www.wikidata.uk-ua.nina.az

Буддійська філософія 1 система раціонально обґрунтованих поглядів на світ людину та пізнання що склалася в рамках різних

Буддійська філософія

Буддійська філософія — система раціонально обґрунтованих поглядів на світ, людину та пізнання, що склалася в рамках різних направлень та шкіл буддизму. Філософська доктрина буддизму стверджує, що життя людини повне страждань, і важливо покласти їм край. Не теоретизування про душу і світ, а пошук шляху звільнення людини від страждань є справжнім призначенням людини. Буддійська ідея звільнення людини від страждань так чи інакше поділялася практично всіма філософськими системами Стародавньої Індії, лише теоретичне підґрунтя ідеї викликало заперечення прихильників ортодоксальних вчень. На противагу брахманізму, буддизм декларував рівність людей незалежно від станової та кастової приналежності, а також виступав проти доктрини атмана, субстанційного «Я», душі, всепроникної і постійної духовної першооснови.Найважливішу роль у розвитку буддійської філософії відіграли хінаянські школи вайбгашика та саутрантіка і махаянські мадг'яміка та йогачара.

Початок буддійської філософії Редагувати

Процес формування філософії в буддизмі в порівнянні з процесом формування філософії в брахманістській думці, відрізняється тим, що за буддійською філософією не стояла багатовікова авторитетна релігійна та міфопоетична традиція, що виробила особливу систему мислення та способу життя, якою була ведійська традиція, що лежить в основі брахманістських систем погляду на життя. У зв'язку з цим питання про початок буддійської філософії навряд чи може бути сформульоване як питання про розмежування між філософією та дофілософськими традиціями; питання, скоріше за все, може бути представлене у понятті того, що розуміється під філософією у випадку з буддизмом: «при визначенні природи буддійської філософії слід змінити акценти, приймаючи до уваги те, що основне — не те, що відбувається з думкою, її формою та вмістом, а скоріше те, що відбувається з людиною, її психікою, а точніше, її свідомістю, коли вона акумулює це знання». Це означає, що предмет та метод філософствування повинні розглядатися в плані їхньої залежності від того, хто філософствує та для кого. Першим філософом виступає засновник буддизму, раціонально пояснюючи певній категорії людей «тонку» та «глибоку» дхарму, яку він досягнув в акті просвітлення. При цьому співрозмовник Будди виступає найчастіше як ідейний супротивник, тому в становленні буддійської філософії надзвичайно важливою виявляється полеміка, що тренувала мислення, культуру викладу та доказу власної думки. Філософія Будди також була засобом перетворення свідомості, вона змінювала стан їхньої психіки, яка починала працювати в новому режимі — режимі «спасіння».

Основи буддійської філософії Редагувати

Вчення про загальну зміну та непостійність Редагувати

У буддизмі затверджується принцип «анітья», відповідно до якого все, що існує, динамічне та схильне до зміни, включно з людиною. Сатісчандра Чаттерджі та Дхирендрамохан Датта в своїй праці «Давня індійська філософія» пишуть:

Із доктрини залежності походження усього сущого випливає також теорія надходження природи речей. Усі речі, невпинно вчив Будда, схильні до зміни та розкладання. Оскільки все суще породжується певними умовами, то ліквідується воно із зникненням цих умов. Усе, що має початок, має кінець.

Теорія взаємообумовленого виникнення Редагувати

Змінність, притаманна всьому, що існує, не означає хаос, оскільки є підкоряється закону взаємозалежного виникнення дхарм (пратітья самутпада). Сатісчандра Чаттерджі та Дхирендрамохан Датта в праці «Давня індійська філософія» пишуть:

Існує спонтанний та загальний закон причинності, який обумовлює всі явища духовного та матеріального світу. Цей закон (дхарма чи дхамма) діє стихійно, без допомоги свідомого керівника.

Згідно з цим законом виникнення одного окремого явища (причини) супроводжується другим окремим явищем (наслідком). «Є причина — виникає і наслідок». Існування всього обумовлено, тобто має свою причину. Ніщо не виникає випадково без причини.

Теорія неіснування душі Редагувати

Теорія неіснування душі, або анатмава́да, є одним з основних положень буддійської філософії та своїм центральним пунктом має заперечення абсолютного неминущого «я», заперечення атмана. Це положення було одним з основних розбіжностей буддизму з брахманізмом та оскаржувалося в численних філософських дебатах, що влаштовувалися при дворах індійських правителів. Визнаними майстрами дебатів вважаються Нагарджуна та його послідовники.

Школи буддійської філософії Редагувати

Мадг'яміка Редагувати

Мадг'яміка — один з двох основних філософських напрямків буддизму Махаяни. У центрі майже всієї полеміки в буддійській онтології було питання про реальність дхарм. Мадг'яміка доводить, що неможливо стверджувати ні реальність, ні нереальність дхарм: і той, й інший висновок призводить до логічних суперечностей. Найважливішим текстом Мадг'яміки і загалом Махаяни, в компактній формі, що викладає вчення про порожність дхарм та відсутність будь-яких протиріч, є «Сутра Серця Праджня-параміти».

Йогачара Редагувати

Відповідно до поглядів Йогачари, істинним є тільки віджняна (пізнання, свідомість), а всі явища (дхарми) та зовнішній світ за межами свідомості є хибними, нереальними. Реальний тільки суб'єкт пізнання. Це положення відрізняє Йогачару від Мадг'яміки. При цьому розрізняється декілька рівнів свідомості, визначається абсолютна, безперервна свідомість— алая-віджняна — «свідомість-скарбниця», яка запускає та координує всі подальші рівні.

У класичній Йогачарі алая-віджняна — це не духовна субстанція, як в європейському суб'єктивному ідеалізмі, і тим більш не нірвана, а скоріше «потік свідомості», який повинен бути пробудженим. «Тільки свідомість» Йогачара вважає винятково сансарою.

Саутрантіка Редагувати

Назва цієї школи походить від слова «сутра», оскільки її послідовники стверджували, що абгідгармісти повинні спиратися лише на матеріал, що міститься в сутрах (тобто на слова самого Будди), та ігнорувати інші джерела. По ряду важливих позицій вони розходилися з Вайбгашиками, вважаючи, наприклад, більшість дхарм (перш за все, асанскріта дхарми, тобто надмирські дхарми, «що не входять до складу») лише умовними (праджняпті), а не реальними (драв'я) одиницями. У цьому відношенні вони зближувалися з махаяністами-йогачаринами. Окрім цього, вони були «репрезентативістами», тобто, визнаючи об'єктивне існування зовнішнього світу, вони відкидали вчення вайбгашиків про повну відповідність образів світу, відображених у нашій свідомості, реальним речам, розглядаючи об'єктний зміст свідомості як уявлення, репрезентації, реальні речі, які можуть і не збігатись із речами «світу в собі».

Вайбгашика Редагувати

Назва Вайбгашика походить від трактату Магавібгаша («Великий коментар»), написаного мислителем Паршвоєм (в даний час він зберігся тільки в китайському перекладі). Друга назва — сарвастівада (від санскритських слів сарва — «все», асті — «є»), зв'язана з тим, що її представники вчили, що все (тобто всі дхарми, сарва дхарма) реальні; всі дхарми (минулі, теперішні та майбутні) реальні, і нічого реальнішого, ніж дхарми немає. Ця школа також стверджувала, що дхарми мають дійсний онтологічний статус (драв'я), будучи одночасно і умовними одиницями мови опису психофізичного досвіду, тобто дхарм (праджняпті).

Представники цієї школи перш за все займались класифікацією та описом дхарм у контексті релігійної доктрини буддизму. Вони також були епістемологічними реалістами, тобто не тільки визнавали реальне існування зовнішнього світу поза свідомістю, але й стверджували його повну адекватність світу, сприйнятого живими істотами та включеного в їхню свідомість як об'єктна сторона їхнього досвіду.

Татхагатагарбха Редагувати

Російські дослідники-буддологи, автори вчення про Татхагатагарбху говорили в своїх трактатах: 1) про те, що всі істоти можуть стати буддами, оскільки в природі істот немає нічого, що могло б цьому завадити, або 2) про те, що всі істоти — будди (або суть будди), їм потрібно лиш розкрити, реалізувати свою «буддовість» (слово «гарбха» можна перекласти, зокрема, як «зародок будди»).

Примітки Редагувати

  1. Буддійська філософія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. - С.67
  2. ↑ (рос.) «Буддийская философия» . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2016. .
  3. «Філософська доктрина буддизму» . Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016. .
  4. ↑ (рос.)Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К., 1994, С.114-125.
  5. ↑ (рос.) С. Чаттерджи, Д.Датта. Философская подоплёка этического учения Будды. . Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 29 грудня 2016.  — В книге: С. Чаттерджи, Д.Датта. Древняя индийская философия. М.: «Видавництво іноземної літератури», 1955.
  6. Торчинов, 2000, с. 111-112.

Література Редагувати

  • Лисенко В. Г., Терентьєв А. А., Шохін В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. — М.: «Восточная литература», 1994. — 383 с. — ISBN 5-02-017770-9.
  • П'ятигорський О. М. Вступ до вивчення буддійської філософії (дев'ятнадцять семінарів) / під ред.К. Р. Кобрина. — Москва : Новий літературний огляд, 2007. — 288 с. — ISBN 978-5-86793-546-7.
  • П'ятигорський О. М. Лекції про буддійську філософію // Безперервна розмова. — СПб. : Азбука-класика, 2004. — С. 38—102. — ISBN 5-352-00899-1.
  • Торчинов Є. О. Введение в буддологию: курс лекций [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] — СПб: Санкт-Петербурзьке філософське суспільство, 2000 г. — 304 С. — ISBN 5-93597-019-8.

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buddijska filosofiya 1 sistema racionalno obgruntovanih poglyadiv na svit lyudinu ta piznannya sho sklalasya v ramkah riznih napravlen ta shkil buddizmu 2 Filosofska doktrina buddizmu stverdzhuye sho zhittya lyudini povne strazhdan i vazhlivo poklasti yim kraj Ne teoretizuvannya pro dushu i svit a poshuk shlyahu zvilnennya lyudini vid strazhdan ye spravzhnim priznachennyam lyudini Buddijska ideya zvilnennya lyudini vid strazhdan tak chi inakshe podilyalasya praktichno vsima filosofskimi sistemami Starodavnoyi Indiyi lishe teoretichne pidgruntya ideyi viklikalo zaperechennya prihilnikiv ortodoksalnih vchen Na protivagu brahmanizmu buddizm deklaruvav rivnist lyudej nezalezhno vid stanovoyi ta kastovoyi prinalezhnosti a takozh vistupav proti doktrini atmana substancijnogo Ya dushi vseproniknoyi i postijnoyi duhovnoyi pershoosnovi 3 Najvazhlivishu rol u rozvitku buddijskoyi filosofiyi vidigrali hinayanski shkoli vajbgashika ta sautrantika i mahayanski madg yamika ta jogachara 2 Zmist 1 Pochatok buddijskoyi filosofiyi 2 Osnovi buddijskoyi filosofiyi 2 1 Vchennya pro zagalnu zminu ta nepostijnist 2 2 Teoriya vzayemoobumovlenogo viniknennya 2 3 Teoriya neisnuvannya dushi 3 Shkoli buddijskoyi filosofiyi 3 1 Madg yamika 3 2 Jogachara 3 3 Sautrantika 3 4 Vajbgashika 4 Tathagatagarbha 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaPochatok buddijskoyi filosofiyi RedaguvatiProces formuvannya filosofiyi v buddizmi v porivnyanni z procesom formuvannya filosofiyi v brahmanistskij dumci 4 vidriznyayetsya tim sho za buddijskoyu filosofiyeyu ne stoyala bagatovikova avtoritetna religijna ta mifopoetichna tradiciya sho virobila osoblivu sistemu mislennya ta sposobu zhittya yakoyu bula vedijska tradiciya sho lezhit v osnovi brahmanistskih sistem poglyadu na zhittya U zv yazku z cim pitannya pro pochatok buddijskoyi filosofiyi navryad chi mozhe buti sformulovane yak pitannya pro rozmezhuvannya mizh filosofiyeyu ta dofilosofskimi tradiciyami pitannya skorishe za vse mozhe buti predstavlene u ponyatti togo sho rozumiyetsya pid filosofiyeyu u vipadku z buddizmom pri viznachenni prirodi buddijskoyi filosofiyi slid zminiti akcenti prijmayuchi do uvagi te sho osnovne ne te sho vidbuvayetsya z dumkoyu yiyi formoyu ta vmistom a skorishe te sho vidbuvayetsya z lyudinoyu yiyi psihikoyu a tochnishe yiyi svidomistyu koli vona akumulyuye ce znannya 4 Ce oznachaye sho predmet ta metod filosofstvuvannya povinni rozglyadatisya v plani yihnoyi zalezhnosti vid togo hto filosofstvuye ta dlya kogo Pershim filosofom vistupaye zasnovnik buddizmu racionalno poyasnyuyuchi pevnij kategoriyi lyudej tonku ta gliboku dharmu yaku vin dosyagnuv v akti prosvitlennya Pri comu spivrozmovnik Buddi vistupaye najchastishe yak idejnij suprotivnik tomu v stanovlenni buddijskoyi filosofiyi nadzvichajno vazhlivoyu viyavlyayetsya polemika sho trenuvala mislennya kulturu vikladu ta dokazu vlasnoyi dumki Filosofiya Buddi takozh bula zasobom peretvorennya svidomosti vona zminyuvala stan yihnoyi psihiki yaka pochinala pracyuvati v novomu rezhimi rezhimi spasinnya 4 Osnovi buddijskoyi filosofiyi RedaguvatiVchennya pro zagalnu zminu ta nepostijnist Redaguvati U buddizmi zatverdzhuyetsya princip anitya vidpovidno do yakogo vse sho isnuye dinamichne ta shilne do zmini vklyuchno z lyudinoyu 2 Satischandra Chatterdzhi ta Dhirendramohan Datta v svoyij praci Davnya indijska filosofiya pishut Iz doktrini zalezhnosti pohodzhennya usogo sushogo viplivaye takozh teoriya nadhodzhennya prirodi rechej Usi rechi nevpinno vchiv Budda shilni do zmini ta rozkladannya Oskilki vse sushe porodzhuyetsya pevnimi umovami to likviduyetsya vono iz zniknennyam cih umov Use sho maye pochatok maye kinec 5 Teoriya vzayemoobumovlenogo viniknennya Redaguvati Dokladnishe Pratitya samutpadaZminnist pritamanna vsomu sho isnuye ne oznachaye haos oskilki ye pidkoryayetsya zakonu vzayemozalezhnogo viniknennya dharm pratitya samutpada 2 Satischandra Chatterdzhi ta Dhirendramohan Datta v praci Davnya indijska filosofiya pishut 5 Isnuye spontannij ta zagalnij zakon prichinnosti yakij obumovlyuye vsi yavisha duhovnogo ta materialnogo svitu Cej zakon dharma chi dhamma diye stihijno bez dopomogi svidomogo kerivnika Zgidno z cim zakonom viniknennya odnogo okremogo yavisha prichini suprovodzhuyetsya drugim okremim yavishem naslidkom Ye prichina vinikaye i naslidok Isnuvannya vsogo obumovleno tobto maye svoyu prichinu Nisho ne vinikaye vipadkovo bez prichini Teoriya neisnuvannya dushi Redaguvati Dokladnishe Teoriya neisnuvannya dushiTeoriya neisnuvannya dushi abo anatmava da ye odnim z osnovnih polozhen buddijskoyi filosofiyi ta svoyim centralnim punktom maye zaperechennya absolyutnogo neminushogo ya zaperechennya atmana Ce polozhennya bulo odnim z osnovnih rozbizhnostej buddizmu z brahmanizmom ta oskarzhuvalosya v chislennih filosofskih debatah sho vlashtovuvalisya pri dvorah indijskih praviteliv Viznanimi majstrami debativ vvazhayutsya Nagardzhuna ta jogo poslidovniki Shkoli buddijskoyi filosofiyi RedaguvatiMadg yamika Redaguvati Dokladnishe Madg yamikaMadg yamika odin z dvoh osnovnih filosofskih napryamkiv buddizmu Mahayani U centri majzhe vsiyeyi polemiki v buddijskij ontologiyi bulo pitannya pro realnist dharm Madg yamika dovodit sho nemozhlivo stverdzhuvati ni realnist ni nerealnist dharm i toj j inshij visnovok prizvodit do logichnih superechnostej Najvazhlivishim tekstom Madg yamiki i zagalom Mahayani v kompaktnij formi sho vikladaye vchennya pro porozhnist dharm ta vidsutnist bud yakih protirich ye Sutra Sercya Pradzhnya paramiti Jogachara Redaguvati Dokladnishe JogacharaVidpovidno do poglyadiv Jogachari istinnim ye tilki vidzhnyana piznannya svidomist a vsi yavisha dharmi ta zovnishnij svit za mezhami svidomosti ye hibnimi nerealnimi Realnij tilki sub yekt piznannya Ce polozhennya vidriznyaye Jogacharu vid Madg yamiki Pri comu rozriznyayetsya dekilka rivniv svidomosti viznachayetsya absolyutna bezperervna svidomist alaya vidzhnyana svidomist skarbnicya yaka zapuskaye ta koordinuye vsi podalshi rivni U klasichnij Jogachari alaya vidzhnyana ce ne duhovna substanciya yak v yevropejskomu sub yektivnomu idealizmi i tim bilsh ne nirvana a skorishe potik svidomosti yakij povinen buti probudzhenim Tilki svidomist Jogachara vvazhaye vinyatkovo sansaroyu Sautrantika Redaguvati Dokladnishe SautrantikaNazva ciyeyi shkoli pohodit vid slova sutra oskilki yiyi poslidovniki stverdzhuvali sho abgidgarmisti povinni spiratisya lishe na material sho mistitsya v sutrah tobto na slova samogo Buddi ta ignoruvati inshi dzherela Po ryadu vazhlivih pozicij voni rozhodilisya z Vajbgashikami vvazhayuchi napriklad bilshist dharm persh za vse asanskrita dharmi tobto nadmirski dharmi sho ne vhodyat do skladu lishe umovnimi pradzhnyapti a ne realnimi drav ya odinicyami U comu vidnoshenni voni zblizhuvalisya z mahayanistami jogacharinami Okrim cogo voni buli reprezentativistami tobto viznayuchi ob yektivne isnuvannya zovnishnogo svitu voni vidkidali vchennya vajbgashikiv pro povnu vidpovidnist obraziv svitu vidobrazhenih u nashij svidomosti realnim recham rozglyadayuchi ob yektnij zmist svidomosti yak uyavlennya reprezentaciyi realni rechi yaki mozhut i ne zbigatis iz rechami svitu v sobi Vajbgashika Redaguvati Dokladnishe VajbgashikaNazva Vajbgashika pohodit vid traktatu Magavibgasha Velikij komentar napisanogo mislitelem Parshvoyem v danij chas vin zberigsya tilki v kitajskomu perekladi Druga nazva sarvastivada vid sanskritskih sliv sarva vse asti ye zv yazana z tim sho yiyi predstavniki vchili sho vse tobto vsi dharmi sarva dharma realni vsi dharmi minuli teperishni ta majbutni realni i nichogo realnishogo nizh dharmi nemaye Cya shkola takozh stverdzhuvala sho dharmi mayut dijsnij ontologichnij status drav ya buduchi odnochasno i umovnimi odinicyami movi opisu psihofizichnogo dosvidu tobto dharm pradzhnyapti Predstavniki ciyeyi shkoli persh za vse zajmalis klasifikaciyeyu ta opisom dharm u konteksti religijnoyi doktrini buddizmu Voni takozh buli epistemologichnimi realistami tobto ne tilki viznavali realne isnuvannya zovnishnogo svitu poza svidomistyu ale j stverdzhuvali jogo povnu adekvatnist svitu sprijnyatogo zhivimi istotami ta vklyuchenogo v yihnyu svidomist yak ob yektna storona yihnogo dosvidu Tathagatagarbha RedaguvatiDokladnishe TathagatagarbhaRosijski doslidniki buddologi avtori vchennya pro Tathagatagarbhu govorili v svoyih traktatah 1 pro te sho vsi istoti mozhut stati buddami oskilki v prirodi istot nemaye nichogo sho moglo b comu zavaditi abo 2 pro te sho vsi istoti buddi abo sut buddi yim potribno lish rozkriti realizuvati svoyu buddovist slovo garbha mozhna pereklasti zokrema yak zarodok buddi 6 Primitki Redaguvati Buddijska filosofiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X S 67 a b v g ros Buddijskaya filosofiya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 Filosofska doktrina buddizmu Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 a b v ros Lysenko V G Terentev A A Shohin V K 1994 S 114 125 a b ros S Chatterdzhi D Datta Filosofskaya podoplyoka eticheskogo ucheniya Buddy Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2011 Procitovano 29 grudnya 2016 V knige S Chatterdzhi D Datta Drevnyaya indijskaya filosofiya M Vidavnictvo inozemnoyi literaturi 1955 Torchinov 2000 s 111 112 Literatura RedaguvatiLisenko V G Terentyev A A Shohin V K Rannyaya buddijskaya filosofiya Filosofiya dzhajnizma M Vostochnaya literatura 1994 383 s ISBN 5 02 017770 9 P yatigorskij O M Vstup do vivchennya buddijskoyi filosofiyi dev yatnadcyat seminariv pid red K R Kobrina Moskva Novij literaturnij oglyad 2007 288 s ISBN 978 5 86793 546 7 P yatigorskij O M Lekciyi pro buddijsku filosofiyu Bezperervna rozmova SPb Azbuka klasika 2004 S 38 102 ISBN 5 352 00899 1 Torchinov Ye O Vvedenie v buddologiyu kurs lekcij Arhivovano 25 grudnya 2010 u Wayback Machine SPb Sankt Peterburzke filosofske suspilstvo 2000 g 304 S ISBN 5 93597 019 8 Posilannya RedaguvatiBuddijska filosofiya Arhivovano 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buddijska filosofiya amp oldid 39696563