Болеслав Земовитович (1305 — 1327/1329) — князь Добжинський (1312—1327/1328), князь Ленчицький (1327—1328). Молодший син князя Брест-Куявського Земовита Добжинського і принцеси Анастасії, доньки Короля Русі.
| Болеслав Добжинський | |
|---|---|
| Народився | не раніше 1303 і не пізніше 1306 |
| Помер | не раніше 1 жовтня 1327 і не пізніше 12 березня 1329 |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Куявські П'ясти |
| Батько | Земовит Добжинський |
| Мати | Анастасія Львівна |
| Брати, сестри | Лешко Земовитович і Владислав Горбатий |
Онук Короля Русі Льва І. По батьківській і материнській лініях був нащадком великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.
Біографія ред.
Народився бл. 1305 р. Представник Мазовецької гілки князівської і королівської династії Куявських П'ястів. Третій (або четвертий) син князя Земовита і Анастасії Львівни.
Після смерті батька титулярно князь Добжинський у 1312—1316 роках, спільно з іншими своїми малолітніми братами, за регентства й правління їх матері королеви Анастасії Львівни. Опіку й сюзеренітет здійснював його дядько князь Польщі Владислав І.
1316 році князі Влодко і Болеслав Добжинські уклали угоду з єпископом Плоцьку Флоріаном про виплату десятини, за що з їх сім'ї було знято відлучення від церкви, накладене на їх батька 1310 року. 1323 року Болеслав разом з братом Влодком заснували церковний госпіталь в Рипіні.
Після повноліття Болеслав керував Добжинським князівством спільно зі своїм старшим братом Володиславом й були вірними васалами польського короля і свого дядька Владислава І Локетека. Брати проводили політику, дружню по відношенню до католицької церкви.
1323 року після смерті своїх родичів, Королів Русі Андрія Юрійовича і Льва Юрійовича, племінників його матері Анастасії Львівни, князі Болеслав і Володислав претендували на титул і землі Королівства Русі.
У вересні 1323 року Великий князь Литовський Гедимін, що називав себе "королем Литви і Русі" й також претендував на спадщину Руського королівства, організував похід на їх князівство. Литовці розорили Добжинь і прилеглі містечка.
В останній раз брати Володислав і Болеслав Добжинські спільно підписували документи 20 березня 1326 року.
На рубежі 1327-1328 років через загрозу нападу з боку Тевтонських лицарів-хрестоносців польський король Владислав Локетек запропонував своїм племінникам Владиславу і Болеславу обміняти їх родове князівство на Ленчицьке, а Добжинське князівство приєднав до своїх володінь.
12 березня 1329 князь Володислав підписав перший відомий документ без участі свого молодшого брата Болеслава. Відомо, що брати розділили між собою Ленчицький князівство, але не відомі документи, видані тільки Болеславом.
Болеслав помер між 1328 і 12 березня 1329 року. Джерела не дають інформації про шлюб і дітей князя. Місці поховання невідоме.
З 1328-1329 року, після смерті свого бездітного молодшого брата Болеслава, Володислав став правити князівством одноосібно.
Походження ред.
Болеслав Земовитович веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Романа Мстиславича, Ярослава Мудрого та Володимира Великого.
| Казимир II Справедливий | ||||||||||||||||
| Конрад I, Великий князь Краківський | ||||||||||||||||
| Олена Зноемська, Польська королева | ||||||||||||||||
| Казимир І, князь Куявський | ||||||||||||||||
| Святослав Ігорович, князь Волинський | ||||||||||||||||
| Агафія Святославна, донька князя Волинського | ||||||||||||||||
| Ярослава Рюриківна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
| Земовит Добжинський | ||||||||||||||||
| Мешко IV, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Казимир II Справедливий, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Людмила Богемська княжна | ||||||||||||||||
| Євфросинія Опольська, княгиня Куявська | ||||||||||||||||
| Віола (Велеслава), княгиня Опольська | ||||||||||||||||
| Болеслав Земовитович, князь Добжинський | ||||||||||||||||
| Роман Мстиславич, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Данило Романович, Король Русі | ||||||||||||||||
| Єфросинія-Анна, донька Візантійського імператора | ||||||||||||||||
| Лев І, Король Русі | ||||||||||||||||
| Мстислав Удатний | ||||||||||||||||
| Анна Мстиславна | ||||||||||||||||
| Марія | ||||||||||||||||
| Анастасія Львівна, Українська принцеса | ||||||||||||||||
| Андрій ІІ | ||||||||||||||||
| Бела IV | ||||||||||||||||
| Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
| Констанція Угорська | ||||||||||||||||
| Феодор I Ласкаріс | ||||||||||||||||
| Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
| Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
Джерела ред.
- K. Jasiński: Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich, Wydawnictwo Historyczne, Poznań — Wrocław 2001, pp. 172—173.
- S. A. Sroka: Leszek, K. Ożóg, S. Szczur (ed.), Piastowie. Leksykon biograficzny, Wydawnictwo Literackie, Kraków 1999, p. 243.
- O. Balzer: Genealogia Piastów, Akademia Umiejętności, Kraków 1895, pp. 364–365.