Боговитин (лат. Bohowithin; пом. до 1466) — волинський боярин першої половини XV століття, першопредок шляхетського роду Боговитинів (Боговитиновичів).
Життєпис Редагувати
Уперше зринає серед переліку 9-ох князів і бояр, які 6 вересня 1431 р. поручилися за групу знатних литовців і русинів, звільнених із полону королем Владиславом Ягайлом внаслідок польсько-литовської угоди. Під час династичного конфлікту, який спалахнув у ВКЛ восени наступного року, став на сторону великого князя Свидригайла Ольгердовича, що якраз зблизився з волинською знаттю під час Луцької війни.
Боговитин належав до ближнього оточення Свидригайла, а тому, вочевидь, посідав й значні майнові позиції. Він фігурує як свідок пожалувань князю Іванові Мукосеєвичу від 30 березня 1437, Пашкові Єловицькому від 21 липня 1437 та Петрашеві Волковию від 1 серпня 1437. Одначе, після утворення осібного Волинського князівства на чолі зі Свидригайлом згадки про боярина в канцелярських документах даного політичного утворення майже припиняються. На думку історика Володимира Собчука, ця обставина може свідчити про перехід Боговитина до табору прихильників центрального уряду ВКЛ.
Від Казимира IV Ягеллончика одержав села Неплі, Козеради й Овза, що на Підляшші. Відповідні королівські привілеї датуються у проміжку між 1440 та 1452.
Боговитин мав синів Богуша, Лева та Петра й 2-ох доньок: Ганна вийшла заміж за майбутнього підскарбія земського Андрія Олександровича з роду Солтанів, а інша, ім'я якої невідоме, стала дружиною князя Андрія Федоровича Полубенського. Сини започаткували різні гілки роду, що проіснував понад два століття упродовж 7-ми поколінь.
Згідно з Adnotationes spectantes ad familias Яна Замойського, на печатці Боговитина, яка не збереглася до наших днів, містилось зображення герба в готичному щиті у вигляді трьох врубів, більш знаного під пізнішою назвою Корчак.
Як вказує історик Сергій Полєхов, Боговитин помер до 1466 року.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Полехов, 2008, с. 38.
- ↑ Собчук, 2004, с. 498.
- ↑ Полехов, 2015, с. 591-592.
- Собчук, 2004, с. 498-499.
- Собчук, 2004, с. 500.
- Собчук, 2004, с. 531.
- Однороженко, 2008, с. 47.
Джерела Редагувати
- Собчук В.Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ—Львів, 2004. — Т. 1. — С. 498-537.
- Однороженко О.А. Родова геральдика Волинської землі в другій половині XIV — першій половині XV століття // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Карамзіна. — 2008. — № 822. — С. 44-50.
- Полехов С.В. К вопросу о причинах государственного переворота в Великом княжестве Литовском в 1432 г. // Studia historica Europae Orientalis: Исследования по истории Восточной Европы. Научный сборник. — 2008. — Вип. 1. — С. 34–55.
- Полехов С. В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — 712 с. — ISBN 978-5-91674-366-1.