www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пратітья самутпада З усіх речей що виникають з причини Татхаґата Будда пояснив їхню причину І як вони приходять до свого

Пратітья самутпада

З усіх речей, що виникають з причини,

Татхаґата (Будда) пояснив їхню причину;
І як вони приходять до свого кінця, про це він також розповідає,

Таке вчення Великого Відлюдника.
— Арахант Ассаджі

Праті́тья самутпа́да — це принцип причинності, як речі виникають залежно від причини, і є одним з центральних вчень буддизму. Вчення про залежне виникнення стосується як причинності як базового принципу, так і ланцюга взаємозалежного виникнення, що показує, як невігластво призводить до безперервного переродження.

У перекладі на:
Англійську:dependent arising
Палі:paticca-samuppāda
Санскрит:प्रतीत्यसमुत्पाद
pratītya-samutpāda
Китайську:緣起
Yuánqǐ
Японську:縁起
Engi
Портал Буддизм

Причинність Редагувати

Взаємно залежне виникнення є логічним розвитком принципу причинності. У буддизмі це коротко описується наступним чином:

  1. Коли це є, то є і те.
  2. З виникнення цього виникає виникнення того.
  3. Коли цього немає, немає і того.
  4. З припинення цього приходить припинення того.

Ця причинність є основою всього існування. Всі зумовлені явища у всесвіті виникають з інших явищ, а тому є тимчасовими й порожніми, без сутнісного і незмінного «я». Нірвана — єдине безумовне явище, яке не підлягає причинно-наслідковим зв'язкам.

Інтерпретація Редагувати

Принцип залежного виникнення має кілька філософських наслідків.

  • Як онтологічний принцип (тобто як метафізична концепція про природу існування), він стверджує, що всі явища виникають з інших явищ, що існували раніше, і, своєю чергою, теперішні явища зумовлюють майбутні явища. Таким чином, все, що існує у світі, було породжене причинами та умовами. Традиційно це також пов'язано з вченням про переродження, а також про те, що переродження відбувається без фіксованого «я» чи вічної душі, але як процес, зумовлений різними явищами та їхніми взаємозв'язками.
  • Як феноменологічний або психологічний принцип, він стосується роботи розуму і того, як виникають страждання, потяги та ідея «Я». Він може стосуватися того, як різні психічні стани обумовлюють один одного в часі, або як різні психічні явища обумовлюють один одного в один момент часу.
  • Як епістемологічний принцип (тобто як теорія про знання), вона стверджує, що не існує постійних і стабільних речей (хоча нірвану іноді можна розглядати як виняток). Оскільки все має залежне походження, ніщо не є постійним (анікка) і ніщо не має повністю незалежного «я» або сутності (анатта). Отже, всі явища і переживання позбавлені незалежної ідентичності. У різних традиціях це тісно пов'язане з доктриною порожнечі (санскр. śūnyatā).

Ланцюг взаємозалежного виникнення Редагувати

Бгавачакра, колесо буття.

У ланцюжку взаємозалежного виникнення Будда обговорює причину страждання. Ланцюжок показує, який стан передує стражданню. Зрештою, це призводить до висновку, що невігластво (незнання або помилкове знання) спричиняє страждання, і що якщо немає невігластва, то не може бути й страждання. Це і є метою буддійського шляху.

Дванадцятикратний ланцюжок Редагувати

У Трипітаці згадується кілька ланцюжків, що різняться за кількістю. Найвідомішим є 12-кратний ланцюг причин, який виглядає наступним чином:

Причина Пояснення
1. Невігластво Неправильне знання (Авідья)
2. Психічні утворення Сакгари[en]: хвилювання, наміри
3. Свідомість Віджняна
4. Ім'я і форма Розум і тіло, або п'ять скандг
5. Шість почуттів[fr] бачити, чути, відчувати (дотик), нюх, смак, інтелект
6. Контакт Зближення свідомості, органу чуття та об'єкта чуття
7. Сприйняття і відчуття Пізнання і оцінка відчуття: приємне, нейтральне або неприємне.
8. Бажання і прагнення
9. Прихильність і прив'язаність
10. «Становлення» набуття чи прийняття ідентичності
11. Народження
12. Старість і смерть

Цей ланцюжок причин іноді розглядають у «прямому», а іноді у «зворотному напрямку. У прямому напрямку ми починаємо з невігластва і розглядаємо, як воно призводить до (зрештою) старості й смерті. Зворотний напрямок починається зі старості та смерті й розглядає, що їх спричиняє. Цей напрямок повернення вперше використав Будда, пізніше він також використовував напрямок вперед.

Дев'ятикратний ланцюг Редагувати

У дев'ятикратному ланцюгу свідомість є першим (або останнім) кроком, і стверджується, що свідомість і нама-рупа мають один одного як передумови. Нове людське існування виникає, коли свідомість входить в утробу матері і з'єднується з присутнім там ембріоном. Це відповідає пізнішим вченням, таким як Йогакара, в якому алія-віджняна є носієм кармічного насіння і є сполучною ланкою між двома існуваннями. Але це також сприяло появі ідеї татхаґатаґарби і Будди-природи, в якій свідомість постає як безумовне явище.

Див. також Редагувати

Пратітья самутпада
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?

Примітки Редагувати

  1. . web.archive.org. 18 листопада 2005. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  2. Dictionary | Buddhistdoor. www2.buddhistdoor.net. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  3. pratītya-samutpāda. Oxford Reference (англ.). doi:10.1093/oi/authority.20110803100342847. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  4. Пратітья-самутпада. Філософія і Релігієзнавство (ru-RU). 22 листопада 2019. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  5. ↑ Williams, Paul (2002), Buddhist Thought, Taylor & Francis, Kindle Edition. p. 64
  6. ↑ Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka. Pagina 89
  7. Harvey, Peter (5 липня 2001). Buddhism (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 242–244. ISBN 978-1-4411-4726-4. 
  8. Billington, Ray (4 січня 2002). Understanding Eastern Philosophy (англ.). Routledge. с. 58–59. ISBN 978-1-134-79348-8. 
  9. Laumakis, Stephen J. (21 лютого 2008). An Introduction to Buddhist Philosophy (англ.). Cambridge University Press. с. 113–115. ISBN 978-1-139-46966-1. 
  10. Mahatanhasankhaya Sutta: The Greater Craving-Destruction Discourse. www.accesstoinsight.org. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  11. Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka. Pagina 89-92
  12. Kalupahana, David J. (1992), A history of Buddhist philosophy, Motilal Banarsidass Publishers, p. 124-125

Література Редагувати

  • Schumann, Hans Wolfgang (1997), Boeddhisme. Stichter, scholen en systemen. Rotterdam: Asoka
  • Kalupahana, David J. (1992), A history of Buddhist philosophy. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers Private Limited
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Z usih rechej sho vinikayut z prichini Tathagata Budda poyasniv yihnyu prichinu I yak voni prihodyat do svogo kincya pro ce vin takozh rozpovidaye Take vchennya Velikogo Vidlyudnika Arahant Assadzhi 1 Prati tya samutpa da ce princip prichinnosti yak rechi vinikayut zalezhno vid prichini i ye odnim z centralnih vchen buddizmu 2 Vchennya pro zalezhne viniknennya stosuyetsya yak prichinnosti yak bazovogo principu tak i lancyuga vzayemozalezhnogo viniknennya sho pokazuye yak neviglastvo prizvodit do bezperervnogo pererodzhennya 3 4 U perekladi na Anglijsku dependent arisingPali paticca samuppadaSanskrit प रत त यसम त प द pratitya samutpadaKitajsku 緣起 YuanqǐYaponsku 縁起 EngiPortal Buddizm Zmist 1 Prichinnist 2 Interpretaciya 3 Lancyug vzayemozalezhnogo viniknennya 3 1 Dvanadcyatikratnij lancyuzhok 3 2 Dev yatikratnij lancyug 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaPrichinnist RedaguvatiVzayemno zalezhne viniknennya ye logichnim rozvitkom principu prichinnosti U buddizmi ce korotko opisuyetsya nastupnim chinom Koli ce ye to ye i te Z viniknennya cogo vinikaye viniknennya togo Koli cogo nemaye nemaye i togo Z pripinennya cogo prihodit pripinennya togo Cya prichinnist ye osnovoyu vsogo isnuvannya Vsi zumovleni yavisha u vsesviti vinikayut z inshih yavish a tomu ye timchasovimi j porozhnimi bez sutnisnogo i nezminnogo ya Nirvana yedine bezumovne yavishe yake ne pidlyagaye prichinno naslidkovim zv yazkam Interpretaciya RedaguvatiPrincip zalezhnogo viniknennya maye kilka filosofskih naslidkiv Yak ontologichnij princip tobto yak metafizichna koncepciya pro prirodu isnuvannya vin stverdzhuye sho vsi yavisha vinikayut z inshih yavish sho isnuvali ranishe i svoyeyu chergoyu teperishni yavisha zumovlyuyut majbutni yavisha Takim chinom vse sho isnuye u sviti bulo porodzhene prichinami ta umovami 5 Tradicijno ce takozh pov yazano z vchennyam pro pererodzhennya a takozh pro te sho pererodzhennya vidbuvayetsya bez fiksovanogo ya chi vichnoyi dushi ale yak proces zumovlenij riznimi yavishami ta yihnimi vzayemozv yazkami 5 Yak fenomenologichnij abo psihologichnij princip vin stosuyetsya roboti rozumu i togo yak vinikayut strazhdannya potyagi ta ideya Ya Vin mozhe stosuvatisya togo yak rizni psihichni stani obumovlyuyut odin odnogo v chasi abo yak rizni psihichni yavisha obumovlyuyut odin odnogo v odin moment chasu 6 Yak epistemologichnij princip tobto yak teoriya pro znannya vona stverdzhuye sho ne isnuye postijnih i stabilnih rechej hocha nirvanu inodi mozhna rozglyadati yak vinyatok 6 Oskilki vse maye zalezhne pohodzhennya nisho ne ye postijnim anikka i nisho ne maye povnistyu nezalezhnogo ya abo sutnosti anatta 7 Otzhe vsi yavisha i perezhivannya pozbavleni nezalezhnoyi identichnosti 8 U riznih tradiciyah ce tisno pov yazane z doktrinoyu porozhnechi sanskr sunyata 9 Lancyug vzayemozalezhnogo viniknennya Redaguvati nbsp Bgavachakra koleso buttya U lancyuzhku vzayemozalezhnogo viniknennya Budda obgovoryuye prichinu strazhdannya Lancyuzhok pokazuye yakij stan pereduye strazhdannyu Zreshtoyu ce prizvodit do visnovku sho neviglastvo neznannya abo pomilkove znannya sprichinyaye strazhdannya i sho yaksho nemaye neviglastva to ne mozhe buti j strazhdannya Ce i ye metoyu buddijskogo shlyahu Dvanadcyatikratnij lancyuzhok Redaguvati U Tripitaci zgaduyetsya kilka lancyuzhkiv sho riznyatsya za kilkistyu Najvidomishim ye 12 kratnij lancyug prichin 6 10 yakij viglyadaye nastupnim chinom Prichina Poyasnennya1 Neviglastvo Nepravilne znannya Avidya 2 Psihichni utvorennya Sakgari en hvilyuvannya namiri3 Svidomist Vidzhnyana4 Im ya i forma Rozum i tilo abo p yat skandg5 Shist pochuttiv fr bachiti chuti vidchuvati dotik nyuh smak intelekt6 Kontakt Zblizhennya svidomosti organu chuttya ta ob yekta chuttya7 Sprijnyattya i vidchuttya Piznannya i ocinka vidchuttya priyemne nejtralne abo nepriyemne 8 Bazhannya i pragnennya9 Prihilnist i priv yazanist10 Stanovlennya nabuttya chi prijnyattya identichnosti11 Narodzhennya12 Starist i smertCej lancyuzhok prichin inodi rozglyadayut u pryamomu a inodi u zvorotnomu napryamku U pryamomu napryamku mi pochinayemo z neviglastva i rozglyadayemo yak vono prizvodit do zreshtoyu starosti j smerti Zvorotnij napryamok pochinayetsya zi starosti ta smerti j rozglyadaye sho yih sprichinyaye Cej napryamok povernennya vpershe vikoristav Budda piznishe vin takozh vikoristovuvav napryamok vpered Dev yatikratnij lancyug Redaguvati U dev yatikratnomu lancyugu svidomist ye pershim abo ostannim krokom i stverdzhuyetsya sho svidomist i nama rupa mayut odin odnogo yak peredumovi Nove lyudske isnuvannya vinikaye koli svidomist vhodit v utrobu materi i z yednuyetsya z prisutnim tam embrionom 11 Ce vidpovidaye piznishim vchennyam takim yak Jogakara v yakomu aliya vidzhnyana ye nosiyem karmichnogo nasinnya i ye spoluchnoyu lankoyu mizh dvoma isnuvannyami Ale ce takozh spriyalo poyavi ideyi tathagatagarbi i Buddi prirodi v yakij svidomist postaye yak bezumovne yavishe 12 Div takozh RedaguvatiPratitya samutpadau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Karma Samsara Dukha Shalistambasutra fr Primitki Redaguvati Mv I 23 5 Upatissa pasine web archive org 18 listopada 2005 Procitovano 4 zhovtnya 2023 Dictionary Buddhistdoor www2 buddhistdoor net Procitovano 4 zhovtnya 2023 pratitya samutpada Oxford Reference angl doi 10 1093 oi authority 20110803100342847 Procitovano 4 zhovtnya 2023 Pratitya samutpada Filosofiya i Religiyeznavstvo ru RU 22 listopada 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2023 a b Williams Paul 2002 Buddhist Thought Taylor amp Francis Kindle Edition p 64 a b v Schumann Hans Wolfgang 1997 Boeddhisme Stichter scholen en systemen Rotterdam Asoka Pagina 89 Harvey Peter 5 lipnya 2001 Buddhism angl Bloomsbury Publishing s 242 244 ISBN 978 1 4411 4726 4 Billington Ray 4 sichnya 2002 Understanding Eastern Philosophy angl Routledge s 58 59 ISBN 978 1 134 79348 8 Laumakis Stephen J 21 lyutogo 2008 An Introduction to Buddhist Philosophy angl Cambridge University Press s 113 115 ISBN 978 1 139 46966 1 Mahatanhasankhaya Sutta The Greater Craving Destruction Discourse www accesstoinsight org Procitovano 4 zhovtnya 2023 Schumann Hans Wolfgang 1997 Boeddhisme Stichter scholen en systemen Rotterdam Asoka Pagina 89 92 Kalupahana David J 1992 A history of Buddhist philosophy Motilal Banarsidass Publishers p 124 125Literatura RedaguvatiPratitya samutpada 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Schumann Hans Wolfgang 1997 Boeddhisme Stichter scholen en systemen Rotterdam Asoka Kalupahana David J 1992 A history of Buddhist philosophy Delhi Motilal Banarsidass Publishers Private Limited Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pratitya samutpada amp oldid 40562237