Юрій Борець (до 1947 прізвище Юрій Пашковський, англ. Yuriy Borets, Yurij Borec) псевдо: «Чумак»(26 березня 1922, с. Лубно, Ряшівський повіт — 12 грудня 2006, Сідней, Австралія) — булавний УПА під псевдонімом «Чумак».
Борець Юрій | |
---|---|
Юрій Пашковський | |
Псевдо | Чумак |
Народився | 26 березня 1922 с. Лубно, Ряшівський повіт, Львівське воєводство, Польська республіка |
Помер | 12 грудня 2006 (84 роки) Сідней, Австралія |
Країна | СРСР Україна Австралія |
Національність | українець |
Діяльність | письменник |
Галузь | мемуарна літератураd |
Відомий завдяки | письменник |
Знання мов | українська |
Військове звання | булавний |
Партія | ОУН |
Життєпис ред.
Юрій Борець народився в селянській родині в с. Лубні (біля містечка Динів, Львівське воєводство) в родині Петра та Катрусі Пашковських. Мав три сестри і брата. Дружина Таня, доньки Орися та Оксана, внучки Меланія, Ксеня, Оленка.
Наприкінці 1930-х років займався торгівлею у м. Динів. Під час навчання у школі став членом юнацтва ОУН, а від 1939 р. — членом ОУН. У 1944—1947 рр. він у лавах УПА. На Свят Вечір, у 1944 році, в бою у Бірчі, був поранений в обидві ноги, та мусів лікуватися в криївці повних два місяці. Учасник рейду сотні Громенка на Захід влітку 1947 р.
Борець 26 лютого 1949 року одружився, еміґрував до Австралії та поселився в м. Сіднеї, де заснував фірму будівельних матеріалів (англ. Baro Timber) і став успішним будівельником-підприємцем. Тут завдяки його старанням міська рада м. Пенріт (на околицях Сіднея) надала вулицям назви «Мазепа», «Бандера» і «Лемко». Одну вулицю названо «Борець» на його честь. Він був Головою Станиці Вояків УПА в Австралії (1972—1982 рр.), а також довголітнім членом тернового і обласного проводів ОУН (С. Бандери) в Австралії.
Завдяки його старанням побудовано Дім Української молоді у Лідкомбі.
Видання, спогади ред.
Юрій Борець автор спогадів:
- «У вирі боротьби» [ 22 серпня 2018 у Wayback Machine.] (Лондон, 1971, Київ, 1993)
- «Рейд без зброї» [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (Лондон, 1982, Київ 1992)
- «З найкращими» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Лондон, 1986, Київ 1992)
- (1992, Київ 1993, 1995, )
- «ОУН-УПА: Шляхами лицарів ідеї і чину» [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.] (Київ, 2008)
Автор популярних брошур «За Україну, за її волю», «Слово до молоді», «Боротьба з двоголовою гідрою», «Незборимі русичі-українці», «ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу», «Ідея сильніша від зброї».
Юрій Борець — активний учасник наукового відділу Братства УПА. За його фінансової допомоги видано десятки патріотичних книг, звернень до молоді, листівок, популярних праць з історії України. Найновіша його праця видана в місті Миргороді Полтавської області у 2006 році тиражем 10000 примірників «Відродимо славу України. Заповіт ветерана Української повстанської армії».
Був організатором і щедрим меценатом фільму «Залізна сотня». Він також створював і фінансував новий фільм «Наша Батьківщина» — про нашу прабатьківщину Київську Русь — Україну. Цей фільм знімає львівська студія «Галичина-фільм».
Вшанування пам'яті ред.
- Почесний громадянин Бережан (1999)
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Лубно, Підкарпатське воєводство
- Mazepa Avenue, South Penrith, New South Wales
- Bandera Avenue, Glenfield Park, New South Wales
- Lemko Place, Penrith, New South Wales
- Borec Road, Penrith, New South Wales
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 жовтня 2020.
Посилання ред.
- Конференція за книгою Юрія Борця «У вирі боротьби»[недоступне посилання з червня 2019]
- Юрій Борець — приклад незламної жертовності [ 17 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Світлини [ 13 червня 2016 у Wayback Machine.]