Бо́кшин — село у складі Великомежиріцької сільської громади Рівненського району Рівненської області; населення – 99 осіб.
село Бокшин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Великомежиріцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060090030047518 |
Облікова картка | Бокшин |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 99 |
Площа | 0,554 км² |
Густота населення | 178,70 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34730 |
Телефонний код | +380 3651 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°36′57″ пн. ш. 26°51′26″ сх. д. / 50.61583° пн. ш. 26.85722° сх. д.Координати: 50°36′57″ пн. ш. 26°51′26″ сх. д. / 50.61583° пн. ш. 26.85722° сх. д. |
Відстань до обласного центру | 45 км |
Відстань до районного центру | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, с. Світанок |
Карта | |
Бокшин | |
Бокшин | |
Мапа | |
Походження назви ред.
Від давньослов'янського прізвиська Бокша, яке, у свою чергу, означає корову з білою плямою на боці.
Історія ред.
- 1577 — перша письмова згадка про село, як про власність Романа Гойського.
- 1650 — власність Казимира Нарушевича.
- 1651 — у селі налічувалося 10 будинків.
- 1675 — власність пінського маршалка князя Кароля Дольського.
- 1897 — 18 будинків, 207 мешканців.
- У 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 49 верст, від волості 5. Дворів 39, мешканців 211.
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 100% |
Архітектура ред.
- Церква Св. Параскеви П'ятниці.
Автошляхи ред.
Примітки ред.
- Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів, 1990. — С. 64.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T.15. — Warszawa, 1900. — S. 189.
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 120.
- Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 12 лютого 2020.
Література ред.
- Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с.