| Будинок скульптора Голованя | |
|---|---|
| | |
| Вхід до будинку Голованя | |
| 50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д.Координати: 50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д. | |
| Тип | споруда |
| Країна | Україна |
| Розташування | м.Луцьк |
| Тип будівлі | житловий будинок / скульптурна майстерня |
| Автор проєкту | Метельницький Р.Г. |
| Архітектор | Метельницький Ростислав Георгійович |
| Скульптор | Головань Микола Микитович |
| Будівництво | 1980 — |
| Стан | будується |
| Будинок Голованя (Україна) | |
| Будинок Голованя у Вікісховищі |
Буди́нок скульптора Голованя́, неофіційно «Луцький будинок з химерами» — архітектурна пам'ятка сучасності, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький. Збудований скульптором Миколою Голованем.
Історія Редагувати
Микола Головань почав вчитися скульптурі у 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де перед цим провів більшість дитинства. В батьківському обійсті, розташованому в районі Теремне, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру.
Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводив сам Микола Головань. Також скульптор прикрасив своїми роботами вулицю Лесі Українки, Центральний парк та в інші куточки Луцька.
У 2005 році скульптор втратив сина, який помер через інфаркт. У 2016 році Головань отримав звання «Почесний громадянин міста Луцька». В 2021 короткометражний фільм про його будинок та інші роботи ввійшов до короткого листа Канського фестивалю короткометражних фільмів.
Микола Головань помер 1 лютого 2022 року. Його дружина Тамара згодом повідомила про плани відкрити в будинку музей. У липні 2022 розпочався ремонт фасаду та впорядкування прибудинкової території. Вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку.
Скульптури Редагувати
Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський.
Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор волів називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розташовано барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи Голованя, дружини, дочки та сина. Масою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано численні деталі — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не отримали свого місця в композиції.
Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном.
Обнесений будинок кам'яною огорожею, зовні якої також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру.
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- ↑ . lutsk.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- . www.volyn.com.ua. 18 травня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- Будинок Голованя - Одне з семи див Волині. Україна для українців (укр.). 24 жовтня 2017. Процитовано 18 травня 2020.
- . Перший канал соціальних новин. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- . konkurent.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
- Шевчук, Богдана (15 липня 2022). У Луцьку розпочалась реконструкція будинку скульптора Миколи Голованя. Суспільне. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ . volyn.tabloyid.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2020.
Посилання Редагувати
- Микола Головань// Галерея мистецтв [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Дім Голованя потрапив до списку волинських чудес // «Газета по-українськи» № 570 за 14 березня 2008 року
- Не будинок, а диво-палац // Волинь, № 857 від 25 жовтня 2008 року