Петро Овсійович Брайко (9 вересня 1918 року — 7 квітня 2018 року) — радянський полковник, письменник, Герой Радянського Союзу, удостоєний звання 7 серпня 1944 року за командування однієї з частин партизанського загону С. А. Ковпака.
| Брайко Петро Овсійович | |
|---|---|
| Народження | 9 вересня 1918 Митченки, Краснянська волость (Конотопський повіт), Конотопський повіт, Чернігівська губернія, УНР |
| Смерть | 7 квітня 2018 (99 років) Москва, Росія Бронхопневмонія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Освіта | Літературний інститут імені Горького |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
| Брайко Петро Овсійович у Вікісховищі |
Біографія ред.
П. О. Брайко народився 9 вересня 1918 року в селі Митченки Бахмацького району Чернігівської області. Українець. В 1937 році закінчив Конотопський педагогічний технікум і деякий час працював учителем.
З серпня 1938 року в Червоній Армії. У 1940 році закінчив Московське військово-технічне училище НКВС ім. Менжинського. Був направлений командиром взводу зв'язку до 16-го оперативного прикордонного полку Західного прикордонного округу. Потім проходив службу на 13-й заставі 97-го прикордонного загону в Україні.
З першого дня німецько-радянської війни — на фронті. Героїчно бився на заставі, потім з уцілілими прикордонниками більше місяця виходив з оточення. Пройшовши понад 500 кілометрів, перейшов лінію фронту під Києвом і в серпні 1941 року був зарахований до 4-го мотострілецького полку НКВС командиром роти зв'язку. Проте в Київському котлі у вересні 1941 року майже весь полк загинув. Лейтенант Брайко був поранений, переховувався у місцевих жителів, неодноразово заарештовувався і втік, у тому числі з сумно знаменитого Дарницького табору військовополонених.
У лютому 1942 року, після чергової втечі, потрапив до Путивльського партизанського загону С. А. Ковпака. Спочатку був зарахований рядовим бійцем, потім командував взводом, ротою, був начальником розвідки з'єднання. У 1943 році був начальником штабу Кролевецького партизанського загону, що входив до з'єднання Ковпака. Потім командував цим загоном.
У 1944 році був призначений командиром 3-го полку 1-ї Української партизанської дивізії. Очолив проведення понад 100 бойових операцій. Брав участь у семи рейдах по тилам ворога. За час рейду західними областями України і східним воеводствам Польщі полк знищив сотні гітлерівців і пустив під укіс 4 ворожих ешелонів. У селищі Світ (Кореличський район Гродненської області) полк розгромив 9 маршових батальйонів противника.
7 серпня 1944 року йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Петро Овсійович Брайко помер у Москві 7 квітня 2018 року.
Звинувачення та реабілітація ред.
18 жовтня 1948 року П.Брайко був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності за статтею 58 і був позбавлений військових нагород та засуджений на 10 років. 24 жовтня 1953 року повністю реабілітований, з відновленням нагород (Указ Президії ВР СРСР від 2 січня 1954 року).
У січні 1954 року був знову зарахований слухачем Військової академії імені М. В. Фрунзе, по закінченні якої був направлений до внутрішніх військ МВС СРСР заступником командира військової частини № 7576 в місті Москві. Потім у 1959 році призначений начальником Внутрішніх військ МВС Казахської РСР.
Після звільнення в запас у 1960 році закінчив Літературний інститут імені О. М. Горького (1968) і створив понад 20 художніх творів історичної тематики. Брав участь у роботі громадської Ради ветеранів.
Почесний громадянин міста Замосць (Польща), заслужений діяч культури ПНР.
У Спадщанському лісі під містом Путивль (Сумська область) на алеї Героїв встановлено бюст Петра Брайка.
Примітки ред.
- Некролог на официальном сайте «Федеральная служба войск национальной гвардии Российской Федерации»(Перевірено 7 квітня 2018) [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- 64-й годовщина Победы советского народа в Великой Отечественной войне [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Люди легенд. — Выпуск 1. — М., 1965.
- Пограничная служба России. Энциклопедия. Биографии. — М., 2008.
- Герои Отечества. — М., 2004.
- Всем смертям назло. — М.: Знание, 2000.
Посилання ред.
- Брайко Петро Овсійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Петро Овсійович Брайко
- Документальный фильм из сериала «Дороже золота», посвященный Петру Брайко на YouTube(рос.)