www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бруно Болкі італ Bruno Bolchi 21 лютого 1940 Мілан 28 вересня 2022 Флоренція італійський футболіст що грав на позиції пі

Бруно Болкі

Бруно Болкі (італ. Bruno Bolchi; 21 лютого 1940, Мілан — 28 вересня 2022, Флоренція) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Бруно Болкі
Бруно Болкі
Особисті дані
Народження 21 лютого 1940(1940-02-21)
  Мілан, Італія
Смерть 28 вересня 2022(2022-09-28) (82 роки)
  Флоренція, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1954-1957 «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957–1964 «Інтернаціонале» 109 (10)
1964 «Верона» 19 (0)
1964–1965 «Аталанта» 25 (2)
1965–1970 «Торіно» 89 (0)
1970–1972 «Про Патрія» 19 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961 Італія 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1971–1972 «Про Патрія»
1972–1973 «Пістоєзе»
1973–1974 «Вальдінієволе»
1974–1975 «Соренто»
1975–1976 «Мессіна»
1976–1978 «Пістоєзе»
1978–1979 «Новара»
1980–1981 «Аталанта»
1982–1983 «Чезена»
1983–1986 «Барі»
1986–1987 «Чезена»
1987–1988 «Ареццо»
1988–1989 «Піза»
1989–1990 «Реджина»
1990–1991 «Брешія»
1991–1992 «Авелліно»
1992–1993 «Лечче»
1993–1995 «Чезена»
1995–1997 «Луккезе-Лібертас»
1997–1998 «Монца»
1998–1999 «Реджина»
1999–2000 «Дженоа»
2001 «Дженоа»
2002–2003 «Мессіна»
2003–2004 «Тернана»
2005 «Катандзаро»
2007 «Мессіна»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Бруно Болкі у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за клуби «Інтернаціонале» та «Торіно», а також національну збірну Італії, ставши чемпіоном Італії, а також володарем Кубка чемпіонів УЄФА та Кубка Італії.

Як тренер очолював три клуби Серії А («Чезену» у сезоні 1982/83, «Барі» у сезоні 1985/86 та «Пізу» у сезоні 1988/89, причому в усіх трьох випадках команди не зберігали прописку в еліті), втім більшу частину кар'єри тренував нижчолігові італійські команди.

Клубна кар'єра ред.

Народився 21 лютого 1940 року в місті Мілан. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». За першу команду дебютував у віці 18 років в Серії А у виїзному матчі проти «Наполі» (0:1) 18 травня 1958. Загалом у рідному клубі провів шість сезонів, взявши участь у 109 матчах чемпіонату, в яких забив 10 голів і отримав прізвисько Maciste[it] завдяки своїй силі та стилю гри. У 1961—1962 році Болкі був капітаном команди, після чого здобув перший серйозних успіх з клубом, вигравши титул чемпіона Італії у 1963 році та ставши володарем Кубка чемпіонів УЄФА у 1964 році.

У жовтні 1964 року Болкі перейшов до «Верони» з Серії B, але вже наступного року повернувся в Серію А, ставши гравцем «Аталанти». потім переїхав до Туріна, де закінчив свою престижну кар'єру. Більше польоті.

1965 року Болкі приєднався до складу «Торіно». Відіграв за туринську команду наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії. Це став останній клуб Серії А для Бруно, в якій гравець загалом за кар'єру провів понад 200 виступів і 12 забив голів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Про Патрія» в Серії С, за команду якого виступав протягом 1970—1972 років, будучи в кінці кар'єри граючим тренером клубу.

Виступи за збірну ред.

1961 року Болкі провів чотири матчі у складі національної збірної Італії. Крім цього футболіст чотири рази грав за другу збірну і тричі за молодіжну.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Про Патрія». Після цього Болкі працював з командами Серії D «Пістоєзе» та «Вальдінієволе», а потім з клубами Серії С «Соренто», «Мессіна» та знову «Пістоєзе». Саме з останнім клубом Бруно у сезоні 1976/77 виграв свою групу Серії С і вивів клуб до Серії В, де, втім, пропрацював лише 11 турів. В подальшому очолював «Новару» (Серія С1) та «Аталанту» (Серія В).

1982 року Бруно вперше очолив клуб Серії А, ним стала «Чезена», яку фахівець не зумів рятувати від вильоту за результатами сезону 1982/83.

1983 року Болкі прийняв пропозицію попрацювати у клубі Серії С1 «Барі». У першому ж сезоні Кубка Італії команда Болкі дісталась півфіналу, вибивши на шляху «Ювентус» та «Фіорентину», ставши першою в історії турніру командою третього дивізіону, що дійшла до цієї стадії. Рекорд було повторено через більш ніж 30 років «Алессандрією» у сезоні 2015/16. Паралельно у чемпіонаті команда спочатку стала першою у Серії С1, а на наступний рік зайняла третє місце у Серії і Вийшла до елітного дивізіону. Втім і цього разу Болкі не вдалося втримати свою команду у Серії А сезону 1985/86, після чого тренер покинув клуб.

1986 року Болкі повернувся до роботи у «Чезені», з якою зайняв 3-тє місце у Серії В сезону 1986/87, вивівши клуб в еліту, втім по закінченню сезону покинув клуб.

Частину сезону 1987/88 Болкі очолював клуб Серії В «Ареццо», а 1988 року очолив свій третій і останній клуб Серії А «Пізу». Проте і цього разу в елітному дивізіоні у команди Болкі справи не пішли і 13 березня 1989 року він був звільнений.

В подальшому очолював ряд клубів Серії В, з двома з яких («Лечче» у сезоні 1992/93 та «Реджина» у сезоні 1998/99) виходив до Серії В, втім у елітному дивізіоні більше так і не попрацював.

Згодом протягом 2005 року недовго очолював тренерський штаб клубу Серії С1 «Катандзаро».

23 квітня 2007 року за п'ять турів до кінця чемпіонату Болкі був призначений головним тренером «Мессіни» у Серії В, команди, яку він він вже двічі тренував у своїй кар'єрі. Йому не вдалося уникнути вильоту, після чого Болкі закінчив тренерську кар'єру.

Титули і досягнення ред.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-5-1961 Рим Італія  2 – 3  Англія товариський матч -
15-6-1961 Флоренція Італія  4 – 1  Аргентина товариський матч -
15-10-1961 Рамат-Ган Ізраїль  2 – 4  Італія Відбір до ЧС 1962 -
4-11-1961 Турин Італія  6 – 0  Ізраїль Відбір до ЧС 1962 -
Усього Матчів 4 Голів 0

Примітки ред.

  1. https://www.antennasud.com/calcio-in-lutto-morto-bruno-bolchi-alleno-lecce-e-bari/
  2. https://www.primocanale.it/sport/15147-addio-a-maciste-bolchi-guido-il-genoa-nella-stagione-2000-2001.html
  3. (Italian). Il Sole 24 Ore. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 30 липня 2016. 
  4. Elio Corbani, Pietro Serina, Cent'anni di Atalanta, vol. 2, Bergamo, Sesaab, 2007, ISBN 978-88-903088-0-2.

Посилання ред.

  • Бруно Болкі на сайті Eu-football.info (англ.)
  • Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
  • Бруно Болкі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bruno Bolki ital Bruno Bolchi 21 lyutogo 1940 Milan 28 veresnya 2022 Florenciya italijskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Bruno BolkiBruno BolkiOsobisti daniNarodzhennya 21 lyutogo 1940 1940 02 21 Milan ItaliyaSmert 28 veresnya 2022 2022 09 28 82 roki Florenciya Italiya 1 2 Gromadyanstvo ItaliyaPoziciya pivzahisnikYunacki klubi1954 1957 Internacionale Profesionalni klubi Roki Klub I g 1957 1964 Internacionale 109 10 1964 Verona 19 0 1964 1965 Atalanta 25 2 1965 1970 Torino 89 0 1970 1972 Pro Patriya 19 0 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1961 Italiya 4 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1971 1972 Pro Patriya 1972 1973 Pistoyeze 1973 1974 Valdiniyevole 1974 1975 Sorento 1975 1976 Messina 1976 1978 Pistoyeze 1978 1979 Novara 1980 1981 Atalanta 1982 1983 Chezena 1983 1986 Bari 1986 1987 Chezena 1987 1988 Arecco 1988 1989 Piza 1989 1990 Redzhina 1990 1991 Breshiya 1991 1992 Avellino 1992 1993 Lechche 1993 1995 Chezena 1995 1997 Lukkeze Libertas 1997 1998 Monca 1998 1999 Redzhina 1999 2000 Dzhenoa 2001 Dzhenoa 2002 2003 Messina 2003 2004 Ternana 2005 Katandzaro 2007 Messina Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Bruno Bolki u VikishovishiVistupav zokrema za klubi Internacionale ta Torino a takozh nacionalnu zbirnu Italiyi stavshi chempionom Italiyi a takozh volodarem Kubka chempioniv UYeFA ta Kubka Italiyi Yak trener ocholyuvav tri klubi Seriyi A Chezenu u sezoni 1982 83 Bari u sezoni 1985 86 ta Pizu u sezoni 1988 89 prichomu v usih troh vipadkah komandi ne zberigali propisku v eliti vtim bilshu chastinu kar yeri trenuvav nizhcholigovi italijski komandi Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Tituli i dosyagnennya 5 Statistika vistupiv 5 1 Statistika vistupiv za zbirnu 6 Primitki 7 PosilannyaKlubna kar yera red Narodivsya 21 lyutogo 1940 roku v misti Milan Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Internacionale Za pershu komandu debyutuvav u vici 18 rokiv v Seriyi A u viyiznomu matchi proti Napoli 0 1 18 travnya 1958 Zagalom u ridnomu klubi proviv shist sezoniv vzyavshi uchast u 109 matchah chempionatu v yakih zabiv 10 goliv i otrimav prizvisko Maciste it zavdyaki svoyij sili ta stilyu gri 3 U 1961 1962 roci Bolki buv kapitanom komandi pislya chogo zdobuv pershij serjoznih uspih z klubom vigravshi titul chempiona Italiyi u 1963 roci ta stavshi volodarem Kubka chempioniv UYeFA u 1964 roci U zhovtni 1964 roku Bolki perejshov do Veroni z Seriyi B ale vzhe nastupnogo roku povernuvsya v Seriyu A stavshi gravcem Atalanti potim pereyihav do Turina de zakinchiv svoyu prestizhnu kar yeru Bilshe poloti 1965 roku Bolki priyednavsya do skladu Torino Vidigrav za turinsku komandu nastupni p yat sezoniv svoyeyi igrovoyi kar yeri Za cej chas dodav do pereliku svoyih trofeyiv titul volodarya Kubka Italiyi Ce stav ostannij klub Seriyi A dlya Bruno v yakij gravec zagalom za kar yeru proviv ponad 200 vistupiv i 12 zabiv goliv Zavershiv profesijnu igrovu kar yeru u klubi Pro Patriya v Seriyi S za komandu yakogo vistupav protyagom 1970 1972 rokiv buduchi v kinci kar yeri grayuchim trenerom klubu Vistupi za zbirnu red 1961 roku Bolki proviv chotiri matchi u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi Krim cogo futbolist chotiri razi grav za drugu zbirnu i trichi za molodizhnu Kar yera trenera red Rozpochav trenersku kar yeru she prodovzhuyuchi grati na poli 1971 roku ocholivshi trenerskij shtab klubu Pro Patriya Pislya cogo Bolki pracyuvav z komandami Seriyi D Pistoyeze ta Valdiniyevole a potim z klubami Seriyi S Sorento Messina ta znovu Pistoyeze Same z ostannim klubom Bruno u sezoni 1976 77 vigrav svoyu grupu Seriyi S i viviv klub do Seriyi V de vtim propracyuvav lishe 11 turiv V podalshomu ocholyuvav Novaru Seriya S1 ta Atalantu Seriya V 4 1982 roku Bruno vpershe ocholiv klub Seriyi A nim stala Chezena yaku fahivec ne zumiv ryatuvati vid vilotu za rezultatami sezonu 1982 83 1983 roku Bolki prijnyav propoziciyu popracyuvati u klubi Seriyi S1 Bari U pershomu zh sezoni Kubka Italiyi komanda Bolki distalas pivfinalu vibivshi na shlyahu Yuventus ta Fiorentinu stavshi pershoyu v istoriyi turniru komandoyu tretogo divizionu sho dijshla do ciyeyi stadiyi Rekord bulo povtoreno cherez bilsh nizh 30 rokiv Alessandriyeyu u sezoni 2015 16 Paralelno u chempionati komanda spochatku stala pershoyu u Seriyi S1 a na nastupnij rik zajnyala tretye misce u Seriyi i Vijshla do elitnogo divizionu Vtim i cogo razu Bolki ne vdalosya vtrimati svoyu komandu u Seriyi A sezonu 1985 86 pislya chogo trener pokinuv klub 1986 roku Bolki povernuvsya do roboti u Chezeni z yakoyu zajnyav 3 tye misce u Seriyi V sezonu 1986 87 vivivshi klub v elitu vtim po zakinchennyu sezonu pokinuv klub Chastinu sezonu 1987 88 Bolki ocholyuvav klub Seriyi V Arecco a 1988 roku ocholiv svij tretij i ostannij klub Seriyi A Pizu Prote i cogo razu v elitnomu divizioni u komandi Bolki spravi ne pishli i 13 bereznya 1989 roku vin buv zvilnenij V podalshomu ocholyuvav ryad klubiv Seriyi V z dvoma z yakih Lechche u sezoni 1992 93 ta Redzhina u sezoni 1998 99 vihodiv do Seriyi V vtim u elitnomu divizioni bilshe tak i ne popracyuvav Zgodom protyagom 2005 roku nedovgo ocholyuvav trenerskij shtab klubu Seriyi S1 Katandzaro 23 kvitnya 2007 roku za p yat turiv do kincya chempionatu Bolki buv priznachenij golovnim trenerom Messini u Seriyi V komandi yaku vin vin vzhe dvichi trenuvav u svoyij kar yeri Jomu ne vdalosya uniknuti vilotu pislya chogo Bolki zakinchiv trenersku kar yeru Tituli i dosyagnennya red nbsp Chempion Italiyi 1 Internacionale 1962 1963 nbsp Volodar Kubka Italiyi 1 Torino 1967 1968 nbsp Volodar Kubka chempioniv UYeFA 1 Internacionale 1963 1964Chempion Yevropi U 18 1958Statistika vistupiv red Statistika vistupiv za zbirnu red Statistika matchiv i goliv za zbirnu nbsp Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki24 5 1961 Rim Italiya nbsp 2 3 nbsp Angliya tovariskij match 15 6 1961 Florenciya Italiya nbsp 4 1 nbsp Argentina tovariskij match 15 10 1961 Ramat Gan Izrayil nbsp 2 4 nbsp Italiya Vidbir do ChS 1962 4 11 1961 Turin Italiya nbsp 6 0 nbsp Izrayil Vidbir do ChS 1962 Usogo Matchiv 4 Goliv 0 Primitki red https www antennasud com calcio in lutto morto bruno bolchi alleno lecce e bari https www primocanale it sport 15147 addio a maciste bolchi guido il genoa nella stagione 2000 2001 html Bruno Bolchi uno di noi Italian Il Sole 24 Ore Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 30 lipnya 2016 Elio Corbani Pietro Serina Cent anni di Atalanta vol 2 Bergamo Sesaab 2007 ISBN 978 88 903088 0 2 Posilannya red Bruno Bolki na sajti Eu football info angl Statistika vistupiv za zbirnu na sajti Federaciyi futbolu Italiyi Arhivovano 16 lipnya 2018 u Wayback Machine ital Bruno Bolki na sajti National Football Teams com angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bruno Bolki amp oldid 37277549