvatiBudinok G podibnij u plani trisekcijnij maye chotiri poverhi Na pershomu poversi roztashovuvalisya torgovelni primishennya na inshih p yati ta shestikimnatni kvartiri Fasadi mayut simetrichno osovu kompoziciyu ta ozdobleni v eklektichnomu stili z elementami neorenesansu baroko ta rannogo modernu Centralni osi ta flangi fasadiv akcentovani uskladnenimi zavershennyami u viglyadi figurnih attikiv i dahovih vezhok Rozkripovki fasadiv zaversheni mansardnimi viknami u stili rannogo modernu zavershenimi frontonami iz cibulyastimi makivkami Osoblivistyu budinku ye pishnij bagatij dekor iz relyefnimi detalyami skulpturami ta ornamentom Na balkonah chastkovo zbereglisya originalni liti ta kovani grati Narizhnu chastinu budinku u pervisnomu plani uvinchuvala banya u stili renesansu iz lihtarikom i shpilem vtrachena u 1950 h rokah jmovirno pid chas borotbi z tak zvanimi arhitekturnimi nadlishkami i vidnovlena u 1990 h rokah Rodzinkoyu ozdoblennya narizhnoyi chastini ye skulpturna kompoziciya z dvoh napivlezhachih zhinochih postatej pid karnizom Originalnij inter yer budinku vtrachenij u drugij polovini XX stolittya vidriznyavsya rozkishnoyu lipninoyu grubami iz relyefnimi kahlyami Viznachni lyudi RedaguvatiU 1900 1910 rokah u comu budinku prozhivav muzikant solist orkestru kiyivskoyi operi profesor Kiyivskoyi konservatoriyi Oleksandr Himichenko 1 4 U 90 h rokah HH stolittya u budinku pid chas rekonstrukciyi meshkav pismennik Oles Ulyanenko Zgadki v mistectvi RedaguvatiKafe Markiz yake roztashovuvalosya na pershomu poversi budinku zgaduyetsya u romani M Bulgakova Bila gvardiya 4 yak cukernicya Markiza Primitki Redaguvati a b v g Informacijnij zvedenij perelik ob yektiv kulturnoyi spadshini Shevchenkivskogo rajonu Stanom na 01 01 2017 v redakciyi na 1 03 2017 r www guoks gov ua Upravlinnya zberezhennya istorichnogo seredovisha ta ohoroni ob yektiv kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 01 10 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku a b Kalnickij 2012 s 319 a b v g Prorizna Yaroslaviv Val 2010 s 114 a b v g d Zvid 1999 s 264 Zabudova Kiyeva 2012 s 391 Kalnickij 2012 s 326 a b Prorizna Yaroslaviv Val 2010 s 116 a b Prorizna Yaroslaviv Val 2010 s 117 Zabudova Kiyeva 2012 s 126 a b Kalnickij 2012 s 327 a b Kalnickij 2012 s 323 Zabudova Kiyeva 2012 s 76 Kalnickij 2012 s 328 Kalnickij 2012 s 322 a b v Prorizna Yaroslaviv Val 2010 s 118 Malakov 2009 s 54 Adresnaya i Spravochnaya kniga Ves Kiev na 1906 god S 792 Odnopozov 2012 s 132 I Bezkorovajnaya 18 grudnya 2013 roku Ekskursiya v proshloe restorany Kieva gloss ua Gloss ua City Guide Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku ros Dmitrij Syarzhuk 3 veresnya 2014 roku Sest chto vspomnit TOP 8 legendarnyh kievskih kafe i restoranov nashkiev ua Nash Kiev Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2017 roku ros a b ISTIL pridbala za 35 mln gotel Lejpcig ua korrespondent net Korrespondent 18 listopada 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 31 01 2008 r N 71 4543 Pro zatverdzhennya Miskoyi cilovoyi programi pidgotovki ta provedennya v m Kiyevi finalnoyi chastini chempionatu Yevropi 2012 roku z futbolu Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku a b Aleksandra Nekrashuk 4 serpnya 2015 roku Dom s istoriej gostinice Lejpcig ishut novogo vladelca biz liga net LIGABiznesInform Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku ros a b Stali vidomi vlasniki golovnih istorichnih sporud Kiyeva tsn ua TSN 14 sichnya 2011 Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku a b Raboty po stroitelstvu otelya Renaissance Kiev Hotel zamorozheny commercialproperty ua CommercialProperty 17 lyutogo 2016 roku Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 4 lipnya 2017 roku fr Vlasnik ISTIL Group Mohammad Zahur zgortaye mediaaktivi v Ukrayini i zamoroziv proekt u gotelnomu biznesi www interfax com ua Interfaks Ukrayina 10 lyutogo 2016 roku Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 4 lipnya 2017 roku Komentari V enciklopedichnomu dovidniku Kiyiv 1982 roku arhitektorom pomilkovo vkazano V N Nikolayeva Cituyetsya po knizi Zabudova Kiyeva dobi klasichnogo kapitalizmu abo Koli i yak misto stalo yevropejskim s 76Dzherela RedaguvatiZabudova Kiyeva dobi klasichnogo kapitalizmu abo Koli i yak misto stalo yevropejskim Kalnickij M B Kondel Perminova N M K Varto 2012 560 s 1000 prim ISBN 978 966 2321 21 0 Kiyiv Kn 1 ch 1 A L Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini P Tronko ta in K 1999 608 s ISBN 966 95478 1 4 Malakov D Pributkovi budinki Kiyeva K Kij 2009 5000 prim ISBN 978 966 8825 53 8 Kadomska M Malakov D Martinivska Zoloto Hreshaticka Prorizna Prorizna Yaroslaviv Val kulturologichnij putivnik Gruzin V M Vidavnichij dim Amadej 2010 T 4 304 s Istoriya odniyeyi vulici 2000 prim ISBN 978 966 183 0 Kalnickij M Arhitektor Shiman vyezzhavshij na podstavnyh Zodchestvo i zodchie Varto 2012 336 s Kievskie istorii 1500 prim ISBN 978 966 2321 22 7 ros Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 93 ros Odnopozov I Zabytyj sovetskij Kiev fotoputevoditel K PROEKT2 2012 172 s 200 prim Posilannya RedaguvatiDohodnyj dom Sirotkina v Kieve na YouTube Mihajlo Kalnickij 14 grudnya 2007 roku Kiev uhodit v nebo mik kiev livejournal com Procitovano 4 lipnya 2017 roku Igor Karpov 11 kvitnya 2014 roku Ugol Vladimirskoj i Proreznoj www retroua com Arhiv originalu za 11 grudnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2017 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budinok Sirotkina amp oldid 37655685