Бойова́ ідентифіка́ція (англ. Combat Identification, CID; іноді також «свій — чужий») — заходи у складі управління військами та ситуаційної обізнаності[en] під час бойових дій, що мають на меті уникнути дружнього вогню.
Ідентифікація передбачає широкий комплекс заходів, що сприяють точному визначенню, чи об'єкт спостереження належить до союзних сил, чи до ворожих. Це може включати як актуальність даних щодо взаємного розташування, так і візуальні та звукові характеристики, спеціальні пристрої та процедури тощо.
Різновиди Редагувати
Візуальні атрибути Редагувати
З доволі давніх часів люди мали потреби в розрізненні своїх та чужих сил на полі бою. Зазвичай це досягалось використанням специфічних кольорів та інших помітних атрибутів — подекуди це були імпровізовані польові знаки, як то жмутки трави чи листя, ткані знаки тощо.
У Середньовіччі, коли ще не було уніформ, для ідентифікації використовувались кольори, шитво та герби на щитах і одягу тощо. Наприклад, тамплієри носили знамениті білі сюрко з червоними хрестами на них.
Однострої Нового часу переважно мали характерні яскраві кольори, часто національні (наприклад, шведські каролінери відомі за своїми синьо-жовтими уніформами, а британські війська за червоними). Особливо це важливо було з урахуванням активного використання вогнепальної зброї — димний порох укривав поле битви, погіршуючи видимість. Тому як командирам варто було в цьому «тумані» максимально добре бачити розташування своїх бійців, так і самим військовим необхідно було розуміти де свої, а де чужі. Пізніше в уніформах розвинулись знаки розрізнення, що дозволяли ідентифікувати також вид військ, підрозділ, чин абощо.
Під час російсько-української війни (з 2014 року) як українські, так і російські солдати носять маркувальні стрічки зі скотчу або пов'язки: для українських сил оборони характерні сині, жовті та зелені, а для росіян — білі, червоні та георгіївські стрічки.
Для розрізнення військової техніки наносяться тактичні маркування. Це можуть бути різні геометричні фігури, літери, кольори, прапори, національні символи (як ронделі), камуфляж абощо. Наприклад, під час Берлінської операції в 1945 році РСЧА використовувала широкі горизонтальні смуги білого кольору на баштах танків. Літаки Союзників, що брали участь у висадці в Нормандії, мали характерні «смуги вторгнення», які використовувались і після Другої світової. Під час російсько-української війни з 2014 Сили оборони України використовували вертикальні/поздовжні білі смуги на наземній техніці та дві білі смуги на хвостових балках гелікоптерів, а під час повномасштабного вторгнення набули значної відомості російські літери Z, O, V та українські «хрести контрнаступу», які вийшли за суто практичну роль та стали ідеологічними символами.
Ще раніше почали використовувати ідентифікаційні колірні схеми на кораблях. Наприклад, відомо про те, що британський флотоводець Гораціо Нельсон використовував на своїх кораблях смуги жовтого та чорного кольорів, відомі як «шашки Нельсона»[en]. Пізніше, після численних перемог адмірала, такі практики поширились на інші країни, як США.
Інфрачервоний діапазон Редагувати
Для розпізнавання союзних сил в інфрачервоному діапазоні використовують різноманітні пасивні засоби (які нічого не випромінюють), що змінюють теплову сигнатуру. Наприклад, це можуть бути бойові ідентифікаційні панелі та інші матеріали що мінімально випромінюють в ІЧ-діапазоні, і тим самим відрізняються від загальної текстури. Використовують фарби, клейкі стрічки, нашивки тощо, які можуть бути більш яскравими (матеріал добре відбиває ІЧ) або менш яскравими (матеріал добре поглинає ІЧ) в ІЧ-діапазоні, ніж сам об'єкт спостереження.
Також застосовуються активні засоби, які самі є джерелами ІЧ-випромінення, як теплові розпізнавальні маяки та хімічне світло. Ці пристрої випускають спалахи або промені інфрачервоного світла, тож союзні війська не атакують марковані ними об'єкти. Втім, активні пристрої мають застосовуватись із особливою обережністю — вони можуть демаскувати союзні сили, якщо супротивник оснащений тепловізорами, а отже, може так само бачити світло від цих пристроїв.
Радіодіапазон Редагувати
Радіодіапазон може давати переваги у можливості ідентифікувати об'єкти на великих відстанях та/або поза прямою видимістю.
Наприклад, можуть застосовуватись радіочастотні ідентифікатори, радіолокаційні маяки, системи «свій — чужий» та інші радіолокаційні системи, як BTID.
Запит — відповідь Редагувати
Різноманітні визначені заздалегідь процедури поведінки типу «запит — відповідь» можуть також бути використані для ідентифікації. Вони мають різноманітні форми, починаючи від усних паролів і закінчуючи ручними й автоматичними лазерними та радіолокаційними системами, що надсилають відповідні «запити».
Одним зі способів ідентифікувати ворога (диверсанта, шпигуна) є використання паролів. Передбачається, що певне кодове слово або вираз відомі дружнім силам, але невідомі ворожим. Подібним до паролів є використання шиболетів.
Також союзні сили можуть показувати свою присутність сигнальними вогнищами, димовими шашками (зокрема, умовленого кольору), сигнальними ракетами тощо.
Інші заходи Редагувати
Одним із важливих напрямків у принципах і технологіях бойової ідентифікації є знання про розміщення союзних сил. Це може стосуватись рівня підготовки особового складу, вміння застосовувати наявні засоби для бойової ідентифікації та спеціальних технологій, що спрямовані на підвищення ситуаційної обізнаності[en] в бойових частинах. Наприклад, відстежування союзних сил за GPS на інтерактивних екранах всередині техніки може давати якнайточнішу картину взаємного розташування.
Проблеми Редагувати
Ідентифікація може ставати предметом військових хитрощів, зловживань, віроломства та навіть воєнних злочинів. До таких можуть належати перевдягання в форму супротивника, нанесення його тактичних позначок для хибної ідентифікації тощо. Типовим прикладом злочину може бути операція під фальшивим прапором за допомогою маскування під супротивника.
Міжнародне гуманітарне право передбачає, що комбатанти мають максимально відокремлювати себе від цивільного населення. Хоча немає формального означення межі між військовою формою та цивільним одягом, навмисне маскування під цивільних з метою унеможливити розрізнення та отримати перевагу в бою, є воєнним злочином.
Див. також Редагувати
- Дружній вогонь
- Управління військами
- Мережево-центрична війна
- Смуги вторгнення
- Туман війни
- OPFOR
- Volatility, uncertainty, complexity and ambiguity[en]
Примітки Редагувати
- Паралель між щільним димом від чорного пороху та поняттям «туману війни» створили та популяризували письменники 19-го століття. Оригінальний «туман» у Клаузевіца більше відображає властивість природного туману спотворювати видимість.
- ↑ Розпізнавання підрозділів сухопутних військ в бою. Командування підготовки командування Сухопутних військ, Національна академія Сухопутних військ. 2021. ВП 3-00(11)55-58.01.
- ↑ Boyd, Cameron S. (2005). Characterisation of Combat Identification Technologies. Aerospace Concepts Pty Ltd.
- ↑ Pfanner, Toni (2004). Military uniforms and the law of war (англійською). МКЧХ.
- Norris, Authors: Michael. . The Met’s Heilbrunn Timeline of Art History (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
- Heraldry - Crests, Mantling, Coronets, Mottoes, Supporters, Compartments, Badges, Banners, Coats of Arms... | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 червня 2023.
- How did Knights tell apart Friend and Foe on the battlefield? – neutralhistory.com. neutralhistory.com. Процитовано 5 червня 2023.
- Eugenia C. Kiesling (2001). On War Without the Fog. Military Review. Процитовано 7 листопада 2014.
- Miller, Chris (6 вересня 2012). . The Atlantic (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
- . ehne.fr (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
- . neutralhistory.com. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 5 червня 2023.
- . www.axishistory.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 3 червня 2023.
- . www.flamesofwar.com. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 3 червня 2023.
- . Rubryka. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 3 червня 2023.
- Goodwin, Peter G. (2013). The Application and Scheme of Paintworks in British Men-of-War in the Late Eighteenth and Early Nineteenth Centuries. The Mariner's Mirror (Portsmouth, United Kingdom: Society for Nautical Research) 99 (3): 288. doi:10.1080/00253359.2013.815993.
- . www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 5 червня 2023.
- Censor.NET (23 жовтня 2014). . Censor.NET (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 3 червня 2023.
Посилання Редагувати
- Розпізнавання підрозділів сухопутних військ в бою. Командування підготовки командування Сухопутних військ, Національна академія Сухопутних військ. 2021. ВП 3-00(11)55-58.01.